Пліткарка

Жіночий журнал

Юлія Петрівна ліпила на кухні вареники, коли прийшла дочка з якимось чоловіком. Юлія Петрівна ахнула, то був Віктор. – Оксано, ти навіщо його привела? – Юлія Петрівна викликала доньку на кухню. – Мамо, можна, він житиме з нами? – запобігливо усміхнулася дівчина. – Ти що таке кажеш? У нього в сусідньому під’їзді дружина та дитина є! – раптом сказала Юлія Петрівна. – Я вагітна від Віті! – Що?! – Юлія Петрівна сіла на стілець

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юлія Петрівна ліпила на кухні вареники, коли прийшла дочка з якимось чоловіком. Юлія Петрівна ахнула, то був Віктор. – Оксано, ти навіщо його привела? – Юлія Петрівна викликала доньку на кухню. – Мамо, можна, він житиме з нами? – запобігливо усміхнулася дівчина. – Ти що таке кажеш? У нього в сусідньому під’їзді дружина та дитина є! – раптом сказала Юлія Петрівна. – Я вагітна від Віті! – Що?! – Юлія Петрівна сіла на стілець

– Оксано, ти навіщо його привела? – Юлія Петрівна викликала доньку на кухню, вкрай обурена. – Мамо, можна, він житиме з нами? – запобігливо усміхнулася дівчина. – Ти що таке кажеш? У нього в сусідньому під’їзді дружина та дитина є!…

Таїсія Василівна їхала до сина Володимира. Пізно вночі у купе увійшла жінка. Була вона дуже сумна. Таїсія не втрималась і запитала: – Щось сталося у вас? – Каханий чоловік не хоче залишати свою сімю! – відповіла супутниця. – Я якраз до нього їду! Володимир обіцяв, що все вирішить цих вихідних. Таїсія Василівна напружилася. – Володимир, кажете. А скільки ж йому років? І тут збіг, вік її сина. Таїсія Василівна розхвилювалася не на жарт

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таїсія Василівна їхала до сина Володимира. Пізно вночі у купе увійшла жінка. Була вона дуже сумна. Таїсія не втрималась і запитала: – Щось сталося у вас? – Каханий чоловік не хоче залишати свою сімю! – відповіла супутниця. – Я якраз до нього їду! Володимир обіцяв, що все вирішить цих вихідних. Таїсія Василівна напружилася. – Володимир, кажете. А скільки ж йому років? І тут збіг, вік її сина. Таїсія Василівна розхвилювалася не на жарт

Таїсія Василівна їхала до сина. Лише одна ніч на поїзді, і вона побачить усіх: синочка, невістку, онучку. Приїжджала вона до них не часто, але завжди із задоволенням. У них хороша родина, Володимиру пощастило із дружиною. Ірина жінка чудова! І господарка,…

Тамара цілий день не знаходила собі місця. – Та як вона могла?! – думала жінка. – Після стількох років дружби і отаке виробляти. Ох, Жанка! Ну постривай! Тамара взяла телефон і набрала номер подруги. – Ну, привіт, Жанно! – сказала вона в слухавку. – Ти нічого не хочеш мені розповісти? – запитала Тамара. – Про що? – якось зам’ялася Жанна. – Про твої шашні з моїм чоловіком! – сказала Тамара. Жанна не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Тамара цілий день не знаходила собі місця. – Та як вона могла?! – думала жінка. – Після стількох років дружби і отаке виробляти. Ох, Жанка! Ну постривай! Тамара взяла телефон і набрала номер подруги. – Ну, привіт, Жанно! – сказала вона в слухавку. – Ти нічого не хочеш мені розповісти? – запитала Тамара. – Про що? – якось зам’ялася Жанна. – Про твої шашні з моїм чоловіком! – сказала Тамара. Жанна не розуміла, що відбувається

Тамара цілий день не знаходила собі місця. -Та як вона могла зі мною так вчинити?! – думала вона. – Після стількох років дружби і отаке виробляти… Ох, Жанка! Ну постривай… Тамара взяла телефон і набрала номер подруги. -Ну, привіт, Жанно!…

