Пліткарка

Жіночий журнал

Марина вирішила зайти до матері в гості. Купивши тістечок до чаю, вона швидко дійшла до її квартири, подзвонила у двері. – Марино? А чому ти не попередила, що прийдеш? – здивувалася візиту дочки мати. – Я поряд була ось і вирішили заглянути, – сказала Марина. Ганна Григорівна виглядала розгубленою. Пройшовши до кімнати, Марина помітила стіл і розставлений посуд на ньому. – Ти когось чекаєш? – запитала Марина. – Та, подруги в гості мають зайти, – відповіла жінка. Раптом у двері подзвонили. Ганна Григорівна кинулася в коридор, Марина вирушила слідом. Мама відкрила вхідні двері і Марина застигла від побаченої картини

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина вирішила зайти до матері в гості. Купивши тістечок до чаю, вона швидко дійшла до її квартири, подзвонила у двері. – Марино? А чому ти не попередила, що прийдеш? – здивувалася візиту дочки мати. – Я поряд була ось і вирішили заглянути, – сказала Марина. Ганна Григорівна виглядала розгубленою. Пройшовши до кімнати, Марина помітила стіл і розставлений посуд на ньому. – Ти когось чекаєш? – запитала Марина. – Та, подруги в гості мають зайти, – відповіла жінка. Раптом у двері подзвонили. Ганна Григорівна кинулася в коридор, Марина вирушила слідом. Мама відкрила вхідні двері і Марина застигла від побаченої картини

– Лариса з Олексієм нарешті одружуються, – очі матері майбутньої нареченої світилися від щастя. – Заяву подали, весілля на сьоме червня призначено. – Я так за неї рада! – усміхнулася Марина. – Напевно, зараз вона тільки й думає про підготовку!…

Ольга готувала вечерю, коли на кухню увійшов чоловік. – Оля. У мене до тебе дуже серйозна розмова, – з важливим виглядом сказав Василь. – Я тебе слухаю, – відповіла Оля. – Давай спочатку поїмо, коли ситий, краще все вирішувати, – додав чоловік. – Ага, а раптом ти зібрався від мене йти, то я тебе ще годувати повинна? – єхидно додала дружина. – Як ти могла таке подумати? Але розмова і справді серйозна, – почав було Василь, потім на хвилину зупинився, зібрався з думками і все виклав дружині. Ольга вислухала чоловіка і застигла від почутого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга готувала вечерю, коли на кухню увійшов чоловік. – Оля. У мене до тебе дуже серйозна розмова, – з важливим виглядом сказав Василь. – Я тебе слухаю, – відповіла Оля. – Давай спочатку поїмо, коли ситий, краще все вирішувати, – додав чоловік. – Ага, а раптом ти зібрався від мене йти, то я тебе ще годувати повинна? – єхидно додала дружина. – Як ти могла таке подумати? Але розмова і справді серйозна, – почав було Василь, потім на хвилину зупинився, зібрався з думками і все виклав дружині. Ольга вислухала чоловіка і застигла від почутого

– Оля. У мене до тебе дуже серйозна розмова, – підійшов до дружини Василь. – Я тебе слухаю. – Давай спочатку поїмо, на ситий шлунок краще все вирішувати. – Ага, а раптом ти зібрався від мене йти, так краще йди…

Тетяна пішла на зустріч випускників. Була річниця – п’ять років випуску. Подружки ахнули, коли побачили Тетяну! Її було не впізнати! Замість безтурботного сміху на зустріч прийшла втомлена жінка з сумними очима… – Поспішила я, дівчатка, заміж вискочити, – пояснила вона подругам. Вони посиділи, поговорили та й розійшлися. Тетяна йшла додому задумлива. Вона так задумалася, що випадково зачепила сумкою якогось чоловіка. – Ой, вибачте, – зніяковіло сказала Тетяна. Чоловік обернувся і застиг на місці. – Тетяно, ти?! – раптом ахнув він. Жінка застигла від здивування

