Пліткарка

Жіночий журнал

Оля вирішила поставити чайник, заварила чаю й зробила бутерброди з ковбасою. – Ось, пригощайся, – підсунула вона тарілку чоловікові. Василь глянув на їжу, скривився і відсунув назад. – Не хочу я їсти… – пробурмотів він і раптом його очі округлились. – Дивись! – закричав він. – Навіть в тарілці шерсть! Як же мені твій кіт набрид. Стільки шерсті від нього. А ти зовсім не прибираєш! Ти ж вдома сидиш? – Я не просто вдома сиджу! – сказала Оля. – Я працюю й заробляю гроші. І між іншим, більше, аніж ти! Василь аж присів від несподіванки. І тут почалося

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля вирішила поставити чайник, заварила чаю й зробила бутерброди з ковбасою. – Ось, пригощайся, – підсунула вона тарілку чоловікові. Василь глянув на їжу, скривився і відсунув назад. – Не хочу я їсти… – пробурмотів він і раптом його очі округлились. – Дивись! – закричав він. – Навіть в тарілці шерсть! Як же мені твій кіт набрид. Стільки шерсті від нього. А ти зовсім не прибираєш! Ти ж вдома сидиш? – Я не просто вдома сиджу! – сказала Оля. – Я працюю й заробляю гроші. І між іншим, більше, аніж ти! Василь аж присів від несподіванки. І тут почалося

-Васильку, я прошу тебе ще раз! Давай змінимо тему. Ти ж мені обіцяв, що більше не будеш погано говорити про мого сина! -Я й не говорю погано, а говорю, як є! Він тобою потакає, як тільки може. А ти посміхаєшся…

– Яскрава така, ефектна жінка наша нова сусідка! – сказав Олександр Петрович дружині під час обіду. Олена Миколаївна невдоволено глянула на нього. – А тобі що?! Не настрибався ще, чи що? Ми з тобою пенсіонери. А вона одягається, наче їй тридцять років, хоча теж у віці. Олександр Петрович замовк… А згодом він став помічати за собою, що навмисно чекає Ніну, сидячи на лавці біля під’їзду. Одного разу він знов сидів на лавці, сподіваючись побачити сусідку. І раптом вона зʼявилася на подвір’ї… Олександр, як глянув на неї, то так і оторопів

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Яскрава така, ефектна жінка наша нова сусідка! – сказав Олександр Петрович дружині під час обіду. Олена Миколаївна невдоволено глянула на нього. – А тобі що?! Не настрибався ще, чи що? Ми з тобою пенсіонери. А вона одягається, наче їй тридцять років, хоча теж у віці. Олександр Петрович замовк… А згодом він став помічати за собою, що навмисно чекає Ніну, сидячи на лавці біля під’їзду. Одного разу він знов сидів на лавці, сподіваючись побачити сусідку. І раптом вона зʼявилася на подвір’ї… Олександр, як глянув на неї, то так і оторопів

Олександр Петрович одразу звернув увагу на нову сусідку у їхньому під’їзді. Жінка приїхала місяць тому. Спочатку вона активно займалася ремонтом квартири, винаймаючи то одного, то іншого майстра. Нарешті, остаточно влаштувавшись на новому місці, Ніна, як вона представилася сусідам, почала налагоджувати…

Світлана прийшла з роботи пізно. Вона роззулася, важко зітхнула і пішла на кухню. За цілий день вона дуже втомилася. За столом на кухні сиділа її мати Антоніна Петрівна, й уважно щось роздивлялася на екрані ноутбука. – Ой, доню! – скочила вона з-за столу. – А я тебе цілий вечір чекаю! Світлана здивовано глянула на жінку. – Не дивись на мене так! – продовжувала Антоніна. – Ось глянь сюди, – вона повернула до доньки ноутбук. Світлана глянула на екран і ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана прийшла з роботи пізно. Вона роззулася, важко зітхнула і пішла на кухню. За цілий день вона дуже втомилася. За столом на кухні сиділа її мати Антоніна Петрівна, й уважно щось роздивлялася на екрані ноутбука. – Ой, доню! – скочила вона з-за столу. – А я тебе цілий вечір чекаю! Світлана здивовано глянула на жінку. – Не дивись на мене так! – продовжувала Антоніна. – Ось глянь сюди, – вона повернула до доньки ноутбук. Світлана глянула на екран і ахнула

Двадцять два роки Антоніна Петрівна прожила б вдовою і прожила б ще стільки ж, але вона вирішила знайти своїй дочці Світлані чоловіка. Дочка в неї вийшла якась невезуча – у школі навчалася погано, з коледжу її відрахували, чоловік її кинув…

