Микола стояв з вудкою на березі річки і насолоджувався тишею. – Чоловіче, скажіть, а тут клює? – раптом почув він жіночий голос. Микола  аж стрепенувся, озирнувся і побачив молоду жінку з вудкою в руці. – Тихо, дівчино, тихо, – зашикав на неї Микола. – У вас клює? – запитала  дівчина. Микола насупився. – Чому ви не відповідаєте? – жінка  посміхнулася. – Я звик рибалити сам. – Ааа, зрозуміло. Не хочете, щоб нас із вами хтось сфотографував? Бо, раптом, дружина побачить? Микола  оторопів

Микола стояв на березі річки з вудкою в руках, і відчував якусь, справді райську насолоду. Ну, дійсно – ранок, річка,тиша… Що ще може бути прекраснішим на світі?! -Чоловіче, скажіть, а тут клює? – раптом почув Микола дзвінкий жіночий голос. Микола…

Валентина поверталася з роботи, з важкими пакетами у руках. Сьогодні жінка отримала зарплату, і зайшла у сільський магазин, купити дещо з продуктів. Валя зайшла в будинок, і одразу зловила на собі невдоволений погляд чоловіка. – Ти що мені нічого не купила? – раптом запитав Ігор. – Ось купила хліба, ковбаски купила, – спокійно відповіла дружина. – Та навіщо мені твоя ковбаса. Ти чудово знаєш, що я від тебе хочу, – вигукнув чоловік. Валентина не розуміла, що відбувається

Валентина поверталася з роботи, несучи в руках важкі пакети. Вона давно звикла до того, що їй доводилося тягати тяжкості. Незважаючи на те, що Валентина була одружена, чоловік їй зовсім не допомагав. У їхньому невеликому селі, він вважав за краще розважатися…

Галина готувала вінегрет. – Андрію, піди дістань із льоху банку солоних огірків, – попросила вона у чоловіка. – Добре, – Андрій поліз у льох. Довго там порався, що Галина навіть вигукнула: – Ну що ти там так довго? – Тримай огірки, – Андрій подав дружині банку. – Дивись, що я ще знайшов. Чоловік простягнув дружині стару іржаву металеву коробку з-під кави. Галина відчинила кришку і ахнула

– Я не сподобаюся твоїм батькам, – переживала Галина. Вони їхали з Андрійом у приміській електричці до села, де жили його мама та тато. – Я хочу, щоб вони нарешті познайомилися з дівчиною, яку я люблю і з якою хочу…

Ганна з Миколою прокинулися рано і почали збиратися на дачу. Збиралися мовчки. Вони вийшли з під’їзду, як раптом Микола глянув на дружину і здивовано запитав: – А куди це ти так вирядилася? Курей смішити сусідських? – А ти хіба забув, що нас друзі чекають в гості? –  здивувалася Ганна. Микола не розумів, що відбувається

-Микольцю, а давай на вихідних шашлики посмажимо, відпочинемо, га?! – радіно запитала Ганна у чоловіка. – А то ми все працюємо й працюємо! Минулого року он один раз тільки відпочивали, пора вже і про себе подумати! Нас Олена з Сергієм…

Наталя хотіла поснідати, але не наважувалась вийти з кімнати. Вона тихенько сиділа і чекала, коли невістка піде з кухні. Але та не поспішала. Оксана вже поснідала, і тепер з цікавістю дивилася серіал по телевізору. – Що робити? – думала Наталя Сергіївна. – І їсти хочеться, і на кухню йти нема бажання. Невістка одразу сваритися почне. Вона важко зітхнула і зайшла на кухню. І тут Оксана не стрималася

Вже була дев’ята ранку, а Наталя Сергіївна ще не снідала. Вона тихенько сиділа у своїй кімнаті і чекала, коли невістка піде з кухні. Але та не поспішала йти. Невістка з’їла вже дев’ять млинців і випила дві чашки кави, і тепер…