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна пішла на зустріч випускників. Була річниця – п’ять років випуску. Подружки ахнули, коли побачили Тетяну! Її було не впізнати! Замість безтурботного сміху на зустріч прийшла втомлена жінка з сумними очима… – Поспішила я, дівчатка, заміж вискочити, – пояснила вона подругам. Вони посиділи, поговорили та й розійшлися. Тетяна йшла додому задумлива. Вона так задумалася, що випадково зачепила сумкою якогось чоловіка. – Ой, вибачте, – зніяковіло сказала Тетяна. Чоловік обернувся і застиг на місці. – Тетяно, ти?! – раптом ахнув він. Жінка застигла від здивування

Всі дівчата в юності мріяли про велике і незвичайне кохання. Тетянка – теж. Вона чудово пам’ятала, як сиділа з подружками на березі річки і мріяла вголос: – Він буде добрий, сильний і гарний. Її старша сусідка недоречно захихотіла: – Ще…

– Все, Настю, між нами все скінчено! – заявив дружині Михайло. – Я хочу справжню родину, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони… Настя зібрала свої речі й поїхала у село. Там у неї була хата… Минуло два тижні. Настя вже звикла до села. Михайло не дзвонив і не писав. Тільки надійшло повідомлення про дату розлучення. Одного дня Настя пішла на прогулянку до озера. Коли жінка повернулася, то побачила біля хати… Машину Михайла! – А що це ми тут робимо?! – гукнула вона. Михайло застиг від несподіванки

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Все, Настю, між нами все скінчено! – заявив дружині Михайло. – Я хочу справжню родину, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони… Настя зібрала свої речі й поїхала у село. Там у неї була хата… Минуло два тижні. Настя вже звикла до села. Михайло не дзвонив і не писав. Тільки надійшло повідомлення про дату розлучення. Одного дня Настя пішла на прогулянку до озера. Коли жінка повернулася, то побачила біля хати… Машину Михайла! – А що це ми тут робимо?! – гукнула вона. Михайло застиг від несподіванки

– Все, Настю, між нами все скінчено! Я хочу справжньої родини, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я довго чекав, терпів. Мені потрібний син. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони. Я…

Віра мила посуд, а Ігор ліниво дивився телевізор, коли раптом пролунав дзвінок у двері. – Ти чекаєш на когось? – запитала Віра, кидаючи погляд на чоловіка. – Ні… – Ігор спохмурнів і пішов відкривати. На порозі стояла Оля, сестра чоловіка. – Приїхала! – радісно вигукнула вона, відразу кинувшись обіймати Віру. – Як я рада вас бачити! Ну дякую! Без вас нічого не вийшло б! – Олю, за що ти дякуєш? – не зрозуміла Віра. – А ти виглянь у вікно! І все зрозумієш! – радісно продовжила зовиця. Віра повіляно підійшла до вікна, подивилася вниз і застигла від побаченої картини

  • 3 місяці тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Віра мила посуд, а Ігор ліниво дивився телевізор, коли раптом пролунав дзвінок у двері. – Ти чекаєш на когось? – запитала Віра, кидаючи погляд на чоловіка. – Ні… – Ігор спохмурнів і пішов відкривати. На порозі стояла Оля, сестра чоловіка. – Приїхала! – радісно вигукнула вона, відразу кинувшись обіймати Віру. – Як я рада вас бачити! Ну дякую! Без вас нічого не вийшло б! – Олю, за що ти дякуєш? – не зрозуміла Віра. – А ти виглянь у вікно! І все зрозумієш! – радісно продовжила зовиця. Віра повіляно підійшла до вікна, подивилася вниз і застигла від побаченої картини

Віра кружляла по кухні, намагаючись швиденько налити чай. Жінка виймала заварку, а на столі вже стояв торт. – Ігоре, дай чашки, – попросила вона чоловіка. – Тримай, – відповів Ігор, передаючи їй спочатку одну, потім іншу. Він допомагав їй, не…