Віктор повертався з відрядження. Чоловік піднявся на свій поверх, і вийшовши з ліфта застиг. Перед дверима його квартири, стояли якісь валізи. – Дивно, – подумав він, і спробував відкрити квартиру своїм ключем, але замок був змінений. Віктор набрав номер дружини. – Оксано! Кохана! В чому справа? Чому мої валізи на сходовій клітці? І замки змінені, – здивувався чоловік. – Тому що, я все дізналася! – раптом сказала дружина. – Ти про що, кохана? – промовив здивовано Віктор, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор повертався з відрядження. Чоловік піднявся на свій поверх, і вийшовши з ліфта застиг. Перед дверима його квартири, стояли якісь валізи. – Дивно, – подумав він, і спробував відкрити квартиру своїм ключем, але замок був змінений. Віктор набрав номер дружини. – Оксано! Кохана! В чому справа? Чому мої валізи на сходовій клітці? І замки змінені, – здивувався чоловік. – Тому що, я все дізналася! – раптом сказала дружина. – Ти про що, кохана? – промовив здивовано Віктор, нічого не розуміючи

Віктор вважав себе людиною щасливою. Він був розумний, гарний, мав непогану посаду з відповідним окладом. Природжена галантність, почуття гумору та спортивна постать дозволяли йому легко знайомитися з жінками, отримувати від них бажане та коли заманеться розлучатися. Віктор познайомився з Оксаною,…

Олена вийшла з автобусу з важкими пакетами в руках. – Як давно я не була вдома, – тихо промовила жінка. Останніх шість років, Олена провела на заробітках в Італії. Жінка підійшла до рідного будинку, відкрила хвіртку і зайшла у двір. – Мамо, Гануся, я вдома, – вигукнула вона. Але ніхто не вийшов зустрічати Олену. – Дивно. Можливо на городі, – подумала жінка і зайшла в будинок. Раптом Олена, почула, що на кухні хтось розмовляє, і розмова явно про неї. Жінка прислухалася і застигла на місці

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена вийшла з автобусу з важкими пакетами в руках. – Як давно я не була вдома, – тихо промовила жінка. Останніх шість років, Олена провела на заробітках в Італії. Жінка підійшла до рідного будинку, відкрила хвіртку і зайшла у двір. – Мамо, Гануся, я вдома, – вигукнула вона. Але ніхто не вийшов зустрічати Олену. – Дивно. Можливо на городі, – подумала жінка і зайшла в будинок. Раптом Олена, почула, що на кухні хтось розмовляє, і розмова явно про неї. Жінка прислухалася і застигла на місці

Лариса виховувала двох дочок зовсім одна. Чоловік покинув їх, а батьків давно не стало. Зовсім молоденька Лариса, звичайно, мріяла про чоловічу увагу та кохання. Тому частенько залишала своїх дівчат одних, виховувала як виходило, особливо не переймаючись. Благо, село, де жила…

Надія спекла пиріг і наварила борщу. Іван сів за стіл і пив чай. Він сьогодні допоміг Надії полагодити піч. Раптом на порозі зʼявилася Ольга. Іван орендував в її тітки кімнату. – Ну що ж ти, Іване, так довго? Ми з тіткою вже тебе зачекалися. Ходімо додому! – сказала вона. – Я не маленький, сам дорогу знайду… – спохмурнів Іван. – Ну я піду, тоді, – сказала Ольга. – Надійко, а вийди зі мною, спитаю дещо. Вони вийшли, і раптом Ольга зашипіла: – Ти що це вирішила мужика в мене відвести?! Надя аж рота розкрила від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надія спекла пиріг і наварила борщу. Іван сів за стіл і пив чай. Він сьогодні допоміг Надії полагодити піч. Раптом на порозі зʼявилася Ольга. Іван орендував в її тітки кімнату. – Ну що ж ти, Іване, так довго? Ми з тіткою вже тебе зачекалися. Ходімо додому! – сказала вона. – Я не маленький, сам дорогу знайду… – спохмурнів Іван. – Ну я піду, тоді, – сказала Ольга. – Надійко, а вийди зі мною, спитаю дещо. Вони вийшли, і раптом Ольга зашипіла: – Ти що це вирішила мужика в мене відвести?! Надя аж рота розкрила від здивування

Іван примружився й окинув поглядом невеличке село. -Красиво! – зітхнув він. Осінь вже накрила жовтим килимом все, що могла. Дахи будинків, лавки, дорогу. Він легко збіг з пагорба і попрямував прямо в сільраду. -Так, Іване Степановичу, дивлюся вашу трудову книжку…

Василь з дружиною приїхав до брата в гості. – Дивно, десь нема нікого, – сказала Світлана. – Можливо обідають, – відповів Василь і зайшов у хату. На кухні сиділа дружина брата Оксана, вся заплакана. – Що сталося? – захвилювався Василь. – Михайло знову загуляв, та ще й сина Вітю привчив, – крізь сльози сказала Оксана. – Я вже не знаю, що робити. Василь задумався, а потім сказав: – Оксано, я ж вашому Віктору – хрещений батько? – Так. А що? – здивувалася жінка. – Заспокойся. Я знаю, як вам допомогти, – задоволено усміхнувся Василь

