Пліткарка

Жіночий журнал

Катя весь тиждень провела у клопотах. В суботу у її чоловіка Сергія ювілей. Жінка спекла торт, накрила святковий стіл. Гостей запросили не багато. Родичі, колеги, і кілька друзів з якими Сергій колись служив. Свято проходило весело. Катя, як хазяйка, намагалася за всім встежити і все контролювати. Сергій особливої уваги дружині не приділяв, а ось його друг Микола весь вечір проявляв до Каті підвищену увагу. А вже за кілька днів після свята Микола зателефонував Каті

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя весь тиждень провела у клопотах. В суботу у її чоловіка Сергія ювілей. Жінка спекла торт, накрила святковий стіл. Гостей запросили не багато. Родичі, колеги, і кілька друзів з якими Сергій колись служив. Свято проходило весело. Катя, як хазяйка, намагалася за всім встежити і все контролювати. Сергій особливої уваги дружині не приділяв, а ось його друг Микола весь вечір проявляв до Каті підвищену увагу. А вже за кілька днів після свята Микола зателефонував Каті

Жила Катя як багато інших жінок. Не багато, але й не бідували. Вже 15 років, як Катя була заміжня, мала трьох дітей і часом навіть була щаслива. Чому часом? Тому що не вистачало Каті ніжності та уваги. Не бачила вона…

– Мамо, ну чому ти Соню не покликала вареники ліпити? Не чоловіче це діло! – нарікав Віталій, загортаючи тісто. – Ти ж знаєш, не можу дивитися на твою дружини. І розмовляти з нею не хочу, – Марія аж кинула шмат тіста об стіл. – Ну чому ти її так незлюбила? Соня в мене добра, поступлива, – заступився за дружину Віталій. – А тому, що вона з твоїм братом тобі зраджувала. І діти твої від Павла! – раптом сказала Марія Іванівна. Віталій аж застиг від такої новини 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Мамо, ну чому ти Соню не покликала вареники ліпити? Не чоловіче це діло! – нарікав Віталій, загортаючи тісто. – Ти ж знаєш, не можу дивитися на твою дружини. І розмовляти з нею не хочу, – Марія аж кинула шмат тіста об стіл. – Ну чому ти її так незлюбила? Соня в мене добра, поступлива, – заступився за дружину Віталій. – А тому, що вона з твоїм братом тобі зраджувала. І діти твої від Павла! – раптом сказала Марія Іванівна. Віталій аж застиг від такої новини 

-Мамо, ну чому ти Соню з Ірочкою не покликала вареники ліпити? Ну невже крім мене нікого немає? Не чоловіче це діло! – Нарікав син, загортаючи тісто. -Іринка, маленька ще, нехай з дівчатами пограє – побігає. Наліпиться ще за своє життя!…

Олена сиділа і сумно дивилася у вікно. – Вже тридцять пʼять, а я все сама! – ледь не плакала вона. Раптом почувся стукіт у двері. – Хто б це міг бути так пізно? Сусідка, мабуть? – подумала Олена. Вона відкрила двері й ахнула! На ґанку стояв незнайомий чоловік. – Добрий вечір. Вибачте, але я заблукав, – сказав він розгублено. – Здрастуйте, проходьте, – по-хазяйськи сказала Олена. – Сідайте за стіл. У мене переночуєте, бо бачте, яка погода. Олена поставила чайник, зробила бутерброди. Чоловік залишився на ніч, а зранку Олену чекав сюрприз

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена сиділа і сумно дивилася у вікно. – Вже тридцять пʼять, а я все сама! – ледь не плакала вона. Раптом почувся стукіт у двері. – Хто б це міг бути так пізно? Сусідка, мабуть? – подумала Олена. Вона відкрила двері й ахнула! На ґанку стояв незнайомий чоловік. – Добрий вечір. Вибачте, але я заблукав, – сказав він розгублено. – Здрастуйте, проходьте, – по-хазяйськи сказала Олена. – Сідайте за стіл. У мене переночуєте, бо бачте, яка погода. Олена поставила чайник, зробила бутерброди. Чоловік залишився на ніч, а зранку Олену чекав сюрприз

Є жінки, яким долею визначено бути самотніми. Саме до них відносила себе Олена. Зникає село. Раніше було галасливо, весело, працювали на полях трактори та комбайни, шуміли, гули. Вечорами біля клубу молодь збиралася, співали пісні, витанцьовували, закохувалися, одружувалися. Надворі дзвеніли дитячі…

