Пліткарка

Жіночий журнал

Марина глянула у вікно. На лавці вже майже годину сиділа її сусідка Катя. Жінка спустилася до під’їзду. – Привіт, Катю щось трапилося? Сидиш тут сама! – Та я пішла б додому, але не хочу, – зітхнула Катя. – А що таке? – Та заходжу я вчора в квартиру, а там капці мого чоловіка стоять в коридорі. А його ж два роки вже як не стало

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина глянула у вікно. На лавці вже майже годину сиділа її сусідка Катя. Жінка спустилася до під’їзду. – Привіт, Катю щось трапилося? Сидиш тут сама! – Та я пішла б додому, але не хочу, – зітхнула Катя. – А що таке? – Та заходжу я вчора в квартиру, а там капці мого чоловіка стоять в коридорі. А його ж два роки вже як не стало

Марина визирнула у вікно і зітхнула. Сусідка поверхом вище майже годину сиділа на лавочці і дивилася кудись в далечінь. -Сталося щось, чи що, – подумала Марина. – Тут грудень вже на дворі, то можна й заслабнути. Накинувши пуховик, жінка спустилася…

З Євгеном Олена познайомилася в їдальні. – Можна присісти? – запитала вона? – Звичайно, – погодився Євген. Олена усміхнулася: – Ще б ти відмовився! – подумала вона. Вона ж чекала на цю зустріч. Чекала шалено довго і готувалася. А коли Женя одружився на Ліді два роки тому – вона була просто найщасливіша в світі! Тепер її план має спрацювати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
З Євгеном Олена познайомилася в їдальні. – Можна присісти? – запитала вона? – Звичайно, – погодився Євген. Олена усміхнулася: – Ще б ти відмовився! – подумала вона. Вона ж чекала на цю зустріч. Чекала шалено довго і готувалася. А коли Женя одружився на Ліді два роки тому – вона була просто найщасливіша в світі! Тепер її план має спрацювати

Олена критично розглядала себе у дзеркалі. Невеликий животик, худі стегна, плечі… Напевно, зовсім не те, що їй хотілося б бачити в дзеркалі. В принципі, її 70 кг ваги Олену останні три роки цілком влаштовувало. У 32 то роки і після…

Надя поспішала додому. Вона зайшла в під’їзд, піднялася за звичкою пішки на третій поверх і завмерла: – Не вірю своїм очам! – Двері в її квартиру були не зачинені. Поспішно скинувши пальто та чоботи, жінка пройшлася кімнатами. – Може, син приїхав з навчання на день раніше? Але ні, у кімнатах був порядок, безладу ніде не було, і все лежало на своїх місцях

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надя поспішала додому. Вона зайшла в під’їзд, піднялася за звичкою пішки на третій поверх і завмерла: – Не вірю своїм очам! – Двері в її квартиру були не зачинені. Поспішно скинувши пальто та чоботи, жінка пройшлася кімнатами. – Може, син приїхав з навчання на день раніше? Але ні, у кімнатах був порядок, безладу ніде не було, і все лежало на своїх місцях

Надя поспішала додому. Останні робочі тижні цього року вимотували її до краю. Жінці зараз хотілося лише одного, побути в тиші, скинути тягар проблем та турбот хоча б на деякий час. Звичайно ж, передсвятковим настроєм не завадило б підзарядитися. Надя зайшла…

Олена провела цілий день біля плити. Пролунав дзвінок у двері. Родичі Толіка приїхали, розсілися за столом. – А де м’ясо? – запитала тітка. – Так он гусак фарширований, – люб’язно відповіла Олена. Тітка демонстративно встала з-за столу: – Та це неможливо їсти. Їдемо додому. Толік підвівся слідом за тіткою: – Ну ти і…Живи сама, якщо не вмієш готувати! Він раптом почав збирати речі в сумку

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена провела цілий день біля плити. Пролунав дзвінок у двері. Родичі Толіка приїхали, розсілися за столом. – А де м’ясо? – запитала тітка. – Так он гусак фарширований, – люб’язно відповіла Олена. Тітка демонстративно встала з-за столу: – Та це неможливо їсти. Їдемо додому. Толік підвівся слідом за тіткою: – Ну ти і…Живи сама, якщо не вмієш готувати! Він раптом почав збирати речі в сумку

-Алло, Галя. Це я, Олена. Що? Олена кажу. Зв’язок жахливий.Чому дзвоню? Я, Галю, до вас цього року не приїду. Не приїду, кажу на свята. Чому? А навіщо? Ти з Віктором будеш, дочка твоя з чоловіком та дітьми. А я що….

Валя взяла телефон і подзвонила матері. – Валя, а поклич внучку мою Ірочку до телефону, – раптом сказала Марія Іванівна. – Мамо, а Іри немає вдома. Вона зараз живе з Павлом, квартиру зняли. – Як з Павлом? А що ж мене на весілля не кликали? – здивувалася Марія. – Так, а весілля ще не було. – Як це? І разом живуть! Все! Я скоро приїду

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валя взяла телефон і подзвонила матері. – Валя, а поклич внучку мою Ірочку до телефону, – раптом сказала Марія Іванівна. – Мамо, а Іри немає вдома. Вона зараз живе з Павлом, квартиру зняли. – Як з Павлом? А що ж мене на весілля не кликали? – здивувалася Марія. – Так, а весілля ще не було. – Як це? І разом живуть! Все! Я скоро приїду

Марія Іванівна збиралася в дорогу. Вирішила онуку відвідати, наставити її на правильний шлях. А причиною стала розмова з дочкою кілька днів тому. Донька Валя часто дзвонила матері, дізнатися про справи, здоров’я, свої новини розповісти. Марія попросила внучку до телефону покликати….

