Пліткарка

Жіночий журнал

Сергій з Оленою повернулися додому. Відправивши дітей спати, вони з дружиною сіли на кухні. – Вечеряти будеш, – запитала Олена. – Ні, у твоїх батьків повечеряв, – відповів чоловік. Раптом дружина уважно подивилася на Сергія, і сказала: – Мені дзвонила твоя подруга вчора вночі. Сказала, що я встала на її шляху. І надіслала фото. Хочеш подивитися? Сергій застиг, він знав, що на тому фото

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій з Оленою повернулися додому. Відправивши дітей спати, вони з дружиною сіли на кухні. – Вечеряти будеш, – запитала Олена. – Ні, у твоїх батьків повечеряв, – відповів чоловік. Раптом дружина уважно подивилася на Сергія, і сказала: – Мені дзвонила твоя подруга вчора вночі. Сказала, що я встала на її шляху. І надіслала фото. Хочеш подивитися? Сергій застиг, він знав, що на тому фото

Ситуація, знайома всім. Сім’я, дружина, діти. Все добре і гладко. І раптом – у чоловіка інша! І летить у прірву налагоджене життя, встають дибки родичі та знайомі, і лише пара вірних друзів намагається підтримати нерозумного: тримайся, мовляв, усе налагодиться. А…

Ганна Петрівна переїхала з села у місто. В селі ж треба і воду, і дрова носити, і на городі поратися. А здоровʼя вже не те. Якось вона вирішила витрясти скатертину зі свого балкону, як раптом почувся голос сусідки. – Що ви там таке виробляєте?! Як можна трясти своє сміття мені на балкон?! Ганна Петрівна дуже образилася. Такого ставлення вона не очікувала. Та це був тільки початок

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна Петрівна переїхала з села у місто. В селі ж треба і воду, і дрова носити, і на городі поратися. А здоровʼя вже не те. Якось вона вирішила витрясти скатертину зі свого балкону, як раптом почувся голос сусідки. – Що ви там таке виробляєте?! Як можна трясти своє сміття мені на балкон?! Ганна Петрівна дуже образилася. Такого ставлення вона не очікувала. Та це був тільки початок

Ганна Петрівна переїхала у квартиру в місті, коли вже давно була на пенсії. Здоровʼя вже не давало жити в селі, де потрібно було і воду, і дрова носити, і працювати на городі. -У селі без цього ніяк, – пояснювала свій…

Вероніка Сергіївна накрила стіл. Сьогодні син приведе наречену – знайомитися. У двері подзвонили. – Мамо привіт! – бадьоро сказав Михайло. – Знайомся, це Оля. Сіли за стіл, перекусили. Настав час чаювання. Оля запропонувала свою допомогу. Опинившись на кухні, свекруха заявила: – Ви мене здивували Ольго. Це вкрай безвідповідально з вашого боку. – Ви про що? – здивувалася Ольга. – Не прикидайтесь, мені все відомо, – раптом сказала майбутня свекруха. Оля стояла, і не розуміла, що відбувається 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вероніка Сергіївна накрила стіл. Сьогодні син приведе наречену – знайомитися. У двері подзвонили. – Мамо привіт! – бадьоро сказав Михайло. – Знайомся, це Оля. Сіли за стіл, перекусили. Настав час чаювання. Оля запропонувала свою допомогу. Опинившись на кухні, свекруха заявила: – Ви мене здивували Ольго. Це вкрай безвідповідально з вашого боку. – Ви про що? – здивувалася Ольга. – Не прикидайтесь, мені все відомо, – раптом сказала майбутня свекруха. Оля стояла, і не розуміла, що відбувається 

Оля була самодостатньою, доброю, чуйною та розумною жінкою. Працювала фінансовим директором у досить великій друкарні. Жила у двокімнатній квартирі одна. Вона передалася їй у спадок від батьків. На жаль, у Олі з рідних нікого не залишилося, і часом її охоплювали…