Надя смажила кабачки, коли в двері подзвонили. Жінка відкрила, на порозі стояв син з сумкою в руках. – Мамо, я від Рити пішов, – раптом сказав Ігор. – Як пішов? – здивувалася Надя. – Набридла вона мені. Не готує їсти, не прибирає, не працює, – мало не плакав син. – Може не все так погано? – запитала мама. – Все дуже погано, – коротко відповів Ігор. – Пустиш до себе пожити? – Не впущу! – раптом відповіла Надя. – Як не впустиш? – Ігор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надя смажила кабачки, коли в двері подзвонили. Жінка відкрила, на порозі стояв син з сумкою в руках. – Мамо, я від Рити пішов, – раптом сказав Ігор. – Як пішов? – здивувалася Надя. – Набридла вона мені. Не готує їсти, не прибирає, не працює, – мало не плакав син. – Може не все так погано? – запитала мама. – Все дуже погано, – коротко відповів Ігор. – Пустиш до себе пожити? – Не впущу! – раптом відповіла Надя. – Як не впустиш? – Ігор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

– Мамо, я такий голодний, дай швидше поїсти, бо додому бігти треба, Ритка чекає, – сказав з порога Ігор, зайшовши до батьківського дому. – А що, дружина не годує? – здивувалася мама. – Нічого не вміє! Ми ж до весілля…

Марина прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Жінка подивилася в вічко і побачила двох незнайомих чоловіків із великою коробкою. – Вам кого? – Запитала вона. – Служба доставки, – відповів чоловічий голос. – Я нічого не замовляла, – здивувалася жінка. Чоловік назвав адресу. – Так, це моя адреса, – ще більше здивувалася Марина і відкрила двері. Чоловіки внесли коробку. Марина відкрила її і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Марина прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Жінка подивилася в вічко і побачила двох незнайомих чоловіків із великою коробкою. – Вам кого? – Запитала вона. – Служба доставки, – відповів чоловічий голос. – Я нічого не замовляла, – здивувалася жінка. Чоловік назвав адресу. – Так, це моя адреса, – ще більше здивувалася Марина і відкрила двері. Чоловіки внесли коробку. Марина відкрила її і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

Ось вже майже місяць молода жінка Марина переживала від тривожних думок та підозр. Марині здавалося, що її чоловік Сашко зраджує її. Вони були одружені майже три роки, виховували сина Толіка і, як думалося Марині донедавна, дуже любили одне одного. Марина…

У Ніни був день народження. Вона цілий день поралася на кухні, накрила стіл. Її чоловік Микола сів, гарненько поїв і раптом заявив: – Все, Ніно. Не можу я так більше. Іду я від тебе. Ніна так і застигла. А Микола продовжував. – Тобі скільки років виповнилося? Правильно, сорок один! А де діти наші? Нема. Бо ти їх завести не зволила! – Та що ти таке говориш?! – сказала Ніна. Микола встав з-за столу і пішов. Ніна сиділа і не знала, що робити

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Ніни був день народження. Вона цілий день поралася на кухні, накрила стіл. Її чоловік Микола сів, гарненько поїв і раптом заявив: – Все, Ніно. Не можу я так більше. Іду я від тебе. Ніна так і застигла. А Микола продовжував. – Тобі скільки років виповнилося? Правильно, сорок один! А де діти наші? Нема. Бо ти їх завести не зволила! – Та що ти таке говориш?! – сказала Ніна. Микола встав з-за столу і пішов. Ніна сиділа і не знала, що робити

Ніна вкотре перерахувала гроші. -Так, не густо… Але що робити? Така вже зарплата, – подумала вона. А треба ще сплатити комуналку, купити продукти, зрештою… Що ж можна придбати? Ніна блукала по магазину і ахала від одного виду цінників, що стрімко…

Вже стемніло, як раптом відчинилися двері і в квартиру зайшла втомлена Віра Сергіївна. Вона скинула туфлі, поставила в коридорі пакети з покупками і важко сіла на диван. – Чому так довго? – запитав її чоловік. – А як ти хотів? – округлила очі Віра. – Я тобі зараз все покажу. Жінка скочила з дивана, притягла пакети і з загадковим виглядом глянула на чоловіка. – Та-дам! – Віра урочисто вийняла першу коробку. Василь не розумів, що це таке відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вже стемніло, як раптом відчинилися двері і в квартиру зайшла втомлена Віра Сергіївна. Вона скинула туфлі, поставила в коридорі пакети з покупками і важко сіла на диван. – Чому так довго? – запитав її чоловік. – А як ти хотів? – округлила очі Віра. – Я тобі зараз все покажу. Жінка скочила з дивана, притягла пакети і з загадковим виглядом глянула на чоловіка. – Та-дам! – Віра урочисто вийняла першу коробку. Василь не розумів, що це таке відбувається

