Пліткарка

Жіночий журнал

Семенівна з подружками вирішили попліткувати. Старенькі вийшли посидіти на лавці біля будинку. Вони сперечалися про своїх внуків – хто краще в житті влаштувавався, хто як живе… – Бабусю, ти там не змерзла?! – раптом вікна другого поверху висунулася голова якогось молодого чоловіка. – Ні, любий! – гукнула Семенівна. – Все добре! Голова зникла, а за дві хвилини на вулицю вийшла якась молода дівчина з пледом у руках… – Ольго Семенівно, ви б не засиджувалися, вітер холодний! – строго сказала вона. – Он вкрию вас, щоб не змерзли! Вона вкрила Семенівну пледом і побігла назад у під’їзд. – А хто це був? – здивовано запитала Макарівна, не розуміючи, що відбувається

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Семенівна з подружками вирішили попліткувати. Старенькі вийшли посидіти на лавці біля будинку. Вони сперечалися про своїх внуків – хто краще в житті влаштувавався, хто як живе… – Бабусю, ти там не змерзла?! – раптом вікна другого поверху висунулася голова якогось молодого чоловіка. – Ні, любий! – гукнула Семенівна. – Все добре! Голова зникла, а за дві хвилини на вулицю вийшла якась молода дівчина з пледом у руках… – Ольго Семенівно, ви б не засиджувалися, вітер холодний! – строго сказала вона. – Он вкрию вас, щоб не змерзли! Вона вкрила Семенівну пледом і побігла назад у під’їзд. – А хто це був? – здивовано запитала Макарівна, не розуміючи, що відбувається

– Хто в тебе онук? Будівельник? – насупившись, запитала Макарівна. – У сенсі директор будівельної фірми? – Ні, – посміхнувшись, відповіла Семенівна, – На будівництві він працює. Каменяр. – Каменяр, – скривившись повторила Макарівна. – Іванівно, ти чула? Каменяр! –…

Наталка повернулася додому раніше, ніж планувала. Жінка зайшла в квартиру. І раптом почула приглушені голоси на кухні. Один голос був жіночим… – Невже Денис мені зраджує! – обурилася Наталка, і кинулася на кухню. За столом спиною до неї сиділа жінка з рушником на голові. Наталя підлетіла до здивованого її появою Дениса, розвернулася до розлучниці, і раптом застигла. Перед нею сиділа…жінка. Худенька, струнка. І зовсім старенька. Дуже старенька. – Знайомся! Це Галина Іванівна! – раптом сказав Денис. – Яка ще Галина Іванівна? – Наталка здивовано дивилася то на чоловіка, то на незнайомку, не розуміючи, що відбувається

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталка повернулася додому раніше, ніж планувала. Жінка зайшла в квартиру. І раптом почула приглушені голоси на кухні. Один голос був жіночим… – Невже Денис мені зраджує! – обурилася Наталка, і кинулася на кухню. За столом спиною до неї сиділа жінка з рушником на голові. Наталя підлетіла до здивованого її появою Дениса, розвернулася до розлучниці, і раптом застигла. Перед нею сиділа…жінка. Худенька, струнка. І зовсім старенька. Дуже старенька. – Знайомся! Це Галина Іванівна! – раптом сказав Денис. – Яка ще Галина Іванівна? – Наталка здивовано дивилася то на чоловіка, то на незнайомку, не розуміючи, що відбувається

– Юля, привіт! Можна я зараз до тебе приїду? – Наталка говорила, ледве стримуючи сльози. – Що сталося? – запитала Юля, винувато глянувши на чоловіка. – Денис мене покинув. Сказав, щоб я забиралася з його життя. – Прямо зараз забиралася,…

Марійка з коханим Микитою купили тортик до чаю, і приїхали в гості до його батьків. Там вже був накритий стіл. Мама і тато Микити були дуже раді бачити майбутню невістку. – Що плануєте на Новий рік? – запитала мама Микити. – До нас друзі прийдуть, – похвалився син. – Будемо святкувати всі разом. Поїмо, попʼємо, пограємо в щось. Все, як завжди. От тільки тепер ми з Марійкою – справжня сім’я! – А ви що робити будете на новий рік? – запитала Марійка у батьків коханого. – Ой, – мама з татом перезирнулися. – Та поїмо, подивимося телевізор і спати підемо. І тут Марійці спало на думку несподіване

