Пліткарка

Жіночий журнал

Володимир знову поїхав на заробітки. Його дружина Світлана раділа, що вони тепер живуть у новій квартирі. Заробив чоловік! – Скоро Володька мій приїде, – казала Світлана. – Він там і на меблі нові нам заробив, і на машину! А невдовзі Світлана покликала друзів на міні-новосілля. Серед запрошених були Люба з чоловіком Романом, і ще кілька спільних друзів. Посиділи вони гарно, пішли пізно. Всі поїхали, а Люба з Романом вирішили прогулятися. А от інший друг – Дмитро, сказав, що щось забув і піде забере. – Ви мене не чекайте! – гукнув їм Дмитро, і побіг назад до Світлани… І тут Люба застигла від несподіваної здогадки

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Володимир знову поїхав на заробітки. Його дружина Світлана раділа, що вони тепер живуть у новій квартирі. Заробив чоловік! – Скоро Володька мій приїде, – казала Світлана. – Він там і на меблі нові нам заробив, і на машину! А невдовзі Світлана покликала друзів на міні-новосілля. Серед запрошених були Люба з чоловіком Романом, і ще кілька спільних друзів. Посиділи вони гарно, пішли пізно. Всі поїхали, а Люба з Романом вирішили прогулятися. А от інший друг – Дмитро, сказав, що щось забув і піде забере. – Ви мене не чекайте! – гукнув їм Дмитро, і побіг назад до Світлани… І тут Люба застигла від несподіваної здогадки

– Уявляєш, Світлана з Володею все-таки розлучилася! – засмучено сказала своєму чоловіку Люба. Світлана була її подругою з університету, вони давно дружили сім’ями. І своєю подругою Люба завжди захоплювалася. – Як їй усе, що вона задумала, так швидко вдається?! –…

Наталка з чоловіком повернулися додому. – Як я зголоднів, – сказав Леонід зайшовши в квартиру. – Довго на вечерю чекати? – А у мене все вже готово! Я сьогодні раніше додому повернулася і все приготувала, – усміхнулася дружина. – Вечеря вже стоїть на столі, накрита рушником! – Ти у мене неймовірна, – відповів Леонід і пішов на кухню. А Наталка вирушила у спальню, переодягатися. – Кохана, я щось нічого знайти не можу, – вигукнув Леонід. – Ну, як же ж?! Все на столі, – Наталка швидко кинулася на кухню, підняла рушник і застигла від побаченого

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталка з чоловіком повернулися додому. – Як я зголоднів, – сказав Леонід зайшовши в квартиру. – Довго на вечерю чекати? – А у мене все вже готово! Я сьогодні раніше додому повернулася і все приготувала, – усміхнулася дружина. – Вечеря вже стоїть на столі, накрита рушником! – Ти у мене неймовірна, – відповів Леонід і пішов на кухню. А Наталка вирушила у спальню, переодягатися. – Кохана, я щось нічого знайти не можу, – вигукнув Леонід. – Ну, як же ж?! Все на столі, – Наталка швидко кинулася на кухню, підняла рушник і застигла від побаченого

Наталку та Леоніда познайомила Марія Степанівна, мама Леоніда. Вона дуже переживала, що її син залишиться один у свої тридцять років, шукала йому сама дружину. І знайшла. Наталку Марія Степанівна знала дуже добре, працювала в її матері в ательє. Дівчина нерідко…

Дмитро вдягнув червоні шкарпетки, які йому подарувала на день народження теща, і підійшов до своєї дружини Олени. – Оленко, порадь мені, будь ласка, що можна подарувати твоїй мамі на восьме березня? – сказав він. Дружина здивовано подивилася на чоловіка, а потім запитала: – Дмитрику, ти це серйозно? – Що – серйозно? – не зрозумів той. – Ти серйозно не знаєш, що подарувати моїй мамі?! – запитала Олена. – Ти ж щороку даруєш їй букет із трьох квіточок. Вона вже давно до цього звикла. – Ось! – усміхнувся чоловік. – Тому я хочу щось змінити. Твоя мама мене так любить. Я маю їй віддячити тим самим… І тут Олена запропонувала несподіване

