Пліткарка

Жіночий журнал

Олег вже прокинувся і лежав у ліжку. Хотілося ще трохи подрімати, але дружина насмажила сирників, і чудовий запах не давав розслабитися та заснути. Довелося підвестися. Чоловік вийшов на кухню та сів за стіл, як раптом задзвонив телефон. Дзвонила дочка. Віра плакала в трубку і не могла зв’язати два слова. – Що сталося? – занепокоївся чоловік. – Тату біда, біда тату, – промовила Віра. Олег застиг, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег вже прокинувся і лежав у ліжку. Хотілося ще трохи подрімати, але дружина насмажила сирників, і чудовий запах не давав розслабитися та заснути. Довелося підвестися. Чоловік вийшов на кухню та сів за стіл, як раптом задзвонив телефон. Дзвонила дочка. Віра плакала в трубку і не могла зв’язати два слова. – Що сталося? – занепокоївся чоловік. – Тату біда, біда тату, – промовила Віра. Олег застиг, нічого не розуміючи

Це був звичайнісінький день. І ранок не віщував ніякої біди. Оля, як завжди, зібралася та поїхала на роботу. У цій її друкарні дружина мала свій графік: п’ятиденний робочий тиждень, але з вівторка по суботу. Олег вже прокинувся і лежав у…

Віра готувала вінегрет, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила подруга Оля. – Віро, як ви там? Як Ігор? – сказала Оля. – Все добре. Скоро ювілей у мене, готуюся помаленько. А ти просто побалакати дзвониш, чи сталося щось? – запитала Віра. – Ти ж мене знаєш. Я мовчати не буду, якщо дізнаюся щось. Так ось. Ігор твій зраджує тобі, – раптом сказала Оля. Віра застигла. Жінка не могла повірити у почуте

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра готувала вінегрет, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила подруга Оля. – Віро, як ви там? Як Ігор? – сказала Оля. – Все добре. Скоро ювілей у мене, готуюся помаленько. А ти просто побалакати дзвониш, чи сталося щось? – запитала Віра. – Ти ж мене знаєш. Я мовчати не буду, якщо дізнаюся щось. Так ось. Ігор твій зраджує тобі, – раптом сказала Оля. Віра застигла. Жінка не могла повірити у почуте

– Господи, що я роблю. Дожилася, влаштувала слідкування за своїм чоловіком! Почалося з того, що Вірі подзвонила подруга. – Віро, як ви там? Як Ігор? – Все добре, Оля. Скоро ювілей у мене, готуюся ось, у ресторані вирішили відзначати. Вас…

Марина прибирала в квартирі. Раптом у двері подзвонили. Дічина вийшла в коридор, та відкрила двері. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Доброго дня, – сказав він. – Доброго. Ви до кого? – здивувалася  Марина. – Я до тебе, – усміхнувся незнайомець. – Мене звуть Олександир Іванович. І я твій батько! Марина застигла почувши це, адже її батька давно не стало

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина прибирала в квартирі. Раптом у двері подзвонили. Дічина вийшла в коридор, та відкрила двері. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Доброго дня, – сказав він. – Доброго. Ви до кого? – здивувалася  Марина. – Я до тебе, – усміхнувся незнайомець. – Мене звуть Олександир Іванович. І я твій батько! Марина застигла почувши це, адже її батька давно не стало

Марина йшла з електрички знайомою доріжкою від невеликої приміської станції.Вона дуже хвилювалася – як давно вона тут не була. До батьків, як побралися з Віктором, одразу почали їздити машиною. А цією доріжкою вона не ходила, вже не пам’ятає скільки. Річка,…

Юрко вискочив з машини і зупинився перед Мариною, яка йшла по вулиці. – Ти чого, Юрко? – спитала дівчина. – Я… Цей… Ходімо погуляємо! – Ну, ходімо! – сказала дівчина. До ночі вони гуляли по місту. Вечеряли в ресторані. Домовилися зустрітися ще й зранку. Наступного дня Юрій стояв навпроти її під’їзду. Марина вийшла якась сумна. – Марино, що трапилося? – здивувався Юрій. – Юрко, ти дуже хороший, – сказала вона. – Але мені залишилося жити місяць-два… – Цього не може бути, – тільки й сказав хлопець

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юрко вискочив з машини і зупинився перед Мариною, яка йшла по вулиці. – Ти чого, Юрко? – спитала дівчина. – Я… Цей… Ходімо погуляємо! – Ну, ходімо! – сказала дівчина. До ночі вони гуляли по місту. Вечеряли в ресторані. Домовилися зустрітися ще й зранку. Наступного дня Юрій стояв навпроти її під’їзду. Марина вийшла якась сумна. – Марино, що трапилося? – здивувався Юрій. – Юрко, ти дуже хороший, – сказала вона. – Але мені залишилося жити місяць-два… – Цього не може бути, – тільки й сказав хлопець

