Пліткарка

Жіночий журнал

Віктор заслаб і лежав у лікарні. Раптом двері палати відчинилися, і він побачив двох своїх сусідок-пенсіонерок! – Де тут наш Вітя?! – почув Віктор. Бабусі сусідки йшли до його ліжка і несли в пакетах гостинця. – Ви?! – здивувався Віктор. – Та як ви добралися сюди? Мабуть, мокро на вулиці, все тане?! А сусідки посміхалися й викладали на тумбочку пиріжки, апельсини і пляшки з водою… – Куди ж ви принесли стільки?! – ахав і охав чоловік. Коли сусідки пішли, медсестра Ліда сказала: – Чудова у вас група підтримки! Віктор усміхнувся спочатку, а потім раптом змінився на обличчі

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор заслаб і лежав у лікарні. Раптом двері палати відчинилися, і він побачив двох своїх сусідок-пенсіонерок! – Де тут наш Вітя?! – почув Віктор. Бабусі сусідки йшли до його ліжка і несли в пакетах гостинця. – Ви?! – здивувався Віктор. – Та як ви добралися сюди? Мабуть, мокро на вулиці, все тане?! А сусідки посміхалися й викладали на тумбочку пиріжки, апельсини і пляшки з водою… – Куди ж ви принесли стільки?! – ахав і охав чоловік. Коли сусідки пішли, медсестра Ліда сказала: – Чудова у вас група підтримки! Віктор усміхнувся спочатку, а потім раптом змінився на обличчі

Віктор лежав у палаті і дивився у вікно, де на весняному сонечку, стрибаючи по гілках старої липи, весело щебетали птахи. – Треба ж було мені потрапити до лікарні в такий час… Хоча у будь-який час сюди краще не потрапляти… –…

– Мамо, готуйся до знайомства з майбутнім зятем! – сказала по телефону Жанні її дочка Світлана. – Олегу вже не терпиться побачити тебе… Настав день знайомства. Вареники були наліплені. Жанна й сметанки домашньої купила на базарі. На десерт зробила чізкейк. Дочка Світлана дуже його любила. У квартирі порядок, залишилося накрити на стіл і вбратися. У шафі припадала пилом святкова сукня, якраз для таких випадків… – А от і ми! – почулося через годину в коридорі. – Знайомся, мамо, це Олег. Олег – це Жанна Іванівна, моя мама… Жанна глянула на гостя й дуже зашарілася від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Мамо, готуйся до знайомства з майбутнім зятем! – сказала по телефону Жанні її дочка Світлана. – Олегу вже не терпиться побачити тебе… Настав день знайомства. Вареники були наліплені. Жанна й сметанки домашньої купила на базарі. На десерт зробила чізкейк. Дочка Світлана дуже його любила. У квартирі порядок, залишилося накрити на стіл і вбратися. У шафі припадала пилом святкова сукня, якраз для таких випадків… – А от і ми! – почулося через годину в коридорі. – Знайомся, мамо, це Олег. Олег – це Жанна Іванівна, моя мама… Жанна глянула на гостя й дуже зашарілася від побаченого

– Мамо, готуйся до знайомства з майбутнім зятем! – сказала по телефону Жанні її дочка Світлана. – Олегу вже не терпиться побачити тебе, поспілкуватися, скуштувати твоїх фірмових вареничків і домашньої настоянки звісно ж… – Ой, доню, так швидко?! – ахнула Жанна….

Микола Іванович та Ганна Павлівна святкували річницю свого весілля. Вони, як завжди, всю свою велику родину зібрали в себе вдома. Ганна Павлівна за традицією спекла свій фірмовий пиріг. На столі стояли цукерки до чаю й улюблені тістечка. Ганна Павлівна смаки своїх дітей, зятя з невісткою й онуків знала добре. Посеред столу в свічнику стояла красива свічка. Це ж їхнє головне свято – день народження їхньої великої родини! Всі сіли за стіл. Настрій був просто чудовий. – Тату, мамо! – раптом встали Марина з Юрком. Ганна Павлівна та Микола Іванович застигли від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола Іванович та Ганна Павлівна святкували річницю свого весілля. Вони, як завжди, всю свою велику родину зібрали в себе вдома. Ганна Павлівна за традицією спекла свій фірмовий пиріг. На столі стояли цукерки до чаю й улюблені тістечка. Ганна Павлівна смаки своїх дітей, зятя з невісткою й онуків знала добре. Посеред столу в свічнику стояла красива свічка. Це ж їхнє головне свято – день народження їхньої великої родини! Всі сіли за стіл. Настрій був просто чудовий. – Тату, мамо! – раптом встали Марина з Юрком. Ганна Павлівна та Микола Іванович застигли від несподіванки

