Пліткарка

Жіночий журнал

Оля прокинулася рано, приготувала сніданок, провела чоловіка на роботу. – Потрібно по продукти з’їздити, – подумала жінка, одягнулася, і поїхала у торговий центр. Після покупки продуктів, жінка захотіла купити собі якесь вбрання. Зайшла в один з магазинів, вибрала красиву сукню і зайшла в примірочну. Раптом Оля, почула дивні голоси з сусідньої кабінки. Жінка прислухалася і застигла від несподіванки. – Невже це правда? – тільки й подумала вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля прокинулася рано, приготувала сніданок, провела чоловіка на роботу. – Потрібно по продукти з’їздити, – подумала жінка, одягнулася, і поїхала у торговий центр. Після покупки продуктів, жінка захотіла купити собі якесь вбрання. Зайшла в один з магазинів, вибрала красиву сукню і зайшла в примірочну. Раптом Оля, почула дивні голоси з сусідньої кабінки. Жінка прислухалася і застигла від несподіванки. – Невже це правда? – тільки й подумала вона

Було пізно. Оля, вклавши дітей спати, пішла на кухню. Закип’ятила води в чайнику, налила собі чаю і вмостилася за стіл. Чоловіка Івана все ще не було – в останні тижні він мав багато роботи, доводилося затримуватися. Дружині було шкода його,…

Олена вийшла з ванної кімнати, закрутила рушником волосся й пішла поставити чайник. Вдома вона була сама. Олена зайшла на кухню й застигла на порозі! На столі стояла хлібниця з нарізаним хлібом, у мийці лежала брудна тарілка й ложка з виделкою, а на плиті стояла каструля! Олена підійшла, доторкнулася – ще тепла… Раптом вона почула звук телевізора, який хтось увімкнув. – О, Господи, – прошепотіла дівчина. – Тут хтось є… Олена побігла у ванну і тільки й встигла накинути халат, як у двері хтось постукав. Олена аж застигла від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена вийшла з ванної кімнати, закрутила рушником волосся й пішла поставити чайник. Вдома вона була сама. Олена зайшла на кухню й застигла на порозі! На столі стояла хлібниця з нарізаним хлібом, у мийці лежала брудна тарілка й ложка з виделкою, а на плиті стояла каструля! Олена підійшла, доторкнулася – ще тепла… Раптом вона почула звук телевізора, який хтось увімкнув. – О, Господи, – прошепотіла дівчина. – Тут хтось є… Олена побігла у ванну і тільки й встигла накинути халат, як у двері хтось постукав. Олена аж застигла від несподіванки

Нарешті закінчився робочий тиждень. Вечір п’ятниці, як маленьке свято, а попереду вихідні, які мали бути чудовими! Оленка потяглася – засиділася на роботі. Всі вже пішли, пора і їй додому. Вона вимкнула комп’ютер, перевзулася і тільки взялася за сумочку, як раптом…

Ірина закривала мариновані гриби, як раптом подзвонили у двері. На порозі стояла свекруха. – Здрастуйте. Проходьте, – запросила Іра. – Що це ти надумала? – прямо з порога почала Марія Романівна. – Ви про що? – незрозуміла Ірина. – Не прикидайся. Ти знаєш про що я! – повторила Марія Романівна. – Доречі. Забула вас привітати. З онучкою вас, – раптом додала невістка. – Ти про що? Ти що народила? – здивувалася свекруха. – Ні, не я, – єхидно сказала Ірина. Марія Романівна здивовано дивилася на невістку, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина закривала мариновані гриби, як раптом подзвонили у двері. На порозі стояла свекруха. – Здрастуйте. Проходьте, – запросила Іра. – Що це ти надумала? – прямо з порога почала Марія Романівна. – Ви про що? – незрозуміла Ірина. – Не прикидайся. Ти знаєш про що я! – повторила Марія Романівна. – Доречі. Забула вас привітати. З онучкою вас, – раптом додала невістка. – Ти про що? Ти що народила? – здивувалася свекруха. – Ні, не я, – єхидно сказала Ірина. Марія Романівна здивовано дивилася на невістку, нічого не розуміючи

– Ти добре подумала, Іро? У вас діти. У них перехідний вік, – спробувала відмовити Ірину мама. – Мамо, у них майже завжди вік перехідний. Мені, що чекати доки вони не одружуються, заміж не вийдуть? – відмахнулася дочка. – Ну…

Оксана готувала сніданок, коли на кухню зайшов її чоловік Максим. – Оксаночко, я зʼїжджу на дачу, там треба дах підлатати, – заявив він. – А коли ж ти приїдеш? – здивувалась дружина. – Буду завтра! Все, бувай кохана! Максим взяв деякі інструменти і вийшов з квартири. Оксана цілий день була вдома, а під вечір їй стало нудно. – Зʼїжджу-но я до Максима, – подумала вона. – Може допоможу чимось. Через годину Оксана підходила до їхньої дачної хатини. Вона відкрила хвіртку і раптом почула, що з хати лунає гучна музика. Оксана відкрила двері, зайшла всередину й ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Оксана готувала сніданок, коли на кухню зайшов її чоловік Максим. – Оксаночко, я зʼїжджу на дачу, там треба дах підлатати, – заявив він. – А коли ж ти приїдеш? – здивувалась дружина. – Буду завтра! Все, бувай кохана! Максим взяв деякі інструменти і вийшов з квартири. Оксана цілий день була вдома, а під вечір їй стало нудно. – Зʼїжджу-но я до Максима, – подумала вона. – Може допоможу чимось. Через годину Оксана підходила до їхньої дачної хатини. Вона відкрила хвіртку і раптом почула, що з хати лунає гучна музика. Оксана відкрила двері, зайшла всередину й ахнула

