Пліткарка

Жіночий журнал

Галина Дмитрівна запросила свою доньку Ларису в гості. Жінки сиділи на кухні, розмовляли про життя, пили чай з печивом. Пролунав дзвінок у двері. Галина Дмитрівна пішла відчиняти. У коридорі почувся чоловічий голос, а потім радісний сміх Галини Дмитрівни: – Ой, Юрко, ти якраз вчасно! Заходь, заходь! – Юрко? Що ще за Юрко? – здивувалася Лариса і також поспішила в коридор подивитися хто ж це прийшов. Лариса вийшла в коридор, глянула на несподіваного гостя і застигла від побаченого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина Дмитрівна запросила свою доньку Ларису в гості. Жінки сиділи на кухні, розмовляли про життя, пили чай з печивом. Пролунав дзвінок у двері. Галина Дмитрівна пішла відчиняти. У коридорі почувся чоловічий голос, а потім радісний сміх Галини Дмитрівни: – Ой, Юрко, ти якраз вчасно! Заходь, заходь! – Юрко? Що ще за Юрко? – здивувалася Лариса і також поспішила в коридор подивитися хто ж це прийшов. Лариса вийшла в коридор, глянула на несподіваного гостя і застигла від побаченого

Був сильний мороз. Сніг падав пластівцями і ніби застеляв місто білим покривалом. Незважаючи на мінус п’ятнадцять, у кафе було затишно та тепло. Лариса крокувала вздовж будинків. Вона любила такі ранкові прогулянки. Жінка зупинилася біля маленької крамниці квітів. Повагавшись, вона вибрала…

Сергій з Лідою всиновила синочка Іванка. Спочатку все було добре, але потім Сергій почав нервувати. – Аж надто ти з ним вже пораєшся, – якось сказав він. – Який виросте, такий і виросте. Ліда образилася, і з тих слів пішла в них сварка… Минуло трохи більше року і чоловік поїхав від Ліди до своїх батьків в іншу область. Потім вони оформили розлучення, і при розподілі майна Сергій забрав собі машину, і внесок із депозиту в банку. Ліда важко переживала розставання, розуміючи це як зраду. – Проміняла ти мене на чужого хлопця… – сказав Сергій Ліді, їдучи. – Грайся тепер. Ліда застигла від почутого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій з Лідою всиновила синочка Іванка. Спочатку все було добре, але потім Сергій почав нервувати. – Аж надто ти з ним вже пораєшся, – якось сказав він. – Який виросте, такий і виросте. Ліда образилася, і з тих слів пішла в них сварка… Минуло трохи більше року і чоловік поїхав від Ліди до своїх батьків в іншу область. Потім вони оформили розлучення, і при розподілі майна Сергій забрав собі машину, і внесок із депозиту в банку. Ліда важко переживала розставання, розуміючи це як зраду. – Проміняла ти мене на чужого хлопця… – сказав Сергій Ліді, їдучи. – Грайся тепер. Ліда застигла від почутого

Подружня пара Ковальчуків була звичайною у селі. Ось тільки одне затьмарювало їхнє сімейне життя: не було дітей. Довго Ліда сподівалася завагітніти та так і не змогла. Чоловік Сергій із роками заспокоївся, і дружині казав: – Не ми такі одні. Не…

Ганна приїхала до своєї сестри Світлани, позичити планшет. Жінка підійшла до підʼїзду у якому жила Світлана і здивувалася. – Що тут робить Андрій? – подумала вона помітивши машину свого чоловіка біля будинку сестри. Ганна, не роздумуючи, набрала код домофону. На душі стало хвилююче. – Невже Андрій мені зраджує з Світланою? – припустила Ганна. Двері під’їзду зачинилися за спиною. Піднімаючись сходами, Ганна намагалася вгамувати тремтіння в руках. Зараз вона все дізнається. Ганна подзвонила у квартиру Світлани. За хвилину двері відкрилися і Ганна ахнула від побаченого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна приїхала до своєї сестри Світлани, позичити планшет. Жінка підійшла до підʼїзду у якому жила Світлана і здивувалася. – Що тут робить Андрій? – подумала вона помітивши машину свого чоловіка біля будинку сестри. Ганна, не роздумуючи, набрала код домофону. На душі стало хвилююче. – Невже Андрій мені зраджує з Світланою? – припустила Ганна. Двері під’їзду зачинилися за спиною. Піднімаючись сходами, Ганна намагалася вгамувати тремтіння в руках. Зараз вона все дізнається. Ганна подзвонила у квартиру Світлани. За хвилину двері відкрилися і Ганна ахнула від побаченого