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марійка з коханим Микитою купили тортик до чаю, і приїхали в гості до його батьків. Там вже був накритий стіл. Мама і тато Микити були дуже раді бачити майбутню невістку. – Що плануєте на Новий рік? – запитала мама Микити. – До нас друзі прийдуть, – похвалився син. – Будемо святкувати всі разом. Поїмо, попʼємо, пограємо в щось. Все, як завжди. От тільки тепер ми з Марійкою – справжня сім’я! – А ви що робити будете на новий рік? – запитала Марійка у батьків коханого. – Ой, – мама з татом перезирнулися. – Та поїмо, подивимося телевізор і спати підемо. І тут Марійці спало на думку несподіване

Батьків Марійки не стало, коли вона була ще зовсім маленькою. Тата не стало раніше, а мама прожила трохи довше. Вона пішла, коли Марійці виповнилося двадцять років. Ось так, зовсім маленька вона залишилася сама. Рідних сестер-братів у неї не було, як…

Ліда повернулася з роботи додому. Жінка відкрила квартиру своїм ключем, зайшла в коридор і здивувалася, побачивши взуття свого нареченого Олега. Жили Ліда та Олег поки що окремо. – Це що, Олег вирішив мені якийсь сюрприз влаштувати? Але де ж він взяв ключі? Можливо мама дала? – подумала вона. – Ну тоді треба йому підіграти! Ліда тихенько роззулася, зняла пальто. Несподівано, з вітальні долинули якісь голоси. – Він що не сам? – подумала дівчина. Ліда тихенько підійшла до дверей вітальні, відкила їх, зайшла в середину і…остовпіла від побаченої картини

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда повернулася з роботи додому. Жінка відкрила квартиру своїм ключем, зайшла в коридор і здивувалася, побачивши взуття свого нареченого Олега. Жили Ліда та Олег поки що окремо. – Це що, Олег вирішив мені якийсь сюрприз влаштувати? Але де ж він взяв ключі? Можливо мама дала? – подумала вона. – Ну тоді треба йому підіграти! Ліда тихенько роззулася, зняла пальто. Несподівано, з вітальні долинули якісь голоси. – Він що не сам? – подумала дівчина. Ліда тихенько підійшла до дверей вітальні, відкила їх, зайшла в середину і…остовпіла від побаченої картини

Ліда та Ілля були знайомі з дитячого садка. Хлопчик був старший на два роки, але із задоволенням грав зі своєю подружкою, допомагаючи їй ліпити пасочки з піску. Потім Ліда пішла до тієї ж школи, що й Ілля, і він довго…

Діана робила останні приготування до святкування нового року. У двері подзвонили. – Романе! Відкрий будь ласка, це мабуть Катя з дітьми прийшла, – гукнула вона до чоловіка. За хвилину вхідні двері відкрилися, в коридорі почулися радісні вигуки дітлахів, а ще через декілька секунд на кухню зайшла подруга Діани, Катя. – Привіт! Допомога потрібна? – поцікавилася Катя. – Привіт! Залишилося тільки бутерброди зробити, – усміхнулася Діана. – Ну, тоді я допоможу, – відповіла подруга, зняла пальто та шарф. Раптом Діана звернула увагу на шию подруги, на якій красувався якийсь кулон. Діана придивилася до прикраси і… заціпеніла від побаченого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Діана робила останні приготування до святкування нового року. У двері подзвонили. – Романе! Відкрий будь ласка, це мабуть Катя з дітьми прийшла, – гукнула вона до чоловіка. За хвилину вхідні двері відкрилися, в коридорі почулися радісні вигуки дітлахів, а ще через декілька секунд на кухню зайшла подруга Діани, Катя. – Привіт! Допомога потрібна? – поцікавилася Катя. – Привіт! Залишилося тільки бутерброди зробити, – усміхнулася Діана. – Ну, тоді я допоможу, – відповіла подруга, зняла пальто та шарф. Раптом Діана звернула увагу на шию подруги, на якій красувався якийсь кулон. Діана придивилася до прикраси і… заціпеніла від побаченого

