Максим прийшов додому, зайшов на кухню, зробив бутерброди і сів у крісло. Дзенькнув телефон. Повідомлення від Тетяни: – Привіт! Запрошую тебе завтра о 16-00 до себе в гості, буде сюрприз. Тетяну він знав місяць, але вони ще не зустрічалися. Наступного дня він квітами і цукерками підходив до квартири Тані. Раптом він зупинився від несподіванки – в двері до неї дзвонив незнайомець у костюмі і з квітами

Максим відкрив двері в квартиру, зайшов на кухню, зробив бутерброди і сів у своє затишне крісло. Дзенькнув телефон. -Ага, одне нове повідомлення від Тетяни: -Привіт! Запрошую тебе завтра о 16-00 до себе в гості, буде сюрприз. Прийдеш? -Он як! –…

Марина мовчки сиділа на дивані. – Чоловік буде завтра. Вранці треба замовити його улюблені «котлети по-київськи», – думала вона. – А зараз треба прибрати в квартирі… Грошей у них вистачає слава Богу, тому вона викликала прибиральницю. Раптом у двері подзвонили. На порозі стояли дві жінки. Марина застигла від здивування. – Алла, це ти! Ти що працюєш прибиральницею?! – здивовано запитала вона

Марина мовчки сиділа на дивані і нудилась. Щось робити, зовсім не хотілося… Віктор повернеться зі свого відрядження завтра. Вранці потрібно буде замовити його улюблені котлети по-київськи. А сьогодні вона викликала прибиральницю – треба зробити генеральне прибирання в квартирі до приїзду…

Надя прийшла з роботи, а Дмитро забув винести сміття. Надя побачила, що сміття ще стоїть у мішку, і одразу закричала своїм командним тоном: – Ти що уткнувся у свій телевізор, а сміття стоїть? Дмитро спокійно попросив: – Надю, винеси будь ласка, ти все одно ще не роздяглася, я забув…Але краще б він промовчав

Дмитро прожив із дружиною тридцять років у шлюбі, народили двох дітей, жили разом і в горі, і в радості, за вдачею він сім’янин, і завжди намагався бути дбайливим чоловіком та батьком. І ось вже півтора роки, як він у розлученні,…

Світлана підходила до будинку. У під’їзді було тихо, вона підійшла до квартири і, торкнувшись дверей, з подивом виявила, що вони не замкнені. Світлана увійшла до коридору і зазирнула до спальні. Чоловіка ніде не було. Увійшовши на кухню Світлана застигла – на балконі стояли Сашко та Марина

Світлана поспішала на роботу. Вона встала рано. Поцілувала сплячого чоловіка, зачинила вхідні двері і поспішила на автобусну зупинку. Але на роботі на неї чекав сюрприз. Марійка, медсестра, яку вона повинна була змінити, вмовила Світлану дати їй ще відпрацювати зміну, за…

Людмила зібрала речі, подивилася на свою квартиру і вийшла в підʼїзд. – Людочко, а куди це ти зібралася? Ще й з валізою? – сусідка Наталя якраз ішла по сходах. – У відпустку, Наталю. Хоч на старості років відпочину. – У відпустку? Щаслива ти, Людо. Це ж скільки грошей треба! Люда посміхнулась і пішла. А наступного ранку весь будинок, стояв на вухах – у квартирі Людмили щось гучно шуміло, а її син з донькою носили з хати мішки

Людмила зібрала речі, подивилася на свою квартиру, вимкнула світло і вийшла в підʼїзд. -Людочко, а куди це ти зібралася, з валізою? Їдеш кудись? -У відпустку, Наталя, у відпустку. Хоч на старості років відпочину по-людськи. -У відпустку? Щаслива ти, Людо. Це…

Андрій прийшов додому стурбований і з порога сказав дружині: – Юля, доведеться нам на якийсь час потіснитися. До нас їдуть гості. – Гості? – Здивувалася Юля. – І хто ж до нас завітає? – Моя племінниця Оксана. Спочатку Юля не дуже стежила за поведінкою племінниці, але потім помітила, що Оксана якось дивно дивиться на Андрія

Андрій та Юля прожили разом вже майже двадцять років. Дітей не нажили, але не засмучувалися. Андрій завжди був ласкавий із дружиною. Після кожної зарплати неодмінно дарував букет. Юля в свою чергу створювала затишок у домі, дбала про чоловіка. Відпустку майже…

Було вже пізно. Віра поприбирала на кухні, подумала і покликана сина з дочкою. Вона цілий день ніяк не наважувалась на цю розмову. Всі сіли за стіл і Віра швидко сказала: – Я зустріла чоловіка, ми живемо разом. Я хочу вас познайомити! Дочка витріщила очі, а син застиг з чашкою чаю в руках. – Ти що мамо?! Які чоловіки у твоєму віці! Мені соромно за тебе

Віра задумливо йшла по вулиці. Додому не хотілося повертатись зовсім. Що на неї там чекає? Порожня квартира та єдиний співрозмовник – телевізор. Віра Григорівна вже навіть розмовляла з телевізором. Просто, щоб хоча б почути звук власного голосу… Але так було…

Ольга йшла додому з магазину. В руках у неї були пакети з продуктами. Вона вже підходила до хвіртки, як раптом побачила величезний джип. Ольга застигла на місці – з машини виходив її колишній чоловік. Вона поставила пакети прямо на землю і дивилася, як він іде до неї. Чоловік зупинився, широко розставив ноги і склав руки. – Ну що! – сказав він. – Все як я й очікував. З копійки на копієчку перебиваєшся

Ольга поверталась додому з магазину. Пакети з продуктами були важкими, а тротуар був слизький. Тому жінка не одразу звернула увагу на величезний джип, припаркований біля її будинку. Машину вона помітила вже підійшовши до хвіртки. А побачивши колишнього чоловіка, який виходив…

Коли Максим повернувся з роботи – Віра готувала вечерю. – Привіт! – весело сказала вона. – Мий руки, за п’ять хвилин все буде готове. – Я не вечерятиму, – відповів чоловік. Віра здивовано глянула на нього. – Чому? Ти вже десь поїв? – Ні. Віро, я маю тобі щось сказати.. – І що ти хочеш сказати? – Віра, я йду від тебе!

Віра повільно йшла вулицею. Вже вечоріло, йшов легкий сніжок. Була чудова зимова погода, і будь-якого іншого дня дівчина порадувалася б такому чудовому зимовому дню. А сьогодні їй було байдуже. На душі було погано. Вчорашній день не віщував нічого поганого. Вранці…

Сашко повернувся додому ввечері. Він роззувся і раптом побачив дружину – вона приміряла нову дублянку. Крутилась і крутилась, роздивляючись себе в дзеркалі. Настрій в Сашка зіпсувався миттєво. – Рито, що це таке?! Ми ж домовилися, що тобі не потрібна ніяка дублянка! – похмуро сказав він. – Сашенько, твої слова мене не переконали! – відповіла вона. Сашко стояв і не вірив своїм вухам

Сашко повернувся додому ввечері. Він роззувся і раптом побачив дружину біля дзеркала. Вона приміряла нову дублянку. Крутилася і крутилася, роздивляючись своє відображення. Вона виглядала такою щасливою і задоволеною. Ось тільки в Сашка настрій зіпсувався одразу. -Рито, ми ж домовилися, що…

Повернутись вверх