Світлана раз у раз поглядала у вікно, чекаючи, поки приїде таксі. З хвилини на хвилину до неї мали приїхати подруги. На столі вже стояли салати, запечена курочка, торт, фрукти і, звісно ж, пляшечка ігристого! Жінка побачила у вікно подруг і кинулась до дверей. – Дівчатка, як я рада вас бачити! – вигукнула Світлана. – А ми не з порожніми руками! – сказала одна з них і простягла господині пакет. Там були три пляшки ігристого. – Сидітимемо до ранку! – засміялась Світлана і всі пішли за стіл. Щойно вони відкоркувала ігристе, як у двері подзвонили. Жінки здивовано перезирнулися. Світлана відкрила двері й застигла на місці

Світлана раз у раз поглядала у вікно, чекаючи, поки приїде таксі. Жіночий день видався сірим і холодним, але в квартирі, незважаючи на це, панувала тепла атмосфера свята. На столі стояли страви, приготовані спеціально для зустрічі з подругами: салати, запечена курочка,…

Наталка з чоловікам відпочивали на морі. Після чергової екскурсії пара повернулася в номер готелю. – Ох і втомилися сьогодні, – важко зітхнув Андрій. – Так, – погодилася дружина. – Я швидко в душ сходжу, а потім сходимо у ресторан, повечеряємо, – додав чоловік і вирушив у ванну. Андрій вийшов з ванної через десять хвилин, і одразу помітив, що дружина дуже засмучена. – Наталю, щось сталося? – захвилювався він. Наталка мовчки взяла свій телефон, ввімкнула на ньому якесь відео і повернула екран до чоловіка. Андрій переглянув відео і заціпенів від побаченого

Місяць тому Наталка із чоловіком Андрієм встановили у себе в квартирі камеру відеоспостереження. Камера була невеликою, майже непомітною – кріпилася на книжковій полиці і охоплювала оглядом більшу частину вітальні та коридор. Ідея належала Андрію після того, як у сусідньому будинку…

Василина зібралася йти погуляти зі своїм коханим Степаном. – Гаразд, мамо! – сказала дівчина. – Я пішла перевдягатися. Піду погуляю з нашими дівчатами. – Ох, не до вподоби мені твої гулянки, – пробурмотіла мати, а батько почув їхню розмову й підтримав дочку: – Ну чого ти? Коли ще їй гуляти, як не зараз? Звісно йди, дочко, йди. Василина хитро усміхнулася батьку й побігла в будинок. Вона одягла свою нову рожеву в дрібну квіточку сукню і пішла. Раптом вона побачила, що за селом зібралася молодь. Василина весело приєдналася до своїх подруг, і стала шукати очима Степана. І тут раптом її настрій миттю зник від побаченого

Василина вимкнула настільну лампу на тумбочці, потяглася в ліжку і глянула на вулицю. Ніч була зоряна, а місяць величезною жовтою кулькою дивиться прямо у відчинене вікно. Її світло падало на книжку, яку вона відклала на край тумбочки перед сном. Вона…

Вадим повернувся додому з роботи. – Привіт, кохана! Що у нас на вечерю? – запитав він у дружини, зайшовши на кухню. – А що, тебе сьогодні ніде не погодували? – єхидно запитала Ольга. – Ти про що? – сердито спитав Вадим. – Я втомився, а ти про якісь вигадки говориш!  – Вадиме, не треба більше обману. Ми знаємо, про що я говорю. Май мужність сказати правду. Будь чоловіком, – раптом сказала Оля. – Зізнайся вже про свою Марину! – Яка ще Марина? Що ти таке говориш? – Вадим здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

– Яка важка у тебе робота, – сказала Ольга, зустрічаючи чоловіка. – Люди спати вже лягають, а ти все в працях. Поберіг би себе. – Та у нас знову аврал, комісія ще нагрянула, – бурмотів щось Вадим, не дивлячись дружині…

Іван занедужав. – Іванку, ану-но, випий чаю, – сказала йому дружина Марія. – Не хочу… – пробурмотів він, і байдуже подивився на жінку, яка стояла перед ним із чашкою в руці. – Пий, кажу! – наполегливо повторила дружина. – Тобі треба пити більше теплого. Раптом пролунав несподіваний дзвінок у двері. Марія подумала про щось, поспіхом дала чашку в руку чоловіку, й побігла зустрічати гостей. Невдовзі з коридорі почувся знайомий Івану голос. – Агов! – гукнув він. – Маріє! Хто це до нас прийшов? – Зараз побачиш! – радісно вигукнула дружина, й Іван знову почув знайомий тихий голос. Чоловік аж застиг від несподіваної здогадки

– Ну, цього разу я вже точно все… – думав Іван, лежачи в ліжку з температурою. Лікар був у нього з ранку, прописав купу всього, але нічого зовсім не допомагало. – От і добре… – міркував Іван. – Досить… Скільки можна…

