Пліткарка

Жіночий журнал

Павло безцільно їздив по місту своєю машиною. Настрою не було зовсім. Додому йти не хотілося. Почався дощ. Павло вирішив зайти в кафе. Поставивши машину на стоянку, він попрямував до входу. Раптом він помітив у гущавині дерев поряд з кафе якусь дівчину. Вона з кимось розмовляла, і, як здалося Павлові, плакала. Він підійшов ближче, й почув дивну розмову: – Ну давай, моя люба, тримайся, я тобі допоможу. Павло підійшов ближче й ахнув

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Павло безцільно їздив по місту своєю машиною. Настрою не було зовсім. Додому йти не хотілося. Почався дощ. Павло вирішив зайти в кафе. Поставивши машину на стоянку, він попрямував до входу. Раптом він помітив у гущавині дерев поряд з кафе якусь дівчину. Вона з кимось розмовляла, і, як здалося Павлові, плакала. Він підійшов ближче, й почув дивну розмову: – Ну давай, моя люба, тримайся, я тобі допоможу. Павло підійшов ближче й ахнув

Павло безцільно їздив по місту своєю машиною. Настрою не було зовсім. Додому йти не хотілося. Почався дощ. Павло вирішив зайти в кафе. Поставивши машину на стоянку, він попрямував до входу. Раптом він помітив у гущавині дерев поряд з кафе якусь…

Світлана приїхала в гості до свого батька. Той жив у іншому місті з новою дружиною – Інною. Під час вечері, Інна уважно розглядала Світлану. Від цього дівчині було ніяково. Раптом Інна відвела батька вбік і тихо щось йому зашепотіла на вухо. Світлана зрозуміла – говорять про неї. – Вона що, залишиться у нас на ніч? – почула вона. – І де ми їй постелимо? У себе, чи з хлопчиками? Зовсім не думав, коли до нас її кликав. У нас не готель! Світлана не вірила, що це відбувається насправді

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана приїхала в гості до свого батька. Той жив у іншому місті з новою дружиною – Інною. Під час вечері, Інна уважно розглядала Світлану. Від цього дівчині було ніяково. Раптом Інна відвела батька вбік і тихо щось йому зашепотіла на вухо. Світлана зрозуміла – говорять про неї. – Вона що, залишиться у нас на ніч? – почула вона. – І де ми їй постелимо? У себе, чи з хлопчиками? Зовсім не думав, коли до нас її кликав. У нас не готель! Світлана не вірила, що це відбувається насправді

-Не хвилюйся, доню, все буде якнайкраще! Батько посміхався, жартував, як міг, поки шукали для Світлани відповідну кімнату і перетягували її нехитрі пожитки. Але дочка бачила, як йому неприємно… І їй довелося нелегко… Скільки разів уявляла вона собі їхню зустріч. От…

Люба смажила котлетки, які так любить її чоловік. Раптом пролунав дзінок телефону, дзвонив Ігор. – Коханий, щось сталося? – захвилювалася Люба, піднявши слухавку. – Я йду від тебе. Збери мої речі, – почула вона у відповідь. – Що? Як? Чому?- намагалася запитати дружина. Але у слухавці вже були гудки. За дві години з’явився Ігор. – Ти можеш хоч щось пояснити? – спокійно запитала Люба. – Не прикидайся! Ти все знаєш, – раптом сказав Ігор. Люба здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Люба смажила котлетки, які так любить її чоловік. Раптом пролунав дзінок телефону, дзвонив Ігор. – Коханий, щось сталося? – захвилювалася Люба, піднявши слухавку. – Я йду від тебе. Збери мої речі, – почула вона у відповідь. – Що? Як? Чому?- намагалася запитати дружина. Але у слухавці вже були гудки. За дві години з’явився Ігор. – Ти можеш хоч щось пояснити? – спокійно запитала Люба. – Не прикидайся! Ти все знаєш, – раптом сказав Ігор. Люба здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

– Ігор, ти йдеш? Вечеря холоне, – гукнула з коридору Люба. – Принеси сюди. Бачиш, я зайнятий, – вигукнув чоловік. Ігор сидів за комп’ютером та грав. Насправді гру він включав лише коли Люба підходила до нього. Решту часу він проводив…

