Пліткарка

Жіночий журнал

Софія Олегівна переживала, сидячи за столиком у кафе, і постійно дивилася на вхідні двері. Сьогодні вона має зустрітися з майбутніми сватами і обговорити весілля доньки. В кафе зайшла пара, Софія Олегівна зрозуміла, що це батьки майбутнього зятя. – Ми батьки Івана, – гордо промовила жінка підійшовши до столика. – І вам доброго дня! А я мама Оксани, – усміхнулася жінка. – Ну що, давайте обговорювати майбутнє весілля? – Ніякого весілля не буде! – рапом в унісон сказали батьки Івана. – Як не буде? Чому? – Софія Олегівна здивовано дивилася на сватів, не розуміючи, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Софія Олегівна переживала, сидячи за столиком у кафе, і постійно дивилася на вхідні двері. Сьогодні вона має зустрітися з майбутніми сватами і обговорити весілля доньки. В кафе зайшла пара, Софія Олегівна зрозуміла, що це батьки майбутнього зятя. – Ми батьки Івана, – гордо промовила жінка підійшовши до столика. – І вам доброго дня! А я мама Оксани, – усміхнулася жінка. – Ну що, давайте обговорювати майбутнє весілля? – Ніякого весілля не буде! – рапом в унісон сказали батьки Івана. – Як не буде? Чому? – Софія Олегівна здивовано дивилася на сватів, не розуміючи, що відбувається

Софія Олегівна переживала, сидячи за столиком у кафе, і постійно дивилася на вхідні двері. Сьогодні, вперше за три роки знайомства з обранцем доньки, жінка мала побачити батьків майбутнього зятя Івана. Родичам терміново довелося зустрітися через те, що у молодої пари…

Олена Олексіївна поверталася додому. Вона підійшла до своєї квартири, як раптом почула за дверима голоси. Обережно відкривши двері, жінка увійшла всередину. За голосами вона зрозуміла, що у її квартирі чужі люди. Олена Олексіївна роззулася і навшпиньках пройшла на кухню. – Що тут відбувається?! – вигукнула жінка, побачивши на кухні невістку та її подруг. – Та ось, дівчата в гості зайшли, – невинно посміхнулася Віолетта. Олена Олексіївна подивилася на стіл і аж ахнула від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена Олексіївна поверталася додому. Вона підійшла до своєї квартири, як раптом почула за дверима голоси. Обережно відкривши двері, жінка увійшла всередину. За голосами вона зрозуміла, що у її квартирі чужі люди. Олена Олексіївна роззулася і навшпиньках пройшла на кухню. – Що тут відбувається?! – вигукнула жінка, побачивши на кухні невістку та її подруг. – Та ось, дівчата в гості зайшли, – невинно посміхнулася Віолетта. Олена Олексіївна подивилася на стіл і аж ахнула від побаченого

Близько двох років єдиний син Олени Олексіївни був одружений зі своєю однокурсницею Віолеттою. Жінка невістку, яка постійно їй зухвало відповідала, на дух не переносила. Проте обом сторонам було спокійно, оскільки їм не доводилося між собою контактувати. Біда прийшла, звідки не…

Михайло повернувся додому, і здивувався, не виявивши там Віри. Чоловік пройшовся по квартирі, і помітив, що деяких речей жінки немає. – І як це розуміти? – вигукнув він сам до себе. Михайло взяв телефон і набрав номер Віри, але почув лише короткі гудки. Чоловік почав ходити по квартирі не знаходячи собі місяця. – Може до мами поїхала? – вирішив він. Михайло набрав номер тещі, але жінка не знала, де її дочка. Чоловік у відчаї опустився на диван. Раптом на його телефон прийшло якесь смс-повідомлення. Михайло швидко взяв телефон, прочитав повідомлення і ахнув від прочитаного

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Михайло повернувся додому, і здивувався, не виявивши там Віри. Чоловік пройшовся по квартирі, і помітив, що деяких речей жінки немає. – І як це розуміти? – вигукнув він сам до себе. Михайло взяв телефон і набрав номер Віри, але почув лише короткі гудки. Чоловік почав ходити по квартирі не знаходячи собі місяця. – Може до мами поїхала? – вирішив він. Михайло набрав номер тещі, але жінка не знала, де її дочка. Чоловік у відчаї опустився на диван. Раптом на його телефон прийшло якесь смс-повідомлення. Михайло швидко взяв телефон, прочитав повідомлення і ахнув від прочитаного

Настрій у Віри був поганим з самого ранку. А причина проста – сьогодні ввечері одразу після роботи їй треба було їхати до батьків. Привід був хороший – день народження батька. І за батьками Віра скучила, і за старшим братом, і…

