Микола з Катею одружилися. Щасливі молодядя після весілля одразу вирушили у медовий місяця. – Нарешті відпочинемо! – радісно щебетала Катя дорогою до готелю. – Тільки ти і я, і цілий тиждень блаженства! Молодята швидко добралися до свого готелю, заселилися в номер. – Кохана, ти поки речі розбери, а я сходжу куплю нам щось перекусити, – сказав чоловік і вийшов з номера. Катя взялася розбирати валізи. Дівчина швидко впоралася зі своєю валізою, а потім дійшла черга до сумки Миколи. Катя відкрила валізу чоловіка і… застигла від побаченого

Батькам Каті її наречений не сподобався. Хоча Микола був дуже ввічливий, у гості без квітів для нареченої та цукерок чи тістечок до чаю ніколи не приходив. До того ж він завжди був одягнений з голочки. Майбутній тещі він дякував за…

Ольга йшла додому з роботи. Раптом у сумочці задзвонив її телефон. Ольга дістала мобільний і глянула на екран. Дзвонила її мама. Довелося сісти на лавку й спокійно поговорити. Вони обговорили життя Ольги, те що вона все одна й одна та й розпрощалися. Ольга сиділа і думала про своє життя, як раптом почула дзвінкий дитячий голосок. – Матусю! – вигукнула якась дівчинка. – Я знала, я знала, що ти нікуди не поїхала! Ти на мене тут чекаєш? До неї несподівано підбігла маленька дівчинка років трьох і застрибнула на коліна. Вона обійняла Ольгу рученятами. Жінка не розуміла, що це робиться

Ольга, закінчивши роботу, повільно йшла у напрямку до свого будинку через парк. Ще не почало сутеніти. День помітно додався, і це тішило. Доріжки були добре розчищені, а сніг на траві, деревах і кущах уже не був таким пухнастим і гарно–мереживним,…

Марія прибирала на кухні, коли пролунав дзвінок телефону. Жінка глянула на екран мобільного, і побачила, що телефонує її подруга Олена, з якою вона не розмовляла вже декілька років. – Привіт, Олено! Рада, що ти подзвонила! – зраділа Марія. Подруги перекинулися черговими фразами, а потім Олена запитала: – То що, ви з Олексієм розлучилися? – Ні! З чого ти це взяла? – здивувалася Марія. – Дивно, тоді як ти поясниш ось це, – якось підозріло сказала подруга. Через секунду на телефон Марії прийшло повідомлення, до якого було прикріплене фото. Марія відкрила повідомлення, глянула на фото і…застигла від побаченого

– Господи, як все набридло! – увійшовши до квартири, Олексій кинув ключі на тумбочку у коридорі. – Олексій, ти чого? – здивувалася дружина. Марія приходила з роботи раніше за чоловіка і встигала до його приходу навести вдома порядок і приготувати…

Марина вийшла з салону краси, як раптом побачила… Свого коханого Андрія! Він сидів на лавці біля дитячого майданчика. Марина тихенько підкралася ззаду і закрила йому очі долонями. – Вгадай, хто?! – весело запитала вона і поцілувала Андрія в щоку. – Цікаво, а що ти тут робиш? Андрій якось розгублено глянув на Марину. – Та я от… Гуляю… – невпевнено сказав чоловік. – Тут недалеко моя мама живе. А чому ти тут? – А я на манікюрі була! – відповіла Марина. – Я так рада тебе бачити! Раптом до них підбігла дівчинка років шести і міцно обійняла… Андрія! Марина мовчки дивилася на коханого, не розуміючи, що відбувається

Марина все життя вважала себе дуже нещасною. З самого дитинства відчувала себе нікому не потрібною й покинутою найріднішими людьми. Все почалося, коли їй виповнилося шість років… Батько Марини, Олександр, втратив роботу і довго не міг знайти нове місце. Але основна…

Валентина прийшла знайомитися з матірʼю свого нареченого Михайла. Ольга Петрівні прийняла молодих, накрила стіл. І тільки-но трохи перекусили, майбутня свекруха почала розпитувати Валю про все на світі. Невістка спокійно відповідала на всі питання. – Михайле, у мене там на кухні ще голубці є, допоможи принести, – сказала несподівано Ольга до сина, коли в кімнаті повисла незручна пауза – Звісно, мамо, – одразу погодився чоловік. Михайло та Ольга Петріна вийшли з кімнати. Раптом, Валя почула, що Ольга Петрівна про щось активно розмовляє на кухні з сином. Валентина прислухалася до розмови і…ахнула від почутого

Валентина та Михайло познайомилися у пекарні. Михайло часто заходив туди по свіжу випічку, а одного разу за прилавком опинилася вона – дівчина його мрії. Чоловік Валі теж сподобався, було в ньому щось особливе. Вона одразу звернула увагу на відсутність обручки….

