Пліткарка

Жіночий журнал

Наталка приготувала все для вареників. Вона і картопельку зварила, і навіть борошно в паперовому пакеті з шафи дістала й поставила на стіл. А потім подивилася на все це, і так їй стало тужливо… – Ну, і для кого я ці вареники робитиму? – подумала жінка. – Тільки для себе? Чоловік уже пів року як пішов, а подруг не буде… Раптом задзвенів її телефон. Дзвонив якийсь невідомий номер… – Алло, – взяла вона слухавку. – Здрастуйте! – пролунав у слухавці якийсь дивний чоловічий голос. – Ви ж, жінка, так? – Що? – здивовано запитала Наталка. – Ви вмієте готувати тісто? – запитав той. Наталка не розуміла, що відбувається

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталка приготувала все для вареників. Вона і картопельку зварила, і навіть борошно в паперовому пакеті з шафи дістала й поставила на стіл. А потім подивилася на все це, і так їй стало тужливо… – Ну, і для кого я ці вареники робитиму? – подумала жінка. – Тільки для себе? Чоловік уже пів року як пішов, а подруг не буде… Раптом задзвенів її телефон. Дзвонив якийсь невідомий номер… – Алло, – взяла вона слухавку. – Здрастуйте! – пролунав у слухавці якийсь дивний чоловічий голос. – Ви ж, жінка, так? – Що? – здивовано запитала Наталка. – Ви вмієте готувати тісто? – запитав той. Наталка не розуміла, що відбувається

Наталка приготувала все для вареників – і картоплю зварила, і навіть борошно в паперовому пакеті з шафи дістала й поставила на стіл. А потім подивилася на все це, і так їй стало тужливо… – Ну, і для кого я ці вареники…

Яна поверталася додому з магазину. Біля під’їзду її зупинила незнайомка. – Вибачте, ви Яна? – невпевнено звернулася до неї блондинка. – Так… А ви хто? – здивувалася вона. – Я – Юля, мати дітей вашого чоловіка! – закинула підборіддя білявка. – Ви, мабуть, щось плутаєте…? – оторопіла Яна. – Повірте мені, я не помиляюся, – єхидно посміхнулася Юля. – Нісенітниця якась… Ви мене… нас із кимось переплутали, – не хотіла вірити у почуте Яна. – А ви погляньте на це, – сказала жінка, дістала з сумочки свій телефон і відкрила на ньому якесь фото. Яна глянула на екран телефону незнайомки і заціпеніла від побаченого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Яна поверталася додому з магазину. Біля під’їзду її зупинила незнайомка. – Вибачте, ви Яна? – невпевнено звернулася до неї блондинка. – Так… А ви хто? – здивувалася вона. – Я – Юля, мати дітей вашого чоловіка! – закинула підборіддя білявка. – Ви, мабуть, щось плутаєте…? – оторопіла Яна. – Повірте мені, я не помиляюся, – єхидно посміхнулася Юля. – Нісенітниця якась… Ви мене… нас із кимось переплутали, – не хотіла вірити у почуте Яна. – А ви погляньте на це, – сказала жінка, дістала з сумочки свій телефон і відкрила на ньому якесь фото. Яна глянула на екран телефону незнайомки і заціпеніла від побаченого

Яна вперше побачила Романа у восьмому класі. Він переїхав до міста до бабусі після того, як не стало його батьків. Худорлявий хлопець із темно-сірими очима і трохи сором’язливою усмішкою одразу сподобався Яні. А потім виявилося, що він не лише симпатичний,…

Катя з Сергієм раз на тиждень стабільно їздили на село. Чоловік нормально ставився до цих поїздок. Але іноді Сергій хмурився, коли Любов Степанівна, мама Катерини, кликала їх через явні дрібниці. Просто тому, що їй було нудно! Зараз привід поїхати в село був досить серйозний. Звісно, якщо тільки Любов Степанівна не вдавала, що занедужала. – Ну, поїхали допомагати твоїй мамі, – зітхнув Сергій. – Не впевнений тільки, що за такої погоди ми зможемо доїхати до села… Дорогу справді розмило, але до села вони таки добралися. Катя з Сергієм зайшли в хату й застигли від побаченого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя з Сергієм раз на тиждень стабільно їздили на село. Чоловік нормально ставився до цих поїздок. Але іноді Сергій хмурився, коли Любов Степанівна, мама Катерини, кликала їх через явні дрібниці. Просто тому, що їй було нудно! Зараз привід поїхати в село був досить серйозний. Звісно, якщо тільки Любов Степанівна не вдавала, що занедужала. – Ну, поїхали допомагати твоїй мамі, – зітхнув Сергій. – Не впевнений тільки, що за такої погоди ми зможемо доїхати до села… Дорогу справді розмило, але до села вони таки добралися. Катя з Сергієм зайшли в хату й застигли від побаченого

