Пліткарка

Жіночий журнал

Петро назбирав на городі півоній і пішов до дружини на цвинтар. – Ну ось, люба, прийшов я тебе провідати, – сів він біля памʼятника. – Ніхто не пам’ятає річницю, окрім мене… Петро уже хотів йти, як раптом помітив, якогось чоловіка з торбиною. – О, Боже! – перехрестився старий. – Як це тебе сюди занесло, Андрію?! Онук підійшов і обійняв діда. – Справа у мене важлива до тебе… – Андрій раптом поліз у торбину і почав там щось шукати. – Ось! – нарешті сказав онук і дістав якийсь згорток. Старий розгорнув його й ахнув

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Петро назбирав на городі півоній і пішов до дружини на цвинтар. – Ну ось, люба, прийшов я тебе провідати, – сів він біля памʼятника. – Ніхто не пам’ятає річницю, окрім мене… Петро уже хотів йти, як раптом помітив, якогось чоловіка з торбиною. – О, Боже! – перехрестився старий. – Як це тебе сюди занесло, Андрію?! Онук підійшов і обійняв діда. – Справа у мене важлива до тебе… – Андрій раптом поліз у торбину і почав там щось шукати. – Ось! – нарешті сказав онук і дістав якийсь згорток. Старий розгорнув його й ахнув

Петро Олексійович все життя прожив у селі. Тут і дружину свою поховав п’ять років тому. До цвинтаря десять хвилин ходу повільним кроком, та й швидко вже не розбіжишся. А дружину Петро відвідує, постоїть біля памʼятника, новини їй розповість, сльозинку витре…

Настя вийшла з пологового будинку із згортком на руках. На вулиці її чекала знайома машина, прикрашена повітряними кульками. Настя зраділа. – Наш каханий татусь приїхав нас зустрічати, – тихенько сказала Настя донечці. Жінка підійшла до машини, з якої вийшла свекруха і дід Василь. – А де Олег? – здивувалася Настя, не побачивши чоловіка. – Доню, ти тільки не хвилюйся, – раптом сказала свекруха. Настя застигла, приготувавшись до найгіршого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя вийшла з пологового будинку із згортком на руках. На вулиці її чекала знайома машина, прикрашена повітряними кульками. Настя зраділа. – Наш каханий татусь приїхав нас зустрічати, – тихенько сказала Настя донечці. Жінка підійшла до машини, з якої вийшла свекруха і дід Василь. – А де Олег? – здивувалася Настя, не побачивши чоловіка. – Доню, ти тільки не хвилюйся, – раптом сказала свекруха. Настя застигла, приготувавшись до найгіршого

Заздрили Насті у селі, такого хлопця відхопила. Він, як тільки вперше з’явився в селі, дівчата всі закохалися. Широкоплечий, високий та красивий. А ще міський, і освічений. Десь за кордоном навчався. Батьки в нього багаті. А дід головою раніше був. Усіх…

Інна прокинулася рано, причепурилася і пішла на кухню готувати сніданок. Жінка вирішила приготувати омлет, дістала з холодильника яйця, як раптом почула дивні звуки у ванній. Вийшла у коридор, прислухалася – нікого. Інна повернулася і стала до плити. – Доброго ранку, – почула вона за спиною голос. Інна обернулася і застигла. Перед нею стояла якась незнайома дівчина. – Може вам допомогти сніданок приготувати? – запропонувала незнайомка. Інна здивовано дивилася на дівчину, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Інна прокинулася рано, причепурилася і пішла на кухню готувати сніданок. Жінка вирішила приготувати омлет, дістала з холодильника яйця, як раптом почула дивні звуки у ванній. Вийшла у коридор, прислухалася – нікого. Інна повернулася і стала до плити. – Доброго ранку, – почула вона за спиною голос. Інна обернулася і застигла. Перед нею стояла якась незнайома дівчина. – Може вам допомогти сніданок приготувати? – запропонувала незнайомка. Інна здивовано дивилася на дівчину, не розуміючи, що відбувається

Павло був один у батьків. Пізня дитина, світло у вікні. Спадкоємця довго-довго чекали, а виріс – озирнутися не встигли. На третьому курсі надумався одружитися. І треба ж, привів у будинок незрозуміло кого… Мама спочатку не сприйняла появу Наталки всерйоз. Павлик…

Ліля готувала вечерю, чоловік Руслан сидів на кухні за столом і про щось думав. – Про що ти весь час думаєш? – запитала Ліля у чоловіка. – Та так, ні про що. На роботі просто запара. Давай вечеряти, бо футбол скоро почнеться, – відмахнувся він. – Я бачу, що щось не так! Розповідай, що сталося, – не відступала дружина. – Повторюю. Нічого не сталося! – вигукнув Руслан. – Можливо, ти про Люду думаєш? – раптом сказала Ліля. Руслан застиг. – Невже вона знає? – тільки й подумав він