Останнім часом чоловік Ганни Павлівни Микола Іванович ходив якийсь стурбований. – Що він задумав? – думала жінка. – Треба б з ним поговорити, може щось не так зі здоров’ям? Ганна Павлівна варила на кухні борщ. Вона нарізала монотонно капусту, цибулю…

Світлана пізно ввечері поверталася додому. – Боже! Як же я втомилася, – думала жінка. – Зараз прийму гарячу ванну і одразу у ліжко. Світлана підійшла до дверей своєї квартири, як раптом помітила кілька валіз перед входом. Валізи були її! – А це ще що таке? – здивувалася вона. Жінка спробувала відкрити двері своїм ключем, але їй це не вдалося. Світлана почала стукати у двері – ніхто не відкривав. Раптом, за дверима її квартири, вона почула якісь голоси. Світлана прислухалася і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана пізно ввечері поверталася додому. – Боже! Як же я втомилася, – думала жінка. – Зараз прийму гарячу ванну і одразу у ліжко. Світлана підійшла до дверей своєї квартири, як раптом помітила кілька валіз перед входом. Валізи були її! – А це ще що таке? – здивувалася вона. Жінка спробувала відкрити двері своїм ключем, але їй це не вдалося. Світлана почала стукати у двері – ніхто не відкривав. Раптом, за дверима її квартири, вона почула якісь голоси. Світлана прислухалася і застигла від почутого

Світлана та Оля були рідними сестрами. Один батько, одна мати, але важко було уявити різних за характером дітей. Світлана була старша на 2 роки, спокійна та добра дівчинка з твердим характером. Дівчатка росли. Прірва взаєморозуміння між ними ставала все більшою….

У Марини не стало матері. Не встигла вона відійти від поминок та докорів свого чоловіка з приводу спадщини, а потім ще й розлучення з ним, як тут їй на пошту прийшов якийсь лист. Відкривати вона його не поспішала. Адреса була незнайома. – Напевно це якась реклама, – подумала Марина. І вона відправила цього листа у відповідну папку… Через кілька днів Марина знову помітила в пошті вже знайому адресу. Вона хотіла знову перемістити листа у смітник, але чомусь передумала. Писав їй якийсь чоловік. Жінка перечитала написане, і так і сіла від прочитаного

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Марини не стало матері. Не встигла вона відійти від поминок та докорів свого чоловіка з приводу спадщини, а потім ще й розлучення з ним, як тут їй на пошту прийшов якийсь лист. Відкривати вона його не поспішала. Адреса була незнайома. – Напевно це якась реклама, – подумала Марина. І вона відправила цього листа у відповідну папку… Через кілька днів Марина знову помітила в пошті вже знайому адресу. Вона хотіла знову перемістити листа у смітник, але чомусь передумала. Писав їй якийсь чоловік. Жінка перечитала написане, і так і сіла від прочитаного

Не встигла Марина відійти від поминок матері та докорів чоловіка з приводу спадщини, а потім ще й розлучення, як їй на пошту прийшов якийсь лист. Відкривати вона його не поспішала. Незнайома адреса… – Напевно якась реклама, – подумала вона, і відправила…

