Пліткарка

Жіночий журнал

Яна одягла свою найкрасивішу сукню, нафарбувалася, зробила зачіску, навіть про високі підбори не забула. Вона викликала таксі й поїхала в гості до свого коханого Сашка. Вже у під’їзді вона почула гучну музику. Вона долинала з квартири Олександра. Яна подзвонила в двері. Їй ніхто не відчинив. Тоді вона натиснула дверну ручку і зайшла в коридор. В квартирі було багато незнайомих їй людей. Яна озирнулась, шукаючи очима коханого і раптом побачила його у вітальні! Жінка оторопіла – її Сашко танцював, обійнявшись з якоюсь білявкою! Яна очі вирячила від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Яна одягла свою найкрасивішу сукню, нафарбувалася, зробила зачіску, навіть про високі підбори не забула. Вона викликала таксі й поїхала в гості до свого коханого Сашка. Вже у під’їзді вона почула гучну музику. Вона долинала з квартири Олександра. Яна подзвонила в двері. Їй ніхто не відчинив. Тоді вона натиснула дверну ручку і зайшла в коридор. В квартирі було багато незнайомих їй людей. Яна озирнулась, шукаючи очима коханого і раптом побачила його у вітальні! Жінка оторопіла – її Сашко танцював, обійнявшись з якоюсь білявкою! Яна очі вирячила від несподіванки

-Яна, скільки можна? Ми ж збираємось одружитися! Яка ще перерва? Знову? Я так більше не можу! Я втомився від цих твоїх проблем! Або разом, або розходимося! Більше жодних перерв! Яна важко зітхнула і сумно посміхнулася до Сашка. -Значить, розходимося! Мені…

Ірина прокинулася рано. Приготувала сніданок, відправила дітей в школу, провела чоловіка на роботу. А сама вирішила зробити генеральне прибирання. Перш за все жінка вирішила поставити прання. Ірина перевіряла кишені одягу, як раптом натрапила на щось в піджаку чоловіка. – Дивно, що це? – подмала жінка, коли дістала з кишені піджака якийсь конверт. Ірина відкрила його і застигла від здивування. – Як він міг?! – тільки й вигукнула вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина прокинулася рано. Приготувала сніданок, відправила дітей в школу, провела чоловіка на роботу. А сама вирішила зробити генеральне прибирання. Перш за все жінка вирішила поставити прання. Ірина перевіряла кишені одягу, як раптом натрапила на щось в піджаку чоловіка. – Дивно, що це? – подмала жінка, коли дістала з кишені піджака якийсь конверт. Ірина відкрила його і застигла від здивування. – Як він міг?! – тільки й вигукнула вона

Ірина витирала пил, намагаючись залізти в найнедоступніші місця. Вона любила, коли в будинку панувала кришталева чистота і намагалася підтримувати її. Скільки разів чоловік Ігор пропонував їй найняти людину, яка підтримуватиме в будинку порядок, але Ірина була проти цього. – Навіщо…

Мар’яна зустрілася з своїми подругами у кафе. Сиділи, як завжди обговорювали своє життя. І тут Катя раптом запитала: – Мар’яно, слухай, а ти своєму Ігорю довіряєш? – Ну, так, у нас немає секретів, а чому ти питаєш? – насторожилася Мар’яна. Катя з Олесею переглянулись, подруга продовжувала: – Я повинна тобі дещо показати. Катя дістала з сумочки телефон, відкрила якесь фото, і показала його Мар’яні. Жінка глянула на екран і застигла на місці. – Це якийсь жарт? – тільки й промовила вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Мар’яна зустрілася з своїми подругами у кафе. Сиділи, як завжди обговорювали своє життя. І тут Катя раптом запитала: – Мар’яно, слухай, а ти своєму Ігорю довіряєш? – Ну, так, у нас немає секретів, а чому ти питаєш? – насторожилася Мар’яна. Катя з Олесею переглянулись, подруга продовжувала: – Я повинна тобі дещо показати. Катя дістала з сумочки телефон, відкрила якесь фото, і показала його Мар’яні. Жінка глянула на екран і застигла на місці. – Це якийсь жарт? – тільки й промовила вона