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліля готувала вечерю, чоловік Руслан сидів на кухні за столом і про щось думав. – Про що ти весь час думаєш? – запитала Ліля у чоловіка. – Та так, ні про що. На роботі просто запара. Давай вечеряти, бо футбол скоро почнеться, – відмахнувся він. – Я бачу, що щось не так! Розповідай, що сталося, – не відступала дружина. – Повторюю. Нічого не сталося! – вигукнув Руслан. – Можливо, ти про Люду думаєш? – раптом сказала Ліля. Руслан застиг. – Невже вона знає? – тільки й подумав він

– Про що ти весь час думаєш? – запитала Ліля свого чоловіка Руслана, симпатичного чоловіка тридцяти двох років, менеджера комерційного відділу компанії, що торгує комп’ютерною технікою. Він розсіяно глянув на дружину і відповів: – Та так, ні про що. На…

Олег з дружиною приїхав до брата на дачу. – Ох, і спека сьогодні, – сказав він Миколі. Олег зняв шкарпетки і почепив їх на спинку стільця. – А що, обід ще не готовий? – Та ми щойно поснідали, – відповів братові Микола. – Ми тут із Жанночкою гостинців привезли! Випічка була зі знижкою і диня на п’ятдесят відсотків дешевше. Вони попили чаю й Олег заявив: – Ну добре, ви тут обід готуйте, а ми поки що з Жанночкою у своїй кімнаті відпочинемо. Ми ж там ночуємо, де й минулого разу? Іра з Миколою ніяково переглянулися

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег з дружиною приїхав до брата на дачу. – Ох, і спека сьогодні, – сказав він Миколі. Олег зняв шкарпетки і почепив їх на спинку стільця. – А що, обід ще не готовий? – Та ми щойно поснідали, – відповів братові Микола. – Ми тут із Жанночкою гостинців привезли! Випічка була зі знижкою і диня на п’ятдесят відсотків дешевше. Вони попили чаю й Олег заявив: – Ну добре, ви тут обід готуйте, а ми поки що з Жанночкою у своїй кімнаті відпочинемо. Ми ж там ночуємо, де й минулого разу? Іра з Миколою ніяково переглянулися

-Миколо, а ти пам’ятаєш, що на наступні вихідні до нас твій брат із дружиною приїде? -Та добре! -Що “та добре”, ти що, забув? Твій брат Олег із Жанною приїдуть. Вони ж зазвичай щороку до нас на дачу приїжджають. -Господи! Та…

Жанна з чоловіком повернулися додому після роботи. Жінка пішла переодягатися, а Денис одразу пішов на кухню. – А у нас що, нічого немає на вечерю? – гукнув чоловік. – У холодильнику суп і запіканка. Я сьогодні вранці приготувала. Мабуть ти погано дивився, – сказала Жанна зайшовши на кухню. Жінка відкрила холодильник і застигла – ні супу, ні запіканки не було. – Але хто ж це міг зробити? Ми ж разом були на роботі, – здивувалася жінка. Раптом в голові у Жанни виникла несподівана здогадка

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Жанна з чоловіком повернулися додому після роботи. Жінка пішла переодягатися, а Денис одразу пішов на кухню. – А у нас що, нічого немає на вечерю? – гукнув чоловік. – У холодильнику суп і запіканка. Я сьогодні вранці приготувала. Мабуть ти погано дивився, – сказала Жанна зайшовши на кухню. Жінка відкрила холодильник і застигла – ні супу, ні запіканки не було. – Але хто ж це міг зробити? Ми ж разом були на роботі, – здивувалася жінка. Раптом в голові у Жанни виникла несподівана здогадка

– Знову твоя мама приходила, поки ми були на роботі, – повідомила Жанна чоловікові. – Викинула мій суп та запіканку. Так що на вечерю овочевий суп та морквяні котлети, приготовлені твоєю матір’ю. – Мабуть, суп і запіканка були не свіжі,…

Марія зайшла в залу і нерішуче стала на порозі. Її чоловік лежав на дивані і дивився телевізор. – Віталію, мама дзвонила, – нарешті наважилась сказати вона. – Батько заслаб, поїхали до них у село. Треба допомогти з сіном. Віталій скочив з дивану, що аж пульт з телевізора опинився на підлозі. – Мені сіно твоїх батьків по барабану! – кричав він. – Через тиждень поїдемо до моєї матері! – Я не можу відмовити батькам… – сказала Марія. – Поїду сама. А потім приїду до твоєї матері. Віталій аж слів не знаходив від обурення. А вранці сталося несподіване

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія зайшла в залу і нерішуче стала на порозі. Її чоловік лежав на дивані і дивився телевізор. – Віталію, мама дзвонила, – нарешті наважилась сказати вона. – Батько заслаб, поїхали до них у село. Треба допомогти з сіном. Віталій скочив з дивану, що аж пульт з телевізора опинився на підлозі. – Мені сіно твоїх батьків по барабану! – кричав він. – Через тиждень поїдемо до моєї матері! – Я не можу відмовити батькам… – сказала Марія. – Поїду сама. А потім приїду до твоєї матері. Віталій аж слів не знаходив від обурення. А вранці сталося несподіване