Діана зайшла в квартиру, і одразу вловила аромат жіночих парфумів. Вона прислухалася, вирішивши, що в них хтось у гостях. – Андрію? – покликала Діана чоловіка. Однак на її поклик ніхто не відповів. Жінка хмикнула і підійшла до вікна, щоб впустити всередину свіже повітря. У цей момент з роботи повернувся Андрій. – Хто в нас був? – запитала Діана. – Нікого, – відповів Андрій. – Я відчуваю запах жіночих парфумів, – пояснила дружина. – Ах так! Зовсім забув, – Андрій посміхнувся. – Була моя сестра. – Яка ще сестра? У тебе ж немає сестер! – Діана здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Діана зайшла в квартиру, і одразу вловила аромат жіночих парфумів. Вона прислухалася, вирішивши, що в них хтось у гостях. – Андрію? – покликала Діана чоловіка. Однак на її поклик ніхто не відповів. Жінка хмикнула і підійшла до вікна, щоб впустити всередину свіже повітря. У цей момент з роботи повернувся Андрій. – Хто в нас був? – запитала Діана. – Нікого, – відповів Андрій. – Я відчуваю запах жіночих парфумів, – пояснила дружина. – Ах так! Зовсім забув, – Андрій посміхнувся. – Була моя сестра. – Яка ще сестра? У тебе ж немає сестер! – Діана здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Діана переступила поріг квартири, і одразу вловила солодкий аромат жіночих парфумів. Тридцятирічна жінка зупинилася і прислухалася, вирішивши, що в них хтось у гостях. – Андрію? – Діана голосно покликала чоловіка. Однак на її поклик ніхто так і не відповів. Жінка…

Андрій пиляв на подвірʼї дрова. – Андрій, йди скоріше сюди, новину тобі скажу, – радісно вигукнула Віра, виглянувши у вікно. – Ну що за новина, інтриганко, кажи вже, – чоловік підійшов до вікна. – Я тут на обід борщ варила, як раптом почула, що в коридорі задзвонив стаціонарний телефон, – почала здалеку Віра. – Дивно, хто зараз дзвонить на стаціонарні телефони? – підвів брови чоловік. – Я теж так подумала, – відповіла дружина. – Ти ніколи не здогадаєшся хто дзвонив! – Ну, не тягни, говори, – поквапив Віру Андрій. – Олена! – несподівано сказала дружина. – Олена?! – повторив чоловік і застиг від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій пиляв на подвірʼї дрова. – Андрій, йди скоріше сюди, новину тобі скажу, – радісно вигукнула Віра, виглянувши у вікно. – Ну що за новина, інтриганко, кажи вже, – чоловік підійшов до вікна. – Я тут на обід борщ варила, як раптом почула, що в коридорі задзвонив стаціонарний телефон, – почала здалеку Віра. – Дивно, хто зараз дзвонить на стаціонарні телефони? – підвів брови чоловік. – Я теж так подумала, – відповіла дружина. – Ти ніколи не здогадаєшся хто дзвонив! – Ну, не тягни, говори, – поквапив Віру Андрій. – Олена! – несподівано сказала дружина. – Олена?! – повторив чоловік і застиг від здивування

– Андрій, йди скоріше, новину тобі скажу, – радісно вигукнула Віра, виглядаючи у відчинене вікно, там у дворі щось робив чоловік. – Ну що за новина, інтриганко, кажи вже, – підійшов до вікна чоловік. – Уявляєш, Олена дзвонила, завтра прїжджає,…

Ганна була на дискотеці. Додому дівчину проводив хлопець. Майже годину вони сиділи на лавці біля будинку Ганни, не в змозі розлучитися… Мати Ганни побачила з темної кімнати, що її дочка сидить під вікном із якимось кавалером! – Не зрозумію з ким вона там висиджує так пізно, – прошепотіла вона своєму чоловікові. – Хто? – запитав той. – Та Ганна наша! На лавці добру годину обіймаються, як солодка парочка. Невже закохалася дівка наша? Господи, благослови… Ось це так поворот! – шепотіла мати, поглядаючи на вулицю. Батько встав глянув і собі у вікно, й застиг від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна була на дискотеці. Додому дівчину проводив хлопець. Майже годину вони сиділи на лавці біля будинку Ганни, не в змозі розлучитися… Мати Ганни побачила з темної кімнати, що її дочка сидить під вікном із якимось кавалером! – Не зрозумію з ким вона там висиджує так пізно, – прошепотіла вона своєму чоловікові. – Хто? – запитав той. – Та Ганна наша! На лавці добру годину обіймаються, як солодка парочка. Невже закохалася дівка наша? Господи, благослови… Ось це так поворот! – шепотіла мати, поглядаючи на вулицю. Батько встав глянув і собі у вікно, й застиг від несподіванки