Катя повернулася додому з пакетом в руках. Її мати Світлана сиділа на кухні біля вікна. З вулиці тягло холодом, але вона цього не помічала. Жінка дивилася кудись вдалечінь, не бачачи нічого навколо. Пакет в руках Катя здавався таким безглуздим і громіздким у цій темній, похмурій кухні… Катя підійшла ближче. – Мамо, – тихо сказала вона. Її голос було майже не чути. Світлана відповіла не одразу. Вона не обернулася, навіть не глянула на дочку. Але коли жінка нарешті подивилася на Катю – в її голосі прозвучав подив! – Що це в тебе таке?! – ахнула Світлана. – Де ти взяла? Жінка застигла від здивування

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя повернулася додому з пакетом в руках. Її мати Світлана сиділа на кухні біля вікна. З вулиці тягло холодом, але вона цього не помічала. Жінка дивилася кудись вдалечінь, не бачачи нічого навколо. Пакет в руках Катя здавався таким безглуздим і громіздким у цій темній, похмурій кухні… Катя підійшла ближче. – Мамо, – тихо сказала вона. Її голос було майже не чути. Світлана відповіла не одразу. Вона не обернулася, навіть не глянула на дочку. Але коли жінка нарешті подивилася на Катю – в її голосі прозвучав подив! – Що це в тебе таке?! – ахнула Світлана. – Де ти взяла? Жінка застигла від здивування

Катя прийшла додому після школи, кинула рюкзак у коридорі і одразу попрямувала до кухні. Вона підійшла до холодильника, відкрила дверцята і зазирнула всередину. Там було порожньо, як завжди, якщо не рахувати однієї сосиски. Вона скривилася, але все-таки взяла її, прикидаючи,…

Ігор прийшов додому з роботи. Зазвичай, Олена його зустрічала, а сьогодні в квартирі була тиша. – Кохана! Ау-у-у! Ти вдома? – гукнув Ігор, знімаючи куртку та черевики. Пройшов на кухню. Олена сиділа за столом, у руках у неї був якийсь лист. – Ти чого не зустрічаєш чоловіка? Щось сталося? – запитав Ігор. – На, почитай, – з викликом сказала Олена і кинула листок Ігореві. Згорнутий лист обігнув дугу у повітрі, і спланував на підлогу. Ігор нахилився, підняв листок, розгорнув його, швидко переглянув і…застиг від побаченого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор прийшов додому з роботи. Зазвичай, Олена його зустрічала, а сьогодні в квартирі була тиша. – Кохана! Ау-у-у! Ти вдома? – гукнув Ігор, знімаючи куртку та черевики. Пройшов на кухню. Олена сиділа за столом, у руках у неї був якийсь лист. – Ти чого не зустрічаєш чоловіка? Щось сталося? – запитав Ігор. – На, почитай, – з викликом сказала Олена і кинула листок Ігореві. Згорнутий лист обігнув дугу у повітрі, і спланував на підлогу. Ігор нахилився, підняв листок, розгорнув його, швидко переглянув і…застиг від побаченого

Ігор прийшов додому з роботи. Зазвичай, Олена його зустрічала, а сьогодні в квартирі була тиша. – Кохана! Ау-у-у! Ти вдома? – гукнув Ігор, знімаючи куртку та черевики. Пройшов на кухню. Олена сиділа за столом, у руках у неї був якийсь…

Ганна гостювала у своєї доньки. Ніч видалася надзвичайно спекотною для ранньої весни, Ганна прокинулася від того, що дуже захотілося пити. Намагаючись не шуміти, жінка вийшла з кімнати і попрямувала на кухню за склянкою води. На шляху її зупинили голоси, що долинали зі спальні дочки та зятя. Андрій говорив роздратовано, кожна фраза була чутна в коридорі. – Це що, Андрій з Мариною сваряться? – здивувалася мати. Ганна причаїлася біля дверей спальні молодих, прислухалася до їхньої розмови і остовпіла від почутого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Ганна гостювала у своєї доньки. Ніч видалася надзвичайно спекотною для ранньої весни, Ганна прокинулася від того, що дуже захотілося пити. Намагаючись не шуміти, жінка вийшла з кімнати і попрямувала на кухню за склянкою води. На шляху її зупинили голоси, що долинали зі спальні дочки та зятя. Андрій говорив роздратовано, кожна фраза була чутна в коридорі. – Це що, Андрій з Мариною сваряться? – здивувалася мати. Ганна причаїлася біля дверей спальні молодих, прислухалася до їхньої розмови і остовпіла від почутого