Наталка накривала на стіл. Сьогодні до її чоловіка, приїхала його сестра Оля, з якою жінка не була ще знайома. – Все готово! – дівчина покликала Миколу та Олю за стіл. За кілька хвилин брат і сестра прийшли на кухню. – Я не хочу сидіти з тобою за одним столом, – раптом сказала до Наталі Оля. Наталя застигла. – Що ти дивишся? – уїдливо запитала Оля. – Не роби вигляду, ніби ти не знаєш, про що я! – Що я тобі зробила? Я бачу тебе вперше в житті! – Ольга здивовано дивилася на зовицю, не розуміючи, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталка накривала на стіл. Сьогодні до її чоловіка, приїхала його сестра Оля, з якою жінка не була ще знайома. – Все готово! – дівчина покликала Миколу та Олю за стіл. За кілька хвилин брат і сестра прийшли на кухню. – Я не хочу сидіти з тобою за одним столом, – раптом сказала до Наталі Оля. Наталя застигла. – Що ти дивишся? – уїдливо запитала Оля. – Не роби вигляду, ніби ти не знаєш, про що я! – Що я тобі зробила? Я бачу тебе вперше в житті! – Ольга здивовано дивилася на зовицю, не розуміючи, що відбувається

Перша зустріч Наталії з рідною сестрою чоловіка Ольгою пройшла не дуже добре. На весіллі двадцятитрирічна дівчина не була присутня, тому що в цей час навчалася за кордоном. Повернулась Оля лише за два роки і в перший день свого повернення захотіла…

Над поминальним столом стояла щільна, густа, тиша. Тільки постукування виделок нагадувало про те, що в кімнаті є люди. – Це все через мене, – несподівано сказала осиротілій внучці Зоя Андріївна. – Бабусю, – втомлена своєю бідою Наталя, прийшовши в себе від заціпеніння, підняла на бабусю заплакані очі. – Що ти таке кажеш? Мама нездужала. – Так я й винна у цьому…, – твердо промовила жінка похилого віку, зробила глибокий подих і все розповіла внучці. Наталка вислухала бабусю і ахнула від почутого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Над поминальним столом стояла щільна, густа, тиша. Тільки постукування виделок нагадувало про те, що в кімнаті є люди. – Це все через мене, – несподівано сказала осиротілій внучці Зоя Андріївна. – Бабусю, – втомлена своєю бідою Наталя, прийшовши в себе від заціпеніння, підняла на бабусю заплакані очі. – Що ти таке кажеш? Мама нездужала. – Так я й винна у цьому…, – твердо промовила жінка похилого віку, зробила глибокий подих і все розповіла внучці. Наталка вислухала бабусю і ахнула від почутого

Над поминальним столом висіла щільна, густа, як осінній туман, тиша. Тільки постукування виделок нагадувало про те, що в кімнаті є люди. – Це все через мене, – несподівано сказала осиротілій внучці Зоя Андріївна, яка більше не могла залишатися наодинці зі…

Ніна готувала на кухні борщ, коли у двері подзвонили. – Здрастуйте, Ніно Іванівно. Ви знаєте хто я? – запитала з порога дівчина, як тільки хазяйка відкрила двері. Дівчина, що стояла на порозі будинку, тримала на руках блакитний конвертик з новонародженою дитиною. – Ні, не знаю, – насупилась жінка. – Мене звуть Інга. Цей хлопчик – ваш онук, – несподівано додала незнайомка. – Як мій онук? Цього не може бути? – Ніна Іванівна здивовано дивилася на гостю, не розуміючи, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна готувала на кухні борщ, коли у двері подзвонили. – Здрастуйте, Ніно Іванівно. Ви знаєте хто я? – запитала з порога дівчина, як тільки хазяйка відкрила двері. Дівчина, що стояла на порозі будинку, тримала на руках блакитний конвертик з новонародженою дитиною. – Ні, не знаю, – насупилась жінка. – Мене звуть Інга. Цей хлопчик – ваш онук, – несподівано додала незнайомка. – Як мій онук? Цього не може бути? – Ніна Іванівна здивовано дивилася на гостю, не розуміючи, що відбувається

– Здрастуйте, Ніно Іванівно. Ви знаєте хто я? Дівчина, що стояла на порозі будинку, тримала на руках блакитний конверт з новонародженою дитиною. Малюк прокинувся і тихо плакав, ось тільки його матусі було на це все одно. Інга навіть не намагалася…

Валентина повернулася з роботи додому, зайшла на кухню. – О, а ти чому в темряві сидиш? – здивувалася вона, побачивши на кухні доньку. – Думаю, – тихо промовила Марія. – Щось сталося? – захвилювалася мати, помітивши, що донька дуже схвильована. – Так…сталося, – кивнула Марія. – Доню, не тягни, кажи! – почала ще більше переживати жінка. – Мамо, ти маєш дещо дізнатися…дізнатися про батька, – несподівано сказала Марія, зробила паузу щоб зібратися з думками і все розповіла матері. Валентина вислухала доньку і ахнула від почутого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина повернулася з роботи додому, зайшла на кухню. – О, а ти чому в темряві сидиш? – здивувалася вона, побачивши на кухні доньку. – Думаю, – тихо промовила Марія. – Щось сталося? – захвилювалася мати, помітивши, що донька дуже схвильована. – Так…сталося, – кивнула Марія. – Доню, не тягни, кажи! – почала ще більше переживати жінка. – Мамо, ти маєш дещо дізнатися…дізнатися про батька, – несподівано сказала Марія, зробила паузу щоб зібратися з думками і все розповіла матері. Валентина вислухала доньку і ахнула від почутого