Ганна завжди недолюблювала свою імпульсивність. З самого дитинства ця риса характеру була для неї немов друга тінь. Скрізь слідувала по п’ятах, штовхаючи на необдумані вчинки і створюючи проблеми на рівному місці. Скільки разів вона давала собі обіцянку. Десять, сто, тисячу…

Був недільний ранок. День почався як завжди – із запаху свіжої кави і звуків мультиків з дитячої кімнати. Віктор стояв у дверях кухні. Він спостерігав, як його дружина Катя порається біля плити. Її руде волосся золотилося в променях ранкового сонця. П’ятнадцять років разом, а він досі милувався нею, коли вона не бачила… – Катю, нам треба поговорити, – голос Віктора пролунав несподівано хрипко. Жінка не обернулася, тільки її рука з лопаткою на мить застигла над сковородою. – Про Лізу? – спокійно запитала Катя, продовжуючи готувати сніданок. Віктор аж стрепенувся. Звідки вона знає це ім’я?! Чоловік не вірив своїм вухам

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Був недільний ранок. День почався як завжди – із запаху свіжої кави і звуків мультиків з дитячої кімнати. Віктор стояв у дверях кухні. Він спостерігав, як його дружина Катя порається біля плити. Її руде волосся золотилося в променях ранкового сонця. П’ятнадцять років разом, а він досі милувався нею, коли вона не бачила… – Катю, нам треба поговорити, – голос Віктора пролунав несподівано хрипко. Жінка не обернулася, тільки її рука з лопаткою на мить застигла над сковородою. – Про Лізу? – спокійно запитала Катя, продовжуючи готувати сніданок. Віктор аж стрепенувся. Звідки вона знає це ім’я?! Чоловік не вірив своїм вухам

– Знаєш, що я зрозуміла за ці п’ятнадцять років? – Катя задумливо розмішувала цукор у чашці з кавою. – Щастя – це коли тебе зраджують вчасно. Марина підвела очі від ноутбука. За двадцять років дружби вона вперше чула, щоб подруга…

Петро повернувся додому з роботи. – Привіт, вечеряти будеш? – запитала Ніна, коли чоловік зайшов на кухню. – Не відмовлюся, – відповів він. Ніна розігріла вечерю, поставила на стіл. Петро повечеряв, а потім уважно подивився на дружину. – Я хочу розлучитися! – заявив він. Ніна вирішила, що це жарт, і навіть хмикнула у відповідь. Але, подивившись на чоловіка, зрозуміла, що він говорить серйозно. – Петро, що сталося? – спитала Ніна. – А то ти не знаєш! – уїдливо сказав чоловік. – Петро, я правда нічого не знаю! Поясни! – Ніна здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Петро повернувся додому з роботи. – Привіт, вечеряти будеш? – запитала Ніна, коли чоловік зайшов на кухню. – Не відмовлюся, – відповів він. Ніна розігріла вечерю, поставила на стіл. Петро повечеряв, а потім уважно подивився на дружину. – Я хочу розлучитися! – заявив він. Ніна вирішила, що це жарт, і навіть хмикнула у відповідь. Але, подивившись на чоловіка, зрозуміла, що він говорить серйозно. – Петро, що сталося? – спитала Ніна. – А то ти не знаєш! – уїдливо сказав чоловік. – Петро, я правда нічого не знаю! Поясни! – Ніна здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Так буває, Ніно. Петро сказав це таким буденним тоном, ніби нічого такого не сталося. Все як завжди. А те, що він валізу збирає, а через кілька годин піде назавжди з її життя, це дрібниця. – Зрозумій, річ не в…