Як пощастило Марії вийти заміж за Віталія? Їй ставлять таке питання всі, кому не ліньки. Красуня, сама доброта, яка поспішає всім прийти на допомогу за будь-яких обставин. А вона знизує плечима: -Молодість, захоплення так і вийшло… А справді, Віталій ніколи…

Олена з Мариною вийшли з роботи і йшли дорогою, розмовляючи. – Мій Сашко, дівчину собі знайшов, – хвалилася сином Марина. – Так, він в тебе красивий. Дівчата не встоюють, – усміхнулася подруга. – Я його запитую, хто вона? А Сашко все мовчить. Як би дізнатися щось про цю дівчину? – сказала Олена. Марина зупинилася, хвилину подумала, а потім не витримала: – Я! Та я і є ця дівчинка, Олено! У нас з твоїм сином роман! Олена здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена з Мариною вийшли з роботи і йшли дорогою, розмовляючи. – Мій Сашко, дівчину собі знайшов, – хвалилася сином Марина. – Так, він в тебе красивий. Дівчата не встоюють, – усміхнулася подруга. – Я його запитую, хто вона? А Сашко все мовчить. Як би дізнатися щось про цю дівчину? – сказала Олена. Марина зупинилася, хвилину подумала, а потім не витримала: – Я! Та я і є ця дівчинка, Олено! У нас з твоїм сином роман! Олена здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається

– Як же дістала самотність, – філософськи промовила Олена, похмуро катаючи по столу мандаринку. – Що ж із нами не так, чому на нас чоловіки не дивляться? – Бо ми красиві, мабуть, – відповіла Марина. – А до вродливих жінок…

Вітя прийшов додому, зайшов на кухню. Раптом він побачив маму всю в сльозах. – Мамо, що сталося? Чому ти плачеш? – запитав Вітя. Жінка мовчала. – Бабуся? А ти, що тут робиш? – здивувався хлопчик, коли на кухню зайшла бабуся. – А я тобі казала, Люба, казала, що цим все закінчиться, – сказала бабуся до мами. – Та що ж сталося? – вигукнув Вітя. Хлопчику ніхто нічого не відповів. Вітя розгублено дивився на маму з бабусею, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вітя прийшов додому, зайшов на кухню. Раптом він побачив маму всю в сльозах. – Мамо, що сталося? Чому ти плачеш? – запитав Вітя. Жінка мовчала. – Бабуся? А ти, що тут робиш? – здивувався хлопчик, коли на кухню зайшла бабуся. – А я тобі казала, Люба, казала, що цим все закінчиться, – сказала бабуся до мами. – Та що ж сталося? – вигукнув Вітя. Хлопчику ніхто нічого не відповів. Вітя розгублено дивився на маму з бабусею, нічого не розуміючи

-Мамо, що сталося? Чому ти плачеш? Бабуся? А ти чому тут, а  не на дачі? Що сталося? – занепокоївся Вітя, побачивши маму та бабусю на кухні. Мама плакала, бабуся сиділа і дивилася на дочку, Віті ніхто нічого не говорив. -А…

Ольга весь вечір місця собі не знаходила, а вранці вона подзвонила чоловікові. – Вадимчику, привіт. – Привіт, кохана. Тільки, що збирався тобі дзвонити. Як ти там? Як Мишко? – Все добре. Нас уже незабаром випишуть. – Скоріше б! Я дуже скучив за тобою! Та й синочка вже дуже хочеться потримати на руках! – Вадим… – Ольга замовкла. – Що? Щось трапилося, Ольго? Не мовчи! – Вадиме… Ми ж хочемо ще й доньку народити? Так от, донька може з’явитись у нас уже зараз! Вадим замовк. Він нічого не міг зрозуміти

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга весь вечір місця собі не знаходила, а вранці вона подзвонила чоловікові. – Вадимчику, привіт. – Привіт, кохана. Тільки, що збирався тобі дзвонити. Як ти там? Як Мишко? – Все добре. Нас уже незабаром випишуть. – Скоріше б! Я дуже скучив за тобою! Та й синочка вже дуже хочеться потримати на руках! – Вадим… – Ольга замовкла. – Що? Щось трапилося, Ольго? Не мовчи! – Вадиме… Ми ж хочемо ще й доньку народити? Так от, донька може з’явитись у нас уже зараз! Вадим замовк. Він нічого не міг зрозуміти

З самого ранку Ольга почувала себе не дуже добре. Ольга розуміла, що це дуже схоже на те, що вона зовсім скоро стане мамою і швидше за все сьогодні доведеться їхати у пологовий будинок, хоча до пологів залишалося ще два тижні….

Повернутись вверх