Пліткарка

Жіночий журнал

Олена Володимирівна прокинулася рано і одразу вирушила на кухню. На її подив, біля плити вже господарювала невістка. – Доброго ранку, – усміхнулася Світлана. – Доброго ранку! – відповіла їй Олена Володимирівна і скривилася. – Що це ти таке готуєш? – Борщ готую. Михайло його просто обожнює, – відповіла їй невістка, продовжуючи щось помішувати у каструлі. – Хіба так має пахнути борщ? – все ще дивувалася запаху свекруха. – А як, по вашому, він має пахнути? – відповіла Світлана, закрила кришкою каструлю і вийшла з кухні. Олена Володимирівна швидко підійшла до плити, зняла кришку, заглянула в каструлю і ахнула від побаченого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена Володимирівна прокинулася рано і одразу вирушила на кухню. На її подив, біля плити вже господарювала невістка. – Доброго ранку, – усміхнулася Світлана. – Доброго ранку! – відповіла їй Олена Володимирівна і скривилася. – Що це ти таке готуєш? – Борщ готую. Михайло його просто обожнює, – відповіла їй невістка, продовжуючи щось помішувати у каструлі. – Хіба так має пахнути борщ? – все ще дивувалася запаху свекруха. – А як, по вашому, він має пахнути? – відповіла Світлана, закрила кришкою каструлю і вийшла з кухні. Олена Володимирівна швидко підійшла до плити, зняла кришку, заглянула в каструлю і ахнула від побаченого

– Що це? – Олена Володимирівна скривилася так, ніби її щойно пригостили чимось дивним.  Вона підвела ніс і зробила кілька обережних вдихів, ніби намагалася винюхати щось недобре. – Борщ, – з усмішкою відповіла Світлана, розкладаючи ложки та тарілки на стіл….

Христина купила красивий подарунок і вирушила на день народження до своєї свекрухи. Жінка прийшла трохи раніше, не хотілося спізнюватися. Чоловік Андрій був ще на роботі, мав підʼїхати згодом. Двері виявилися відчиненими, і Христина увійшла до квартири. Раптом, у вітальні вона почула голоси свекрухи та свекра. Христина хотіла зайти і привітатись, але раптом зупинилася, почувши своє ім’я. – Це вони про мене розмовляють? Цікаво…, – подумала жінка. Христина тихенько причаїлася в коридорі, прислухалася до розмови свекра і свекрухи і заціпеніла від почутого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Христина купила красивий подарунок і вирушила на день народження до своєї свекрухи. Жінка прийшла трохи раніше, не хотілося спізнюватися. Чоловік Андрій був ще на роботі, мав підʼїхати згодом. Двері виявилися відчиненими, і Христина увійшла до квартири. Раптом, у вітальні вона почула голоси свекрухи та свекра. Христина хотіла зайти і привітатись, але раптом зупинилася, почувши своє ім’я. – Це вони про мене розмовляють? Цікаво…, – подумала жінка. Христина тихенько причаїлася в коридорі, прислухалася до розмови свекра і свекрухи і заціпеніла від почутого

Христина любила серпень. Це був місяць стиглих персиків, густого меду та пронизливо-синього неба. У дитинстві Христина часто проводила канікули у бабусі на селі і цілими днями бігала полями. Любила збирати букети із польових квітів. Саме у серпні дівчина познайомилася з…

Сергій їхав до батьків з важким серцем. Він мав розповісти їм дуже неприємну новину… Чоловік зайшов у підʼїзд і подзвонив у двері квартири батьків. Йому відкрив батько. Чоловік чомусь був дуже сердитий. – Привіт, – сказав він синові. – Добре, що ти прийшов. Заходь давай… – Привіт, тату, – кивнув Сергій, а в самого в голові промайнуло: – Невже їм уже хтось сказав? – Мама вдома? – запитав він. – Вдома, вдома, – невдоволено відповів батько. – Куди ж вона подінеться?! Сидить он, як примхлива пані. – Ти про що? – не зрозумів Сергій. – Що з тобою, тату? – А те що все, з мене досить! – раптом вигукнув той. Сергій не розумів, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій їхав до батьків з важким серцем. Він мав розповісти їм дуже неприємну новину… Чоловік зайшов у підʼїзд і подзвонив у двері квартири батьків. Йому відкрив батько. Чоловік чомусь був дуже сердитий. – Привіт, – сказав він синові. – Добре, що ти прийшов. Заходь давай… – Привіт, тату, – кивнув Сергій, а в самого в голові промайнуло: – Невже їм уже хтось сказав? – Мама вдома? – запитав він. – Вдома, вдома, – невдоволено відповів батько. – Куди ж вона подінеться?! Сидить он, як примхлива пані. – Ти про що? – не зрозумів Сергій. – Що з тобою, тату? – А те що все, з мене досить! – раптом вигукнув той. Сергій не розумів, що відбувається

