Яна прийшла додому і раптом зрозуміла, що в кімнатах дуже холодно. Не працювало опалення. Вона викликала майстра і скоро почула дзвінок у двері. На порозі стояв незнайомець. Яна придивилася і ахнула. Боже, це ж він колись робив їй пропозицію! – Привіт, Яна, ну що тут у тебе трапилося? – А… Як ти дізнався? – вона здивовано дивилася на чоловіка

Віталій був закоханий в Яну ще зі школи. Він писав їй записки, привертав увагу будь-яким способом. Але Яні подобався Діма, високий блондин, який займався волейболом разом із нею у команді. На незграбного Віталіка, який ще й погано вчився, вона не…

У Марини раптом задзвонив телефон. – Маринко, нам терміново треба зустрітися, – дивним голосом сказала у слухавку подруга Іра. Коли Марина приїхала до неї, та сиділа на кухні, і плакала. – Іро, що таке? – Що, що. Виявляється, моєму чоловікові подобається, коли жінка гуляє, і веде себе відверто з чоловіками. Все! Я в пʼятдесят років тепер залишилась сама! Марина нічого не розуміла

Іра зателефонувала подрузі: -Маринко, терміново потрібно зустрітися, мені необхідно виговоритися, але не по телефону. Марина почула тривожні нотки у голосі подруги: -Що в тебе сталося? Так терміново? У мене зараз онук Микитка, години через дві відвезу його до доньки, і…

Оксана з Василем купили квартиру. Ввечері Оксана приготувала сир і фрукти, запалила свічки – треба ж відсвяткувати! Раптом у двері подзвонили. Вони переглянулись – нікого ж не чекали. На порозі стояла жінка у халаті та капцях. Вона безцеремонно зайшла в квартиру. – Я ваша сусідка, Ліза. А діти у вас є? А за скільки ви купили квартиру? За свої, чи в борг? Василь з Оксаною тільки кліпали очима

Оксана з Василем купили квартиру. Витратили всі гроші, що їм подарували на весілля, і ті, що самі назбирали за три роки. У квартирі було все, як вони мріяли – три світлі кімнати, велика кухня, гарний вид з вікна, тепло та…

– Ти взагалі у дзеркало давно дивилася? – Олег завівся не на жарт. – Вибач, я зараз все приберу, – промовила Надя. Пролила борщ. Один незграбний рух і половина тарілки опинилася на столі перед чоловіком. – Все, Надю. Я так більше не можу. Я йду від тебе, – Олег підвівся з-за столу. – Розлитий борщ – це була остання крапля, – потряс він пальцем перед носом Надії

– Ти взагалі у дзеркало давно дивилася? – чоловік завівся не на жарт. – Вибач, я зараз все приберу, – промовила Надя і закрутилася по кухні в пошуках ганчірки. Ганчірка, звичайно ж, лежала на своєму місці, як завжди, але стрес…

– Дивний він якийсь, – сказала Зінаїда Петрівна своїй дочці після того, як познайомилася з її “кавалером”. – Він хороший, от побачиш, – заступилася за Сергія дочка. – І що, вийдеш за нього заміж? – здивувалася мама. – Вийду. Я дуже його кохаю, – промивила Вероніка. І тільки після весілля Зінаїда Петрівна, нарешті зрозуміла, чим їй не подобався зять

– Дивний він якийсь, – сказала Зінаїда Петрівна своїй дочці після того, як познайомилася ближче з її «кавалером». – І де ти його знайшла? – У поліклініці познайомилися,- тихо відповіла Вероніка,- він там лікарем працює. – І добре отримує? –…

Наталя готувала кутю, та страви на Святвечір. Раптом в двері постукали. На порозі стояла свекруха. З кам’яним обличчям вона пройшла у вітальню і заявила: – Наталю, ти сама винна. Чоловікові потрібна турбота та увага. Павлик просив передати, що він полюбив іншу жінку. Наталя була вражена. Навіть не тим, що чоловік їй зраджує. А тим, що він сам не наважився сказати про це

– Геть! Геть жени негідника, – Інна Михайлівна, хапаючись за серце, вигукувала дочці в телефонну трубку, – щоб ноги його, зрадника, не було в твоєму будинку. Ти ще знайдеш того, хто цінуватиме тебе, моя зірочка. Інна Михайлівна вирувала, як океан….

Оля сиділа за столом та плакала. А може, даремно вона так із Сергієм? Напередодні, чоловік прийшов з роботи і заявив: – Коли я приходжу з роботи, я хочу щоб мене чекала смачна вечеря. – Ти вважаєш, що материнство це легко? Що я цілий день нічого не роблю? – А що ти особливого робиш? – з сарказмом запитав чоловік. Олі було неприємно чути таке. Але він продовжував

Оля сиділа за порожнім новорічним столом та плакала від горя. А може, даремно вона так із Сергієм розмовляла? Зрозуміло, що емоції і таке інше, але невже не можна було перечекати, потерпіти, коли свято закінчиться? “Ось і сиди тепер одна» –…

– Ти що в село поїдеш жити? Та продай будинок у селі, а свекруху до себе забери. Може, пощастить, не довго протягне, – казала подруга Вірі. – Як ти можеш таке казати, Оксано? – А що? Мені моя свекруха стільки нервів вимотала, що я й не засмутилася, коли її не стало. – Різні ми з тобою. Добре, поїду я, мені ще свекруху треба забрати. – Біжи, біжи. Ось залишишся без квартири, згадаєш мене

– Усі в місто тягнуться, а ти в села. Квартиру – то навіщо продавати, продай будинок у селі, а свекруху до себе забери. Може, пощастить, не довго протягне. – Як ти можеш таке казати, Оксано? – А що? Мені моя…

Марія зайшла до колишньої свекрухи в гості. Вона подзвонила у двері. Та у відповідь – тиша. Марія подумала, відкрила своїм ключем двері і зайшла в кімнату. – Навіщо ти прийшла? Ну що це таке! Це тобі хтось щось наговорив?! Ой… Та не ходи ти до мене! – навіть не привітавшись почала старенька

Марія зайшла до колишньої свекрухи в гості. Вона подзвонила в двері. Та у відповідь тиша. Марія відкрила своїм ключем двері і зайшла в кімнату. -Навіщо ти прийшла? Не треба витрачати на мене свій час! Ну що це таке! Це тобі…

Аліна тихенько пройшлася по квартирі і швидко зазирнула на кухню. Нікого нема. Вона увімкнула світло, поставила чайник, взяла хліб, ковбасу, зробила бутерброди і так само тихо повернулася в кімнату. – Сплять? – запитав її Дмитро. – Тихіше ти! Сплять. На ось, тримай, – Аліна тихенько дала чоловікові тарілку

Аліна тихо йшла квартирою і зазирнула на кухню. Нікого. Вона увімкнула світло, поставила чайник, взяла хліб і ковбасу, зробила бутерброди і так само тихо повернулася до кімнати. -Сплять? – запитав Дмитро. -Тихіше ти! Сплять. На ось, тримай, – Аліна дала…

Повернутись вверх