Після розлучення з чоловіком, Мар’яна довго приходила в себе. Вона любила свого Ігоря, любила без оглядки, вона така за вдачею. Коли вже любить, то любить, всю себе віддавала чоловікові і синові. Ну з сином все зрозуміло, це єдиний чоловік у…

Анастасія закривала аджику, коли в двері подзвонили. Жінка витерла руки об фартух, і пішла відкривати. На порозі стояла незнайома жінка. – Вас Анастасія Іванівна звуть? – запитала незнайомка. – Так. А ви хто? – здивувалася господиня. – Мене звуть Діана. Мені необхідно поговорити з вами про Андрія, – раптом сказала гостя. – З ним щось сталося? – захвилювалася Анастасія. – Ні. Сталося зі мною, – тихо сказала Діана. – Ви повинні знати правду! Анастасія запросила гостю в квартиру, приготувавшись до найгіршого

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Анастасія закривала аджику, коли в двері подзвонили. Жінка витерла руки об фартух, і пішла відкривати. На порозі стояла незнайома жінка. – Вас Анастасія Іванівна звуть? – запитала незнайомка. – Так. А ви хто? – здивувалася господиня. – Мене звуть Діана. Мені необхідно поговорити з вами про Андрія, – раптом сказала гостя. – З ним щось сталося? – захвилювалася Анастасія. – Ні. Сталося зі мною, – тихо сказала Діана. – Ви повинні знати правду! Анастасія запросила гостю в квартиру, приготувавшись до найгіршого

Андрій щойно прокинувся, Діана вже не спала. – Котра година? – Запитав Андрій. – Початок шостої, – відповіла Діана. – Як добре,  – сказав Андрій, – не хочеться вставати, не хочеться йти. Отак би лежав і лежав усе життя. До…

Тамара вийшла з пологового будинку, із згортком на руках. Жінка оглянулася на всі боки, Віктора ніде не було. Раптом з автомобіля, припаркованого біля входу, вийшла свекруха Маргарита Іванівна. – А де Віктор? – усміхнулася невістка. Маргарита Іванівна підійшла ближче, і глянула на внука. – Ой, який хороший, – сказала свекруха. – А де Віктор? – ще раз перепитала Тамара. Маргарита Іванівна з жалем глянула на Тамару, нахилилася до неї, і щось шепнула на вухо. – Ви що, жартуєте?! – тільки й вигукнула Тамара

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тамара вийшла з пологового будинку, із згортком на руках. Жінка оглянулася на всі боки, Віктора ніде не було. Раптом з автомобіля, припаркованого біля входу, вийшла свекруха Маргарита Іванівна. – А де Віктор? – усміхнулася невістка. Маргарита Іванівна підійшла ближче, і глянула на внука. – Ой, який хороший, – сказала свекруха. – А де Віктор? – ще раз перепитала Тамара. Маргарита Іванівна з жалем глянула на Тамару, нахилилася до неї, і щось шепнула на вухо. – Ви що, жартуєте?! – тільки й вигукнула Тамара

Маргарита Іванівна з докором подивилася на сина, але нічого не сказала. – Мамо, це Ірина. Якщо ти не проти, ми поки що поживемо в моїй кімнаті. Не хвилюйся, ми скоро одружимося. – А як же Тамара? – Маргарита Іванівна не…