Дощ лив три дні поспіль. Лив, іноді затихаючи, перетворюючись на рідкісні краплі, а потім знову накривав, як з відра. Розмитою сільською дорогою повільно їхав білий старенький автомобіль. Машину хитало з боку на бік, часом вона буксувала. І водій уже думав,…

Тетяна стала помічати, що її чоловік почав дивно поводитися. Постійно якийсь нервовий, на запитання не відповідає, і увесь час проводить в гаражі. Жінка вирішила простежити за чоловіком. І ось, коли Олексій вчергове вирушив в гараж, Таня пішла слідом. – Таня, ти що тут робиш? – здивувався він, коли дружина виявила свою присутність. – Невже ти стежила за мною? – Я знаю, що ти щось ховає від мене у своєму гаражі! – вигукнула Тетяна. – Відчиняй негайно двері! Але Олексій відмовився це робити. Тетяна вихопила з рук чоловіка ключі, відрила двері гаража і…заціпеніла від побаченого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна стала помічати, що її чоловік почав дивно поводитися. Постійно якийсь нервовий, на запитання не відповідає, і увесь час проводить в гаражі. Жінка вирішила простежити за чоловіком. І ось, коли Олексій вчергове вирушив в гараж, Таня пішла слідом. – Таня, ти що тут робиш? – здивувався він, коли дружина виявила свою присутність. – Невже ти стежила за мною? – Я знаю, що ти щось ховає від мене у своєму гаражі! – вигукнула Тетяна. – Відчиняй негайно двері! Але Олексій відмовився це робити. Тетяна вихопила з рук чоловіка ключі, відрила двері гаража і…заціпеніла від побаченого

Тетяна щиро вважала, що вдало вийшла заміж. З Олексієм вони душа в душу жили вже двадцять два роки, виховували сина Віктора. Звичайно, він вже виріс і скоро мав закінчити університет, але батьки все одно вважали Вітю дитиною і, як він…

– Мишко, куди ти збираєшся? В магазин? – запитала Ганна чоловіка. – Ну, я зайду, звісно, і в магазин, – сказав той. – Але тільки трохи пізніше… – У тебе що якісь справи? – запитала Ганна. – Кохана, ти ж пам’ятаєш, що сьогодні субота? – відповів Мишко. – Ну пам’ятаю, – сказала жінка. – Тоді що за питання?! – вигукнув чоловік. – По суботах ми з хлопцями ходимо на квартиру відпочивати. Хіба ти забула? – Не забула, – сумно сказала Ганна. – Просто думала ти побудеш зі мною… – Чекай на мене! – сказав Мишко. – Я повернуся зовсім скоро! Він швидко вдягнув куртку і пішов… Приїхав чоловік аж за північ. Ганна відкрила двері і остовпіла від побаченого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Мишко, куди ти збираєшся? В магазин? – запитала Ганна чоловіка. – Ну, я зайду, звісно, і в магазин, – сказав той. – Але тільки трохи пізніше… – У тебе що якісь справи? – запитала Ганна. – Кохана, ти ж пам’ятаєш, що сьогодні субота? – відповів Мишко. – Ну пам’ятаю, – сказала жінка. – Тоді що за питання?! – вигукнув чоловік. – По суботах ми з хлопцями ходимо на квартиру відпочивати. Хіба ти забула? – Не забула, – сумно сказала Ганна. – Просто думала ти побудеш зі мною… – Чекай на мене! – сказав Мишко. – Я повернуся зовсім скоро! Він швидко вдягнув куртку і пішов… Приїхав чоловік аж за північ. Ганна відкрила двері і остовпіла від побаченого

– Мишко, ти куди збираєшся? У магазин? – спитала Ганна у чоловіка. – Що… Ну, я зайду, звісно, і в магазин. Але тільки трохи пізніше… – У тебе що якісь справи? – Кохана, ти ж пам’ятаєш, що сьогодні субота? –…