Галя накрила шикарний стіл. Вона приготувала улюблені страви сина – домашні вареники, курку, олів’є. Поприбирала в квартирі. Галя  хвилювалася, адже Сергій мав познайомити її з його дівчиною. Вона чекала і думала про те, як вона має поводитися. Раптом подзвонив син і сказав, що вони не приїдуть. Вероніка заслабла. Тут Галина все й зрозумілі – вона була права! Сергій такий же, як його батько

-Ой, не знаю, Оленко, як із цією дівкою розмовляти! – сказала Галя. -Ну, давай, ще зачини перед нею двері, – сказала Олена. – Син тобі спасибі скаже… -Та все я розумію. Але вдіяти нічого не можу. Не люблю я цю…

Олена Петрівна вирішила пропилососити в коридорі. Вона почала діставати пилосос із шафи, як раптом відкрилися двері в кімнаті її сина Андрія. Олена Петрівна обернулася й ахнула – Андрій вийшов зі своєї кімнати не  один! З-за його спини виглядала якась незнайома дівчина. – Мамо, тату, це Анжела! – радісно сказав Андрій. – Анжела житиме з нами! З кухні вийшов батько Андрія. Він глянув на дівчину і застиг від здивування

В неділю зранку Олена Петрівна вирішила пропилососити в коридорі. Вона почала діставати пилосос із шафи, як раптом відкрилися двері в кімнаті її сина Андрія. Олена Петрівна обернулася й ахнула – Андрій вийшов зі своєї кімнати не один! З-за його спини…

Людмила прокинулася рано. Приготувала сніданок і вийшла на подвір’я. Треба навести порядок у квітнику, – подумала вона і взялась до роботи. Ближче обіду жінка вирішила трішки перепочити. Люда сіла на лавку, повернула голову до будинку, як раптом побачила, що на балконі щось виблискувало. Людмила піднялася сходами на балкон і застигла. – Цього не може бути! – тільки й подумала жінка

– Люда, якщо ти так довго збиратимешся, ми потрапляємо в корок!, – Чоловік відніс до машини ще одну партію сумок, і, схоже, починав нервувати. – Володя, ну знову щось забудемо, потім сам бурчатимеш, – Люда склала в сумку документи, гаманець,…

Олена поверталася додому з відпочинку. Вона поставила сумки на лавку і подзвонила чоловіку. – Олено, ти де? – пролунав у слухавці радісний голос Миколи. – Біля під’їзду, – сухо відповіла Олена. – Вже біжу! – сказав Микола. Вони зайшли в квартиру. – Олено, ну що ти така без  настрою приїхала? – запитав чоловік. – Все, Микольцю! З мене досить, – раптом сказала Олена. – Набрид ти мені! Ми розлучаємось! Микола застиг від здивування

Рано-вранці Олена поверталася додому з відпочинку. Вона їхала назад, до свого чоловіка,а перед очима в неї все ще була струнка постать її нового коханця Дениса… Кохання в його маленькому будиночку неподалік від моря… Розставання зі сльозами на очах, його благання…

– Оксано, – почула через відчинене вікно Оксана знайомий голос листоноші Ніни, – танцюй, лист тобі прийшов! Витерши руки об кухонний рушник, вона вибігла у двір і, взявши конверт, швидко пішла. Оксана зайшла на кухню і відкрила лист. Жінка прочитала його, і застигла. В цей момен зі школи повернулася дочка Катя. – Мамо, що сталося? Щось із татом? – запитала вона. – А нема в тебе більше тата, – раптом відповіла заплакана Оксана. Катя розгублено стояла, і не розуміла, що відбувається

– Оксано, – почула через відчинене вікно Оксана знайомий голос листоноші Ніни, – танцюй, лист тобі прийшов!  Швидко витерши руки об кухонний рушник, вона вибігла у двір і, взявши конверт, обернулася, щоб піти. – Що й читати одразу не будеш?…

Повернутись вверх