Сергій їхав до своїх літніх батьків з важким серцем, тому що він мав розповісти їм дуже неприємну новину. Можна було, звісно, поки нічого й не говорити, але шила в мішку не сховаєш. Все одно, або дружина про це розповість спеціально….

Ліда була у відрядженні вже два тижні і зрозуміла, що дуже скучила за своїм чоловіком. Вона взяла квитки і приїхала посеред тижня, сюрпризом, буквально на два дні. Ліда приїхала рано-вранці, відчинила двері своїм ключем, тихенько скинула в темряві коридору взуття і пройшла до спальні. – Ще спить мій коханий, – усміхнулася вона, побачивши Андрія в ліжку. Вона хотіла було розбудити Андрія ніжним поцілунком, порадувати його. Раптом дружина помітила, що в ліжку лежало двоє. – А це ще що? – здивувалася вона. Ліда рішуче забрала ковдру з ліжка і остовпіла від побаченого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда була у відрядженні вже два тижні і зрозуміла, що дуже скучила за своїм чоловіком. Вона взяла квитки і приїхала посеред тижня, сюрпризом, буквально на два дні. Ліда приїхала рано-вранці, відчинила двері своїм ключем, тихенько скинула в темряві коридору взуття і пройшла до спальні. – Ще спить мій коханий, – усміхнулася вона, побачивши Андрія в ліжку. Вона хотіла було розбудити Андрія ніжним поцілунком, порадувати його. Раптом дружина помітила, що в ліжку лежало двоє. – А це ще що? – здивувалася вона. Ліда рішуче забрала ковдру з ліжка і остовпіла від побаченого

– Рито, як ти могла так зі мною вчинити? Ми ж були ближчі, ніж сестри, – не стримавшись, заплакала Ліда. – Чому, скажи? – Вибач, – байдуже кинула Маргарита. – Чи не ти сама завжди казала, що на нашу дружбу…

Василь прийшов додому пізно. Він зайшов у квартиру й, не роззуваючись, попрямував на кухню. Його дружина Зоряна стояла біля плити й помішувала в каструлі запашний борщ. Василь мовчки сів за стіл. – Любий, як справи? – запитала дружина. – Пізнувато ти сьогодні. А чого це ти вдягнений і взутий сидиш? Зоряна здивовано дивилася на чоловіка. – Я йду, Зоряно, – раптом заявив Василь. – Що ти кажеш? – не зрозуміла вона. – Куди йдеш? Ти про що? – Я покохав іншу, – продовжив Василь. – Що?! Як?! – Зоряна не вірила своїм вухам. Василь важко зітхнув: – Втомився я, Зоряно. – Ти серйозно?! – жінка не розуміла, що це таке робиться

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василь прийшов додому пізно. Він зайшов у квартиру й, не роззуваючись, попрямував на кухню. Його дружина Зоряна стояла біля плити й помішувала в каструлі запашний борщ. Василь мовчки сів за стіл. – Любий, як справи? – запитала дружина. – Пізнувато ти сьогодні. А чого це ти вдягнений і взутий сидиш? Зоряна здивовано дивилася на чоловіка. – Я йду, Зоряно, – раптом заявив Василь. – Що ти кажеш? – не зрозуміла вона. – Куди йдеш? Ти про що? – Я покохав іншу, – продовжив Василь. – Що?! Як?! – Зоряна не вірила своїм вухам. Василь важко зітхнув: – Втомився я, Зоряно. – Ти серйозно?! – жінка не розуміла, що це таке робиться