Павло тільки-но повернувся додому, як у двері подзвонили. На порозі стояла його сестра. – Привіт, брате! – сказала Христина. – У мене до тебе розмова! – Проходь, – запросив він сестру, пригостив чаєм. – Ну, що за справа у тебе? – Ти можем позичити мені трохи грошей? – запитала Христина. – Ні! – несподівано відповів він. – Та мені не багато, – продовжила сестра. – Ні, я не дам тобі ні копійки! – заявив Павло. – Але чому? – здивувалася Христина. – Після того, що ти зробила, я знати тебе не хочу! – раптом додав брат. – Павло, ти про що? – Христина здивовано дивилася на брата, не розуміючи, що відбувається

– Довго ти ще збираєшся нас працювати просити? – обурено промовила Христина. – А хто просить? – з усмішкою поцікавився Павло. – Це не я до тебе прийшов, а ти до мене! – Так у мене становище складне, я по…

– Олю! – почувся за спиною знайомий голос. Ольга озирнулася. Ні, вона не помилилася. То був він – її Федір! Її перше кохання. Через стільки років. – А ти зовсім не змінилася, – сказав Федір і раптом додав: – Навіщо ти тоді втекла? – Ви справді хочете це знати? – спокійно відповіла Ольга. – Хочу, – відповів Федір на її запитання. – Невже не зрозуміло? – Ольга посміхнулася. – Я пішла, щоб жити. Своїм життям жити, а не вашим! Дивно, що ви взагалі помітили мою відсутність. – Чи я помітив?! – ахнув Федір. – Та ти своєю втечею зруйнувала моє життя! Ольга з подивом дивилася на колишнього коханого і не розуміла, що він таке каже

Перше кохання… Воно накрило Ольгу набагато пізніше, аніж решту дівчат. Ті на всю крутили романи вже у школі. Закохувалися, розлучалися, переживали по-справжньому. Ользі це було нецікаво. Вона дивилася на хлопців як на друзів. З ними було простіше, надійніше, зрозуміліше. І…

Олексій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила його сусідка з квартири навпроти. – Олексію, приїжджай до себе додому! Там таке діється! – одразу вигукнула жінка. – Що сталося?! – захвилювався чоловік. – Приїжджай! – повторила сусідка і більше нічого не сказавши, закінчила виклик. Захвилювавшись, Олексій відпросився у начальника і помчав додому. Через півгодини чоловік був біля свого будинку. Олексій швидко піднявся до квартири, відкрив вхідні двері і застиг від побаченої картини

– Всі документи взяла? Нічого не забула? Паспорт, квитки? – за останні півроку Олексій вже втретє проводжав дружину у відрядження. Йому не подобалися ці від’їзди Олі, але нічого вдіяти з цим чоловік не міг. – Наче все взяла. Присядемо на…

Галина спекла тістечка із шоколадом та мандаринами. Жінка втомилася і задрімала перед телевізором… Розбудив її різкий дзвінок у двері. Від несподіванки Галина мало не підстрибнула! До неї давно ніхто не приходив! Галина поправила волосся і відкрила двері. На порозі стояв незнайомий чоловік із букетиком тюльпанів. – Вам кого? – запитала Галина. – Людмилу покличте, будь ласка, – усміхнувся гість. – Тут ніякої Людмили немає, – сказала Галина, закриваючи двері. – Зачекайте! – зупинив її чоловік. – Це вулиця Сонячна, будинок двадцять, квартира тринадцять? – Правильно, це моя адреса, – сказала Галина. – Але ніяка Людмила тут ніколи не жила. – Цього не може бути, – раптом сказав чоловік. Галина застигла від здивування

З самого ранку Галину турбувало передчуття, що щось має статися. Все, що має бути, вже давно сталося. І кохання, і сім’я, а тепер вона одна. Чоловіка, з яким вони прожили тридцять шість років разом, не стало два роки тому. У…

Денис зайшов до дружини на кухню. – Олено, ну що, ти готова? – запитав чоловік. Олена мовчки дивилася у вікно. – Олено! Ти мене чуєш?! – повторив він. – Дениса, ти мені краще скажи, як це розуміти? – несподівано сказала дружина. – Ти про що? – не зрозумів Денис. – А ти підійди ближче до вікна, і сам все побачиш! Заодно і мені поясниш, як я повинна це розуміти! – єхидно додала Олена. – Та про що ти? – обурився Денис, підійшов до вікна, глянув вниз на подвірʼя і… остовпів від побаченої картини

Олена прокинулася у гарному настрої. І хоч справ було повно – все-таки очікувалися гості, але іменинниця була в передчутті приємних та незвичайних моментів, а ще сюрпризу, обіцяного чоловіком. Загалом вона була щаслива. Свій день народження Олена любила. І змалку пам’ятала,…

Повернутись вверх