Оксана помила після вечері посуд, зазирнула в кімнату до чоловіка, який солодко спав, і вирішила сісти за комп’ютер. Жінка зайшла у соцмережу, і не повірила своїм очам. Серед можливих друзів Оксана побачила власного чоловіка. Поруч із ним, кокетливо посміхаючись, красувалася якась незнайомка. – Що? – Оксана вдивилася ще раз. – Цього просто не може бути! – жінка кинулася в спальню до чоловіка за поясненями

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана помила після вечері посуд, зазирнула в кімнату до чоловіка, який солодко спав, і вирішила сісти за комп’ютер. Жінка зайшла у соцмережу, і не повірила своїм очам. Серед можливих друзів Оксана побачила власного чоловіка. Поруч із ним, кокетливо посміхаючись, красувалася якась незнайомка. – Що? – Оксана вдивилася ще раз. – Цього просто не може бути! – жінка кинулася в спальню до чоловіка за поясненями

Оксана не повірила очам, коли зайшовши пізно ввечері у соцмережу, серед можливих друзів побачила власного чоловіка. Поруч із ним, кокетливо посміхаючись, красувалася незнайомка. За їхніми спинами котилися до обрію пінисті хвилі. – Що? – Оксана вдивилася ще раз, сподіваючись, що…

Лариса поверталася додому втомлена. Жінка відчинила двері, як раптом відчула смачний запах. Вона роздяглася і пройшла на кухню, біля плити крутився Віктор. – Привіт, кохана! – усміхнувся він. – Я, звісно, не кулінар, але простеньке приготувати якось зміг. Лариса побачила накритий на двох стіл, на плиті щось смажилося. – Що відбувається? – здивовано запитала вона. – Я повинен вибачитися перед тобою, – відповів Віктор. Лариса приготувалася до найгіршого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса поверталася додому втомлена. Жінка відчинила двері, як раптом відчула смачний запах. Вона роздяглася і пройшла на кухню, біля плити крутився Віктор. – Привіт, кохана! – усміхнувся він. – Я, звісно, не кулінар, але простеньке приготувати якось зміг. Лариса побачила накритий на двох стіл, на плиті щось смажилося. – Що відбувається? – здивовано запитала вона. – Я повинен вибачитися перед тобою, – відповів Віктор. Лариса приготувалася до найгіршого

Лариса сиділа за кухонним столом і з насолодою пила чай. Нарешті вона вдома і можна розслабитись, відпочити. Тим більше, поки вона ще одна. Віктор затримався на роботі, тож у неї є ще близько години такого дорогоцінного часу, який можна використати…

У двері подзвонили. Марина пішла відкривати. На порозі стояла незнайома жінка. – Я – Наталя, ваша нова сусідка, – сказала вона. – Чим можу допомогти? – запитала Марина. – Хотіла попросити у вас чаю. – Звичайно! – відповіла Марина. – Може, зайдете? У мене й пиріжки є смачні з капустою. Наталя погодилась і зайшла в квартиру. На кухню зайшов чоловік Марини Дмитро і глянув на Наталю. – Ти?! – раптом вигукнув він. Марина здивовано дивилась на них

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У двері подзвонили. Марина пішла відкривати. На порозі стояла незнайома жінка. – Я – Наталя, ваша нова сусідка, – сказала вона. – Чим можу допомогти? – запитала Марина. – Хотіла попросити у вас чаю. – Звичайно! – відповіла Марина. – Може, зайдете? У мене й пиріжки є смачні з капустою. Наталя погодилась і зайшла в квартиру. На кухню зайшов чоловік Марини Дмитро і глянув на Наталю. – Ти?! – раптом вигукнув він. Марина здивовано дивилась на них

Марина з чоловіком сиділи на кухні. Раптом у двері подзвонили. -Ти когось чекаєш? – здивовано поцікавилася Марина у чоловіка. Дмитро заперечно похитав головою, не відводячи очей від телефону. Дзвінок у двері повторився. Марина зітхнула і пішла відкривати двері, а Дмитро…

Марʼяні дуже подобався сусід Степан. Та він її зовсім не помічав. А якось Степан заслаб і Марʼяна взялася за ним доглядати. Вона готувала йому їсти, прибирала в квартирі, вони разом дивилися телевізор. – Ти така добра, – говорив Степан і лагідно торкався її руки. – Що б я без тебе робив? Але в перший же день після одужання Степан вийшов на роботу і ввечері не повернувся! Марʼяна місця собі не знаходила

