Від Дмитра пішла дружина. Пішла до такого собі Миколи. Але Дмитро не засмутився. Дружина ніколи не любила його і він це знав. Через доньку не розлучався… Дмитро зазирнув на сторінку колишньої дружини Миколи – Ганни. Фотографій у жінки було мало. Вона була скромно одягнена, виглядала сумною. Дмитро подумав, що цій Ганні, мабуть, дуже важко зараз. Втратити такого гарного чоловіка. Він написав Ганні, запропонував випити по чашці кави й поговорити. Просто так. І Ганна погодилася! Дмитро сидів за столиком в кафе. – Добрий вечір, – раптом почув він. Дмитро обернувся і ахнув від побаченого

– Ти його хоч раз у житті бачила? – Ні. – А як же ж ти наважилася на зустріч? Ще й не знаючи нічого про цю людину. – Чому не знаю? Це колишній чоловік теперішньої дружини мого колишнього чоловіка. –…

Рита помітила, що її наречений почав дивно поводитися. Дівчина захотіла дізнатися про причину охолодження в їх взаємовідносинах. – Михайле, ти якось дивно став поводиться, перестав мені дзвонити і більше не кличеш на побачення. В чому справа? – наполегливо запитала Рита. – Я був зайнятий, – почав виправдовуватися хлопець. – Не обманюй мене! Скажи мені правду? – наполегливо попросила кохана. – Я дізнався про твого сина! Я не хочу виховувати чужу дитину, – зізнався Михайло. – Про якого сина? У мене немає сина! Що ти таке говориш? – Рита здивовано дивилася на Михайла, не розуміючи, що відбувається

– Доню, у нас з татом для тебе сюрприз, – загадково промовила Аліна Федорівна. – Який? Ви купили мені новий телефон за те, що я вступила до університету на бюджет? – з надією поцікавилася Рита. – Ні, у тебе скоро…

– Ну як так можна?! – сказала Валентина Іванівна невістці Валерії. – Ось я у твої роки… – Що у вас знову відбувається? – на кухню зайшов її син Борис. – Ні-ні! Нічого! Я просто кажу, чого ж так довго невісточка моя роботу знайти не може? – заголосила свекруха награно-лагідним голоском. Борис здивовано глянув на дружину. Валерія посміхнулася, підморгнула йому й розвела руками. – Отак якось! – сказала вона. – Піду я, мабуть, – зазбиралася Валентина Іванівна. – Так ми ж вам тут дещо приготували! – вигукнула Валерія й дала гості пакет. Валентина Іванівна глянула, що там таке й руками сплеснула від побаченого

Валентина Іванівна ображено замовкла. Видно було, що якщо зараз щось сказати, то буде серйозна сварка. Валерія мовчала. Їй було смішно спостерігати за своєю свекрухою. – Ну як же ж так можна, – не витримала і сказала Валентина Іванівна. – Ось…

Ліля приготувала вечерю і покликала чоловіка до столу. Тільки-но Сашко сів за стіл, як пролунав дзвінок телефону. – О, мама дзвонить, – сказав він, глянувши на екран мобільного і підняв слухавку. Кілька хвилин Галина Павлівна, щось довго пояснювала сину, не давши Сашку вставити і слово. Ліля прислухалася до розмови, і зрозуміла, що свекруха свариться з сином. – Тримай, мама і з тобою хоче поговорити, – несподівано сказав чоловік, і передав слухавку дружині. Ліля неохоче взяла телефон, вислухала свекруху і…застигла від обурення

– Слухай, тут мама дзвонила, – сказав Лілі чоловік за вечерею. – Вони із родичами збираються на вихідні їхати на шашлики. – Рада за неї – відповіла дружина. – Нехай їдуть, а ми тут до чого? – свекруху Ліля відверто…

Ганна Ігорівна з діловитим виглядом навідалася в гості до своєї невістки Юлії. З порога свекруха окинула поглядом взуття дружини сина і насупилася, коли побачила її яскраво-жовті черевики. – Юлю, ану ходи сюди! – покликала невістку Ганна Ігорівна. Юлія неохоче вийшла в коридор і привіталася зі свекрухою. – У тебе через тиждень день народження, – сказала Ганна Ігорівна. – Я хотіла почекати з подарунком, але, бачу, цього робити не варто. Ганна Ігорівна полізла у сумочку і щось витягла з неї. – Коротше кажучи, ось… – додала вона. Юля глянула, що дістала свекруха з сумочки й остовпіла від здивування

– Це чиї черевики тут у вас стоять? – свекруха, прийшовши в гості до сина і невістки, дивилася на пару яскраво-жовтого взуття, що стояла на порозі. – Сподіваюся, вони не твої? – Додала вона і запитливо дивилася на Юлію, що…