– Ти чому приїхала, мамо? Сталося щось? – тривожно спитала Марина, впускаючи матір у квартиру. – Ні, доню, нічого не сталося, – заспокоїла Ганна дочку. – Просто скучила. Ось вирішила вас провідати. Вона перевела погляд на зятя, що зʼявився за…

Олексій приїхав у знайоме місто. Там він не був аж тринадцять років! Чоловік повільно йшов знайомими вулицями, які за ці роки стали зовсім чужими. Вітрини магазинів блищали новизною, а старі будинки вкрилися яскравими вивісками. Дерева, які його пам’ятали молодим, розрослися так, що й не впізнати! Сонце ліниво освітлювало місто, яке він колись так легко залишив позаду…. «Кав’ярня у Марини» – говорила вивіска невеликого затишного закладу. Олексій усміхнувся – раніше тут була звичайна забігайлівка. Він відкрив двері. Дзенькнув дзвіночок. – Капучіно, будь ласка! – гукнув він баристі. Чоловік сів за столиком біля вікна і раптом побілів від побаченого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій приїхав у знайоме місто. Там він не був аж тринадцять років! Чоловік повільно йшов знайомими вулицями, які за ці роки стали зовсім чужими. Вітрини магазинів блищали новизною, а старі будинки вкрилися яскравими вивісками. Дерева, які його пам’ятали молодим, розрослися так, що й не впізнати! Сонце ліниво освітлювало місто, яке він колись так легко залишив позаду…. «Кав’ярня у Марини» – говорила вивіска невеликого затишного закладу. Олексій усміхнувся – раніше тут була звичайна забігайлівка. Він відкрив двері. Дзенькнув дзвіночок. – Капучіно, будь ласка! – гукнув він баристі. Чоловік сів за столиком біля вікна і раптом побілів від побаченого

Олексій повільно йшов знайомими вулицями, які за тринадцять років стали зовсім чужими. Вітрини магазинів блищали новизною, старі будинки вкрилися яскравими вивісками, а дерева, які його пам’ятали молодим, розрослися до невпізнання. Осіннє сонце ліниво освітлювало місто, яке він колись так легко…

Ніна зі своєю подругою Світланою залишилися прибрати у кабінеті. Дівчат попросили витерти пил, розібрати папери й розкласти по шафках. Але Світлана в той день кудись поспішала. – Ніно, можна я піду раніше, мені дуже треба?! – попросила вона. Ніна кивнула. Вона була не проти. Дівчина любила залишатися на самоті. Тепер вона спокійно прибирала собі сама. А ще співала. Ну, а що?! Співати ж не забороняється?! У цей момент по коридору йшов молодий викладач Григорій. Він раптом зупинився перед дверима в кабінет. – Та що ж це таке?! – ахнув він. Чоловік якось незграбно зайшов у двері й оторопів від несподіванки

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна зі своєю подругою Світланою залишилися прибрати у кабінеті. Дівчат попросили витерти пил, розібрати папери й розкласти по шафках. Але Світлана в той день кудись поспішала. – Ніно, можна я піду раніше, мені дуже треба?! – попросила вона. Ніна кивнула. Вона була не проти. Дівчина любила залишатися на самоті. Тепер вона спокійно прибирала собі сама. А ще співала. Ну, а що?! Співати ж не забороняється?! У цей момент по коридору йшов молодий викладач Григорій. Він раптом зупинився перед дверима в кабінет. – Та що ж це таке?! – ахнув він. Чоловік якось незграбно зайшов у двері й оторопів від несподіванки

Григорій задумався, коли дізнався, що дівчина молодша за нього на цілих дванадцять років. Йому тридцять один, а їй девʼятнадцять. Така різниця у віці бентежила. Плюс вона ще й студентка, яка прийшла до нього вчитися. З якого боку не глянь –…

Повернутись вверх