Пліткарка

Жіночий журнал

Світлана прийшла з роботи пізно. Вона роззулася, важко зітхнула і пішла на кухню. За цілий день вона дуже втомилася. За столом на кухні сиділа її мати Антоніна Петрівна, й уважно щось роздивлялася на екрані ноутбука. – Ой, доню! – скочила вона з-за столу. – А я тебе цілий вечір чекаю! Світлана здивовано глянула на жінку. – Не дивись на мене так! – продовжувала Антоніна. – Ось глянь сюди, – вона повернула до доньки ноутбук. Світлана глянула на екран і ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана прийшла з роботи пізно. Вона роззулася, важко зітхнула і пішла на кухню. За цілий день вона дуже втомилася. За столом на кухні сиділа її мати Антоніна Петрівна, й уважно щось роздивлялася на екрані ноутбука. – Ой, доню! – скочила вона з-за столу. – А я тебе цілий вечір чекаю! Світлана здивовано глянула на жінку. – Не дивись на мене так! – продовжувала Антоніна. – Ось глянь сюди, – вона повернула до доньки ноутбук. Світлана глянула на екран і ахнула

Двадцять два роки Антоніна Петрівна прожила б вдовою і прожила б ще стільки ж, але вона вирішила знайти своїй дочці Світлані чоловіка. Дочка в неї вийшла якась невезуча – у школі навчалася погано, з коледжу її відрахували, чоловік її кинув…

Віктор повертався з відрядження. Чоловік піднявся на свій поверх, і вийшовши з ліфта застиг. Перед дверима його квартири, стояли якісь валізи. – Дивно, – подумав він, і спробував відкрити квартиру своїм ключем, але замок був змінений. Віктор набрав номер дружини. – Оксано! Кохана! В чому справа? Чому мої валізи на сходовій клітці? І замки змінені, – здивувався чоловік. – Тому що, я все дізналася! – раптом сказала дружина. – Ти про що, кохана? – промовив здивовано Віктор, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор повертався з відрядження. Чоловік піднявся на свій поверх, і вийшовши з ліфта застиг. Перед дверима його квартири, стояли якісь валізи. – Дивно, – подумав він, і спробував відкрити квартиру своїм ключем, але замок був змінений. Віктор набрав номер дружини. – Оксано! Кохана! В чому справа? Чому мої валізи на сходовій клітці? І замки змінені, – здивувався чоловік. – Тому що, я все дізналася! – раптом сказала дружина. – Ти про що, кохана? – промовив здивовано Віктор, нічого не розуміючи

Віктор вважав себе людиною щасливою. Він був розумний, гарний, мав непогану посаду з відповідним окладом. Природжена галантність, почуття гумору та спортивна постать дозволяли йому легко знайомитися з жінками, отримувати від них бажане та коли заманеться розлучатися. Віктор познайомився з Оксаною,…

Олена вийшла з автобусу з важкими пакетами в руках. – Як давно я не була вдома, – тихо промовила жінка. Останніх шість років, Олена провела на заробітках в Італії. Жінка підійшла до рідного будинку, відкрила хвіртку і зайшла у двір. – Мамо, Гануся, я вдома, – вигукнула вона. Але ніхто не вийшов зустрічати Олену. – Дивно. Можливо на городі, – подумала жінка і зайшла в будинок. Раптом Олена, почула, що на кухні хтось розмовляє, і розмова явно про неї. Жінка прислухалася і застигла на місці

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена вийшла з автобусу з важкими пакетами в руках. – Як давно я не була вдома, – тихо промовила жінка. Останніх шість років, Олена провела на заробітках в Італії. Жінка підійшла до рідного будинку, відкрила хвіртку і зайшла у двір. – Мамо, Гануся, я вдома, – вигукнула вона. Але ніхто не вийшов зустрічати Олену. – Дивно. Можливо на городі, – подумала жінка і зайшла в будинок. Раптом Олена, почула, що на кухні хтось розмовляє, і розмова явно про неї. Жінка прислухалася і застигла на місці

Лариса виховувала двох дочок зовсім одна. Чоловік покинув їх, а батьків давно не стало. Зовсім молоденька Лариса, звичайно, мріяла про чоловічу увагу та кохання. Тому частенько залишала своїх дівчат одних, виховувала як виходило, особливо не переймаючись. Благо, село, де жила…