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марʼяні дуже подобався сусід Степан. Та він її зовсім не помічав. А якось Степан заслаб і Марʼяна взялася за ним доглядати. Вона готувала йому їсти, прибирала в квартирі, вони разом дивилися телевізор. – Ти така добра, – говорив Степан і лагідно торкався її руки. – Що б я без тебе робив? Але в перший же день після одужання Степан вийшов на роботу і ввечері не повернувся! Марʼяна місця собі не знаходила

Є така приказка: “Не було б щастя, та нещастя допомогло!» Саме так і думала Марʼяна, коли дізналася, що її сусід Степан, в якого вона була давно закохана, заслаб. Марʼяна була непоказна худенька жіночка, якій було тридцять вісім років. Все життя…

Ігор з Мариною вечеряли на кухні. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Хто це так пізно, – пробурчав Ігор і пішов відчиняти. За кілька хвилин Марина почула незрозумілі звуки і вискочила в коридор. Незнайомий чоловік сварився з Ігорем. Помітивши господиню, він різко вийшов. – Це хто? – здивовано запитала Марина. Ігор відповів щось незрозуміле і пішов спати. Марина розгублено стояла у коридорі, і не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор з Мариною вечеряли на кухні. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Хто це так пізно, – пробурчав Ігор і пішов відчиняти. За кілька хвилин Марина почула незрозумілі звуки і вискочила в коридор. Незнайомий чоловік сварився з Ігорем. Помітивши господиню, він різко вийшов. – Це хто? – здивовано запитала Марина. Ігор відповів щось незрозуміле і пішов спати. Марина розгублено стояла у коридорі, і не розуміла, що відбувається

Пізно ввечері, уклавши дітей, Ігор з Мариною посідали дивитись серіал, який не відпускав їх вже два тижні. Сиділи обнявшись, захоплені подіями, що відбувалися на екрані, ділилися враженнями. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Кого це принесло так пізно, – невдоволено…

Сергій часто підвозив Марічку додому. Вона була перша красуня на селі і хлопець її дуже кохав. В один з таких разів все й трапилося – Сергія раптово не стало. І мати Сергія Марічку незлюбила. – Якби мій Сергійко не поїхав за нею у райцентр тоді, він був би зараз тут! Зі мною! – все казала вона. З того часу й почалися негаразди в Марії

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій часто підвозив Марічку додому. Вона була перша красуня на селі і хлопець її дуже кохав. В один з таких разів все й трапилося – Сергія раптово не стало. І мати Сергія Марічку незлюбила. – Якби мій Сергійко не поїхав за нею у райцентр тоді, він був би зараз тут! Зі мною! – все казала вона. З того часу й почалися негаразди в Марії

Марія народилася у простій родині в селі. З дитинства вона була гарною дівчинкою, підростала, потім пішла до школи, жителі села говорили: -Он, іде наша красуня! Ох, хлопці, комусь підростає наречена! Ох і побігаєте ви за нею! Вже зі школи хлопці…

– Давай одружимося! – зненацька запропонував Володя своїй дівчині. Ліза здивовано глянула на нього й опустила очі. – Я подумаю, – сумно сказала вона. – Та що тут думати?! Що тобі не подобається? – здивувався Володя. – Ти дійсно хочеш знати? – запитала Ліза й опустила очі. – Вся справа в тому, що ти дуже рано встаєш, – раптом видала вона. Володя не зрозумів, чи він правильно розчув

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Давай одружимося! – зненацька запропонував Володя своїй дівчині. Ліза здивовано глянула на нього й опустила очі. – Я подумаю, – сумно сказала вона. – Та що тут думати?! Що тобі не подобається? – здивувався Володя. – Ти дійсно хочеш знати? – запитала Ліза й опустила очі. – Вся справа в тому, що ти дуже рано встаєш, – раптом видала вона. Володя не зрозумів, чи він правильно розчув

-Ліза, а давай одружимося! – зненацька запропонував Володимир своїй дівчині. Ліза здивовано подивилася на нього, опустила очі і відповіла: -Можна, я подумаю про це? Ти не проти? -Лізо, ну що тут думати? Ми вже так довго зустрічаємось. Жити ти зі…

Повернутись вверх