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дмитро вдягнув червоні шкарпетки, які йому подарувала на день народження теща, і підійшов до своєї дружини Олени. – Оленко, порадь мені, будь ласка, що можна подарувати твоїй мамі на восьме березня? – сказав він. Дружина здивовано подивилася на чоловіка, а потім запитала: – Дмитрику, ти це серйозно? – Що – серйозно? – не зрозумів той. – Ти серйозно не знаєш, що подарувати моїй мамі?! – запитала Олена. – Ти ж щороку даруєш їй букет із трьох квіточок. Вона вже давно до цього звикла. – Ось! – усміхнувся чоловік. – Тому я хочу щось змінити. Твоя мама мене так любить. Я маю їй віддячити тим самим… І тут Олена запропонувала несподіване

Дмитро вдягнув червоні шкарпетки, які йому подарувала на день народження теща, й підійшов до своєї дружини Олени. – Оленко, порадь мені, будь ласка, що можна подарувати твоїй мамі на восьме березня? – задумливо сказав він. Дружина здивовано подивилася на чоловіка,…

Марія поспішала додому. Дощ лив як із відра. Сьогоднішнє чергування відмінили, вона тішилася рідкісним вільним вечором. – Може, з Олексієм якийсь фільм подивимося, – думала вона дорогою додому. За роздумами жінка не помітила, як дісталася до своєї квартири. Марія тихенько відчинила двері і застигла. З вітальні долинали чоловічі голоси. – Дивно…У нас що, гості? – здивувалася жінка. Марія обережно зазирнула до кімнати з якої долинали голоси і… остовпіла від побаченої картини

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія поспішала додому. Дощ лив як із відра. Сьогоднішнє чергування відмінили, вона тішилася рідкісним вільним вечором. – Може, з Олексієм якийсь фільм подивимося, – думала вона дорогою додому. За роздумами жінка не помітила, як дісталася до своєї квартири. Марія тихенько відчинила двері і застигла. З вітальні долинали чоловічі голоси. – Дивно…У нас що, гості? – здивувалася жінка. Марія обережно зазирнула до кімнати з якої долинали голоси і… остовпіла від побаченої картини

Дощ лив як із відра. Марія поспішала додому. Чергування в лікарні скасували, і вона тішилася рідкісним вільним вечором. Може, з Олексієм фільм подивляться. Марія вже давно не жила для себе. Все, що в неї було, це робота і син. Олексію…

Тетяна Андріївна вирішила навідатися до свого зятя в гості. Її донька Олена поїхала у відрядження і залишила чоловіка самого з трьома дітьми. – Цікаво, як там мій зятьок Кирило сам порається? – подумала Тетяна Андріївна. Жінка склала в сумки домашньої їжі, солодощів та іграшок, і поїхала, переживаючи, що може приїхати невідомо до чого… А раптом він на свою маму дітей залишив, а сам гуляти пішов? На дзвінок у двері спочатку ніхто не озвався. В квартирі було тихо… Але, нарешті, двері відкрив заспаний і скуйовджений Кирило! Він явно не очікував побачити тещу… Тетяна Андріївна зайшла в коридор і застигла від здивування

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна Андріївна вирішила навідатися до свого зятя в гості. Її донька Олена поїхала у відрядження і залишила чоловіка самого з трьома дітьми. – Цікаво, як там мій зятьок Кирило сам порається? – подумала Тетяна Андріївна. Жінка склала в сумки домашньої їжі, солодощів та іграшок, і поїхала, переживаючи, що може приїхати невідомо до чого… А раптом він на свою маму дітей залишив, а сам гуляти пішов? На дзвінок у двері спочатку ніхто не озвався. В квартирі було тихо… Але, нарешті, двері відкрив заспаний і скуйовджений Кирило! Він явно не очікував побачити тещу… Тетяна Андріївна зайшла в коридор і застигла від здивування

Про одруження Кирило навіть і не думав, він мав приклад старшого брата перед очима. Брат Антон рано одружився зі своєю однокласницею, у нього син Іванко народився, а дружина Олеся була дуже симпатична. Але вся їхня закоханість незабаром пройшла і Антон…