Василь тільки-но приліг на диван, і вже навіть задрімав, як у раптом двері подзвонили. Він невдоволено сів на ліжку, намацав ногами капці й пішов у коридор. За дверима стояла його сусідка. – Ви сам? – з порога, запитала вона. – Сам, – здивовано відповів Василь. – Дружина аж завтра приїде. Старенька якось дивно подивилася на Василя. – А ви точно сам? – перепитала вона. – А вам яке діло?! – здивувався Василь. – А можна я зайду на вашу кухню? – раптом заявила жінка. Василь застиг від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василь тільки-но приліг на диван, і вже навіть задрімав, як у раптом двері подзвонили. Він невдоволено сів на ліжку, намацав ногами капці й пішов у коридор. За дверима стояла його сусідка. – Ви сам? – з порога, запитала вона. – Сам, – здивовано відповів Василь. – Дружина аж завтра приїде. Старенька якось дивно подивилася на Василя. – А ви точно сам? – перепитала вона. – А вам яке діло?! – здивувався Василь. – А можна я зайду на вашу кухню? – раптом заявила жінка. Василь застиг від здивування

Варто було тільки Василеві прилягти на диван і задрімати, як у двері подзвонили. Він невдоволено сів на ліжку, намацав ногами капці і пішов у коридор, при цьому думаючи, хто б це міг до нього прийти о сьомій годині вечора. Як…

– Люба, ти вдома? – гукнув Валерій одразу, як увійшов у свою квартиру. Люба вийшла з кухні в коридор, витираючи руки рушником. В квартирі стояв смачний запах смажених котлеток. Валерій якось дивно глянув на дружину і з порога заявив: – Значить так, Любо! Я від тебе йду! Зрозуміла? Збери мені швиденько щось поїсти і, цей… Поки я їстиму, ти візьми валізи і склади мої речі. Дивись, щоб все було акуратно складено. Зрозуміла? Що у нас там на вечерю? Люба очі вирячила від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
– Люба, ти вдома? – гукнув Валерій одразу, як увійшов у свою квартиру. Люба вийшла з кухні в коридор, витираючи руки рушником. В квартирі стояв смачний запах смажених котлеток. Валерій якось дивно глянув на дружину і з порога заявив: – Значить так, Любо! Я від тебе йду! Зрозуміла? Збери мені швиденько щось поїсти і, цей… Поки я їстиму, ти візьми валізи і склади мої речі. Дивись, щоб все було акуратно складено. Зрозуміла? Що у нас там на вечерю? Люба очі вирячила від здивування

Валерій вибіг зі своєї роботи і озирнувся на всі боки. Він шукав Катерину, яка вийшла трохи раніше. Побачивши її, він побіг за нею. -Катерино, чекай, – гукнув Валерій, коли наздогнав її. – Нам треба серйозно поговорити. Катерина продовжувала йти, не…

Лариса поверталася додому з відрядження. Відчинивши двері своїм ключем, жінка помітила взуття та одяг чоловіка. – Дивно. Віктор в цей час завжди на роботі, – подумала вона. За хвилину в коридорі з’явився чоловік. – Привіт, Ларисо! Ти ж завтра мала приїхати, – здивувався Віктор. – Хотіла зробити сюрприз, – усміхнулася жінка. – Зараз, переодягнуся і приготую вечерю. Лариса, зняла пальто і пішла у спальню. Але раптом Віктор зупинив її. – Не заходь туди! – вигукнув він. Лариса здивовано дивилася на чоловіка, не розумічи, що відбувається 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса поверталася додому з відрядження. Відчинивши двері своїм ключем, жінка помітила взуття та одяг чоловіка. – Дивно. Віктор в цей час завжди на роботі, – подумала вона. За хвилину в коридорі з’явився чоловік. – Привіт, Ларисо! Ти ж завтра мала приїхати, – здивувався Віктор. – Хотіла зробити сюрприз, – усміхнулася жінка. – Зараз, переодягнуся і приготую вечерю. Лариса, зняла пальто і пішла у спальню. Але раптом Віктор зупинив її. – Не заходь туди! – вигукнув він. Лариса здивовано дивилася на чоловіка, не розумічи, що відбувається 

По своїй Ларисі часто доводилося їздити у відрядження. Приблизно раз на місяць вона виїжджала на два-три дні до центрального офісу, що знаходиться в іншому місті. Чоловік її Віктор звик до відряджень дружини, і його все влаштовувало. Працювали вони у різних…

Дарина Степанівна прокинулась рано. Вона пішла на кухню і швидко напекла пирогів. А як же ж?! До невісточки своєї, Світлани, вона з гостинцями сьогодні прийде! Щоправда посварилися вони з нею недавно… Та так, що син сказав їй ключі віддати від їх квартири! Ох, і розпереживалась тоді Дарина Степанівна. Аж тиск піднявся… Син теж заметушився дуже. Та й ця Світлана забігала по хаті… Дарина Степанівна підійшла до дверей квартири сина. Вона спробувала відкрити двері і застигла від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дарина Степанівна прокинулась рано. Вона пішла на кухню і швидко напекла пирогів. А як же ж?! До невісточки своєї, Світлани, вона з гостинцями сьогодні прийде! Щоправда посварилися вони з нею недавно… Та так, що син сказав їй ключі віддати від їх квартири! Ох, і розпереживалась тоді Дарина Степанівна. Аж тиск піднявся… Син теж заметушився дуже. Та й ця Світлана забігала по хаті… Дарина Степанівна підійшла до дверей квартири сина. Вона спробувала відкрити двері і застигла від несподіванки