Максим стояв у коридорі перед дзеркалом і планував серйозну розмову з дружиною. Поруч із ним стояв його двадцятип’ятирічний син Степан, який уважно стежив за батьком. Коли щось Степану не подобалося, він поправляв батька і радив йому, як краще все зробити….

Степан відкрив двері своїм ключем і зайшов у квартиру. – Привіт, кохана, – гукнув він єлейним голоском. – Привіт! – крикнула йому з кухні Настя. – Ходи вечеряти! Степан сів за стіл. Дружина поставила перед ним тарілку голубців, як раптом почувся дзвінок у двері. Настя побігла відчиняти. На порозі стояла сусідка Тетяна! – Привіт, Настю, – діловито почала вона. – А я тут до тебе з новиною! Чоловік твій вдома, чи ще у своєї? – Привіт, ти про що?! – здивувалась Настя. – Якої своєї?! – А я сьогодні чоловічка твого, у моєї сестри сусідки зустріла! Настя очі вирячила від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Степан відкрив двері своїм ключем і зайшов у квартиру. – Привіт, кохана, – гукнув він єлейним голоском. – Привіт! – крикнула йому з кухні Настя. – Ходи вечеряти! Степан сів за стіл. Дружина поставила перед ним тарілку голубців, як раптом почувся дзвінок у двері. Настя побігла відчиняти. На порозі стояла сусідка Тетяна! – Привіт, Настю, – діловито почала вона. – А я тут до тебе з новиною! Чоловік твій вдома, чи ще у своєї? – Привіт, ти про що?! – здивувалась Настя. – Якої своєї?! – А я сьогодні чоловічка твого, у моєї сестри сусідки зустріла! Настя очі вирячила від здивування

-Я однаково люблю і дружину, й іншу жінку! – казав Степан. – Від дружини не відмовляюся, я до неї звик, мені з нею зручно, і від іншої жінки не хочу відмовлятися. Вони мені обидві подобаються! Степану сорок один рік і…

Антоніна поспішала додому. Їй треба й вечерю приготувати, і в хаті прибрати, і з дітьми посидіти. Жінка проходила повз церкву, як раптом побачила, що звідти виходить її сусідка Ольга. Про Ольгу у них у дворі, чого тільки не говорили. І що гуляща, і одиначка, і що до чужих чоловіків ласа… – І чого це вона до церкви прийшла? – подумала Антоніна. – Давайте допоможу, – наздогнала її Ольга і раптом взяла з рук Антоніни важку сумку з продуктами. Антоніна оторопіла від несподіванки. Вона придивилася й помітила в руці в Ольги якусь дивну річ

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Антоніна поспішала додому. Їй треба й вечерю приготувати, і в хаті прибрати, і з дітьми посидіти. Жінка проходила повз церкву, як раптом побачила, що звідти виходить її сусідка Ольга. Про Ольгу у них у дворі, чого тільки не говорили. І що гуляща, і одиначка, і що до чужих чоловіків ласа… – І чого це вона до церкви прийшла? – подумала Антоніна. – Давайте допоможу, – наздогнала її Ольга і раптом взяла з рук Антоніни важку сумку з продуктами. Антоніна оторопіла від несподіванки. Вона придивилася й помітила в руці в Ольги якусь дивну річ

Антоніна поспішала додому, їй треба й вечерю приготувати, і прибрати, і з дітьми поспілкуватися. Потім чоловік з роботи прийде, теж уваги вимагатиме. Ну велика родина, куди ж від цього клопоту подінешся. Жінка проходила повз церкву, куди вона майже не заглядала,…

– Де моя біла сорочка? – запитав Олег у дружини. Чоловік дуже хвилювався, на роботі мала бути важлива нарада. – Та заспокойся ти, – втішала його Оксана. – Ось вона. Олег одягнувся, зібрав документи і вийшов з квартири. За хвилину він повернувся. – Там дощ! – сказав чоловік зняв пальто, одягнув куртку і пішов. Оксана підняла кинуте похапцем пальто, і вже збиралася прибрати його в шафу, коли в кишені щось забрязкало. Жінка сунула руку в кишеню, і застигла на місці. – Як це розуміти? – тільки й сказала вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Де моя біла сорочка? – запитав Олег у дружини. Чоловік дуже хвилювався, на роботі мала бути важлива нарада. – Та заспокойся ти, – втішала його Оксана. – Ось вона. Олег одягнувся, зібрав документи і вийшов з квартири. За хвилину він повернувся. – Там дощ! – сказав чоловік зняв пальто, одягнув куртку і пішов. Оксана підняла кинуте похапцем пальто, і вже збиралася прибрати його в шафу, коли в кишені щось забрязкало. Жінка сунула руку в кишеню, і застигла на місці. – Як це розуміти? – тільки й сказала вона

