Пліткарка

Жіночий журнал

Ніна прокинулася о восьмій ранку. Вчора до півночі вони з друзями відзначали ювілей її чоловіка Бориса. Святкували вдома. Борис вже поїхав на роботу, а Ніна залишилася сама вдома і взялася за прибирання. Жінка взяла зі спинки крісла вчорашній одяг чоловіка, щоб випрати. Раптом з кишені його піджака випала паперова серветка. Ніна підняла її, хотіла зім’яти і викинути, але зупинилася помітивши якийсь напис. Жінка прочитала його і ахнула. – Невже Борис на таке здатний? – тільки й подумала Ніна

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Ніна прокинулася о восьмій ранку. Вчора до півночі вони з друзями відзначали ювілей її чоловіка Бориса. Святкували вдома. Борис вже поїхав на роботу, а Ніна залишилася сама вдома і взялася за прибирання. Жінка взяла зі спинки крісла вчорашній одяг чоловіка, щоб випрати. Раптом з кишені його піджака випала паперова серветка. Ніна підняла її, хотіла зім’яти і викинути, але зупинилася помітивши якийсь напис. Жінка прочитала його і ахнула. – Невже Борис на таке здатний? – тільки й подумала Ніна

Ніна прокинулася о восьмій ранку. Вчора до півночі вони з друзями відзначали ювілей її чоловіка Бориса. П’ятдесят років – солідна дата, краще було б відзначити у ресторані, але Борис вирішив влаштувати свято вдома. Неллі була цим незадоволена. Їй не подобалося,…

Катя цілий день крутилася на кухні. Вона приготувала смачну вечерю і навіть зробила торт медовик на десерт! Закінчивши приготування вона сіла чекати чоловіка з роботи. Нарешті почувся скрегіт ключа в замку і на порозі зʼявився Сашко. – Привіт, кохана! – сказав він з порога. – А що це в нас за свято? – показав він рукою на накритий стіл. – Любий, у мене до тебе є серйозна розмова, – сказала Катя. – Це стосується нашої сімʼї. Сашко застиг від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя цілий день крутилася на кухні. Вона приготувала смачну вечерю і навіть зробила торт медовик на десерт! Закінчивши приготування вона сіла чекати чоловіка з роботи. Нарешті почувся скрегіт ключа в замку і на порозі зʼявився Сашко. – Привіт, кохана! – сказав він з порога. – А що це в нас за свято? – показав він рукою на накритий стіл. – Любий, у мене до тебе є серйозна розмова, – сказала Катя. – Це стосується нашої сімʼї. Сашко застиг від здивування

-Лізо, ну як ти можеш так вчинити? Адже це твій син! -Син! Ну то й що, що син? Адже я його не назавжди віддаю! Так, на кілька місяців. -Лізо, ти зовсім, чи що? Це твоя дитина! Твій рідний син! -Знаєш,…

Олена насмажила цілу гору оладків і задоволена собою сіла за стіл пити чай. Вона тільки-но відкрила баночку абрикосового варення, як задзвенів її телефон. Жінка глянула на екран і оторопіла. Дзвонила її колишня свекруха… – Оленко привіт! – закричала свекруха в слухавку. – Ну, як ви там?! Як дітлахи?! – Здрастуйте, Марино Вікторівно. Та нормально. Я працюю, діти на канікулах. Ви як? – Ой, Оленко, і не питай! – сказала свекруха. – Слаба я… То одне, то інше. А в хаті робити треба, і на городі. У мене до тебе тільки одне прохання… Олена приготувалася слухати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена насмажила цілу гору оладків і задоволена собою сіла за стіл пити чай. Вона тільки-но відкрила баночку абрикосового варення, як задзвенів її телефон. Жінка глянула на екран і оторопіла. Дзвонила її колишня свекруха… – Оленко привіт! – закричала свекруха в слухавку. – Ну, як ви там?! Як дітлахи?! – Здрастуйте, Марино Вікторівно. Та нормально. Я працюю, діти на канікулах. Ви як? – Ой, Оленко, і не питай! – сказала свекруха. – Слаба я… То одне, то інше. А в хаті робити треба, і на городі. У мене до тебе тільки одне прохання… Олена приготувалася слухати

Олена насмажила цілу гору оладків і задоволена собою сіла за стіл пити чай. Вона тільки-но відкрила баночку абрикосового варення, як задзвенів її телефон. Жінка глянула на екран й оторопіла. Дзвонила її колишня свекруха… -Оленко привіт! – закричала свекруха в слухавку….