-Ну я їй покажу ну постривай, я тобі влаштую ти дивись яка! Дарина Степанівна аж почервоніла від обурення. -Це ж треба, от же ж! – думала вона. – А цей теж, сидить нюні розпустив, його рідну матір ображають, а йому…

Дмитро дивився телевізор, коли в кімнату зайшла дружина. Жанна була дуже схвильована. – Коханий, мені не дає спокою одна річ, – раптом сказала вона. – Твої сорочки. – Сорочки? – чоловік з подивом глянув на дружину. – Так. Сорочки, – повторила жінка, вийла з кімнати, а за хвилину повернулася з якимось пакетом у руках. – Ось, поясни мені це, – сказала Жанна і простягла пакет чоловіку. Дмитро заглянув у пакет і застиг на місці

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дмитро дивився телевізор, коли в кімнату зайшла дружина. Жанна була дуже схвильована. – Коханий, мені не дає спокою одна річ, – раптом сказала вона. – Твої сорочки. – Сорочки? – чоловік з подивом глянув на дружину. – Так. Сорочки, – повторила жінка, вийла з кімнати, а за хвилину повернулася з якимось пакетом у руках. – Ось, поясни мені це, – сказала Жанна і простягла пакет чоловіку. Дмитро заглянув у пакет і застиг на місці

Жанна збирала речі для прання. Була субота, і коли всі порядні чоловіки лежали в ліжку, спали і готувалися безтурботно провести вихідні, їхні дружини, такі ж, як і Жанна, старанно наводили вдома порядки. Жанні не подобалося ні прати, ні прасувати білизну….

Олег прокинувся рано. Чоловік посмажив омлет, поснідав, одягнувся і вийшов з квартири. По дорозі купив квіти і поїхав до батьків. – Ну як ви тут? – запитав Олег, стоячи біля могилки. – Я так сумую за вами. Він з сумом вдивлявся в обличчя на фотографіях. – Знаєте, а я повинен вам дещо сказати…, – раптом почав говорити Олег, зупинився на хвилину, і сльози покотилися з його очей

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег прокинувся рано. Чоловік посмажив омлет, поснідав, одягнувся і вийшов з квартири. По дорозі купив квіти і поїхав до батьків. – Ну як ви тут? – запитав Олег, стоячи біля могилки. – Я так сумую за вами. Він з сумом вдивлявся в обличчя на фотографіях. – Знаєте, а я повинен вам дещо сказати…, – раптом почав говорити Олег, зупинився на хвилину, і сльози покотилися з його очей

Олег знову прийшов з квітами до могилки своїх батьків, стоячи біля пам’ятника він, ніжно вдивляється в рідні риси облич на фотографіях. Він ніколи не бачив їх, але сумує та часто приїжджає сюди. Раніше він із бабусею бував тут. Чим старший…

Ірина з Петром вже й не чекали, а тут така радість – син приїхав! І приїхав Миколка в село не сам, а з молодою дружиною. – Ось, батьки мої любі, знайомтеся, це моя дружина Ліза! – заявив він з порога. – Як дружина?! – сплеснула руками Ірина. – А коли ж весілля було? – А не було весілля, розписались і все. Батьки накрили стіл, поставили частування, смаколики різні. Невістка їм сподобалася. Гарна дівчина, скромна. Погостювали молоді в селі, та й додому поїхали. Приїхали вони аж на Різдво. Невістка, як зняла пальто, так Ірина й ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина з Петром вже й не чекали, а тут така радість – син приїхав! І приїхав Миколка в село не сам, а з молодою дружиною. – Ось, батьки мої любі, знайомтеся, це моя дружина Ліза! – заявив він з порога. – Як дружина?! – сплеснула руками Ірина. – А коли ж весілля було? – А не було весілля, розписались і все. Батьки накрили стіл, поставили частування, смаколики різні. Невістка їм сподобалася. Гарна дівчина, скромна. Погостювали молоді в селі, та й додому поїхали. Приїхали вони аж на Різдво. Невістка, як зняла пальто, так Ірина й ахнула

У Петра з Іриною був син Микола. Жили вони в селі біля річки, хатинка була старою, але завдяки турботам господарів виглядав міцною, була теплою й затишною. Микола любив своє село й хатинку, але, подорослішавши, подався у місто. -Ну ось, і…

Повернутись вверх