Оксана відпросилася з роботи раніше. Вона прийшла додому, відкрила квартиру своїм ключем. В коридорі Оксана помітила, кросівки чоловіка. – Коханий, я вдома, – знявши пальто, гукнула вона. Сергій не відповідав, але за хвилину вийшов із спальні. – О, а ти чому так рано, – здивувався він. – Відпросилася, погано себе почуваю, – сказала дружина і пішла у спальню щоб прилягти. Раптом Сергій став перед дверима і вигукнув: – Не заходь туди. Ти не так все зрозумієш! Оксана здивовано дивилася на Сергія, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана відпросилася з роботи раніше. Вона прийшла додому, відкрила квартиру своїм ключем. В коридорі Оксана помітила, кросівки чоловіка. – Коханий, я вдома, – знявши пальто, гукнула вона. Сергій не відповідав, але за хвилину вийшов із спальні. – О, а ти чому так рано, – здивувався він. – Відпросилася, погано себе почуваю, – сказала дружина і пішла у спальню щоб прилягти. Раптом Сергій став перед дверима і вигукнув: – Не заходь туди. Ти не так все зрозумієш! Оксана здивовано дивилася на Сергія, нічого не розуміючи

Оксана у свої п’ятдесят років дуже приваблива жінка, плюс успішна і начебто чоловічою увагою не обділена, але самотня. Чоловіки навколо неї все якось більше одружені, і зустрічі бувають швидкоплинними та тимчасовими. Не може вона вибрати чоловіка, який влаштовував би її…

У Тамара Андріївни не стало чоловіка. Останнім часом він був дуже слабий. Рідні доньки допомагати їй відмовилися. Тільки їх син, Дмитрик, щовечора приїжджав. А вдень приходила його дружина Олександра, робила процедури і дещо по господарству. – Лесю, дорогенька, облиш, я сама зроблю, – казала Тамара невістці. – Пообідай он, я супчик зварила. – Та мені вже ніколи, – казала Олександра, але сідала і таки їла, щоб не ображати свекруху. Так якось вони і впоралися з усім. А як не стало чоловіка Тамари, то раптом зʼявилися доньки. І вона вже здогадалась чого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Тамара Андріївни не стало чоловіка. Останнім часом він був дуже слабий. Рідні доньки допомагати їй відмовилися. Тільки їх син, Дмитрик, щовечора приїжджав. А вдень приходила його дружина Олександра, робила процедури і дещо по господарству. – Лесю, дорогенька, облиш, я сама зроблю, – казала Тамара невістці. – Пообідай он, я супчик зварила. – Та мені вже ніколи, – казала Олександра, але сідала і таки їла, щоб не ображати свекруху. Так якось вони і впоралися з усім. А як не стало чоловіка Тамари, то раптом зʼявилися доньки. І вона вже здогадалась чого

Тамара Андріївна поховала чоловіка. Останнім часом він був дуже слабий і потребував догляду. Доньки допомагати відмовилися, посилаючись на роботу. Тільки їх син, Дмитрик, щовечора приїжджав. Вдень приходила його дружина Олександра, робила процедури і дещо по господарству. -Лесю, дорогенька, облиш, я…

Ірина йшла додому пізно. Раптом біля її під’їзду вона почула чоловічий голос з кущів. У світлі ліхтаря з’явився чоловічий силует. – Ви?! – раптом вигукнув незнайомець, коли побачив Ірину. – Мабуть, знову з подругою в кафе зустрічалися? Ірина впізнала в ньому чоловіка, який теж був у кафе і з цікавістю поглядав на неї. – Я живу в сусідньому будинку, – продовжував чоловік. – Якось не наважувався підійти до вас, познайомитись. В мене кіт втік, другий день шукаю. Всі кущі облазив. Ірина раптом голосно розсміялася! – Ви чого це смієтеся?! – чоловік не розумів, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина йшла додому пізно. Раптом біля її під’їзду вона почула чоловічий голос з кущів. У світлі ліхтаря з’явився чоловічий силует. – Ви?! – раптом вигукнув незнайомець, коли побачив Ірину. – Мабуть, знову з подругою в кафе зустрічалися? Ірина впізнала в ньому чоловіка, який теж був у кафе і з цікавістю поглядав на неї. – Я живу в сусідньому будинку, – продовжував чоловік. – Якось не наважувався підійти до вас, познайомитись. В мене кіт втік, другий день шукаю. Всі кущі облазив. Ірина раптом голосно розсміялася! – Ви чого це смієтеся?! – чоловік не розумів, що відбувається