Катя лежала на дивані. Вона дивилася по телевізору свій улюблений турецький серіал. Раптом пролунав дзвінок у двері. Жінка невдоволено встала і пішла в коридор. Катя відкрила двері і застигла від побаченого! На порозі стояв її чоловік Мишко… З якимось маленьким хлопчиком! – Це що ще таке? – запитала Катя, впускаючи чоловіка в квартиру. – Катю, перестань галасувати! – сказав Мишко, допомагаючи хлопцеві роздягнутися. – Перестати? Та ти дітей з рейсу привозиш! – Катя вперла руки в боки. – І багато в тебе по світу є? – Це не мій син, – відповів Мишко, озирнувшись на дружину. – А чий же ж? – вона не розуміла, що це коїться

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя лежала на дивані. Вона дивилася по телевізору свій улюблений турецький серіал. Раптом пролунав дзвінок у двері. Жінка невдоволено встала і пішла в коридор. Катя відкрила двері і застигла від побаченого! На порозі стояв її чоловік Мишко… З якимось маленьким хлопчиком! – Це що ще таке? – запитала Катя, впускаючи чоловіка в квартиру. – Катю, перестань галасувати! – сказав Мишко, допомагаючи хлопцеві роздягнутися. – Перестати? Та ти дітей з рейсу привозиш! – Катя вперла руки в боки. – І багато в тебе по світу є? – Це не мій син, – відповів Мишко, озирнувшись на дружину. – А чий же ж? – вона не розуміла, що це коїться

Катя лежала на дивані. Вона дивилася по телевізору свій улюблений турецький серіал. Раптом пролунав дзвінок у двері. Вона невдоволено встала і пішла в коридор. Катя відкрила двері і застигла від побаченого. На порозі стояв її чоловік Мишко… З якимось маленьким…

Оля з важкими пакетами у руках піднімалася сходами до своєї квартири. У їхньому будинку був ліфт, але дуже давно не функціонував. – Можете відійти, будь ласка, – тихо промовила Оля. Вона намагалася обійти дівчину, що стояла на сходах. Дівчина зробила широкий крок ліворуч і сухо вибачилася. – А ви о п’ятдесят шосту? – запитала незнайомка, коли побачила, що Оля підійшла до дверей своєї квартири. – Так, а що? – байдуже запитала Оля. – Я наречена вашого чоловіка! – несподівано заявила дівчина. – Це яка така наречена?! Що означає наречена? – Оля здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля з важкими пакетами у руках піднімалася сходами до своєї квартири. У їхньому будинку був ліфт, але дуже давно не функціонував. – Можете відійти, будь ласка, – тихо промовила Оля. Вона намагалася обійти дівчину, що стояла на сходах. Дівчина зробила широкий крок ліворуч і сухо вибачилася. – А ви о п’ятдесят шосту? – запитала незнайомка, коли побачила, що Оля підійшла до дверей своєї квартири. – Так, а що? – байдуже запитала Оля. – Я наречена вашого чоловіка! – несподівано заявила дівчина. – Це яка така наречена?! Що означає наречена? – Оля здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається

– Вітаю тебе, Оля, дорога моя невістко! З дерев’яним весіллям! Щось я до Максима додзвонитися не можу… Зайнятий? – запитала свекруха. Оля з ввічливості подякувала свекрусі. Їй так незручно було стояти з важкими сумками, притискаючи плечима телефон до вуха. До…

Григорій встав рано. Він поцілував свою кохану Катю, взяв рюкзак і вийшов з квартири. Катя швидко зібралася і пішла за ним. Вона хотіла прослідкувати куди так часто ходить Григорій і чи не має він коханки. Григорій пішов на зупинку і сів на автобус. Катя теж встигла непомітно заскочити в задні двері. Автобус привіз їх у дачне товариство. Григорій швидко зайшов на якесь подвірʼя. – Бач, як поспішає, зрадник! – подумала Катя. – Грицю! – раптом пролунав жіночий голос. – Ось значить хто розлучниця! Сусідка по дачі! – подумала Катя. Вона глянула, що ж там за жінка і очам своїм не повірила