– Мамо, ну помилився чоловік, необдуманих речей наробив, – Марія майже плакала. – З ким не буває? Ви ж все життя разом, невже в тебе нема до нього жодної жалості? – Поки що ні, – Валентина Іванівна дивилася у вікно…

Ганна з сімʼєю поїхала в село на дачу. Вже здалеку жінка зрозуміла, що щось не так… Її стара хатина сяяла свіжою фарбою, дах був новий, а паркан стояв рівно! – Не туди заїхали, чи що? – сказала Ганна чоловіку. – Та ні… Вона впевнено відкрила хвіртку й зайшла на подвір’я. – Жіночко, а ви хто? Чому це ви заходите сюди, як до себе додому?! – з хати вийшла якась немолода жінка. Вона була в сукні… Яка належала матері Ганни! І витирала руки об мамин фартух! Ганна так і стала не розуміючи, що це таке коїться

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна з сімʼєю поїхала в село на дачу. Вже здалеку жінка зрозуміла, що щось не так… Її стара хатина сяяла свіжою фарбою, дах був новий, а паркан стояв рівно! – Не туди заїхали, чи що? – сказала Ганна чоловіку. – Та ні… Вона впевнено відкрила хвіртку й зайшла на подвір’я. – Жіночко, а ви хто? Чому це ви заходите сюди, як до себе додому?! – з хати вийшла якась немолода жінка. Вона була в сукні… Яка належала матері Ганни! І витирала руки об мамин фартух! Ганна так і стала не розуміючи, що це таке коїться

– Марійко, Катю, давайте по-чесному. Ця дача нікому не потрібна. Ніхто тут не бував уже п’ять років. І я впевнена, що й надалі ніхто не буде сюди їздити. Давайте продамо, га? – запропонувала найстарша Ганна… …Шалені пристрасті розігралися між трьома…

Ірина вже вимила посуд після вечері, її чоловік Віктор грав з сином. І в цей час хтось подзвонив у двері. – Може, хтось із сусідів? – спитав Віктор і пішов відчиняти. Але в квартиру рішуче ступила мати Ірини – Наталія Вікторівна. – Мамо? – здивувалася жінка. – Щось сталося? – Сталося, – відповіла та, проходячи на кухню. – Я думала, що ти сама здогадаєшся, але ні! – Що ти маєш на увазі? – перепитала Ірина. – Як у тебе із совістю? – несподівано запитала мати. – Ділитись не надумала? – Чим ділитися? Ти про що взагалі? – Ірина здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина вже вимила посуд після вечері, її чоловік Віктор грав з сином. І в цей час хтось подзвонив у двері. – Може, хтось із сусідів? – спитав Віктор і пішов відчиняти. Але в квартиру рішуче ступила мати Ірини – Наталія Вікторівна. – Мамо? – здивувалася жінка. – Щось сталося? – Сталося, – відповіла та, проходячи на кухню. – Я думала, що ти сама здогадаєшся, але ні! – Що ти маєш на увазі? – перепитала Ірина. – Як у тебе із совістю? – несподівано запитала мати. – Ділитись не надумала? – Чим ділитися? Ти про що взагалі? – Ірина здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається

Ірина вже вимила посуд після вечері, її чоловік – Віктор – зі старшим сином розставили фігури на шахівниці і збиралися почати щовечірню партію, молодша дочка – Вірочка – укладала спати своїх ляльок. І в цей час хтось подзвонив у двері….

В Андрія не стало матері. З міста приїхав на поминки його брат Петро з дружиною. Дружина відбула поминки і поїхала до своїх батьків у сусіднє село. Брати залишились самі. Говорити не було про що. За столом тільки дитинство згадали, друзів. Андрій розповів, хто куди поїхав, хто з ким одружився. – У вас як з жінкою? – запитав він брата. Петро знизав плечима. – У нас з тобою, брате, ще ж справи важливі є, – раптом сказав він. – Ось глянь… Він витяг з комода якісь папери. Андрій глянув на них, й оторопів від несподіваної здогадки

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Андрія не стало матері. З міста приїхав на поминки його брат Петро з дружиною. Дружина відбула поминки і поїхала до своїх батьків у сусіднє село. Брати залишились самі. Говорити не було про що. За столом тільки дитинство згадали, друзів. Андрій розповів, хто куди поїхав, хто з ким одружився. – У вас як з жінкою? – запитав він брата. Петро знизав плечима. – У нас з тобою, брате, ще ж справи важливі є, – раптом сказав він. – Ось глянь… Він витяг з комода якісь папери. Андрій глянув на них, й оторопів від несподіваної здогадки

Андрій з Петром були погодками. Старший Андрій, незграбний, весь у батька, був працьовитим хлопцем, з раннього дитинства завжди на підмозі і в хаті по господарству, і на городі. Молодший Петро був схожим на матір і зовнішністю і за характером. Стрункий,…

Повернутись вверх