Ірина після розлучення з чоловіком довго приходила до тями, все-таки майже двадцять років сімейного життя, дочка доросла. Її спіткало величезне розчарування, тепер вона не вірить чоловікам, стосунки її з чоловіком особливо останні три роки були неприємними, а вона сподівалася, все…

Оля вирішила поставити чайник, заварила чаю й зробила бутерброди з ковбасою. – Ось, пригощайся, – підсунула вона тарілку чоловікові. Василь глянув на їжу, скривився і відсунув назад. – Не хочу я їсти… – пробурмотів він і раптом його очі округлились. – Дивись! – закричав він. – Навіть в тарілці шерсть! Як же мені твій кіт набрид. Стільки шерсті від нього. А ти зовсім не прибираєш! Ти ж вдома сидиш? – Я не просто вдома сиджу! – сказала Оля. – Я працюю й заробляю гроші. І між іншим, більше, аніж ти! Василь аж присів від несподіванки. І тут почалося

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля вирішила поставити чайник, заварила чаю й зробила бутерброди з ковбасою. – Ось, пригощайся, – підсунула вона тарілку чоловікові. Василь глянув на їжу, скривився і відсунув назад. – Не хочу я їсти… – пробурмотів він і раптом його очі округлились. – Дивись! – закричав він. – Навіть в тарілці шерсть! Як же мені твій кіт набрид. Стільки шерсті від нього. А ти зовсім не прибираєш! Ти ж вдома сидиш? – Я не просто вдома сиджу! – сказала Оля. – Я працюю й заробляю гроші. І між іншим, більше, аніж ти! Василь аж присів від несподіванки. І тут почалося

-Васильку, я прошу тебе ще раз! Давай змінимо тему. Ти ж мені обіцяв, що більше не будеш погано говорити про мого сина! -Я й не говорю погано, а говорю, як є! Він тобою потакає, як тільки може. А ти посміхаєшся…

– Яскрава така, ефектна жінка наша нова сусідка! – сказав Олександр Петрович дружині під час обіду. Олена Миколаївна невдоволено глянула на нього. – А тобі що?! Не настрибався ще, чи що? Ми з тобою пенсіонери. А вона одягається, наче їй тридцять років, хоча теж у віці. Олександр Петрович замовк… А згодом він став помічати за собою, що навмисно чекає Ніну, сидячи на лавці біля під’їзду. Одного разу він знов сидів на лавці, сподіваючись побачити сусідку. І раптом вона зʼявилася на подвір’ї… Олександр, як глянув на неї, то так і оторопів

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Яскрава така, ефектна жінка наша нова сусідка! – сказав Олександр Петрович дружині під час обіду. Олена Миколаївна невдоволено глянула на нього. – А тобі що?! Не настрибався ще, чи що? Ми з тобою пенсіонери. А вона одягається, наче їй тридцять років, хоча теж у віці. Олександр Петрович замовк… А згодом він став помічати за собою, що навмисно чекає Ніну, сидячи на лавці біля під’їзду. Одного разу він знов сидів на лавці, сподіваючись побачити сусідку. І раптом вона зʼявилася на подвір’ї… Олександр, як глянув на неї, то так і оторопів

Олександр Петрович одразу звернув увагу на нову сусідку у їхньому під’їзді. Жінка приїхала місяць тому. Спочатку вона активно займалася ремонтом квартири, винаймаючи то одного, то іншого майстра. Нарешті, остаточно влаштувавшись на новому місці, Ніна, як вона представилася сусідам, почала налагоджувати…

Повернутись вверх