Пліткарка

Жіночий журнал

Марина з сестрою Тетяною поїхала на цвинтар – батьків провідати. Вони зайшли в церкву, поставили свічки. Таня своїй бабусі Ганні вперше записочку залишила. Сестри зайшли до батьків, поприбирали. Квіти у баночки поставили. – Ну що, Тетяно, ходімо, пошукаємо, де твоя бабуся Ганна лежить? – Ходімо, Марино. – Ось вона, Тетянко! Давай я фото протру. Дивись, а тут хтось прибирав, дивно. – Здрастуйте, ви до Ганни Дмитрівни? – раптом почувся чоловічий голос. Марина глянула на чоловіка й ахнула. – Цього просто не може бути! – тільки й подумала вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина з сестрою Тетяною поїхала на цвинтар – батьків провідати. Вони зайшли в церкву, поставили свічки. Таня своїй бабусі Ганні вперше записочку залишила. Сестри зайшли до батьків, поприбирали. Квіти у баночки поставили. – Ну що, Тетяно, ходімо, пошукаємо, де твоя бабуся Ганна лежить? – Ходімо, Марино. – Ось вона, Тетянко! Давай я фото протру. Дивись, а тут хтось прибирав, дивно. – Здрастуйте, ви до Ганни Дмитрівни? – раптом почувся чоловічий голос. Марина глянула на чоловіка й ахнула. – Цього просто не може бути! – тільки й подумала вона

-А ще у вас був величезний садок. Твоя бабуся нас часто пускала туди. Там малина росла дуже солодка. Вишні були величезні! А ще була біла малина, ні в кого тоді такої не було. І горох звисав величезними стручками. Усіх дітей…

Ліда гортала газету оголошень. Раптом жінка помітила напис: – “Продаю стару етажерку”. Ліда на хвилину задумалася. Вона згадала своє дитинство, і ту етажерку, яка була у її дідуся і бабусі в селі. Вона набрала номер телефону продавця та домовилася про зустріч. У призначений час двері їй відчинив дідусь. Він провів Ліду в невелику кімнату і вказав у куток біля ліжка. Ліда глянула туди і застигла від здивування. – Цього не може бути, – тільки й промовила вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда гортала газету оголошень. Раптом жінка помітила напис: – “Продаю стару етажерку”. Ліда на хвилину задумалася. Вона згадала своє дитинство, і ту етажерку, яка була у її дідуся і бабусі в селі. Вона набрала номер телефону продавця та домовилася про зустріч. У призначений час двері їй відчинив дідусь. Він провів Ліду в невелику кімнату і вказав у куток біля ліжка. Ліда глянула туди і застигла від здивування. – Цього не може бути, – тільки й промовила вона

Ліда гортала газету оголошень. Раптом жінка помітила напис: – “Продаю стару етажерку, недорого, хоч для книг, хоч для чого завгодно».  Ліда на хвилину задумалася. Вона згадала своє дитинство, невелике село, куди вона їздила на літо до бабусі та дідуся відпочивати….

Марічка з сином приїхала в гості до своєї сестри Ліди. Приїхала без попередження. Сестра давно перебралася в інше місто і від неї не було жодної звістки. Марічка піднялася на третій поверх, до тієї квартири, де жила її Ліда. Приклавши вухо до дверей, Марічка довго слухала, але так нічого й не почула. Тиша стояла така, наче вдома й не було нікого. Марічка тихенько постукала раз, другий і навіть не повірила спочатку, коли двері відчинилися. Побачивши сестру, вона ахнула і прикрила рота рукою. – О, Боже! Лідочко… – тільки й сказала вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Марічка з сином приїхала в гості до своєї сестри Ліди. Приїхала без попередження. Сестра давно перебралася в інше місто і від неї не було жодної звістки. Марічка піднялася на третій поверх, до тієї квартири, де жила її Ліда. Приклавши вухо до дверей, Марічка довго слухала, але так нічого й не почула. Тиша стояла така, наче вдома й не було нікого. Марічка тихенько постукала раз, другий і навіть не повірила спочатку, коли двері відчинилися. Побачивши сестру, вона ахнула і прикрила рота рукою. – О, Боже! Лідочко… – тільки й сказала вона

-Ох, Марічко, ну до чого ж ти недолуга! Хіба так можна? Та будь-яка знає, що спочатку в ЗАГС, а потім уже дитина, а ти? – Ліда обурювалася, прасуючи пелюшки. – Послав же Бог сестру! Марічка мовчки посміхаючись, тримала на руках…