У Ольги й Кирила народився синочок. Друг сімʼї Василь купив їм візочок, ліжечко та купу дорогих іграшок. Ольга була просто приголомшена! Вони ж заздалегідь нічого не купили – прикмета погана. А тут Василько в день виписки приїхав, та як почав розвантажуватись на очах у всіх… – Слухай, ну це занадто, ми хоч і друзі, але… – підійшов до товариша Кирило. – Облиш, друже, – зупинив його Василь. – Ти ж бачиш, що в мене крім матері немає нікого. А у вас діти. Ну я ж можу купити, мені це нічого не вартує! Так тоді й вирішили. А невдовзі Кирило з Ольгою запропонували Василю несподіване

– Знову гроші приніс, даремно ти йому віриш, Ларисо, де от він їх заробив? – бурчала до Василька бабуся. А він знову приніс додому сумки з делікатесами, новий телевізор днями купив їм, пральну машинку. А вони все були незадоволені! Хоча…

Наталка готувала вечерю, коли у двері подзвонили. На порозі стояла її сестра. – Привіт. Маєш хвилинку? – запитала Віра. – Звісно, проходь, – усміхнулася Наталка. Сестри сіли на кухні за чашкою чаю. – Наталю, я прийшла тебе дещо попросити, – нерішуче сказала Віра. – Я тебе слухаю, – Наталка уважно подивилася на сестру. – Ти маєш скасувати своє весілля! І ніколи не виходити заміж за Андрія! Якщо ти за нього заміж вийдеш, то я тебе зі свого життя викреслю! Я тебе попереджаю! – несподівано сказала Віра. – В сенсі скасувати весілля? Чому? – Наталка здивовано дивилася на сестру, не розуміючи, що відбувається

– Якщо ти за нього заміж вийдеш, то я тебе зі свого життя викреслю! Я тебе попереджала, а ти мене не слухаєш! Та він тебе навколо пальця обведе, а ти потім у мене на плечі плакатимеш! – Боже мій, Віро,…

Борис повернувся додому з роботи. – Алісо, твоя мати дзвонила. Сказала, що має термінову розмову, а ти трубку не береш, – одразу сказав він до дружини. – Треба було закінчити терміновий проєкт, а мама завжди з якоюсь нісенітницею звертається. Я телефон на беззвучний і поставила, забула увімкнути. А що їй треба? – поцікавилася жінка. – Біда у неї! – заявив Борис. – Що вже сталося? – захвилювалася Аліса. – Проблеми із здоровʼям? – Ні, – сказав чоловіка. – Твоя мама виходить заміж! – Як заміж? За кого? – жінка здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається 

– Алісо, твоя мати дзвонила. Сказала, що має термінову розмову, а ти трубку не береш. – Треба було закінчити терміновий проєкт, а мама завжди з якоюсь нісенітницею звертається. Я телефон на беззвучний і поставила, забула увімкнути. А що їй треба?…

Ольга готувала вечерю, коли на кухню зайшов її чоловік. – Коли вже будемо вечеряти? – усміхнувся Олег. – Ще трохи і буду діставати курочку з духовку, – відповіла дружина. – Слухай, до мене сьогодні моя подруга Ганна дзвонила, просила позичити гроші. Я погодилася. Ти не проти? – В сенсі ти погодилася?  – здивувався чоловік. – Ну їй зовсім трохи потрібно, – відповіла Оля. – Я б на твоєму місці їй зовсім нічого не давав! Ти мабуть не знаєш, але…, – хотів було сказати Олег, але зупинився. – Не знаю чого? Ти про що? – Оля здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається 

– Оля, можете нам у борг грошей дати? Ольга зітхнула. Ганна, її подруга дитинства, дуже часто зверталася до неї за допомогою щодо фінансів. Так, борги вона завжди віддавала, щоправда, не завжди вчасно. Але Оля згодом почала почуватися банком, який дає…

Наталка приготувала все для вареників. Вона і картопельку зварила, і навіть борошно в паперовому пакеті з шафи дістала й поставила на стіл. А потім подивилася на все це, і так їй стало тужливо… – Ну, і для кого я ці вареники робитиму? – подумала жінка. – Тільки для себе? Чоловік уже пів року як пішов, а подруг не буде… Раптом задзвенів її телефон. Дзвонив якийсь невідомий номер… – Алло, – взяла вона слухавку. – Здрастуйте! – пролунав у слухавці якийсь дивний чоловічий голос. – Ви ж, жінка, так? – Що? – здивовано запитала Наталка. – Ви вмієте готувати тісто? – запитав той. Наталка не розуміла, що відбувається

Наталка приготувала все для вареників – і картоплю зварила, і навіть борошно в паперовому пакеті з шафи дістала й поставила на стіл. А потім подивилася на все це, і так їй стало тужливо… – Ну, і для кого я ці вареники…

Повернутись вверх