Василь любив спостерігати за сходом сонця. То був його маленький ритуал. Він дивився, як сонце забарвлює місто, а сам думав про минулий день… Втім, останнім часом він рідко насолоджувався цією красою. Думки були зайняті зовсім іншим. Вже кілька місяців Василь…

Ігор повернувся додому з роботи. – Привіт! А я якраз вечерю приготувала, – усміхнулася Ірина, коли чоловік зайшов на кухню. – Твою улюблену пасту з морепродуктами! – Чудово! Бо я дуже голодний, – сказав чоловік і сів за стіл. Ірина поставила вечерю на стіл, Ігор сів вечеряти. – Я піду з Тонею поговорю, – сказала дружина і хотіла було вийти у іншу кімнату порозмовляти по телефону з подругою. – Ти хотіла сказати з Толіком! – зупинив її Ігор. – Можеш не прикидатися я тепер все знаю! – З яким Толіком?! Що ти знаєш?! – Ірина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор повернувся додому з роботи. – Привіт! А я якраз вечерю приготувала, – усміхнулася Ірина, коли чоловік зайшов на кухню. – Твою улюблену пасту з морепродуктами! – Чудово! Бо я дуже голодний, – сказав чоловік і сів за стіл. Ірина поставила вечерю на стіл, Ігор сів вечеряти. – Я піду з Тонею поговорю, – сказала дружина і хотіла було вийти у іншу кімнату порозмовляти по телефону з подругою. – Ти хотіла сказати з Толіком! – зупинив її Ігор. – Можеш не прикидатися я тепер все знаю! – З яким Толіком?! Що ти знаєш?! – Ірина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

— Ти з ким так довго розмовляла зараз? — суворо запитав Ігор. — Чи не з тим хто півдня вибирав у тебе сьогодні гандбольний м’яч? — Ну, по-перше, не півдня, а п’ять хвилин. А по-друге, ти що? Був у мене…

Віра Павлівна запросила сина з дружиною в гості. Її невістка Анжела ретельно готувалася до цієї зустрічі. Вона приготувала улюблений пиріг Петра, купила букет квітів і нову сукню. Жінка виїхала раніше, щоб не спізнюватися. Під’їхавши до будинку свекрухи, Анжела раптом помітила машину свого чоловіка Петра. – Дивно, – подумала вона. – Він же ж має бути на важливій зустрічі… Анжела вирішила зробити сюрприз. Вона тихенько відчинила двері квартири своїм ключем і зайшла в коридор. З кухні чулися голоси. Анжела застигла на місці – говорили явно про неї! Вона прислухалася й не повірила своїм вухам

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра Павлівна запросила сина з дружиною в гості. Її невістка Анжела ретельно готувалася до цієї зустрічі. Вона приготувала улюблений пиріг Петра, купила букет квітів і нову сукню. Жінка виїхала раніше, щоб не спізнюватися. Під’їхавши до будинку свекрухи, Анжела раптом помітила машину свого чоловіка Петра. – Дивно, – подумала вона. – Він же ж має бути на важливій зустрічі… Анжела вирішила зробити сюрприз. Вона тихенько відчинила двері квартири своїм ключем і зайшла в коридор. З кухні чулися голоси. Анжела застигла на місці – говорили явно про неї! Вона прислухалася й не повірила своїм вухам

Анжела завжди вважала себе людиною щасливою. Ще в дитинстві, коли інші діти помилялися на рівному місці, вона примудрялася вийти з води сухою. Навіть із найскладніших ситуацій. У школі їй діставалися найлегші завдання на іспитах. На університетських конкурсах її роботи незмінно…

Інна смажила на кухні картоплю, коли пролунав дзвінок у двері. – Кого це принесло так пізно? – здивувалася жінка. На порозі стояла її племінниця Віра, дівчина була вся в сльозах. – Віро, що сталося? – захвилювалася Інна. Віра мовчки зайшла в квартиру, сіла на пуф, який стояв в коридорі. – Як вони могли…Як вони могли так вчинити, – схлипнула Віра. – Ти про що? – Інна присіла біля племінниці. – Батьки, – тихо промовила Віра. – Батьки? Що вони зробили? – здивувалася тітка. Віра важко вдихнула, зібралася з думками і все розповіла тітці. Інна вислухала племінницю і ахнула від почутого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Інна смажила на кухні картоплю, коли пролунав дзвінок у двері. – Кого це принесло так пізно? – здивувалася жінка. На порозі стояла її племінниця Віра, дівчина була вся в сльозах. – Віро, що сталося? – захвилювалася Інна. Віра мовчки зайшла в квартиру, сіла на пуф, який стояв в коридорі. – Як вони могли…Як вони могли так вчинити, – схлипнула Віра. – Ти про що? – Інна присіла біля племінниці. – Батьки, – тихо промовила Віра. – Батьки? Що вони зробили? – здивувалася тітка. Віра важко вдихнула, зібралася з думками і все розповіла тітці. Інна вислухала племінницю і ахнула від почутого