Надія спекла пиріг і наварила борщу. Іван сів за стіл і пив чай. Він сьогодні допоміг Надії полагодити піч. Раптом на порозі зʼявилася Ольга. Іван орендував в її тітки кімнату. – Ну що ж ти, Іване, так довго? Ми з тіткою вже тебе зачекалися. Ходімо додому! – сказала вона. – Я не маленький, сам дорогу знайду… – спохмурнів Іван. – Ну я піду, тоді, – сказала Ольга. – Надійко, а вийди зі мною, спитаю дещо. Вони вийшли, і раптом Ольга зашипіла: – Ти що це вирішила мужика в мене відвести?! Надя аж рота розкрила від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надія спекла пиріг і наварила борщу. Іван сів за стіл і пив чай. Він сьогодні допоміг Надії полагодити піч. Раптом на порозі зʼявилася Ольга. Іван орендував в її тітки кімнату. – Ну що ж ти, Іване, так довго? Ми з тіткою вже тебе зачекалися. Ходімо додому! – сказала вона. – Я не маленький, сам дорогу знайду… – спохмурнів Іван. – Ну я піду, тоді, – сказала Ольга. – Надійко, а вийди зі мною, спитаю дещо. Вони вийшли, і раптом Ольга зашипіла: – Ти що це вирішила мужика в мене відвести?! Надя аж рота розкрила від здивування

Іван примружився й окинув поглядом невеличке село. -Красиво! – зітхнув він. Осінь вже накрила жовтим килимом все, що могла. Дахи будинків, лавки, дорогу. Він легко збіг з пагорба і попрямував прямо в сільраду. -Так, Іване Степановичу, дивлюся вашу трудову книжку…

Василь з дружиною приїхав до брата в гості. – Дивно, десь нема нікого, – сказала Світлана. – Можливо обідають, – відповів Василь і зайшов у хату. На кухні сиділа дружина брата Оксана, вся заплакана. – Що сталося? – захвилювався Василь. – Михайло знову загуляв, та ще й сина Вітю привчив, – крізь сльози сказала Оксана. – Я вже не знаю, що робити. Василь задумався, а потім сказав: – Оксано, я ж вашому Віктору – хрещений батько? – Так. А що? – здивувалася жінка. – Заспокойся. Я знаю, як вам допомогти, – задоволено усміхнувся Василь

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василь з дружиною приїхав до брата в гості. – Дивно, десь нема нікого, – сказала Світлана. – Можливо обідають, – відповів Василь і зайшов у хату. На кухні сиділа дружина брата Оксана, вся заплакана. – Що сталося? – захвилювався Василь. – Михайло знову загуляв, та ще й сина Вітю привчив, – крізь сльози сказала Оксана. – Я вже не знаю, що робити. Василь задумався, а потім сказав: – Оксано, я ж вашому Віктору – хрещений батько? – Так. А що? – здивувалася жінка. – Заспокойся. Я знаю, як вам допомогти, – задоволено усміхнувся Василь

– Василю, допоможи! На хоч поговори з братом! Вони мені тут ось що влаштували! Ааа-аа, Василю!, – гукала в телефон Оксана,  дружина Михайла. – Оксано, що сталося? – захвилювався Василь, почувши в телефоні голос дружини брата. – Алло, братику, –…

Було вже пізно, як раптом в квартирі Варвари Петрівни пролунав дзвінок у двері. Вони з квартиранткою Вірою переглянулися, і бабуся сказала: – Петрик, мабуть, племінник мій. Давно не був, от і вирішив мене провідати. Старенька вийшла в коридор, запитала хто там, і відчинила двері. Почувся чоловічий голос, а потім радісний гомін господині. – Проходь, дорогенький, ти якраз до чаю! – припрошувала жінка. – Вірочко, став чайник, посидимо втрьох! І тут на кухню зайшов він! Віра глянула на гостя і аж присіла від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Було вже пізно, як раптом в квартирі Варвари Петрівни пролунав дзвінок у двері. Вони з квартиранткою Вірою переглянулися, і бабуся сказала: – Петрик, мабуть, племінник мій. Давно не був, от і вирішив мене провідати. Старенька вийшла в коридор, запитала хто там, і відчинила двері. Почувся чоловічий голос, а потім радісний гомін господині. – Проходь, дорогенький, ти якраз до чаю! – припрошувала жінка. – Вірочко, став чайник, посидимо втрьох! І тут на кухню зайшов він! Віра глянула на гостя і аж присіла від несподіванки

Була в житті Віри одна мрія стати щасливою. Вчителі у сільській школі їй таке майбутнє і пророкували: відмінниця ж розумниця. Так і казали: далеко підеш, багато чого доб’єшся. І дівчина їм вірила. Закінчила школу, поцілувала батьків, плачучу маму та строгого…

– Сьогодні мій двоюрідний брат з дружиною у гості прийдуть, прийди раніше, – сказала Катя чоловіку. – Добре. О сьомій буду, – відповів Славко і побіг на роботу. Катя взялася накривати на стіл. О шостій годині у двері подзвонили. – Заходьте. Все вже готово, – провела до столу гостей Катя. Славко прийшов за півгодини. – Вибачте, – сказав чоловік. – Довелось затриматися. Ну що сідаємо. – Ні, наші гості вже йдуть, – раптом сказала Катя. Славко здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що тут сталося

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
– Сьогодні мій двоюрідний брат з дружиною у гості прийдуть, прийди раніше, – сказала Катя чоловіку. – Добре. О сьомій буду, – відповів Славко і побіг на роботу. Катя взялася накривати на стіл. О шостій годині у двері подзвонили. – Заходьте. Все вже готово, – провела до столу гостей Катя. Славко прийшов за півгодини. – Вибачте, – сказав чоловік. – Довелось затриматися. Ну що сідаємо. – Ні, наші гості вже йдуть, – раптом сказала Катя. Славко здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що тут сталося