Рита сиділа на кухні і сумно дивилася у вікно. Раптом відкрилися вхідні двері, повернувся,  тепер вже колишній чоловік. – Я за речами, – сухо кинув він. Рита помітила, що чоловік прийшов з великою кількістю сумок і коробок. – Навіщо тобі стільки? – здивувалася Рита. – У мене багато речей, – відповів він. – Добре, не буду заважати. Ключі залишиш у сусідки, – сказала Рита і пішла до матері, перечекати, поки чоловік збереться і піде. А коли Рита повернулися в квартиру, то не повірила своїм очам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита сиділа на кухні і сумно дивилася у вікно. Раптом відкрилися вхідні двері, повернувся,  тепер вже колишній чоловік. – Я за речами, – сухо кинув він. Рита помітила, що чоловік прийшов з великою кількістю сумок і коробок. – Навіщо тобі стільки? – здивувалася Рита. – У мене багато речей, – відповів він. – Добре, не буду заважати. Ключі залишиш у сусідки, – сказала Рита і пішла до матері, перечекати, поки чоловік збереться і піде. А коли Рита повернулися в квартиру, то не повірила своїм очам

Маргарита після розлучення вирішила, що заміж ніколи не вийде. Тяжко далося їй це розлучення, чоловік чіплявся за все, за кожну ложку, кашку і ганчірку. Бувають такі чоловіки, які йдуть і забирають із собою все, а бувають такі, що візьмуть пару…

Микола зайшов на кухню, сполоснув дві чашки і налив дітям молока. Поки вони їли, чоловік поставив чайник, вимив посуд. Хотів ще скласти продукти в холодильник, але той виявився настільки брудним, що чоловік передумав. Раптом пролунав звук відчинених дверей. На кухню зайшла Юля. – Мамо, а дядько Микола нам булочок купив і молока, – одразу радісно повідомив хлопчик. – Який ще дядько Микола?! – Юля здивовано дивилася на чоловіка і не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Микола зайшов на кухню, сполоснув дві чашки і налив дітям молока. Поки вони їли, чоловік поставив чайник, вимив посуд. Хотів ще скласти продукти в холодильник, але той виявився настільки брудним, що чоловік передумав. Раптом пролунав звук відчинених дверей. На кухню зайшла Юля. – Мамо, а дядько Микола нам булочок купив і молока, – одразу радісно повідомив хлопчик. – Який ще дядько Микола?! – Юля здивовано дивилася на чоловіка і не розуміла, що відбувається

Юля прокинулася від якогось дивного звука. -Володя! – голосно гукнула вона, не розплющуючи очей. Через хвилину в її кімнату забіг маленький син: -Що, мамо?! -Що вона там плаче? Я спати хочу. Іди, заспокой її! Син побіг, а Юлія лягла на…

Дарина прийшла в гості до своїх друзів. Стіл вони вирішили накрити на веранді. – Так, всіх прошу до столу! Шашлик готовий! – оголосив Ілля, господар будинку. Всі загомоніли і посідали за стіл. Раптом в Іллі задзвонив телефон. – Привіт! Давай під’їжджай, – сказав він комусь у слухавку. Він відкрив ворота і на подвірʼя заїхав дорогий джип. З машини вийшов якийсь чоловік. Дарина придивилась до нього і ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дарина прийшла в гості до своїх друзів. Стіл вони вирішили накрити на веранді. – Так, всіх прошу до столу! Шашлик готовий! – оголосив Ілля, господар будинку. Всі загомоніли і посідали за стіл. Раптом в Іллі задзвонив телефон. – Привіт! Давай під’їжджай, – сказав він комусь у слухавку. Він відкрив ворота і на подвірʼя заїхав дорогий джип. З машини вийшов якийсь чоловік. Дарина придивилась до нього і ахнула

Є люди, яким не подобається осінь. Хмарне небо, часті дощі, вогкий вітер і сіра природа навколо. А ось Дарині дуже подобається, особливо кінець вересня, золота осінь. Дарині п’ятдесят років. Їй навіть не віриться, якщо не вимовляти цифри, вона й не…

Віктор привіз наречену в село до бабусі, знайомитися. – Бабусю, це Аліна, – представив він дівчину бабі Валі. – Дочекалася, – усміхнулася баба Валя. – Ну, йдемо до столу. Молоді зайшли на кухню. На столі стояла смажена картопля з котлетками. – Зараз я ще салат дороблю. Аліно, сходи на город кропу з петрушкою свіжого скубни, – попросила бабуся дівчину. – Добре, – Аліна встала і пішла. Дівчина повернулася за хвилину. – Ось тримайте, – вона простягла бабусі жменю зелені. Валентина подивилася на зелень і аж присіла від подиву

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор привіз наречену в село до бабусі, знайомитися. – Бабусю, це Аліна, – представив він дівчину бабі Валі. – Дочекалася, – усміхнулася баба Валя. – Ну, йдемо до столу. Молоді зайшли на кухню. На столі стояла смажена картопля з котлетками. – Зараз я ще салат дороблю. Аліно, сходи на город кропу з петрушкою свіжого скубни, – попросила бабуся дівчину. – Добре, – Аліна встала і пішла. Дівчина повернулася за хвилину. – Ось тримайте, – вона простягла бабусі жменю зелені. Валентина подивилася на зелень і аж присіла від подиву