Марина готувала коханому сюрприз. Все мало бути ідеально. Вона вже втретє переставила келихи. Марина ніяк не могла вибрати, як ефектніше вони виглядатимуть на столі! У маленькій квартирці чувся аромат свіжої випічки і пряних трав. У духовці була лазанья – улюблена страва її Сашка. Старенький радіоприймач муркотів романтичну музику. Але телефон мовчав. На останнє повідомлення Сашко не відповів. Вона всоте перевірила повідомлення: «Коханий, нам треба зустрітися! Тепер ми можемо бути разом!» – Але чому ж він мовчить? – думала Марина. Дзвінок у двері пролунав, коли вона вже зневірилися. Жінка підбігла до дверей, відкрила їх і посмішка застигла на її губах від побаченого

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина готувала коханому сюрприз. Все мало бути ідеально. Вона вже втретє переставила келихи. Марина ніяк не могла вибрати, як ефектніше вони виглядатимуть на столі! У маленькій квартирці чувся аромат свіжої випічки і пряних трав. У духовці була лазанья – улюблена страва її Сашка. Старенький радіоприймач муркотів романтичну музику. Але телефон мовчав. На останнє повідомлення Сашко не відповів. Вона всоте перевірила повідомлення: «Коханий, нам треба зустрітися! Тепер ми можемо бути разом!» – Але чому ж він мовчить? – думала Марина. Дзвінок у двері пролунав, коли вона вже зневірилися. Жінка підбігла до дверей, відкрила їх і посмішка застигла на її губах від побаченого

– Марино, ти зовсім вже! – Ірина взяла подругу за руку. – Якій порядній дівчині спаде на думку припертися до дружини чоловіка? – Я не просто так іду, – Марина забрала руку. – Я хочу поговорити з нею по-людськи. Може,…

Олег був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила його дружина. – Привіт, Оля! Щось сталося? Я трохи зайнятий, – сказав він піднявши слухавку. – Сталося, – крізь сльози відповіла Ольга. – Нам жити тепер немає де! – В сенсі? – здивувався Олег. – Щось з нашою квартирою? – З квартирою все добре! Але тепер нам в ній заборонено жити, – схлипнула дружина. – Це як так?! Хто нам може заборонити жити у нашій власній квартирі? – запитав Олег. – Хто-хто…Твоя мама! – несподівано сказала жінка. – Мама? А вона тут до чого? – здивовано запитав Олег, не розуміючи, що відбувається

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила його дружина. – Привіт, Оля! Щось сталося? Я трохи зайнятий, – сказав він піднявши слухавку. – Сталося, – крізь сльози відповіла Ольга. – Нам жити тепер немає де! – В сенсі? – здивувався Олег. – Щось з нашою квартирою? – З квартирою все добре! Але тепер нам в ній заборонено жити, – схлипнула дружина. – Це як так?! Хто нам може заборонити жити у нашій власній квартирі? – запитав Олег. – Хто-хто…Твоя мама! – несподівано сказала жінка. – Мама? А вона тут до чого? – здивовано запитав Олег, не розуміючи, що відбувається

Олег та Ольга вже двадцять із лишком років жили в Києві. Виїхали туди, коли донькам було п’ять та сім років. Олега запросив однокласник Валентин, який працював у невеликій рекламній агенції. Агентство зростало, їх цінували. Ольга теж добре влаштувалася. Вони винаймали…

– Як це батько живий?! – перепитала Валя. Її мама відвела погляд. – Живий, – повторила мати. – Вибач, що я сказала тобі неправду… Я подзвонила йому. Він згоден здати аналізи, щоб тобі допомогти. Якщо він підійде – тобі зроблять процедури. І все буде гаразд. Ти видужаєш… Валя дуже засмутилася. Мати її обманювала, а рідний батько покинув. Кому вона тепер потрібна?! Тому й занедужала, мабуть… – Я не хочу! – вигукнула Валя. – Не треба ніяких процедур. Ну вас усіх! Валя побігла в свою кімнату. Коли вона почула кроки, то подумала, що це мама йде просити вибачення. Але то була не мати! Валя застигла від несподіванки