Взагалі день народження у чоловіка був вчора і сьогодні вони нікого не чекали, але відмовити Катя не могла. – Він тобі потім сам зателефонує, прийдуть із дружиною з парку, і зателефонує, – продовжувала розмову тітка. – Значить, я скажу Володі,…

Марія готувала вечерю, коли в двері подзвонили. На порозі стояла її подруга Ольга. – Подруго, невже це правда? – у голосі Ольги звучала непідробна цікавість і щире здивування. – Що саме? – Запитала Марія. – Мені тут розповіли, що ви з Віктором розлучаєтеся, – раптом сказала Оля. – Так. Це правда, – зітхнула Марія. – Але чому? Ви ж так чудово жили! Всі приклад брали! – здивувалася подруга. – Олю, ти не знаєш найголовнішого! – по щоках Марії покотилися сльози. Ольга здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія готувала вечерю, коли в двері подзвонили. На порозі стояла її подруга Ольга. – Подруго, невже це правда? – у голосі Ольги звучала непідробна цікавість і щире здивування. – Що саме? – Запитала Марія. – Мені тут розповіли, що ви з Віктором розлучаєтеся, – раптом сказала Оля. – Так. Це правда, – зітхнула Марія. – Але чому? Ви ж так чудово жили! Всі приклад брали! – здивувалася подруга. – Олю, ти не знаєш найголовнішого! – по щоках Марії покотилися сльози. Ольга здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи

– Подруго, невже це правда? – у голосі Ольги звучала непідробна цікавість і щире здивування. – Що саме? – Запитала Марія, хоча відразу зрозуміла, про що мова. – Мені тут пташка на хвості принесла, що ви з Віктором розлучаєтеся! –…

– Рито, мені тут тітка написала, на вихідні у гості приїдуть, – сказав Микола до дружини. – Яка ще тітка? – здивувалася Рита. – Тітка Софія, сестра батька. Ти з нею ще не знайома, – пояснив чоловік. В суботу Рита накрила стіл. Зустріли з чоловіком гостей. Посиділи. Рита почала збирати посуд. – Я тобі допоможу, – раптом сказала Софія і вийшла з Ритою на кухню. Коли жінки були на кухні, тітка сказала: – Рито. Ти маєш дещо знати. Рита здивовано глянула на жінку і застигла в очікуванні

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
– Рито, мені тут тітка написала, на вихідні у гості приїдуть, – сказав Микола до дружини. – Яка ще тітка? – здивувалася Рита. – Тітка Софія, сестра батька. Ти з нею ще не знайома, – пояснив чоловік. В суботу Рита накрила стіл. Зустріли з чоловіком гостей. Посиділи. Рита почала збирати посуд. – Я тобі допоможу, – раптом сказала Софія і вийшла з Ритою на кухню. Коли жінки були на кухні, тітка сказала: – Рито. Ти маєш дещо знати. Рита здивовано глянула на жінку і застигла в очікуванні

-Риті треба пам’ятник за життя поставити, – говорили родичі Миколи про його дружину. – І як тільки вона з ним живе? Рідня Миколи анітрохи не перебільшувала. Одружившись на скромній і непоказній сільській дівчині, він з перших же днів сімейного життя…

Марія закривала ікру з баклажанів. Її донька Віка зайшла на кухню, сіла за стіл і з цікавістю слідкувала, як вона все готує. – Мамо, нам треба серйозно поговорити, – несподівано сказала Віка. – А що таке, – Марія витерла руки і сіла біля доньки. – Що це в тебе за знайомі, з якими ти переписуєшся і кому надсилаєш фото?! Мама здивовано глянула на дочку. – Я тут познайомилася з чоловіком, – нарешті сказала Марія. – Але він, як би це тобі, доню, сказати… Живе трохи далеко від нас! – Що це ще означає?! – Віка не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія закривала ікру з баклажанів. Її донька Віка зайшла на кухню, сіла за стіл і з цікавістю слідкувала, як вона все готує. – Мамо, нам треба серйозно поговорити, – несподівано сказала Віка. – А що таке, – Марія витерла руки і сіла біля доньки. – Що це в тебе за знайомі, з якими ти переписуєшся і кому надсилаєш фото?! Мама здивовано глянула на дочку. – Я тут познайомилася з чоловіком, – нарешті сказала Марія. – Але він, як би це тобі, доню, сказати… Живе трохи далеко від нас! – Що це ще означає?! – Віка не розуміла, що відбувається

Віка поспішала додому після занять, знаючи, що мама вже приготувала вечерю, після якої можна буде розслабитися, подрімати та підготуватися до завтрашніх занять. Тільки ноутбук потрібно буде забрати у мами. Щось вона довго сидить у ньому останнім часом… Віка питала її,…

Повернутись вверх