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василь з дружиною приїхав до брата в гості. – Дивно, десь нема нікого, – сказала Світлана. – Можливо обідають, – відповів Василь і зайшов у хату. На кухні сиділа дружина брата Оксана, вся заплакана. – Що сталося? – захвилювався Василь. – Михайло знову загуляв, та ще й сина Вітю привчив, – крізь сльози сказала Оксана. – Я вже не знаю, що робити. Василь задумався, а потім сказав: – Оксано, я ж вашому Віктору – хрещений батько? – Так. А що? – здивувалася жінка. – Заспокойся. Я знаю, як вам допомогти, – задоволено усміхнувся Василь

– Василю, допоможи! На хоч поговори з братом! Вони мені тут ось що влаштували! Ааа-аа, Василю!, – гукала в телефон Оксана,  дружина Михайла. – Оксано, що сталося? – захвилювався Василь, почувши в телефоні голос дружини брата. – Алло, братику, –…

Було вже пізно, як раптом в квартирі Варвари Петрівни пролунав дзвінок у двері. Вони з квартиранткою Вірою переглянулися, і бабуся сказала: – Петрик, мабуть, племінник мій. Давно не був, от і вирішив мене провідати. Старенька вийшла в коридор, запитала хто там, і відчинила двері. Почувся чоловічий голос, а потім радісний гомін господині. – Проходь, дорогенький, ти якраз до чаю! – припрошувала жінка. – Вірочко, став чайник, посидимо втрьох! І тут на кухню зайшов він! Віра глянула на гостя і аж присіла від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Було вже пізно, як раптом в квартирі Варвари Петрівни пролунав дзвінок у двері. Вони з квартиранткою Вірою переглянулися, і бабуся сказала: – Петрик, мабуть, племінник мій. Давно не був, от і вирішив мене провідати. Старенька вийшла в коридор, запитала хто там, і відчинила двері. Почувся чоловічий голос, а потім радісний гомін господині. – Проходь, дорогенький, ти якраз до чаю! – припрошувала жінка. – Вірочко, став чайник, посидимо втрьох! І тут на кухню зайшов він! Віра глянула на гостя і аж присіла від несподіванки

Була в житті Віри одна мрія стати щасливою. Вчителі у сільській школі їй таке майбутнє і пророкували: відмінниця ж розумниця. Так і казали: далеко підеш, багато чого доб’єшся. І дівчина їм вірила. Закінчила школу, поцілувала батьків, плачучу маму та строгого…

– Сьогодні мій двоюрідний брат з дружиною у гості прийдуть, прийди раніше, – сказала Катя чоловіку. – Добре. О сьомій буду, – відповів Славко і побіг на роботу. Катя взялася накривати на стіл. О шостій годині у двері подзвонили. – Заходьте. Все вже готово, – провела до столу гостей Катя. Славко прийшов за півгодини. – Вибачте, – сказав чоловік. – Довелось затриматися. Ну що сідаємо. – Ні, наші гості вже йдуть, – раптом сказала Катя. Славко здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що тут сталося

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
– Сьогодні мій двоюрідний брат з дружиною у гості прийдуть, прийди раніше, – сказала Катя чоловіку. – Добре. О сьомій буду, – відповів Славко і побіг на роботу. Катя взялася накривати на стіл. О шостій годині у двері подзвонили. – Заходьте. Все вже готово, – провела до столу гостей Катя. Славко прийшов за півгодини. – Вибачте, – сказав чоловік. – Довелось затриматися. Ну що сідаємо. – Ні, наші гості вже йдуть, – раптом сказала Катя. Славко здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що тут сталося

Взагалі день народження у чоловіка був вчора і сьогодні вони нікого не чекали, але відмовити Катя не могла. – Він тобі потім сам зателефонує, прийдуть із дружиною з парку, і зателефонує, – продовжувала розмову тітка. – Значить, я скажу Володі,…

Марія готувала вечерю, коли в двері подзвонили. На порозі стояла її подруга Ольга. – Подруго, невже це правда? – у голосі Ольги звучала непідробна цікавість і щире здивування. – Що саме? – Запитала Марія. – Мені тут розповіли, що ви з Віктором розлучаєтеся, – раптом сказала Оля. – Так. Це правда, – зітхнула Марія. – Але чому? Ви ж так чудово жили! Всі приклад брали! – здивувалася подруга. – Олю, ти не знаєш найголовнішого! – по щоках Марії покотилися сльози. Ольга здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія готувала вечерю, коли в двері подзвонили. На порозі стояла її подруга Ольга. – Подруго, невже це правда? – у голосі Ольги звучала непідробна цікавість і щире здивування. – Що саме? – Запитала Марія. – Мені тут розповіли, що ви з Віктором розлучаєтеся, – раптом сказала Оля. – Так. Це правда, – зітхнула Марія. – Але чому? Ви ж так чудово жили! Всі приклад брали! – здивувалася подруга. – Олю, ти не знаєш найголовнішого! – по щоках Марії покотилися сльози. Ольга здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи

– Подруго, невже це правда? – у голосі Ольги звучала непідробна цікавість і щире здивування. – Що саме? – Запитала Марія, хоча відразу зрозуміла, про що мова. – Мені тут пташка на хвості принесла, що ви з Віктором розлучаєтеся! –…

Повернутись вверх