Запрошення від друзів на новосілля для Віри Сергіївни не було несподіванкою. Її давня приятелька Люся з чоловіком давно всі вуха продзижчали: -Закінчимо ремонт у новій квартирі і відсвяткуємо новосілля! Але ремонт не закінчувався. То грошей не було, то бажання. Розмови…

Олена переїхала у власну квартиру, яку нещодавно купила. Вона зробила ремонт, запросила подругу на новосілля. Дівчата трохи посиділи, і Олена вирішила провести Катю. Вони вийшли з квартири, як раптом помітили якусь жінку, яка сиділа на сходах і їла бутерброд. – А Ви хто? – запитали дівчата. – Я? – жінка трохи зам’ялася. – Я Ірина Борисівна. – Ви ж колишня господиня квартири! – здивувалася Олена. – Що ви тут робите? – Розумієте дівчата, – почала Ірина і заплакала. Олена з Катею переглянулися, нічого не розуміючи 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена переїхала у власну квартиру, яку нещодавно купила. Вона зробила ремонт, запросила подругу на новосілля. Дівчата трохи посиділи, і Олена вирішила провести Катю. Вони вийшли з квартири, як раптом помітили якусь жінку, яка сиділа на сходах і їла бутерброд. – А Ви хто? – запитали дівчата. – Я? – жінка трохи зам’ялася. – Я Ірина Борисівна. – Ви ж колишня господиня квартири! – здивувалася Олена. – Що ви тут робите? – Розумієте дівчата, – почала Ірина і заплакала. Олена з Катею переглянулися, нічого не розуміючи 

Олена співала від щастя, ще б пак! У неї є квартира, своя квартира, без господині, що вимикає світло в одинадцять, що стоїть над душею і вимикає газ під киплячою каструлею. Не дозволяє користуватися феном і випрямлячем для волосся, щоб «не…

Олена з дочкою приїхали в село до тітки. Тітка Наталка, зраділа, накрила стіл. – Надю, їж ягідки. Я зранку зібрала, доки сусіди ще спали, – сказала тітка. – Не хочу, – відмовилася дівчинка. Олена здивувалася – дочка ніколи не відмовлялася від ягід. Потім глянула і все зрозуміла. – Вони ж ще зелені, – здивувалася Олена. – А ви з цукром, — запропонувала тітка. – А навіщо ти обірвала зелені ягоди. І до чого тут сусіди? – не розуміла нічого Олена. – Ось у сусідах і вся причина, – сумно сказала тітка 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена з дочкою приїхали в село до тітки. Тітка Наталка, зраділа, накрила стіл. – Надю, їж ягідки. Я зранку зібрала, доки сусіди ще спали, – сказала тітка. – Не хочу, – відмовилася дівчинка. Олена здивувалася – дочка ніколи не відмовлялася від ягід. Потім глянула і все зрозуміла. – Вони ж ще зелені, – здивувалася Олена. – А ви з цукром, — запропонувала тітка. – А навіщо ти обірвала зелені ягоди. І до чого тут сусіди? – не розуміла нічого Олена. – Ось у сусідах і вся причина, – сумно сказала тітка 

Цілий рік Олена мріяла про відпустку. Ось настане літо, і вона разом із донькою вирушить погостювати до тітки Наталки, батьковій рідній сестрі. Тітка Наталя жила у мальовничому селі. Поруч ліс, річка. Повітря таке свіже. Ночами солов’ї співають. Але відпустка ледь…

Олексій прийшов додому пізно. Цілу ніч його не було вдома. Дружина зустріла його заплакана. – Чому ти не подзвонив? – запитала вона. – Не міг. Вибач, – Олексій пройшов на кухню, зробив каву і сів за стіл. І що казати, як пояснити те, що з ним сталося за цю ніч? Хіба Люся зрозуміє? Дружина сіла навпроти, але ні про що не питала, чекала. Олексій витяг з кишені білий аркуш із номером телефону і акуратно розгладив його. Люся миттю глянула і, побачивши, що там написано все зрозуміла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій прийшов додому пізно. Цілу ніч його не було вдома. Дружина зустріла його заплакана. – Чому ти не подзвонив? – запитала вона. – Не міг. Вибач, – Олексій пройшов на кухню, зробив каву і сів за стіл. І що казати, як пояснити те, що з ним сталося за цю ніч? Хіба Люся зрозуміє? Дружина сіла навпроти, але ні про що не питала, чекала. Олексій витяг з кишені білий аркуш із номером телефону і акуратно розгладив його. Люся миттю глянула і, побачивши, що там написано все зрозуміла

Робочий тиждень добіг кінця. Олексій Петрович вийшов із офісу і замкнув двері на замки. Весняний день йшов до вечора. Олексій передчував смачну вечерю у родинному колі, потім розмову з дітьми й обговорення планів на вихідні з його турботливою дружиною Люсею….

Повернутись вверх