Пліткарка

Жіночий журнал

– Знову макарони з сосисками? Я ж тільки вчора аванс тобі віддав, – обурився Микола. – Економимо! – діловито сказала Іра. – А чому одна сосиска? – розсердився Микола. – Заощаджую, як можу, – пояснила дружина. – Якщо тобі не вистачає того, що я заробляю, то я поїду на заробітки, – заявив чоловік. – На які заробітки? – у Іри на очах заблищали сльози. Пояснювати щось далі чоловікові не було сенсу, і Ірина вирішила піти до сусідки Олени – вона знає як вирішити їхні проблеми

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Знову макарони з сосисками? Я ж тільки вчора аванс тобі віддав, – обурився Микола. – Економимо! – діловито сказала Іра. – А чому одна сосиска? – розсердився Микола. – Заощаджую, як можу, – пояснила дружина. – Якщо тобі не вистачає того, що я заробляю, то я поїду на заробітки, – заявив чоловік. – На які заробітки? – у Іри на очах заблищали сльози. Пояснювати щось далі чоловікові не було сенсу, і Ірина вирішила піти до сусідки Олени – вона знає як вирішити їхні проблеми

– Що, знову макарони з сосисками? – обурився Микола. – Іра, я тільки вчора аванс тобі віддав, не могла приготувати щось смачніше? – Економимо! – Діловито сказала Іра. – На всьому заощаджуємо, і на їжі теж! – А чому одна…

Наталя відкривала двері в підʼїзд. Назустріч їй вийшла сусідка. – Привіт, Наталко! Як справи? А коли це ти встигла з Михайлом розлучитися? – раптом запитала вона. – В якому сенсі? – не зрозуміла Наталя. – Ти з чого взагалі таке придумала? – Так він щовечора мою колегу зустрічає з роботи, – розгублено сказала сусідка. – А ти що, не знала? Наталя не знала, що й сказати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя відкривала двері в підʼїзд. Назустріч їй вийшла сусідка. – Привіт, Наталко! Як справи? А коли це ти встигла з Михайлом розлучитися? – раптом запитала вона. – В якому сенсі? – не зрозуміла Наталя. – Ти з чого взагалі таке придумала? – Так він щовечора мою колегу зустрічає з роботи, – розгублено сказала сусідка. – А ти що, не знала? Наталя не знала, що й сказати

Наталя була заміжня двадцять років. Вперше Михайло їй зрадив через чотири роки після весілля. А може, і не вперше? Просто вона тоді вперше дізналася… Ох, як вона тоді плакала, як горювала. Адже вона думала, що в них все добре. І…

Іра прокинулася рано і з подивом побачила чоловіка на кухні. Дмитро спокійно собі сидів і попивав каву. – Дмитрику? А ти хіба вихідний сьогодні?! – здивовано запитала вона. – Ні, Іра, – сказав Дмитро наминаючи печиво. – Отримав я зарплатню, а там копійки. Хай вони самі працюють! Іра не розуміла що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іра прокинулася рано і з подивом побачила чоловіка на кухні. Дмитро спокійно собі сидів і попивав каву. – Дмитрику? А ти хіба вихідний сьогодні?! – здивовано запитала вона. – Ні, Іра, – сказав Дмитро наминаючи печиво. – Отримав я зарплатню, а там копійки. Хай вони самі працюють! Іра не розуміла що відбувається

-Зрозумів я тебе, Іринко! Грошей тобі тільки треба! А я ж думав, що ти мене любиш… А ти он яка… Без грошей я тобі не потрібен. Покористувалася і все тепер? На вулицю виставиш? Дякую, дружино моя люба… Чи вже й…

Ліза повернулася додому пізно. Не встигла вона перевдягнутись, як раптом задзвенів телефон. То була її подруга, Олена. – Лізо, ти що зустрічаєшся з Андрієм? – запитала вона. – Так, ми вже два місяці разом! А ти чого питаєш? – здивувалась Ліза. – Чому ж ти мені не сказала?! Ти хоч знаєш, що він одружений, і в нього двоє дітей? Ліза застигла з телефоном в руках