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Як це батько живий?! – перепитала Валя. Її мама відвела погляд. – Живий, – повторила мати. – Вибач, що я сказала тобі неправду… Я подзвонила йому. Він згоден здати аналізи, щоб тобі допомогти. Якщо він підійде – тобі зроблять процедури. І все буде гаразд. Ти видужаєш… Валя дуже засмутилася. Мати її обманювала, а рідний батько покинув. Кому вона тепер потрібна?! Тому й занедужала, мабуть… – Я не хочу! – вигукнула Валя. – Не треба ніяких процедур. Ну вас усіх! Валя побігла в свою кімнату. Коли вона почула кроки, то подумала, що це мама йде просити вибачення. Але то була не мати! Валя застигла від несподіванки

Про те, що батько живий, Валя дізналася, коли занедужала. Вона давно недобре почувалася. Валя попросила маму її записати до лікаря, але та забула і потім довго докоряла собі, розмірковуючи про те, як би все могло скластися, дізнайся вони про все…

Олена Павлівна з чоловіком та донькою приїхали до сина та невістки у гості. Подзвонили у двері, за декілька хвилин двері відкрилися і їх зустріла усміхнена невістка, Оксана. – Доброго дня, ну як доїхали? – запитала вона. – Ой,  та все добре! – відповіла Олена Павлівна. – Ну, де моя внучка? – Проходьте, будь ласка, – Оксана спробувала посміхнутися, забираючи пальта. – Аліса зараз спить. Ви краще проходьте за стіл, мабуть зголодніли з дороги. – Так, від обіду не відмовився, – сказав свекор і пройшов на кухню. Олена Павлівна пройшла слідом за чоловіком, глянула на накритий стіл і… застигла від побаченого

  • 6 місяців тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Олена Павлівна з чоловіком та донькою приїхали до сина та невістки у гості. Подзвонили у двері, за декілька хвилин двері відкрилися і їх зустріла усміхнена невістка, Оксана. – Доброго дня, ну як доїхали? – запитала вона. – Ой,  та все добре! – відповіла Олена Павлівна. – Ну, де моя внучка? – Проходьте, будь ласка, – Оксана спробувала посміхнутися, забираючи пальта. – Аліса зараз спить. Ви краще проходьте за стіл, мабуть зголодніли з дороги. – Так, від обіду не відмовився, – сказав свекор і пройшов на кухню. Олена Павлівна пройшла слідом за чоловіком, глянула на накритий стіл і… застигла від побаченого

– Оксано, вони приїжджають за дві години! – голос чоловіка в телефоні звучав схвильовано. – Ти все встигла? – Миколо, я… – Оксана подивилася на сплячу нарешті після безсонної ночі Алісу і мало не розплакалася. – Я тільки збиралася до…

Ірина пила чай, коли у двері подзвонили. – Кого це принесло? – здивувалася вона. На порозі стояла жінка років тридцяти і хлопчик. – Ви Ірина? Я Христина, це Олексій, будемо знайомі, – заявила гостя, відсторонила Ірину і увійшла до квартири. – Ви хто така і що тут робите? – запитала хазяйка. – Я хто така? Я ж представилася, я Христина, – повторила незнайомка, і сунула Ірині якусь папку, а сама повела хлопчика на кухню, де одразу ж загуркотіла чайником. Хазяйка будинку сіпнулася слідом, бажаючи зупинити свавілля, але погляд зачепився за папку. Ірина відкрила її і  застигла від побаченого

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина пила чай, коли у двері подзвонили. – Кого це принесло? – здивувалася вона. На порозі стояла жінка років тридцяти і хлопчик. – Ви Ірина? Я Христина, це Олексій, будемо знайомі, – заявила гостя, відсторонила Ірину і увійшла до квартири. – Ви хто така і що тут робите? – запитала хазяйка. – Я хто така? Я ж представилася, я Христина, – повторила незнайомка, і сунула Ірині якусь папку, а сама повела хлопчика на кухню, де одразу ж загуркотіла чайником. Хазяйка будинку сіпнулася слідом, бажаючи зупинити свавілля, але погляд зачепився за папку. Ірина відкрила її і  застигла від побаченого

– Ви Ірина? Я Христина, це Олексій, будемо знайомі. Жінка років тридцяти, що стояла на порозі, відсторонила Ірину і увійшла до квартири, тягнучи за собою маленького хлопчика. Схвильована господиня будинку машинально посунулася, але тут же обурилася: – Ви хто така…

Повернутись вверх