– Ти зрозумій, Вітя, не потрібна нам міська, – застерігала внука бабуся Валя, посуваючи ближче рум’яні пиріжки. – Ти їж, їж, напрацювався, помічник! І тобі міська не потрібна, адже ти сам подумай! Ну хіба вона зможе за чоловіком доглядати? Ти…

Ганна Вікторівна прасувала одяг, коли в двері подзвонили. – Хто ж це так пізно? – подумала жінка і пішла у коридор. Ганна відкрила двері і застигла. На порозі стояла донька Настя, яка не з’являлася вдома вже більше десяти років. – Привіт, мамо. Можна увійти? – раптом сказала Настя. – З’явилася, – вигукнула Ганна Вікторівна. – Назовсім чи як? Настя мовчала. – Що сталося? – занепокоїлася Ганна. Настя опустила очі і сказала: – Мамо, ти була права! Ганна Вікторівна здивовано дивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна Вікторівна прасувала одяг, коли в двері подзвонили. – Хто ж це так пізно? – подумала жінка і пішла у коридор. Ганна відкрила двері і застигла. На порозі стояла донька Настя, яка не з’являлася вдома вже більше десяти років. – Привіт, мамо. Можна увійти? – раптом сказала Настя. – З’явилася, – вигукнула Ганна Вікторівна. – Назовсім чи як? Настя мовчала. – Що сталося? – занепокоїлася Ганна. Настя опустила очі і сказала: – Мамо, ти була права! Ганна Вікторівна здивовано дивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається

Дверний дзвінок розлився по кімнатах. Ганна Вікторівна навіть здивувалася від несподіванки. — Хто ж прийшов так пізно? Невже Іванівна вирішила борг віддати… — ойкаючи, вона поплелася відчиняти двері. На порозі стояла Настя. Анна Вікторівна раптом відчула, що їй важко стояти,…

Алла зайшла на кухню з важкими пакетами продуктів. У мийці височіла гора посуду, стіл не прибраний ще зі сніданку… Було зрозуміло, що Катя, дочка Алли, знову нічого не робила. Всі домашні справи і виховання дітей вона зіпхнула матері. Алла почала наводити лад на кухні і готувати вечерю. Невдовзі прийшла й Катя. – Мамо, знаєш, що ми подумали. Дітей треба звозити на море, а скільки Роман заробляє ти сама знаєш. Так от, позич нам грошей? Тобі ж вони і так ні до чого! Алла не повірила своїм вухам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла зайшла на кухню з важкими пакетами продуктів. У мийці височіла гора посуду, стіл не прибраний ще зі сніданку… Було зрозуміло, що Катя, дочка Алли, знову нічого не робила. Всі домашні справи і виховання дітей вона зіпхнула матері. Алла почала наводити лад на кухні і готувати вечерю. Невдовзі прийшла й Катя. – Мамо, знаєш, що ми подумали. Дітей треба звозити на море, а скільки Роман заробляє ти сама знаєш. Так от, позич нам грошей? Тобі ж вони і так ні до чого! Алла не повірила своїм вухам

Алла Вікторівна задумливо ходила по великому магазину. Перед собою вона котила візок майже повністю заповнений продуктами. Погляд Алли Вікторівни зупинився на полиці із зефіром, і раптом її втомлене обличчя осяяла посмішка. Згадався Степан, сусід по дачі, який, коли вона приїжджала…

Катя діставала з сумки привезені мамі подарунки і клала все на стіл. Гарну хустку, яскравий халат, кофтинку й спідницю. – Я виходжу заміж, – сказала Катя. – Весілля через три місяці. Ми встигнемо зробити тобі закордонний паспорт, – сказала Катя. – Стара я по закордонах роз’їжджати! Не поїду нікуди, – заявила мати. Катя ображено замовкла. Раптом у двері подзвонили, і мати пішла відчиняти. Катя чула тихі голоси, один із яких був явно чоловічим. – Сусідка заходила, – збрехала мати, коли повернулася. – Мамо, не треба соромитися! Я все розумію, – сказала Катя. Мати застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя діставала з сумки привезені мамі подарунки і клала все на стіл. Гарну хустку, яскравий халат, кофтинку й спідницю. – Я виходжу заміж, – сказала Катя. – Весілля через три місяці. Ми встигнемо зробити тобі закордонний паспорт, – сказала Катя. – Стара я по закордонах роз’їжджати! Не поїду нікуди, – заявила мати. Катя ображено замовкла. Раптом у двері подзвонили, і мати пішла відчиняти. Катя чула тихі голоси, один із яких був явно чоловічим. – Сусідка заходила, – збрехала мати, коли повернулася. – Мамо, не треба соромитися! Я все розумію, – сказала Катя. Мати застигла від здивування

Катя зійшла з поїзда на вокзалі рідного міста. Той самий старий асфальт, місцями з великими ямками. У дощ вони наповнювалися водою – не пройти, не проїхати. Ямки стали ще більшими. Катя хотіла піти пішки, але потім передумала. То в одному,…

Повернутись вверх