– Тітка Інна, що мені робити?! – Віра плакала на кухні своєї тітки вже півгодини. Та лише важко зітхала, та підливала племінниці чай. – Ну, може, помиритеся. – Ні, не помиримось! Мама мені так і сказала, що я тепер можу…

Інна з Миколою одружилися. Жили вони душа в душу, народили дітей. У сімʼї панувала злагода. Гроші на нову велику квартиру збирали. Свати дружили… І раптом, як грім серед ясного неба – Микола занедужав. Через кілька днів Миколі повідомили невтішний прогноз. Щоправда, лікар сказав: – Не засмучуйтесь раніше часу. Це попередній прогноз. Почекаємо… Микола ж чекати не став. Того ж дня він не прийшов додому ночувати. Інна чекала його до ранку. Обдзвонила всіх друзів. Коли рано-вранці клацнув замок у вхідних дверях, Інна скочила і кинулася назустріч чоловікові. Побачивши Миколу, жінка аж очі округлила від побаченого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Інна з Миколою одружилися. Жили вони душа в душу, народили дітей. У сімʼї панувала злагода. Гроші на нову велику квартиру збирали. Свати дружили… І раптом, як грім серед ясного неба – Микола занедужав. Через кілька днів Миколі повідомили невтішний прогноз. Щоправда, лікар сказав: – Не засмучуйтесь раніше часу. Це попередній прогноз. Почекаємо… Микола ж чекати не став. Того ж дня він не прийшов додому ночувати. Інна чекала його до ранку. Обдзвонила всіх друзів. Коли рано-вранці клацнув замок у вхідних дверях, Інна скочила і кинулася назустріч чоловікові. Побачивши Миколу, жінка аж очі округлила від побаченого

Десять років Інна вважала, що має майже ідеальну сім’ю і була впевнена, що так буде завжди. Помилилася. Причому зрозуміла це за один вечір… Вона вийшла заміж за Миколу з великого кохання. Батькам вибір доньки здався дивним, але, шануючи її почуття,…

Михайло приїхав своєю машиною в рідне село. Чоловік зупинився біля батьківського будинку. Вікна були закриті дошками. Хату безуспішно намагалися продати ось уже другий рік після того, як пішли в засвіти батьки Михайла… Чоловік відкрив двері в хату і одразу відчув запах вогкості. – Ох ти ж, Господи… Ну, і справи тут… – промовив господар і раптом почув, що ззаду хтось є. – Із приїздом Михайле Михайловичу! От і повернувся ти у рідні краї… Надовго? – одразу ж поцікавився жіночий голос. Михайло здивовано обернувся, вже здогадуючись хто там такий прийшов

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Михайло приїхав своєю машиною в рідне село. Чоловік зупинився біля батьківського будинку. Вікна були закриті дошками. Хату безуспішно намагалися продати ось уже другий рік після того, як пішли в засвіти батьки Михайла… Чоловік відкрив двері в хату і одразу відчув запах вогкості. – Ох ти ж, Господи… Ну, і справи тут… – промовив господар і раптом почув, що ззаду хтось є. – Із приїздом Михайле Михайловичу! От і повернувся ти у рідні краї… Надовго? – одразу ж поцікавився жіночий голос. Михайло здивовано обернувся, вже здогадуючись хто там такий прийшов

Михайло заїхав машиною в рідне село і зупинився біля батьківського будинку. Вікна були закриті дошками, будинок безуспішно намагалися продати ось уже другий рік після того, як пішли у засвіти батьки Михайла. Він відкрив двері в хату і відчув запах вогкості….

Повернутись вверх