Олена була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран мобільного і побачила, що дзвонить її сусідка. – Слухаю вас, Тамара Іванівна, – сказала Олена, піднявши слухавку. – Оленко, тут у вас таке коїться! – вигукнула сусідка. – До вашої квартири зайшли незнайомі люди, і щось там роблять! – Які незнайомі люди? – здивувалася жінка. – Незнаю! Приїжджай, сама все побачиш! – сказала Тамара Іванівна і закінчила виклик. Олена швидко відпросилася з роботи, сіла в таксі і помчала додому. Через півгодини жінка була біля свого будинку, піднялася на свій поверх, відкрила двері квартири і…заціпеніла від побаченого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран мобільного і побачила, що дзвонить її сусідка. – Слухаю вас, Тамара Іванівна, – сказала Олена, піднявши слухавку. – Оленко, тут у вас таке коїться! – вигукнула сусідка. – До вашої квартири зайшли незнайомі люди, і щось там роблять! – Які незнайомі люди? – здивувалася жінка. – Незнаю! Приїжджай, сама все побачиш! – сказала Тамара Іванівна і закінчила виклик. Олена швидко відпросилася з роботи, сіла в таксі і помчала додому. Через півгодини жінка була біля свого будинку, піднялася на свій поверх, відкрила двері квартири і…заціпеніла від побаченого

— Та я все знаю! Бачу, який він веселий приїжджає зі своїх відряджень, ніби не працював, а на відпочинок їздив. І причину його затримок на роботі чудово знаю, але вдаю, що ні про що не здогадуюсь! Я не така не…

Микола завів собі коханку. Його дружина Валя кинулася до шафи. Вона швидко зібрала у валізу речі чоловіка. – Що ти робиш?! – вигукнув Микола. – Припини виставу! Але Валю було вже не зупинити… – Іди звідси! – вигукнула вона. – І щоб я тебе більше не бачила! – Ти ще проситимеш, щоб я назад повернувся! – сказав Микола. – Будеш благати! – Не буду, – сказала Валя. – Іди! Микола пішов… Потім знайомі розповіли Валі, що він оселився в своєї коханки. Валя подала на аліменти й на поділ майна. Вона вперше за багато років відчула себе справжньою жінкою. Валя насолоджувалася спокійним і затишним життям удвох з донькою. А потім сталося неймовірне

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола завів собі коханку. Його дружина Валя кинулася до шафи. Вона швидко зібрала у валізу речі чоловіка. – Що ти робиш?! – вигукнув Микола. – Припини виставу! Але Валю було вже не зупинити… – Іди звідси! – вигукнула вона. – І щоб я тебе більше не бачила! – Ти ще проситимеш, щоб я назад повернувся! – сказав Микола. – Будеш благати! – Не буду, – сказала Валя. – Іди! Микола пішов… Потім знайомі розповіли Валі, що він оселився в своєї коханки. Валя подала на аліменти й на поділ майна. Вона вперше за багато років відчула себе справжньою жінкою. Валя насолоджувалася спокійним і затишним життям удвох з донькою. А потім сталося неймовірне

– Сто разів пошкодуєш, що мене виставила! Проситимеш, щоб назад повернувся, благатимеш! – Микола аж почервонів від обурення, з яким говорив це дружині. – Не буду, – спокійно відповіла Валя і ногою просуваючи валізу чоловіка до дверей. Вона не збиралася…

Лариса готувала на кухні вечерю, коли у двері подзвонили. На порозі стояв син. – Славко? Що сталося? Ти чому так пізно? – здивувалася вона. – Мамо, мені треба з тобою поговорити, – сказав син. – Звісно, проходь, – Лариса запросила Славка на кухню. Славко мовчки поклав на стіл якийсь листок і прикрив його рукою. – Мамо, я розлучаюся з Ольгою! – рішуче заявив він. – Як розлучаєшся? Чому? – здивувалася мати. – Розлучаюся, через це! – сказав Славко, і вказав поглядом на листок, а потім передав його матері. Лариса взяла листок з рук сина, швидко його переглянула і…остовпіла від побаченого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Лариса готувала на кухні вечерю, коли у двері подзвонили. На порозі стояв син. – Славко? Що сталося? Ти чому так пізно? – здивувалася вона. – Мамо, мені треба з тобою поговорити, – сказав син. – Звісно, проходь, – Лариса запросила Славка на кухню. Славко мовчки поклав на стіл якийсь листок і прикрив його рукою. – Мамо, я розлучаюся з Ольгою! – рішуче заявив він. – Як розлучаєшся? Чому? – здивувалася мати. – Розлучаюся, через це! – сказав Славко, і вказав поглядом на листок, а потім передав його матері. Лариса взяла листок з рук сина, швидко його переглянула і…остовпіла від побаченого