Ганна була найактивнішою дівчинкою у сільській школі. Її голос завжди чувся на перервах, вона була всюди першою, про всіх все знала. Її батьки сміялися спочатку на такий характер доньки, але, коли прийшла пора юності, і до Ганни не стали підходити…

Наталя зайшла в квартиру й одразу почула голос матері. – Ну нарешті, Наталко! – вигукнула Ірина Олександрівна. – Ми з Тамарою Павлівною тебе вже зачекалися! – А що таке? – здивовано запитала дівчина. – Могли б вечеряти й без мене. – Та в нас тут гості… – сказала мати. – Ти заходь-заходь на кухню. Наталка вимила руки, і ще нічого не розуміючи, зайшла на кухню. За обіднім столом сиділи троє: мама Наталі її подруга Тамара Павлівна і… Незнайомий чоловік. – Тільки не це, о Господи! – подумала Наталя. Вона стала на порозі, дивлячись на гостя і не знала, що робити

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя зайшла в квартиру й одразу почула голос матері. – Ну нарешті, Наталко! – вигукнула Ірина Олександрівна. – Ми з Тамарою Павлівною тебе вже зачекалися! – А що таке? – здивовано запитала дівчина. – Могли б вечеряти й без мене. – Та в нас тут гості… – сказала мати. – Ти заходь-заходь на кухню. Наталка вимила руки, і ще нічого не розуміючи, зайшла на кухню. За обіднім столом сиділи троє: мама Наталі її подруга Тамара Павлівна і… Незнайомий чоловік. – Тільки не це, о Господи! – подумала Наталя. Вона стала на порозі, дивлячись на гостя і не знала, що робити

Наталя зайшла в квартиру і одразу почула голос своєї матері. – Ну нарешті, Наталко! – вигукнула Ірина Олександрівна. – Ми з Тамарою Павлівною тебе вже зачекалися! – А що таке? – здивовано запитала дівчина, роззуваючись. – Могли б вечеряти й без…

Ірина прийшла на роботу у відмінному настрої. – Що, Ірино, завершенню робочого тижня радієш? – сказала її колега Ніна. – У нас велика радість! Завтра приїжджає свекруха! – заявила Ірина. – І ти так цьому радієш? – здивувалися всі присутні в кабінеті. – Так! Моя свекруха просто золото! – пояснила Іра. У понеділок усі помітили, що настрій у Ірини вже не такий хороший. – Що, цей візит свекрухи радості не приніс? – єхидно запитала Ніна. – Ой дівчата, – важко видихнула Ірина. – Біда у нас! – Ти про що? – не зрозуміла Ніна. І Ірина все розповіла. Подруги вислухали її і застигли від почутого 

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина прийшла на роботу у відмінному настрої. – Що, Ірино, завершенню робочого тижня радієш? – сказала її колега Ніна. – У нас велика радість! Завтра приїжджає свекруха! – заявила Ірина. – І ти так цьому радієш? – здивувалися всі присутні в кабінеті. – Так! Моя свекруха просто золото! – пояснила Іра. У понеділок усі помітили, що настрій у Ірини вже не такий хороший. – Що, цей візит свекрухи радості не приніс? – єхидно запитала Ніна. – Ой дівчата, – важко видихнула Ірина. – Біда у нас! – Ти про що? – не зрозуміла Ніна. І Ірина все розповіла. Подруги вислухали її і застигли від почутого 

Ірина Сергіївна у п’ятницю прийшла на роботу у відмінному настрої. – Що, Іра, кінцю робочого тижня радієш? А ти ж зовсім недавно з відпустки, ще не повинна була втомитися, – сказала Ніна Семенівна – її колега. У кабінет заглянула Світлана…

Повернутись вверх