– Цікава прикраса, – Діана вказала поглядом на шию подруги. – Так? – здивувалася Катя. – Нічого особливого. – А виглядає дорого, – сказала Діана. – І здається, золота! Як ти думаєш, коханий? Діана повернулася до чоловіка. А той, мало…

Микола заходив у хвіртку своєї дачі під руку з якоюсь панянкою. – Миколо, привіт! – гукнула йому сусідка Ігорівна. – А хто це з тобою?! – Привіт, Ігорівно! – сказав він. – Ось одружитися надумав. Майбутню хазяйку, Оленку, привіз… Олена працювала на дачі, не покладаючи рук. Микола теж не відставав від коханої… Якось Ігорівна зазирнула через паркан до Олени. Микола якраз поїхав у місто. – Ну що, сусідко-наречена, на чайок зайдеш? – запитала вона. – Зайду, – сказала Олена. Вона пробула в Ігорівни півтори години і прийшла додому перед самим поверненням Миколи. – Ти чого така задумлива? – поцікавився Микола. Олена тільки й посміхнулася. Вона вже знала всю правду

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола заходив у хвіртку своєї дачі під руку з якоюсь панянкою. – Миколо, привіт! – гукнула йому сусідка Ігорівна. – А хто це з тобою?! – Привіт, Ігорівно! – сказав він. – Ось одружитися надумав. Майбутню хазяйку, Оленку, привіз… Олена працювала на дачі, не покладаючи рук. Микола теж не відставав від коханої… Якось Ігорівна зазирнула через паркан до Олени. Микола якраз поїхав у місто. – Ну що, сусідко-наречена, на чайок зайдеш? – запитала вона. – Зайду, – сказала Олена. Вона пробула в Ігорівни півтори години і прийшла додому перед самим поверненням Миколи. – Ти чого така задумлива? – поцікавився Микола. Олена тільки й посміхнулася. Вона вже знала всю правду

– Миколо, привіт! А хто це з тобою?! – гукнула через огорожу цікава сусідка по дачі. Микола, який заходив у хвіртку свого будинку під руку з якоюсь панянкою, примружився. – Привіт, Ігорівно! А ти все на спостережному посту чергуєш? –…

– Святкувати новорічні свята будемо у батьків! – заявив дружині Олексій. Віка була не в захваті від такої ідеї, але все ж погодилася… Двадцять дев’ятого числа ввечері Олексій уже показував будинок своєї сім’ї. Наступного дня його викликали на роботу. Чоловік пообіцяв, що постарається повернутися пошвидше. Віка намагалася не виходити з кімнати і не маячити перед очима в свекрухи. Але захотілося їсти. Віка пішла на кухню, щоб зробити канапки. Раптом вона почула, як свекруха розмовляє з кимось по телефону. Жінка стояла у вітальні біля вікна, а двері були відкриті. Віка прислухалася і аж побіліла від почутого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Святкувати новорічні свята будемо у батьків! – заявив дружині Олексій. Віка була не в захваті від такої ідеї, але все ж погодилася… Двадцять дев’ятого числа ввечері Олексій уже показував будинок своєї сім’ї. Наступного дня його викликали на роботу. Чоловік пообіцяв, що постарається повернутися пошвидше. Віка намагалася не виходити з кімнати і не маячити перед очима в свекрухи. Але захотілося їсти. Віка пішла на кухню, щоб зробити канапки. Раптом вона почула, як свекруха розмовляє з кимось по телефону. Жінка стояла у вітальні біля вікна, а двері були відкриті. Віка прислухалася і аж побіліла від почутого

– Святкувати новорічні свята будемо у батьків! – заявив Олексій дружині, поцілувавши її у щічку. – У твоїх батьків? А чому не вдома? – Віко, ну а що робити в квартирі? Милуватимемося у віконце сніжком? Сходити навіть нікуди, а там…

Христина чистила на кухні моркву, коли пролунав сигнал телефону. Прийшло повідомлення. Жінка помила руки, взяла мобільний, і побачила смс від доньки. “У мене біда, терміново приїдь у кафе “Казка”, телефон сідає”, – писала Соня. Христина розхвилювалася не на жарт, і одразу набрала номер телефону доньки, але телефон Соні був не доступний. – Що ж вже сталося? – переживала мати. Христина швидко зібралася, сіла у авто і поїхала у зазначене місце. За півгодини вона була біля кафе. Христина влетіла у зал і…заціпеніла від побаченої картини