Лікар щось говорив про спосіб життя про харчування… Він усе правильно казав. Ось тільки Юрієві було вже все одно… Його друг Микола теж був лікарем і все розповів – що в Юри серйозна проблема і залишилося йому три місяці… З…

Олексій відправив дружину на три тижні відпочити в санаторій. Чоловік вже готувався до її приїзду. Олена мала бути в суботу. Але, ні в суботу, ні в неділю дружина не приїхала! Олексій місця собі не знаходив. Аж тут в понеділок Олена зʼявилася на подвірʼї. – Оленочко, ну нарешті! – вибіг Олексій її зустрічати. – Як відпочила?! – Та нормально… – сказала вона і мовчки пішла в хату. А зранку Олена вийшла на подвірʼя з великою сумкою. – Олексію, вибач, але я йду від тебе! – сказала вона чоловіку. – Олено, ти про що? – Олексій не вірив своїм вухам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій відправив дружину на три тижні відпочити в санаторій. Чоловік вже готувався до її приїзду. Олена мала бути в суботу. Але, ні в суботу, ні в неділю дружина не приїхала! Олексій місця собі не знаходив. Аж тут в понеділок Олена зʼявилася на подвірʼї. – Оленочко, ну нарешті! – вибіг Олексій її зустрічати. – Як відпочила?! – Та нормально… – сказала вона і мовчки пішла в хату. А зранку Олена вийшла на подвірʼя з великою сумкою. – Олексію, вибач, але я йду від тебе! – сказала вона чоловіку. – Олено, ти про що? – Олексій не вірив своїм вухам

Олексій зробив пропозицію своїй Оленці. Дівчина погодилася, і чоловік радісно повідомив батькам про це. Його мати Тамара була не в захваті від нареченої та її сім’ї. Олексій єдиний син у сім’ї, будинок у них великий, господарство тримають. Батько його Павло,…

Люда накрила на стіл, причепурилася. Пролунав дзвінок у двері. – Привіт! Проходьте, – запросила Люда подруг. – Тільки тихіше. Там чоловік з сином займається. Рита та Юля пройшли у кімнату. На столі було багато закусок. – Це все Сергій приготував, – зізналася Люда, похвалившись чоловіком. – Ану покажи нам цей діамант, який займається з сином, та ще й готує, – сказала Рита. – Та ні, – відповіла Люда. – Давайте, краще посидимо. Але за хвилину в кімнату зайшов Сергій. Юля та Рита глянули на чоловіка Людмили, переглянулися і застигли 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Люда накрила на стіл, причепурилася. Пролунав дзвінок у двері. – Привіт! Проходьте, – запросила Люда подруг. – Тільки тихіше. Там чоловік з сином займається. Рита та Юля пройшли у кімнату. На столі було багато закусок. – Це все Сергій приготував, – зізналася Люда, похвалившись чоловіком. – Ану покажи нам цей діамант, який займається з сином, та ще й готує, – сказала Рита. – Та ні, – відповіла Люда. – Давайте, краще посидимо. Але за хвилину в кімнату зайшов Сергій. Юля та Рита глянули на чоловіка Людмили, переглянулися і застигли 

– Люда, ти повернулася? Невже знову працюватимеш у нас? – в офісі, де раніше працювала Люда, виникла жвавість. Усі відволіклися від своїх комп’ютерів та розглядали колишню колегу. – Та ні, я просто вас відвідати! Скучила без вас. Люда виглядала чудово:…

Степан зі своєю дружиною Ольгою сперечалися на кухні з самого ранку. – Ти зараз це серйозно, Ольго? – дивувався Степан. – Чи ти так жартуєш? Як же ти кажеш, що нічого цього не було, коли я на власні очі бачив, як ти стояла тут, на цій кухні з Андрієм Петровичем і… – Що ти бачив, що?! – допитувалась Ольга. – Це просто смішно! – Я все бачив, Ольго. – сказав Степан. – Все! – Ти не міг нічого бачити, бо нічого цього, про що ти говориш, не було! Степан очі вирячив від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Степан зі своєю дружиною Ольгою сперечалися на кухні з самого ранку. – Ти зараз це серйозно, Ольго? – дивувався Степан. – Чи ти так жартуєш? Як же ти кажеш, що нічого цього не було, коли я на власні очі бачив, як ти стояла тут, на цій кухні з Андрієм Петровичем і… – Що ти бачив, що?! – допитувалась Ольга. – Це просто смішно! – Я все бачив, Ольго. – сказав Степан. – Все! – Ти не міг нічого бачити, бо нічого цього, про що ти говориш, не було! Степан очі вирячив від здивування

Степан зі своєю дружиною Ольгою сперечалися на кухні з самого ранку. -Ти зараз це серйозно, Ольго? – дивувався Степан. – Чи ти так жартуєш? Як же ти кажеш, що нічого цього не було, коли я на власні очі бачив, як…