Віра Василівна приїхала до дочки, щоб попрощатися з онукою. Сьогодні Христина їде до іншого міста вчитися. Віру Василівну пригостили чаєм, родина посиділа за столом. – Ну все, я піду речі складати! – оголосила Христина і пішла у свою кімнату. Бабуся пішла слідом. – Христино, це тобі на перший час! – сказала бабуся, зайшовши у кімнату внучки і передала їй декілька купюр. – Дякую, бабусю! – зраділа Христина і взяла свою шкатулку, щоб покласти туди гроші. Раптом скринька вилетіла з рук дівчини і опинилася на підлозі. Віра Василівна опустила погляд на підлогу і аж ахнула від побаченого

Діана готувалася до знайомства з потенційною свекрухою і знову і знову протирала невидимий пил. Це були другі серйозні для неї відносини, перший шлюб закінчився так само швидко, як і почався, і Діана довгий час відмовлялася з кимось знайомитися.  Олег зʼявився…

Діана з Вадимом одружилися. Тетяна Павлівна намагалася у всьому догодити невістці. Але стосунки в них не склалися. Коли народилися внуки мати Вадима у всьому собі відмовляла, аби тільки допомогти Діані з їх вихованням. Так пройшли роки… Коли старшому внуку Ігорю виповнилося двадцять років, він надумав одружитися. З Марічкою він зустрічався три роки і молодик твердо вирішив, що саме вона має стати його дружиною! Якось Ігор прийшов у гості до бабусі Тетяни зі своєю нареченою. Тетяна Павлівна глянула на Марійку, і раптом зрозуміла несподівану річ

Діана з Вадимом одружилися, коли обом було по двадцять чотири роки. Жити не було де, а у мами Вадима – трикімнатна квартира. Що може статися? Мама в одній кімнаті, молода сім’я – в іншій. Третя кімната – загальна. Проте з…

Микола задоволено потирав руки. А як же ж?! Нарешті він познайомить свою молодшу дочку Вероніку з Володимиром. Володимир був сином давнього друга Миколи, і чоловік хотів мати його за зятя. Вероніка не підвела. Вона приїхала вчасно. Вечеря добігала кінця, коли прийшла старша дочка Галі й Миколи – Ліза. – Знайомтеся, це наша старша дочка – Ліза, – сказав чоловік. – Дуже приємно, я Володимир, – сказав гість. Ліза вибачилася й пішла в кімнату. Вона не любила такі посиденьки… А через кілька днів Ліза поверталася з роботи пізно. І тут раптом вона побачила біля свого будинку несподіване

– Ти думаєш, Вероніка оце все схвалить? – Такі як Володимир на дорозі не валяються, і взагалі у всіх моїх друзів онуки є вже давно! А в нас? Одна в школі цілими днями, краще б про своє особисте життя задумалася….

Віта з чоловіком Андрієм вирішили поїхати у відпустку. – Уявляєш, – мріяла Віта. – Цілих два тижні нічого не треба робити! Я просто лежатиму на сонечку і ні про що не думатиму… За два тижні до відпустки у батька Андрія був день народження. Гостей було небагато. Прийшли Віта з Андрієм, старша сестра Андрія, Ганна, її чоловік Олег і двоє їхніх дітей. Говорили про сімейні проблеми, і, звісно ж, ​​згадали відпустку… А наступного дня Віта почула, як Андрій розмовляє зі своєю матір’ю. Вона прислухалася, про що вони говорять, і очі круглила від здивування

Перший тиждень червня закінчився. Ще три – і довгоочікувана відпустка. Перша за останні чотири роки, протягом яких і Віті, і її чоловікові Андрію довелося дуже багато працювати. За цей час вони нарешті придбали квартиру. Крім того, обоє змінили роботу, і…

Віра Петрівна прийшла у гості до невістки та сина. – Ви якраз вчасно! – зраділа Оксана, відкривши двері. – Я вже хотіла до вас дзвонити. – Щось сталося? – не зрозуміла свекруха. – Мені в поліклініку треба, доньку не має з ким залишити, – пояснила невістка. – Ну з цим я допоможу, – усміхнулася Віра Петрівна. Коли Оксана побігла по справах, Віра Петрівна взяла внучку на руки і почала ходити з нею по квартирі. Раптом жінка підійшла до вікна, глянула у двір будинку і побачила там невістку з якимось чоловіком. Віра Петрівна придивилася до парочки і застигла від побаченого

Оксана прокинулася о п’ятій ранку. Вставати рано, а заснути не виходить. Як не відганяє вона думки, а вони знову і знову повертаються до того самого. Мабуть, заснути не вдасться, Оксана вирішила встати і зайнятися домашніми справами, щоб зайняти голову іншими…

Повернутись вверх