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Христина чистила на кухні моркву, коли пролунав сигнал телефону. Прийшло повідомлення. Жінка помила руки, взяла мобільний, і побачила смс від доньки. “У мене біда, терміново приїдь у кафе “Казка”, телефон сідає”, – писала Соня. Христина розхвилювалася не на жарт, і одразу набрала номер телефону доньки, але телефон Соні був не доступний. – Що ж вже сталося? – переживала мати. Христина швидко зібралася, сіла у авто і поїхала у зазначене місце. За півгодини вона була біля кафе. Христина влетіла у зал і…заціпеніла від побаченої картини

– Мамо, а чому ви не спілкуєтеся з дядьком Сергієм? Питання пролунало дуже несподівано. Точніше, Христина чекала на нього набагато раніше, але чомусь доньку до шістнадцяти років це не цікавило. – Я ж говорила, Соня, ми посварилися. А потім просто…

Павлу сподобалася Світлана. Він дуже добивався її уваги. Але далі кивка у відповідь на його привітання справа у Павла не рухалося. Хоч ти що не роби! І він уже почав думати здатися… Але саме коли він уже був готовий на це, доля підкинула йому шанс. Павло йшов на роботі, щоб змінити свого напарника. Він пробирався між пластиковими ящиками і коробками на складі, як раптом побачив Світлану. Вона плакала…– Світлано, ти чого?! Що сталося?! – Павло обійняв її за плечі. Він не розумів, що відбувається

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Павлу сподобалася Світлана. Він дуже добивався її уваги. Але далі кивка у відповідь на його привітання справа у Павла не рухалося. Хоч ти що не роби! І він уже почав думати здатися… Але саме коли він уже був готовий на це, доля підкинула йому шанс. Павло йшов на роботі, щоб змінити свого напарника. Він пробирався між пластиковими ящиками і коробками на складі, як раптом побачив Світлану. Вона плакала…– Світлано, ти чого?! Що сталося?! – Павло обійняв її за плечі. Він не розумів, що відбувається

– Доброго дня, красуне! – охоронець Павло посміхнувся і підморгнув дівчині, яка йшла повз. Нуль уваги. А ні, кивнула. Ледве помітно, але кивнула ж! – Бачив, Сергію? Вода камінь точить! – Павло обернувся до свого напарника. – Чогось повільно вона…

Дмитро сидів на кухні і чекав на дружину. Телефон тихо завібрував. “Дмитро, сьогодні знову затримаюся.Не чекайте до вечері”. Він відклав телефон, і попрямував до доньки. – Як справи з математикою? – запитав Дмитро. – Майже закінчила. А мама знову затримається? – поцікавилася Катя. – Так, має важливий проєкт, – відповів він. Катя відклала ручку. – Тату, я маю тобі дещо розповісти, – тихо сказала дівчинка. – Секретик? – усміхнувся Дмитро.  – Так! Наш з мамою секрет, – несподівано сказала Катя, на секунду зупинилася, зібралася з думками і все виклала батькові. Дмитро вислухав доньку і аж рота відкрив від почутого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дмитро сидів на кухні і чекав на дружину. Телефон тихо завібрував. “Дмитро, сьогодні знову затримаюся.Не чекайте до вечері”. Він відклав телефон, і попрямував до доньки. – Як справи з математикою? – запитав Дмитро. – Майже закінчила. А мама знову затримається? – поцікавилася Катя. – Так, має важливий проєкт, – відповів він. Катя відклала ручку. – Тату, я маю тобі дещо розповісти, – тихо сказала дівчинка. – Секретик? – усміхнувся Дмитро.  – Так! Наш з мамою секрет, – несподівано сказала Катя, на секунду зупинилася, зібралася з думками і все виклала батькові. Дмитро вислухав доньку і аж рота відкрив від почутого

Дмитро дивився на годинник вже втретє за останні п’ять хвилин. Дев’ята вечора. Марина знову затримувалась на роботі. Останнім часом це стало звичним — важливі проєкти, зустрічі із клієнтами, позапланові наради. Він механічно помішував охолонувший чай, вдивляючись у темряву за вікном…

Повернутись вверх