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Григорій встав рано. Він поцілував свою кохану Катю, взяв рюкзак і вийшов з квартири. Катя швидко зібралася і пішла за ним. Вона хотіла прослідкувати куди так часто ходить Григорій і чи не має він коханки. Григорій пішов на зупинку і сів на автобус. Катя теж встигла непомітно заскочити в задні двері. Автобус привіз їх у дачне товариство. Григорій швидко зайшов на якесь подвірʼя. – Бач, як поспішає, зрадник! – подумала Катя. – Грицю! – раптом пролунав жіночий голос. – Ось значить хто розлучниця! Сусідка по дачі! – подумала Катя. Вона глянула, що ж там за жінка і очам своїм не повірила

– Може вам допомогти? – приємний чоловічий голос, порадував слух Каті, а сильні руки підхопили важку сумку, яку вона мало не впустила від утоми. – Хіба ж можна жінці таке важке тягати? – дорікнув їй сивий незнайомець. – Невже нікому…

Роман повернувся додому з роботи. – Як день пройшов? – запитав він у дружини, зайшовши на кухню. Ганна не відповідала, вона мовчки сиділа за столом і сумно дивилася у вікно. – Щось сталося? – захвилювався Роман. – Нічого, – тихо відповіла дружина. – Я ж бачу! – не відступав чоловік. – Я сьогодні побачила одне відео, – якось підозріло сказала Ганна. – Яке відео? – не зрозумів Роман. – З твоєю мамо у головних ролях! – заявила жінка. – З моєю мамою? – округлив очі чоловік. – Так! – підтвердила дружина, взяла свій телефон, ввімкнула відео і повернула екран до чоловіка. Роман переглянув відеозапис і заціпенів від побаченого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Роман повернувся додому з роботи. – Як день пройшов? – запитав він у дружини, зайшовши на кухню. Ганна не відповідала, вона мовчки сиділа за столом і сумно дивилася у вікно. – Щось сталося? – захвилювався Роман. – Нічого, – тихо відповіла дружина. – Я ж бачу! – не відступав чоловік. – Я сьогодні побачила одне відео, – якось підозріло сказала Ганна. – Яке відео? – не зрозумів Роман. – З твоєю мамо у головних ролях! – заявила жінка. – З моєю мамою? – округлив очі чоловік. – Так! – підтвердила дружина, взяла свій телефон, ввімкнула відео і повернула екран до чоловіка. Роман переглянув відеозапис і заціпенів від побаченого

Ганну начальниця попросила на кілька днів вийти на роботу, незважаючи на перебування у декретній відпустці. Новій співробітниці була потрібна допомога у складанні складного звіту і молода матуся не могла відмовити керівництву. – Тільки не знаю, на кого лишити Даринку, –…

Рита вирішила продати свою стару хату в селі. Вони з чоловіком Миколою поїхали оглянути будинок. Здалеку було видно, що паркан зовсім похилився, та й бур’яном усе заросло. Ледве до хати пролізли. Вони підійшли ближче. Веранду ще сам дідусь Рити добудовував. Та й у самому будинку дуже багато його руками було зроблено. Рита ходила по дому, як зачарована. Рука сама тяглася до бабусиних мереживних серветок, до шторок на вікнах. Раптом почулися чиїсь кроки і незнайомий голос: – Агов, хто це тут хазяйнує?! На порозі стояв якийсь чоловік. Рита глянула на нього й застигла від здивування

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита вирішила продати свою стару хату в селі. Вони з чоловіком Миколою поїхали оглянути будинок. Здалеку було видно, що паркан зовсім похилився, та й бур’яном усе заросло. Ледве до хати пролізли. Вони підійшли ближче. Веранду ще сам дідусь Рити добудовував. Та й у самому будинку дуже багато його руками було зроблено. Рита ходила по дому, як зачарована. Рука сама тяглася до бабусиних мереживних серветок, до шторок на вікнах. Раптом почулися чиїсь кроки і незнайомий голос: – Агов, хто це тут хазяйнує?! На порозі стояв якийсь чоловік. Рита глянула на нього й застигла від здивування

– Докласти на квартиру нам точно не вистачить, втомимося збирати, – засмучено сказав дружині Микола. – Та я й сама зрозуміла, як трохи відкладеш, тут же щось одразу відбувається. То Іван черевики порвав, то Катя спортивний одяг загубила. Я вже…

Повернутись вверх