Віктор повернувся у рідне село. Підійшов до старого будинку в якому раніше жив. Раптом побачив – літня жінка на лавці сидить. – Треба спитати, хто тут зараз живе, – подумав Віктор. – Доброго дня! – привітався він. – Доброго дня! –  відповіла жінка, а сама дивиться з цікавістю. – Я раніше, у цьому будинку жив. Не знаєте хто живе тут зараз? – запитав Віктор. Жінка раптом якось дивно заморгала очима. – Вітя, це ти? – здивувалася вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор повернувся у рідне село. Підійшов до старого будинку в якому раніше жив. Раптом побачив – літня жінка на лавці сидить. – Треба спитати, хто тут зараз живе, – подумав Віктор. – Доброго дня! – привітався він. – Доброго дня! –  відповіла жінка, а сама дивиться з цікавістю. – Я раніше, у цьому будинку жив. Не знаєте хто живе тут зараз? – запитав Віктор. Жінка раптом якось дивно заморгала очима. – Вітя, це ти? – здивувалася вона

І діти, і онуки відмовляли Віктора Микитенка від цієї поїздки: «Куди і до кого ти у сімдесят п’ять років». Але хотілося Віктору побувати на своїй малій батьківщині… востаннє. Умовив дітей, відпустили ті його на тиждень, якщо рахувати разом із дорогою….

Марина прибирала на кухні посуд після сніданку, коли задзвонив телефон. – Мабуть Віталій щось забув, – подумала жінка. Вона взяла телефон. Номер був незнайомий. – Алло! Слухаю вас! – промовила Марина. – Здрастуйте, Марино. Можу я з вами поговорити? – пролунав з телефону незнайомий голос. – Так, – відповіла Марина. – Я – Ольга, дружина Віталія… Алло? Ви тут? Марина застигла від почутого. Такого не могло бути

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина прибирала на кухні посуд після сніданку, коли задзвонив телефон. – Мабуть Віталій щось забув, – подумала жінка. Вона взяла телефон. Номер був незнайомий. – Алло! Слухаю вас! – промовила Марина. – Здрастуйте, Марино. Можу я з вами поговорити? – пролунав з телефону незнайомий голос. – Так, – відповіла Марина. – Я – Ольга, дружина Віталія… Алло? Ви тут? Марина застигла від почутого. Такого не могло бути

Підозри почали з’являтися у Марини вже давно, ще тоді, коли Віталій став пропадати на вихідні, пояснюючи це роботою, відрядженнями, ще якимись дивними причинами. Спочатку все було просто чудово. Марина прямо відчувала, що це її людина. За всіма картинками та якостями,…

Тетяна прокинулася від звуку машини у дворі, жінка підійшла до вікна і вигукнула до чоловіка: – Михайле, вставай, Марійка приїхала. Тетяна відкрила двері – Марійка стоїть, а поряд з нею дівчина якась. – О, Марійка ти з подружкою приїхала? – сказала Тетяна. – Мамо, очі відкрий, це Павло, мій наречений, – раптом сказала Марія. – Як наречений? – аж застигла від здивування Тетяна

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна прокинулася від звуку машини у дворі, жінка підійшла до вікна і вигукнула до чоловіка: – Михайле, вставай, Марійка приїхала. Тетяна відкрила двері – Марійка стоїть, а поряд з нею дівчина якась. – О, Марійка ти з подружкою приїхала? – сказала Тетяна. – Мамо, очі відкрий, це Павло, мій наречений, – раптом сказала Марія. – Як наречений? – аж застигла від здивування Тетяна

Олена наздогнала свою сусідку Тетяну Петрівну, яка йшла з магазину і щось бурчала собі під нім.  – Здрастуйте, тітко Таня. Я чула, що Марійка приїхала з нареченим, а ви якась невесела, – весело запитала Олена. – Ви ж її так…

Наталя вирішила зібрати всю родину на Великдень у себе. Подзвонила батькам, свекрусі, іншим родичам та запросила у гості. Спекла паску, пофарбувала яйця та накрила святковий стіл. Першою приїхала мама з батьком. – Наталко, ось від нас для вашого столу, – мама передала пакет. Наталя взяла пакет, заглянула в середину, і застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя вирішила зібрати всю родину на Великдень у себе. Подзвонила батькам, свекрусі, іншим родичам та запросила у гості. Спекла паску, пофарбувала яйця та накрила святковий стіл. Першою приїхала мама з батьком. – Наталко, ось від нас для вашого столу, – мама передала пакет. Наталя взяла пакет, заглянула в середину, і застигла від здивування