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліза повернулася додому пізно. Не встигла вона перевдягнутись, як раптом задзвенів телефон. То була її подруга, Олена. – Лізо, ти що зустрічаєшся з Андрієм? – запитала вона. – Так, ми вже два місяці разом! А ти чого питаєш? – здивувалась Ліза. – Чому ж ти мені не сказала?! Ти хоч знаєш, що він одружений, і в нього двоє дітей? Ліза застигла з телефоном в руках

Ліза з дитинства була скромною і слухняною дівчинкою. Батьки раділи, така чемна і слухняна донька росте, проблем із нею зовсім нема. Після закінчення школи вона навчалася в інституті, а незадовго до закінчення навчання, вийшла заміж за однокурсника. Сімейне життя не…

Наталя поставила важкі сумки на підлогу. – Я вдома! – вигукнула вона. Ніхто не відповідав. Жінка сіла перепочити, коли на кухню зайшов чоловік. – Коли вечеря буде готова? – одразу запитав Микола. – Ну, коли приготуєте, тоді і буде, – відповіла Наталка. – Ти що хочеш, щоб я або моя мама до плити ставали? – здивувався чоловік. Наталя, не слухаючи, пішла в кімнату і почала складати речі. – А що це відбувається? – застиг від здивування Микола

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя поставила важкі сумки на підлогу. – Я вдома! – вигукнула вона. Ніхто не відповідав. Жінка сіла перепочити, коли на кухню зайшов чоловік. – Коли вечеря буде готова? – одразу запитав Микола. – Ну, коли приготуєте, тоді і буде, – відповіла Наталка. – Ти що хочеш, щоб я або моя мама до плити ставали? – здивувався чоловік. Наталя, не слухаючи, пішла в кімнату і почала складати речі. – А що це відбувається? – застиг від здивування Микола

Наталя з полегшенням поставила важкі сумки на підлогу. – Я вдома! З кімнати долинуло якесь бурмотіння, потім з’явився і той, хто бурмотів. То був чоловік, років сорока, може трохи менше, може трохи більше. Одягнений він був у спортивний костюм, тапочки….

Про Івана на поминках говорили тільки хороше. Його дружина майже не плакала. А от її подруга Світлана чомусь плакала, чи не більше, ніж за своїм чоловіком. – Хороша ти жінка, Таня, – сказала Світлана. – Ти ж пробачила мене. – За що пробачила? – не зрозуміла Тетяна. Світлана раптом засміялася. – Ну, сама ж знаєш! За нас з Іваном. Тетяна здивовано дивилась на подругу

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Про Івана на поминках говорили тільки хороше. Його дружина майже не плакала. А от її подруга Світлана чомусь плакала, чи не більше, ніж за своїм чоловіком. – Хороша ти жінка, Таня, – сказала Світлана. – Ти ж пробачила мене. – За що пробачила? – не зрозуміла Тетяна. Світлана раптом засміялася. – Ну, сама ж знаєш! За нас з Іваном. Тетяна здивовано дивилась на подругу

Тетяна з Іваном були разом із самою дитинства. Їхні матері були сусідками і народили їх з різницею в один день. Росли вони, як брат і сестра, і ніхто не міг подумати, що вони стануть парою. А потім Івана пішов служити,…

Петро приїхав в село до матері. Ніна Петрівна насмажила пиріжків, спекла пиріг. Вони сіли вечеряти. – Ти про Оленку чув? – раптом запитала вона. – Чоловік в неї, як наш батько. Ні дитина, ні дружина йому не потрібні. Петро різко встав з-за столу. – Отак значить! – він швидко зібрався й поїхав. Через пару днів Петро привіз якісь мішки, ящики і пакети. – Що це, Петре? – мати застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Петро приїхав в село до матері. Ніна Петрівна насмажила пиріжків, спекла пиріг. Вони сіли вечеряти. – Ти про Оленку чув? – раптом запитала вона. – Чоловік в неї, як наш батько. Ні дитина, ні дружина йому не потрібні. Петро різко встав з-за столу. – Отак значить! – він швидко зібрався й поїхав. Через пару днів Петро привіз якісь мішки, ящики і пакети. – Що це, Петре? – мати застигла від здивування

Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, любитель погуляти, змінював роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству і підробітках, щоб прогодувати трьох дітей. Петро був старшим у сім’ї, тому допомагав матері, няньчив молодших сестер, носив воду і…

Наталя прокинулась рано, але чоловіка вже десь не було. Вона дуже здивувалася і спочатку подумала, що Олег пішов у магазин. – Може поїхав у райцентр по продукти, – подумала вона. Бо ж він чомусь забрав усі гроші, що були вдома. Але Олег не з’явився ні цього дня, ні наступного. Не було його й через тиждень

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя прокинулась рано, але чоловіка вже десь не було. Вона дуже здивувалася і спочатку подумала, що Олег пішов у магазин. – Може поїхав у райцентр по продукти, – подумала вона. Бо ж він чомусь забрав усі гроші, що були вдома. Але Олег не з’явився ні цього дня, ні наступного. Не було його й через тиждень

Олег кілька хвилин постояв посеред кімнати, в якій спали четверо його дітей. Потім він взяв заздалегідь приготовану сумку і вийшов з хати. До станції він ішов пішки, а це, як не як біля пʼяти кілометрів. Він ішов від свого дому,…

– Мамо, а де гаманець, який тобі Юра подарував? – запитала Ліля у мами. – Я його в сумку поклала, – відповіла Ганна Геннадіївна. – Юра сказав, що у потайну кишеньку гроші поклав, адже порожні гаманці не дарують. Ти їх знайшла? – пояснила дочка. Ганна встала з дивана і побігла в коридор. Дістала з сумки гаманець і відкрила потайну кишеньку.  Там лежало двісті гривень та якась дивна записка на рожевому папірці

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Мамо, а де гаманець, який тобі Юра подарував? – запитала Ліля у мами. – Я його в сумку поклала, – відповіла Ганна Геннадіївна. – Юра сказав, що у потайну кишеньку гроші поклав, адже порожні гаманці не дарують. Ти їх знайшла? – пояснила дочка. Ганна встала з дивана і побігла в коридор. Дістала з сумки гаманець і відкрила потайну кишеньку.  Там лежало двісті гривень та якась дивна записка на рожевому папірці

– З Днем народження мамо! – сказала Ліля з усмішкою і простягла матері коробку, упаковану в рожевий папір із серцем. – Дякую, доню! – Зраділа Ганна Геннадіївна. – А що там таке? – Відкрий і подивися! Дуже сподіваюсь, тобі сподобається!…

Ліда пішла у гості, до своєї куми, Каті. Жінка вже збиралася додому, коли іменинниці зателефонували. Зирнувши на Ліду, Катя вийшла, щоб поговорити. Коли вона повернулася то сказала Ліді, що дзвонила її дочка, Настя. – Настя? Що сталося? – Ліда вже хотіла дзвонити доньці. – Не дзвони, кума. Вона просила, щоб ти додому не поверталася, – раптом сказала Катя. – Не поверталася? І чому це? – здивувалася Ліда

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда пішла у гості, до своєї куми, Каті. Жінка вже збиралася додому, коли іменинниці зателефонували. Зирнувши на Ліду, Катя вийшла, щоб поговорити. Коли вона повернулася то сказала Ліді, що дзвонила її дочка, Настя. – Настя? Що сталося? – Ліда вже хотіла дзвонити доньці. – Не дзвони, кума. Вона просила, щоб ти додому не поверталася, – раптом сказала Катя. – Не поверталася? І чому це? – здивувалася Ліда

-Знаєш що, онуче мій любий! Якщо я вам так заважаю, то тут варіант тільки один. Ні до доньок більше не поїду, ні по друзям, та подругам поневірятися не стану. І діда ніякого мені не треба шукати. Дивись, що вигадали! Заміж…

Повернутись вверх