Пліткарка

Жіночий журнал

Іван зайшов додому на обід засмучений. – Іванко, прийшов! – зраділа його дружина Зіна. – А я як знала, оладки приготувала зі сметаною. Сідай швидше, поки гарячі, – воркувала вона. Іван мовчки обернувся до неї і показав пальцем на штани. – Ось де всі твої оладки, пироги і тортики, – обурено заявив він. – Хоч щодня нові штани купуй! У Зіни округлилися очі

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван зайшов додому на обід засмучений. – Іванко, прийшов! – зраділа його дружина Зіна. – А я як знала, оладки приготувала зі сметаною. Сідай швидше, поки гарячі, – воркувала вона. Іван мовчки обернувся до неї і показав пальцем на штани. – Ось де всі твої оладки, пироги і тортики, – обурено заявив він. – Хоч щодня нові штани купуй! У Зіни округлилися очі

Іван Васильович все життя прожив в селі. Працював трактористом. І от на роботі він нахилився, щоб взяти якийсь ключ. Підозріле тріскотіння і регіт підлеглих змусив його підскочити. -От же ж! Четверті штани за тиждень. І все на тому самому місці,…

Ніна готувала обід, коли у двері подзвонили. Жінка пішла відчиняти. На порозі стояла незнайома молода жінка. – Вам Кого? – здивувалася Ніна. – Ви – Ніна? – запитала незнайомка. – Так. А ви хто? – Я – наречена Славка. Прийшла з вами познайомитись. – Навіщо? Ми з Славком вже два роки у розлученні. – Мені потрібно з вами серйозно поговорити. Я Вам все поясню, – раптом, сказала незнайомка

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна готувала обід, коли у двері подзвонили. Жінка пішла відчиняти. На порозі стояла незнайома молода жінка. – Вам Кого? – здивувалася Ніна. – Ви – Ніна? – запитала незнайомка. – Так. А ви хто? – Я – наречена Славка. Прийшла з вами познайомитись. – Навіщо? Ми з Славком вже два роки у розлученні. – Мені потрібно з вами серйозно поговорити. Я Вам все поясню, – раптом, сказала незнайомка

У двері подзвонили і Ніна пішла відчиняти. На порозі стояла незнайома молода жінка і з цікавістю дивилася на Ніну. – Вам Кого? – здивувалася Ніна. – Ви – Ніна? – раптом, запитала незнайомка. – Так. А ви хто? -Я –…

Катя поверталася додому сумна. Вона всю дорогу думала, де взяти грошей на компʼютер синові. Їм ледь на продукти вистачало, а тут ще це. Раптом біля під’їзду вона побачила машину, в яку сусід складав якісь речі. – Привіт, Катю! Переїжджаю я. Все вже завантажили, а що з компʼютером робити не знаю. Ти могла б його викинути, чи комусь віддати? Катя не могла повірити в те, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя поверталася додому сумна. Вона всю дорогу думала, де взяти грошей на компʼютер синові. Їм ледь на продукти вистачало, а тут ще це. Раптом біля під’їзду вона побачила машину, в яку сусід складав якісь речі. – Привіт, Катю! Переїжджаю я. Все вже завантажили, а що з компʼютером робити не знаю. Ти могла б його викинути, чи комусь віддати? Катя не могла повірити в те, що відбувається

Катерина поверталася додому з роботи, несучи важкі сумки з продуктами. Нарешті вона отримала зарплату та змогла купити їжі. У продуктовому магазині, в якому вона працювала, постійно затримували виплати, але кращого місця жінка поки знайти не могла. А ще ж треба…

Юля весь день крутилася по дому. Жінка прибрала в квартирі, випрала одяг. Увечері з роботи прийшов Віктор. Юля одразу помітила – щось сталося. – Ось, тримай, – чоловік поклав на стіл якийсь список. – Що це? – здивувалася Юля. – Перелік твоїх боргів, – раптом, сказав Віктор. Юля застигла від здивування. У списку був навіть кіндер-сюрприз, який вона купувала для сина

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля весь день крутилася по дому. Жінка прибрала в квартирі, випрала одяг. Увечері з роботи прийшов Віктор. Юля одразу помітила – щось сталося. – Ось, тримай, – чоловік поклав на стіл якийсь список. – Що це? – здивувалася Юля. – Перелік твоїх боргів, – раптом, сказав Віктор. Юля застигла від здивування. У списку був навіть кіндер-сюрприз, який вона купувала для сина

У Юлі занедужав син. Його навіть не тішило, що не треба йти до садка, а мамі на роботу. Андрійку три роки, він рідко занедужує, міцний малюк. Юля викликала лікapя додому. Чоловік поїхав на роботу, кинувши на ходу. – Занедужав? Ну…

Оксана поверталася додому. Вже в під’їзді вона зустріла свою сусідку. – А що, ви з Толіком посварилися? – раптом, поцікавилася сусідка. – Віра Петрівна, з чого ви це взяли? – Мило посміхнулася дівчина. – У нас все чудово. – Чудово? – Єхидно запитала сусідка. – Дивно. А я бачила, як він зібрав свої речі і кудись поїхав

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана поверталася додому. Вже в під’їзді вона зустріла свою сусідку. – А що, ви з Толіком посварилися? – раптом, поцікавилася сусідка. – Віра Петрівна, з чого ви це взяли? – Мило посміхнулася дівчина. – У нас все чудово. – Чудово? – Єхидно запитала сусідка. – Дивно. А я бачила, як він зібрав свої речі і кудись поїхав

– А що, ви з Толіком посварилися? – Поцікавилася в Оксани цікава сусідка. – Віра Петрівна, з чого ви це взяли? – Мило посміхнулася дівчина. – У нас все чудово, вже подумуємо заяву подати. – Так? – Єхидно запитала сусідка….