Ірина поверталася з роботи пізно. Вона вже зайшла у двір, як раптом на лавочці, біля під’їзду, помітила незнайомого чоловіка. – Напевно, до когось у гості! – подумала Іра. Вона прийняла душ, одягла піжаму і підійшла до вікна. Чоловік далі сидів на лавці. – Дивно, вже більше години пройшло, і мороз надворі. Треба дізнатися в чому річ, – Ірина швидко накинула шубку і вийшла надвір

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина поверталася з роботи пізно. Вона вже зайшла у двір, як раптом на лавочці, біля під’їзду, помітила незнайомого чоловіка. – Напевно, до когось у гості! – подумала Іра. Вона прийняла душ, одягла піжаму і підійшла до вікна. Чоловік далі сидів на лавці. – Дивно, вже більше години пройшло, і мороз надворі. Треба дізнатися в чому річ, – Ірина швидко накинула шубку і вийшла надвір

До Нового року залишалося кілька годин. Всі співробітники давно розбіглися додому, але Іру ніхто не чекав… Щоб не виходити на роботу другого січня, вона вирішила зробити роботу наперед. Додому вона встигне, пара салатів, фрукти та ігристе чекають на неї в…

Таня приготувала вечерю і покликала дочку за стіл. Раптом у двері подзвонили. На порозі стояв Павло з букетом і тортом. – А ось і наш гість! – сказала Таня. Оленка взяла Павла за руку і повела до своєї кімнати, показувати іграшки. Раптом у двері знову подзвонили. – Кого це ще принесло? – подумала вона. – Напевно, сусідка. Та на порозі стояв її чоловік

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня приготувала вечерю і покликала дочку за стіл. Раптом у двері подзвонили. На порозі стояв Павло з букетом і тортом. – А ось і наш гість! – сказала Таня. Оленка взяла Павла за руку і повела до своєї кімнати, показувати іграшки. Раптом у двері знову подзвонили. – Кого це ще принесло? – подумала вона. – Напевно, сусідка. Та на порозі стояв її чоловік

Таня мила вікно і дивилася на подвір’я. На дитячому майданчику гралася із подружками її п’ятирічна донька. Діти шуміли, бігали, веселилися, а Таня була засмучена. Ось уже три місяці, як вона жила без чоловіка… Після того, як на новорічному корпоративі вона…

Іра сиділа в машині і плакала. Вона розуміла, що її сімейне життя вже ніколи не буде таким, як раніше. Степан ніколи її не пробачить… Раптом задзвонив телефон. – Степан! Іра вимкнула звук і поклала телефон назад на сидіння. Вона не знала, як про все сказати чоловікові

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Іра сиділа в машині і плакала. Вона розуміла, що її сімейне життя вже ніколи не буде таким, як раніше. Степан ніколи її не пробачить… Раптом задзвонив телефон. – Степан! Іра вимкнула звук і поклала телефон назад на сидіння. Вона не знала, як про все сказати чоловікові

-Так, мамо, була я там. Сказали, що висновок буде згодом. Ти вибач, я зараз їду в машині. Цілую, наберу пізніше! Іра поклала телефон на сусіднє сидіння і, стримуючи сльози, почала шукати, де можна зупинитися. Попереду вона побачила парковку великого супермаркету….

У Віктора не стало дружини. Він важко переживав втрату Наталі. – Синку…ЇЇ не повернути, а тобі треба влаштовувати своє життя, – сказала якось Олена Іванівна, мама Віктора. На ці слова Віктор тільки відмахнувся. Одного разу Олена Іванівна, готувала обід, коли на кухню забіг радісний Віктор і заявив: – Мамо, я зустрів жінку. Я хочу на ній одружитися. Але вона поставила мені одну умову

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Віктора не стало дружини. Він важко переживав втрату Наталі. – Синку…ЇЇ не повернути, а тобі треба влаштовувати своє життя, – сказала якось Олена Іванівна, мама Віктора. На ці слова Віктор тільки відмахнувся. Одного разу Олена Іванівна, готувала обід, коли на кухню забіг радісний Віктор і заявив: – Мамо, я зустрів жінку. Я хочу на ній одружитися. Але вона поставила мені одну умову

– Синку… Що тут скажеш? Наталю не повернути, а тобі треба влаштовувати своє життя. -Так. Але Оксана… Вона поставила мене перед нелегким вибором. Хоча… Я вже ухвалив рішення. У Наталії та Віктора була чудова сім’я. Прекрасні стосунки, мир та злагода….

– Іване, мама вдома? – спитав через паркан дядько Василь. Іван сидів біля будинку, а перед ним валявся велосипед. – Вдома. Тільки вона спить. Василь відчинив хвіртку і зайшов у двір. – Іван, а ти їв сьогодні? – Я їв манну кашу, але вона була холодна. Василь глибоко зітхнув, усі в селі знали, що Олена, мама Івана – дуже дивна жінка

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Іване, мама вдома? – спитав через паркан дядько Василь. Іван сидів біля будинку, а перед ним валявся велосипед. – Вдома. Тільки вона спить. Василь відчинив хвіртку і зайшов у двір. – Іван, а ти їв сьогодні? – Я їв манну кашу, але вона була холодна. Василь глибоко зітхнув, усі в селі знали, що Олена, мама Івана – дуже дивна жінка

– Іване, мама вдома? – спитав через паркан дядько Василь. Іван сидів біля будинку, а перед ним валявся велосипед. – Вдома. Тільки вона спить. Дядько Василь відчинив хвіртку і зайшов у двір. – А що сидиш, сумуєш? Чого на велосипеді…

Повернутись вверх