Олена почала накривати стіл. Сьогодні у її чоловіка день народження. Гості під’їхали майже одночасно. Останнім прийшов іменинник, чоловік Микола, і всі кинулися його вітати. – Ну все! Пішли нарешті до столу, – запросила Олена. Гості увійшли до кімнати, де був накритий стіл, здивовано глянули на господиню і застигли. – Ну ти даєш, Оленко, – тільки й сказав Микола

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена почала накривати стіл. Сьогодні у її чоловіка день народження. Гості під’їхали майже одночасно. Останнім прийшов іменинник, чоловік Микола, і всі кинулися його вітати. – Ну все! Пішли нарешті до столу, – запросила Олена. Гості увійшли до кімнати, де був накритий стіл, здивовано глянули на господиню і застигли. – Ну ти даєш, Оленко, – тільки й сказав Микола

В неділю у чоловіка день народження. Це ціла справа, батьки Олени приїдуть, та свекор зі свекрухою, а що на стіл ставити? На ринку все дуже дорого. Та ще й Таня з Іринкою Олену підвели, зіграли на її материнському почутті, бажанні,…

Олеся поїхала в село, відвідати батьків. У вихідні, Олег мав приїхати до тещі і забрати дружину. В суботу вранці Олеся набрала картоплі, зібрала сумки, і стала чекати чоловіка. До воріт під’їхала машина, з якої вийшов дідусь Олега. – А Олег де? Не зміг приїхати? – запитала жінка, вийшовши назустріч. – З ним все добре! Але ти повинна дещо знати, – раптом сказав Андрій Іванович. – І краще, щоб ти почула це від мене. Олеся застигла в очікуванні, приготувавшись, до найгіршого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олеся поїхала в село, відвідати батьків. У вихідні, Олег мав приїхати до тещі і забрати дружину. В суботу вранці Олеся набрала картоплі, зібрала сумки, і стала чекати чоловіка. До воріт під’їхала машина, з якої вийшов дідусь Олега. – А Олег де? Не зміг приїхати? – запитала жінка, вийшовши назустріч. – З ним все добре! Але ти повинна дещо знати, – раптом сказав Андрій Іванович. – І краще, щоб ти почула це від мене. Олеся застигла в очікуванні, приготувавшись, до найгіршого

Коли Олегу виповнилося три роки, його батько пішов із сім’ї. Зустрів іншу жінку. Мати Олега, і до розлучення зі своїм чоловіком, часто залишала дитину своїм батькам, а тепер їй нічого не залишалося, як віддати його їм на виховання. Адже поєднувати…

Катя приїхала у рідне село. Вирішила відвідати батьківський будинок. Жінка підійшла до воріт і важко видихнула. – Майже нічого не залишилося, – подумала вона. Паркан покосився, подвір’я заросло, будинок ледве стояв. Катя зайшла в літню кухню, яка якимось дивом, була впорядку. Вона оглянула все, і присіла біля столу перепочити. Раптом через вікно, Катя побачила в себе на подвір’ї якогось чоловік. Жінка вискочила на двір, придивилася, і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя приїхала у рідне село. Вирішила відвідати батьківський будинок. Жінка підійшла до воріт і важко видихнула. – Майже нічого не залишилося, – подумала вона. Паркан покосився, подвір’я заросло, будинок ледве стояв. Катя зайшла в літню кухню, яка якимось дивом, була впорядку. Вона оглянула все, і присіла біля столу перепочити. Раптом через вікно, Катя побачила в себе на подвір’ї якогось чоловік. Жінка вискочила на двір, придивилася, і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона

Катя вийшла з роботи, але додому їй не хотілося йти. Вона пройшла кілька метрів і сіла на лавку у невеликому сквері. Повз поспішали перехожі. Магазин, де працювала Катя, закривався об одинадцятій вечора, виходила вона не раніше половини дванадцятої. В цей…

Вадим зайшов у кафе й сів за столик. У нього сьогодні було побачення з Юлею. Юля помахала Вадиму і підійшла до столика. – Привіт! – усміхнулася вона. Вадим глянув на неї й скривився. Якісь штани, блузка… І ні сліду косметики! – Ти завжди так на побачення ходиш? – поцікавився Вадим. – Так, а що? Ти, он, теж не в костюмі. А мені чого виряджатися?! Вадиму стало незручно, та згодом вони вже весело розговорилися. Коли настав час іти, Вадим раптом скочив з-за столу й почав плескати себе по кишенях. Юля очі вирячила від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вадим зайшов у кафе й сів за столик. У нього сьогодні було побачення з Юлею. Юля помахала Вадиму і підійшла до столика. – Привіт! – усміхнулася вона. Вадим глянув на неї й скривився. Якісь штани, блузка… І ні сліду косметики! – Ти завжди так на побачення ходиш? – поцікавився Вадим. – Так, а що? Ти, он, теж не в костюмі. А мені чого виряджатися?! Вадиму стало незручно, та згодом вони вже весело розговорилися. Коли настав час іти, Вадим раптом скочив з-за столу й почав плескати себе по кишенях. Юля очі вирячила від здивування