Галина йшла додому втомлена. Сьогодні вона отримала зарплату і купила різних круп, картоплі й молока. З важкою сумкою вона повільно піднялася на свій поверх. Жінка відчинила двері в квартиру, поставила сумку, як раптом почула, що в кімнаті щось гримнуло. На мить Галина застигла, а потім швидко відчинила двері. Посеред кімнати сидів її син і плакав

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина йшла додому втомлена. Сьогодні вона отримала зарплату і купила різних круп, картоплі й молока. З важкою сумкою вона повільно піднялася на свій поверх. Жінка відчинила двері в квартиру, поставила сумку, як раптом почула, що в кімнаті щось гримнуло. На мить Галина застигла, а потім швидко відчинила двері. Посеред кімнати сидів її син і плакав

Галина йшла додому. Вона дуже втомилася. Цілий день жінка фасувала овочі в магазині, носила важкі мішки, ящики… Потім прибирала у підсобних приміщеннях. Магазин закривався о десятій годині вечора. Галина йшла додому пішки, громадський транспорт уже не працював, а на таксі…

Тамара і Василь одружилися тридцять років тому. Подружки заздирили жінці: – І як ти знайшла такого чоловіка? – дивувалися вони. – І завжди допомагає тобі по хазяйству, і борщ зварить, і підлогу вимиє. Але якось сталося те, чого від Василя не очікував ніхто. Чоловік прийшов додому і дуже впевнено сказав: – Тамаро, я з тобою розлучаюся

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тамара і Василь одружилися тридцять років тому. Подружки заздирили жінці: – І як ти знайшла такого чоловіка? – дивувалися вони. – І завжди допомагає тобі по хазяйству, і борщ зварить, і підлогу вимиє. Але якось сталося те, чого від Василя не очікував ніхто. Чоловік прийшов додому і дуже впевнено сказав: – Тамаро, я з тобою розлучаюся

Тамара й Василь прожили разом понад 30 років, мали двох дорослих дітей, великий будинок, господарство, машину. Здавалося, що жили непогано, не краще й не гірше від усіх, от тільки Василь себе щасливим не почував ніколи. Молоді люди познайомилися ще в…

Марія Семенівна прибирала у квартирі, коли у двері подзвонили. На порозі стояла дочка і худенький хлопець років десяти. – Мамо, познайомся, це Андрій, – раптом промовила Оксана. – А це ще хто такий? – здивувалася Марія Семенівна. – Це син Юри. Андрій. Марія Семенівна охнула і важко опустилася на табурет: – Тільки цього нам не вистачало

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія Семенівна прибирала у квартирі, коли у двері подзвонили. На порозі стояла дочка і худенький хлопець років десяти. – Мамо, познайомся, це Андрій, – раптом промовила Оксана. – А це ще хто такий? – здивувалася Марія Семенівна. – Це син Юри. Андрій. Марія Семенівна охнула і важко опустилася на табурет: – Тільки цього нам не вистачало

– Петро, – голосно шепотіла Марія Семенівна, – ти уявляєш, він одружений і має сина! За що нам це, хіба таке я мріяла для доньки! Петро Іванович мовчав. Він вже втомився від цих розмов, та й зять йому подобався. Марія…

Люся з самого ранку гриміла посудом на кухні. Степан зрозумів – дружина не в настрої. Передчуваючи недобре, він встав і поплентався на кухню. Степан сів за стіл. Дружина з гуркотом поставила перед ним тарілку. – А тихіше не можна? – запитав Степан. – Тихіше?! А ти вчора, як прийшов думав про тишу?! – крикнула Люся. Степан зітхнув. Він зрозумів у чому справа

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Люся з самого ранку гриміла посудом на кухні. Степан зрозумів – дружина не в настрої. Передчуваючи недобре, він встав і поплентався на кухню. Степан сів за стіл. Дружина з гуркотом поставила перед ним тарілку. – А тихіше не можна? – запитав Степан. – Тихіше?! А ти вчора, як прийшов думав про тишу?! – крикнула Люся. Степан зітхнув. Він зрозумів у чому справа

По тому, як Люся гримить зранку посудом, Степан одразу зрозумів, що вона не в настрої. Ще б пак – він вчора повернувся вже за північ, та ще й ціле відро риби приніс. А Люся дуже не любила її чистити. Передчуваючи…

Ольга Іванівна підвела голову. – Мабуть, довго не протягну, – виирішила жінка і набрала номер сина. – Не стане мене скоро, Миколо, – тихо сказала Ольга. – Що трапилося? Ти погано почуваєшся? – запитав Микола. – Ні, все добре. Відчуваю просто, що прийшов мій час, – жалібно промовила Ольга. – Ну, якщо все добре. То я пішов працювати, – відповів син і поклав слухавку. А у понеділок Микола вже не зміг додзвонитися до мами

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга Іванівна підвела голову. – Мабуть, довго не протягну, – виирішила жінка і набрала номер сина. – Не стане мене скоро, Миколо, – тихо сказала Ольга. – Що трапилося? Ти погано почуваєшся? – запитав Микола. – Ні, все добре. Відчуваю просто, що прийшов мій час, – жалібно промовила Ольга. – Ну, якщо все добре. То я пішов працювати, – відповів син і поклав слухавку. А у понеділок Микола вже не зміг додзвонитися до мами

Ольга Іванівна підвела голову. Жовті вогники в кутку кімнати згасли.  – Ой, мабуть, довго не протягну, – виирішила Ольга Іванівна. – Та й не гріх. Пожила своє. Вже з тиждень Ольга Іванівна прокидалася посеред ночі. У темряві кімнати їй бачився…

Повернутись вверх