Микола стояв на березі річки з вудкою в руках, і відчував якусь, справді райську насолоду. Ну, дійсно – ранок, річка,тиша… Що ще може бути прекраснішим на світі?! -Чоловіче, скажіть, а тут клює? – раптом почув Микола дзвінкий жіночий голос. Микола…
Валентина поверталася з роботи, несучи в руках важкі пакети. Вона давно звикла до того, що їй доводилося тягати тяжкості. Незважаючи на те, що Валентина була одружена, чоловік їй зовсім не допомагав. У їхньому невеликому селі, він вважав за краще розважатися…
– Я не сподобаюся твоїм батькам, – переживала Галина. Вони їхали з Андрійом у приміській електричці до села, де жили його мама та тато. – Я хочу, щоб вони нарешті познайомилися з дівчиною, яку я люблю і з якою хочу…
-Микольцю, а давай на вихідних шашлики посмажимо, відпочинемо, га?! – радіно запитала Ганна у чоловіка. – А то ми все працюємо й працюємо! Минулого року он один раз тільки відпочивали, пора вже і про себе подумати! Нас Олена з Сергієм…
Вже була дев’ята ранку, а Наталя Сергіївна ще не снідала. Вона тихенько сиділа у своїй кімнаті і чекала, коли невістка піде з кухні. Але та не поспішала йти. Невістка з’їла вже дев’ять млинців і випила дві чашки кави, і тепер…
-Ой, не знаю, Оленко, як із цією дівкою розмовляти! – сказала Галя. -Ну, давай, ще зачини перед нею двері, – сказала Олена. – Син тобі спасибі скаже… -Та все я розумію. Але вдіяти нічого не можу. Не люблю я цю…
В неділю зранку Олена Петрівна вирішила пропилососити в коридорі. Вона почала діставати пилосос із шафи, як раптом відкрилися двері в кімнаті її сина Андрія. Олена Петрівна обернулася й ахнула – Андрій вийшов зі своєї кімнати не один! З-за його спини…
– Люда, якщо ти так довго збиратимешся, ми потрапляємо в корок!, – Чоловік відніс до машини ще одну партію сумок, і, схоже, починав нервувати. – Володя, ну знову щось забудемо, потім сам бурчатимеш, – Люда склала в сумку документи, гаманець,…
Рано-вранці Олена поверталася додому з відпочинку. Вона їхала назад, до свого чоловіка,а перед очима в неї все ще була струнка постать її нового коханця Дениса… Кохання в його маленькому будиночку неподалік від моря… Розставання зі сльозами на очах, його благання…
– Оксано, – почула через відчинене вікно Оксана знайомий голос листоноші Ніни, – танцюй, лист тобі прийшов! Швидко витерши руки об кухонний рушник, вона вибігла у двір і, взявши конверт, обернулася, щоб піти. – Що й читати одразу не будеш?…