Вадим з батьком сиділи за столом на кухні і розмовляли. -І взагалі, я вважаю, що квіти там всілякі, або подарунки на побаченнях жінкам дарують тільки невпевнені в собі мужики! – заявив Вадим. – Такі, які вважають, що жінку треба заслужити!…

Яна перебирала одяг для прання, раптом її погляд зупинився на сорочці чоловіка. Жінка придивилася і застигла. – Це що?! Вадим! Я тебе питаю що це? – Яна забігла у кімнату, тримаючи в руках сорочку, забруднену помадою. – Заспокоїлася? – спокійно запитав чоловік, встав і підійшов до шафи. Вадим дістав свою сумку і почав збирати речі. – Що ти робиш? – здивувалася Яна. – Йду від тебе, – спокійно відповів Вадим. – Але чому? Поясни хоч щось.., – Яна здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Яна перебирала одяг для прання, раптом її погляд зупинився на сорочці чоловіка. Жінка придивилася і застигла. – Це що?! Вадим! Я тебе питаю що це? – Яна забігла у кімнату, тримаючи в руках сорочку, забруднену помадою. – Заспокоїлася? – спокійно запитав чоловік, встав і підійшов до шафи. Вадим дістав свою сумку і почав збирати речі. – Що ти робиш? – здивувалася Яна. – Йду від тебе, – спокійно відповів Вадим. – Але чому? Поясни хоч щось.., – Яна здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

-Це що?! Вадим, що це? Ти… Ти… – Яна тримала в руках білу сорочку чоловіка, забруднену помадою. Яскраво червоною і зухвалою плямою, що красується прямо на випрасуваному комірці.  У Яни точно не було такої помади. Загалом вона давно забула, що…

Марія приїхала додому ввечері. Біля під’їзду вона глянула – а у вікнах її квартири світла немає! Жінка дуже запереживала й швидко помчала в підʼїзд. Марія підійшла до дверей квартири, тихенько відчинила своїми ключами два замки і зайшла всередину. Тихо вдома… Не чути її Миколи… – О, Господи, невже з ним щось сталося? – подумала вона. Марія увімкнула в коридорі світло й зайшла у вітальню. Вона глянула на диван і аж присіла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія приїхала додому ввечері. Біля під’їзду вона глянула – а у вікнах її квартири світла немає! Жінка дуже запереживала й швидко помчала в підʼїзд. Марія підійшла до дверей квартири, тихенько відчинила своїми ключами два замки і зайшла всередину. Тихо вдома… Не чути її Миколи… – О, Господи, невже з ним щось сталося? – подумала вона. Марія увімкнула в коридорі світло й зайшла у вітальню. Вона глянула на диван і аж присіла від побаченого

-Дітей виховали, і як тільки вона вийшла на пенсію, то одразу і втекла від мене, уявляєш?! – скаржився сивий чоловік у капелюсі своєму партнеру по грі в шахи. Осінь тільки-но почала розкидати своє золоте листя у дворі. Погода стояла чудова….

Марія з чоловіком вечеряли на кухні. Повечерявши, чоловік почав кудись збиратися. – Ти куди? – запитала дружина. – Сусіду, Миколі з сіном допоможу, – пояснив Степан і пішов. А Марія тим часом пішла до Ніни, та у дворі мила трилітрові банки: – О Марія, проходь. А де твій Степан, чого до нас не заходить? – А він пішов Миколі з сіном допомагати, – сказала Марія. – Сіно в Миколи давно вже складене, – насторожилася Ніна. – А от до кого пішов твій Степан, я здається знаю

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія з чоловіком вечеряли на кухні. Повечерявши, чоловік почав кудись збиратися. – Ти куди? – запитала дружина. – Сусіду, Миколі з сіном допоможу, – пояснив Степан і пішов. А Марія тим часом пішла до Ніни, та у дворі мила трилітрові банки: – О Марія, проходь. А де твій Степан, чого до нас не заходить? – А він пішов Миколі з сіном допомагати, – сказала Марія. – Сіно в Миколи давно вже складене, – насторожилася Ніна. – А от до кого пішов твій Степан, я здається знаю

Не дарма кажуть, що сім’я – це праця, турбота один про одного. Вдвох завжди легше переносити і радість, і негаразди, і складні повороти. Марія про це знає, з чоловіком вона живе багато років, вже донька вийшла заміж, і онука народила…

Повернутись вверх