Великдень Наталка любила. Не так як релігійне свято, а як сімейне. Коли вона була маленькою, вони завжди їздили до бабусі. Коли не стало бабусі, то відзначали його у мами. Цього року Наталка вирішила відзначити свято у себе вдома та запросити…

Віра поправила квіти. Ще раз подивилася на фото. По щоці покотилася скупа сльоза. Ось вже рік, як її Андрійка немає. Віктор стояв позаду дружини. Він також дуже сумував. Вони постояли ще годину в тишині, і поїхали додому. – Мені треба тобі щось сказати, – несміливо почав Віктор. Віра мовчала. – Я дуже винен перед тобою та перед нашим сином. Я дуже сподіваюся, що ти зможеш мене колись вибачити, – раптом сказав Віктор. Віра здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, до чого він хилить

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра поправила квіти. Ще раз подивилася на фото. По щоці покотилася скупа сльоза. Ось вже рік, як її Андрійка немає. Віктор стояв позаду дружини. Він також дуже сумував. Вони постояли ще годину в тишині, і поїхали додому. – Мені треба тобі щось сказати, – несміливо почав Віктор. Віра мовчала. – Я дуже винен перед тобою та перед нашим сином. Я дуже сподіваюся, що ти зможеш мене колись вибачити, – раптом сказав Віктор. Віра здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, до чого він хилить

Віра поправила квіти, щойно покладені її материнською рукою. Ще раз подивилася на фото. По щоці покотилася скупа сльоза. Як би ненароком вона змахнула її рукою. Плакати вже не хотілося. Віра дуже важко переживала цю втрату. Вона не знаходила собі місця….

На Великдень Галина зібралася у гості до свого сина. Вона всю ніч пекла паски, щоб порадувати дітей та онуків. Декілька днів тому, Галина купила новий пасхальний кошик, і склала всі частування туди. Вранці пішла до церкви, посвятила паску і вирушила на вокзал. Раптом, Галя помітила, що люди якось дивно дивляться на її кошик

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
На Великдень Галина зібралася у гості до свого сина. Вона всю ніч пекла паски, щоб порадувати дітей та онуків. Декілька днів тому, Галина купила новий пасхальний кошик, і склала всі частування туди. Вранці пішла до церкви, посвятила паску і вирушила на вокзал. Раптом, Галя помітила, що люди якось дивно дивляться на її кошик

На Великдень Галина зібралася у гості до свого сина. Він вже був дорослим. Жив із дружиною та донькою в іншому місті. Вони завжди святкували такі свята всією сім’єю, тож Віталік покликав маму у гості. Погода на вулиці була чудова, тому…

Ніна лежала в ліжку й дрімала, як раптом відчула, що її хтось будить. – Вставайте, бабусю! – почула вона. Ніна відкрила очі й побачила незнайому жінку. – Ти хто така? Звідки у мене в квартирі взялася? – здивувалася Ніна. – Сусідка я ваша. Двері у вас відчинені були, – відповіла жінка. – Сусідка… Чому ж тоді я тебе не знаю? Ніна не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна лежала в ліжку й дрімала, як раптом відчула, що її хтось будить. – Вставайте, бабусю! – почула вона. Ніна відкрила очі й побачила незнайому жінку. – Ти хто така? Звідки у мене в квартирі взялася? – здивувалася Ніна. – Сусідка я ваша. Двері у вас відчинені були, – відповіла жінка. – Сусідка… Чому ж тоді я тебе не знаю? Ніна не розуміла, що відбувається

Як у невеликому двоповерховому будинку на краю маленького містечка з’явилася нова сусідка, ніхто не помітив. На вигляд вона була непоказною, одягалася в сіренький одяг. Світло в її квартирі майже ніколи не світилося. З’являлася вона раптово і так же зникала. Але…

Повернутись вверх