Мати у їхній сім’ї була головною. Ні, не головою сім’ї, але все крутилося навколо неї. Важливими були саме її бажання та потреби, а потім уже чоловіка та сина. Це Славко засвоїв із дитинства. Навіть батько, що тихо згасав від недуги,…

– Алло, кохана! – подзвонив дружині Микита. – У мене для тебе є великий сюрприз! Готуй сьогодні на вечерю свою фірмову страву! – А що сталося? – запереживала Світлана. – Ввечері розповім! – сказав той і поклав слухавку… Світлана якраз діставала з духовки свою фірмову печеню із секретним соусом, як раптом пролунав дзвінок у двері. – Привіт, моя ти господинько! – захоплено почав з порога Микита. – Як смачно пахне! Він хвацько поставив пляшку ігристого на стіл. – Накривай! – заявив чоловік. – Здобувач додому прийшов! – Ти чого це такий збуджений? Га, здобувач? – Світлана, примружившись, подивилася на чоловіка. – Зараз під тост розповім! – аж сяяв той. Світлана не розуміла, що відбувається

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Алло, кохана! – подзвонив дружині Микита. – У мене для тебе є великий сюрприз! Готуй сьогодні на вечерю свою фірмову страву! – А що сталося? – запереживала Світлана. – Ввечері розповім! – сказав той і поклав слухавку… Світлана якраз діставала з духовки свою фірмову печеню із секретним соусом, як раптом пролунав дзвінок у двері. – Привіт, моя ти господинько! – захоплено почав з порога Микита. – Як смачно пахне! Він хвацько поставив пляшку ігристого на стіл. – Накривай! – заявив чоловік. – Здобувач додому прийшов! – Ти чого це такий збуджений? Га, здобувач? – Світлана, примружившись, подивилася на чоловіка. – Зараз під тост розповім! – аж сяяв той. Світлана не розуміла, що відбувається

– Алло, кохана! У мене є для тебе великий сюрприз! Приготуй сьогодні на вечерю свою фірмову страву! – А що сталося? – запереживала Світлана. – Все добре! Ввечері розповім! Чоловік поклав слухавку. Світлана з сумнівом подивилася у вікно. Був сірий…

Лариса готувала вечерю, коли у двері подзвонили. Час був пізній. – Кого це принесло? – здивувалася жінка, витерла руки об рушник і пішла відкривати. На порозі стояв її колишній чоловік. – Сергію? Що тобі треба? – одразу запитала Лариса. – Пустиш? Мені потрібно з тобою серйозно поговорити, – зам’явся він. – Ти на годинник дивився? Та й про що нам з тобою говорити! – обурилася Лариса. – У мене до тебе є важлива справа! – не здавався Сергій. – Яка ще справа? – не зрозуміла жінка. Раптом, з-за спиною чоловіка почулися дивні звуки. – Що це? – здивувалася Лариса, придивилася і… ахунла від побаченого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса готувала вечерю, коли у двері подзвонили. Час був пізній. – Кого це принесло? – здивувалася жінка, витерла руки об рушник і пішла відкривати. На порозі стояв її колишній чоловік. – Сергію? Що тобі треба? – одразу запитала Лариса. – Пустиш? Мені потрібно з тобою серйозно поговорити, – зам’явся він. – Ти на годинник дивився? Та й про що нам з тобою говорити! – обурилася Лариса. – У мене до тебе є важлива справа! – не здавався Сергій. – Яка ще справа? – не зрозуміла жінка. Раптом, з-за спиною чоловіка почулися дивні звуки. – Що це? – здивувалася Лариса, придивилася і… ахунла від побаченого

Батьки Василини розлучилися, коли їй виповнилося дванадцять. На жаль, це не було мирне розлучення, коли двоє дорослих зуміли домовитися. Ні, це було класичне розлучення з взаємними докорами, сварками та сльозами. Напевно, мамі та татові Василини просто не судилося бути разом….

Повернутись вверх