Юля приїхала до матері в рідне село. Вона діставала з сумки різні смаколики, подарунки і ставила все на стіл. Мати приготувала смачну вечерю. Вони поїли. Юля помила посуд. Вони з матірʼю вийшли на подвір’я й присіли на лавку. Поклавши свої натруджені руки на коліна, мати тихо сказала: – Ну, доню, розповідай… – Мамо, а що розповідати?! – здивувалась Юля. – Я ж говорю, живу я нормально, працюю в магазині. – І в цьому магазині тобі такі гроші платять?! Не повірю ніколи! – сказала мати. Раптом Юля розплакалася: – Пробач мені, мамо! Зараз ти дізнаєшся правду

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля приїхала до матері в рідне село. Вона діставала з сумки різні смаколики, подарунки і ставила все на стіл. Мати приготувала смачну вечерю. Вони поїли. Юля помила посуд. Вони з матірʼю вийшли на подвір’я й присіли на лавку. Поклавши свої натруджені руки на коліна, мати тихо сказала: – Ну, доню, розповідай… – Мамо, а що розповідати?! – здивувалась Юля. – Я ж говорю, живу я нормально, працюю в магазині. – І в цьому магазині тобі такі гроші платять?! Не повірю ніколи! – сказала мати. Раптом Юля розплакалася: – Пробач мені, мамо! Зараз ти дізнаєшся правду

Від спогадів Юлію відволікла музика, яка заграла на її телефоні, вона відповіла і почула голос доньки: -Мамо, привіт, завтра ми приїдемо до вас увечері! У Катрусі канікули, а Ігор у відпустку пішов. Батькові скажи! -Привіт, Лізо, привіт доню! Ой, я…

Ірина прокинулась рано. Вона швидко приготувала сніданок і пішла вдягатися. Добрих пів години вона крутилася перед дзеркалом, обираючи сукню. Потім вона нафарбувала губи яскравою помадою, підвела очі і задоволена собою глянула в дзеркало. – Ось так от! – сказала вона. – Ну тримайся Олежику, я йду! Вона привела сина в садочок ще до відкриття. Вже через кілька хвилин у дворі зʼявився той самий Олежик зі своєю донькою. – Ви пробачте мене, але в мене до вас є одне питання! – раптом сказав Олег. Ірина застигла від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина прокинулась рано. Вона швидко приготувала сніданок і пішла вдягатися. Добрих пів години вона крутилася перед дзеркалом, обираючи сукню. Потім вона нафарбувала губи яскравою помадою, підвела очі і задоволена собою глянула в дзеркало. – Ось так от! – сказала вона. – Ну тримайся Олежику, я йду! Вона привела сина в садочок ще до відкриття. Вже через кілька хвилин у дворі зʼявився той самий Олежик зі своєю донькою. – Ви пробачте мене, але в мене до вас є одне питання! – раптом сказав Олег. Ірина застигла від несподіванки

Коли від Ірини пішов Ігор, вона цілий тиждень плакала… Від туги, від нездійснених надій, від марно витрачених років… Подвійно було прикро, що Ігор завів роман із заміжньою жінкою. Виходить, що людей, яких зрадили, на світі стало на двоє більше… Добре,…

Ігор сидів на кухні за ноутбуком. – Я ще трохи попрацюю, Людочко, – лагідно сказав він дружині. – Ну-ну, – сказала Люда, підозріло дивлячись на нього. – Довго не засиджуйся. – Пора! – рішуче сказав собі Ігор, коли дружина заснула. Він тихенько витяг з комори валізи, одягнувся і вийшов з квартири. Ігор уже хотів вийти з під’їзду і викликати таксі, як раптом зрозумів, що свій телефон він забув удома! – Боже, як це я так?! – подумав Ігор. Він знову піднявся на поверх і подзвонив у двері. Люда відкрила двері, глянула на нього й ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор сидів на кухні за ноутбуком. – Я ще трохи попрацюю, Людочко, – лагідно сказав він дружині. – Ну-ну, – сказала Люда, підозріло дивлячись на нього. – Довго не засиджуйся. – Пора! – рішуче сказав собі Ігор, коли дружина заснула. Він тихенько витяг з комори валізи, одягнувся і вийшов з квартири. Ігор уже хотів вийти з під’їзду і викликати таксі, як раптом зрозумів, що свій телефон він забув удома! – Боже, як це я так?! – подумав Ігор. Він знову піднявся на поверх і подзвонив у двері. Люда відкрила двері, глянула на нього й ахнула

Тієї ночі Ігор взагалі не збирався лягати спати. Тому що саме тієї ночі він і запланував свою втечу з дому. У нього вже було підготовлено. Дві валізи з речами стояли в коморі і чекали, коли їх завантажать у багажник таксі,…

Повернутись вверх