Щастю Оксани відверто заздрили. Хтось “по-білому”, зітхаючи, “Ех, пощастило тобі, Оксана, з чоловіком!”, а хтось і по-чорному. Оксана, звичайно, знала про це, але зовсім не переживала – просто жила і раділа. А чого тут переживати? Ну заздрите – і заздріть,…

Тамара цілий день поралася на кухні. По всій квартирі розносилися смачні аромати свіжої випічки. – Мамо, привіт! Я вдома! – почувся з коридору голос її синочка Володі. – Привіт, – гукнула Тамара. – Ходімо, не переживай… – прошепотів комусь син. Тамара зрозуміла, що він не сам. Вона швидко витерла руки і визирнула в коридор. – Мамо, це Катя… – сказав хлопчик. – А це моя мама, Тамара Ігорівна, можна просто тітка Тома. – Мамо, цей… – продовжив Володя. – Ми з Катею… Вирішили одружитися! Тамара застигла з чашкою в руках. Вона не вірила своїм вухам

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Тамара цілий день поралася на кухні. По всій квартирі розносилися смачні аромати свіжої випічки. – Мамо, привіт! Я вдома! – почувся з коридору голос її синочка Володі. – Привіт, – гукнула Тамара. – Ходімо, не переживай… – прошепотів комусь син. Тамара зрозуміла, що він не сам. Вона швидко витерла руки і визирнула в коридор. – Мамо, це Катя… – сказав хлопчик. – А це моя мама, Тамара Ігорівна, можна просто тітка Тома. – Мамо, цей… – продовжив Володя. – Ми з Катею… Вирішили одружитися! Тамара застигла з чашкою в руках. Вона не вірила своїм вухам

Тамара цілий день поралася на кухні. По всій квартирі розносилися смачні аромати свіжої випічки. -Ма-а-мо! Привіт! Я вдома! – раптом почулося з коридору голос її синочка Володі. -Привіт, Володю, – гукнула Тамара. -Ходімо, ходімо, не переживай… – з коридору чувся…

Віктор прокинувся рано, поснідав, і почав збиратися на роботу. Раптом пролунав дзвінок телефону. Дзвонила сестра Неля. – Привіт, Вітя. Ти зміг би сьогодні, на могилку до мами з’їздити? Там майстрі приїдуть, квітник ставити, – попросила сестра. – Добре. Заїду на роботу, скажу, що мене не буде. І поїду, – сказав він. За дві години, Віктор вже був на цвинтарі, підійшов до могилки матері, поглянув на пам’ятник і застиг. – Що це таке? – тільки й вигукнув він

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор прокинувся рано, поснідав, і почав збиратися на роботу. Раптом пролунав дзвінок телефону. Дзвонила сестра Неля. – Привіт, Вітя. Ти зміг би сьогодні, на могилку до мами з’їздити? Там майстрі приїдуть, квітник ставити, – попросила сестра. – Добре. Заїду на роботу, скажу, що мене не буде. І поїду, – сказав він. За дві години, Віктор вже був на цвинтарі, підійшов до могилки матері, поглянув на пам’ятник і застиг. – Що це таке? – тільки й вигукнув він

Сестра Неля продовжувала метушитися, приводила до будинку лікарів, просила хоч якось допомогти, але мама йшла на очах. Старість, що тут поробиш.  Неля крадькома, аби Віктор не побачив, молилася в куточку маминої кімнати.  -Досить, Нелю, – морщився Віктор Данилович, матері під…

Поліна сиділа у себе на роботі й пила каву, як раптом у двері постукали. На порозі зʼявився її знайомий Сергій, з яким вони не бачились кілька років! В руках у нього був букет бордових троянд і якийсь пакет. – А Поліну Аркадіївну… – почав він, глянув на Поліну і застиг на півслові. – Ти?! Цього не може бути… Він якусь мить помовчав, а потім сказав: – Я зайшов сказати спасибі… Сергій якось дивно посміхнувся і простяг їй букет. Він просто не вірив своїм очам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Поліна сиділа у себе на роботі й пила каву, як раптом у двері постукали. На порозі зʼявився її знайомий Сергій, з яким вони не бачились кілька років! В руках у нього був букет бордових троянд і якийсь пакет. – А Поліну Аркадіївну… – почав він, глянув на Поліну і застиг на півслові. – Ти?! Цього не може бути… Він якусь мить помовчав, а потім сказав: – Я зайшов сказати спасибі… Сергій якось дивно посміхнувся і простяг їй букет. Він просто не вірив своїм очам

Поліна вийшла з під’їзду. Біля входу на неї чекала новенька червона машина – її перше авто, про яке вона довго мріяла і яким дуже пишалася. Вона відчинила дверцята і підняла очі на вікна квартири. Як Поліна й очікувала, мама посміхалася…

Повернутись вверх