Пліткарка

Жіночий журнал

Віктор повернувся додому весь сумний. В коридорі його радісно зустріла донька Оленка. – Тату, ти пам’ятаєш, за тиждень у мене весілля. Ми сьогодні кафе з Олегом замовили. Я така щаслива, – усміхалася вона. Віктор дивився на доньку, і не знав, що робити. – Розповісти їй все що я дізнався про Олега? – думав чоловік. Віктор сів на стілець і сказав: – Доню, я повинен тобі дещо сказати. І краще, щоб ти почула це від мене! Олена схвильовано дивилася на батька, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор повернувся додому весь сумний. В коридорі його радісно зустріла донька Оленка. – Тату, ти пам’ятаєш, за тиждень у мене весілля. Ми сьогодні кафе з Олегом замовили. Я така щаслива, – усміхалася вона. Віктор дивився на доньку, і не знав, що робити. – Розповісти їй все що я дізнався про Олега? – думав чоловік. Віктор сів на стілець і сказав: – Доню, я повинен тобі дещо сказати. І краще, щоб ти почула це від мене! Олена схвильовано дивилася на батька, нічого не розуміючи

Віктор Григорович стежив за Олегом так, що той цього не помічав. Ще б пак, Віктор стільки років пропрацював на відповідних посадах, він же професіонал! Але поки що ніяких зачіпок не було, Олег нікого до себе додому не приводив. І нічого…

Люба зібралися з сином поїхати в село. Мамі треба памʼятничок підправити, поприбирати та й з’явитися у людей на очах. Люба красива, у чорній сукні з білими коралями, в капелюшку. Поруч високий син. Ідуть дорогою додому, а з брам люди виходять. Люба вітається з усіма, хоч і не всіх впізнає. Чутка вмить по селу рознеслася, що Люба приїхала. А пізно ввечері пролунав стукіт у двері. Син уже спав, а Люба сиділа і старий альбом переглядала. Вона відкрила двері й ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Люба зібралися з сином поїхати в село. Мамі треба памʼятничок підправити, поприбирати та й з’явитися у людей на очах. Люба красива, у чорній сукні з білими коралями, в капелюшку. Поруч високий син. Ідуть дорогою додому, а з брам люди виходять. Люба вітається з усіма, хоч і не всіх впізнає. Чутка вмить по селу рознеслася, що Люба приїхала. А пізно ввечері пролунав стукіт у двері. Син уже спав, а Люба сиділа і старий альбом переглядала. Вона відкрила двері й ахнула

Дочка в Олени була красуня. Хоча далася вона їй нелегко і народилася пізно, в сорок майже. До цього Олена овдовіла, і залишилася сама, бо дітей їм з чоловіком Бог не дав. А тут поїхала вона до своєї сестри двоюрідної у…

Олена прийшла до сусідки. Зоя якраз збирала аїґрус. – Доброго дня. А ви все працюєте?, – усміхнулася вона. – Так. Не лишати ж, шкода, – пояснила сусідка. – Зоя Іванівна, я до вас не просто так прийшла, а за порадою, – раптом сказала Олена. – Щось сталося? – захвилювалася Зоя, прибираючи відерце убік. – Розлучитися хочу, – тихо сказала Олена. – Може, порадите, як бути? – Оленко. Я радити не люблю, – м’яко промовила Зоя. – Просто хочу тобі дещо розповісти… Олена з неприхованою цікавістю подивилася на сусідку і приготувалася слухати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена прийшла до сусідки. Зоя якраз збирала аїґрус. – Доброго дня. А ви все працюєте?, – усміхнулася вона. – Так. Не лишати ж, шкода, – пояснила сусідка. – Зоя Іванівна, я до вас не просто так прийшла, а за порадою, – раптом сказала Олена. – Щось сталося? – захвилювалася Зоя, прибираючи відерце убік. – Розлучитися хочу, – тихо сказала Олена. – Може, порадите, як бути? – Оленко. Я радити не люблю, – м’яко промовила Зоя. – Просто хочу тобі дещо розповісти… Олена з неприхованою цікавістю подивилася на сусідку і приготувалася слухати

– І чого ви так радієте, Зоя Іванівно, ніяк не зрозумію? – похитала головою Олена, дивлячись на те, як сусідка пересипає щойно зібраний аґрус у відро. – Про що ти, Оленко? – не зрозуміла Зоя. – Ви ці ягоди цілу…

Олена спекла яблучний пиріг, насмажила картоплі, відкрила баночку хрустких огірочків. Сьогодні до неї приїдуть важливі гості. Жінка вирішила накрити стіл у просторій альтанці на подвір’ї. Олена все приготувала і пішла в будинок, привести себе в порядок. Раптом, через вікно, Олена побачила, як на подвір’я заїхав якийсь автомобіль. – Дивно, наче ще не час, – подумала вона і вийшла на двір. На подвір’ї двері автомобіля відкрилися, і з нього вийшли люди. Олена глянула на них і аж в долоні сплеснула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена спекла яблучний пиріг, насмажила картоплі, відкрила баночку хрустких огірочків. Сьогодні до неї приїдуть важливі гості. Жінка вирішила накрити стіл у просторій альтанці на подвір’ї. Олена все приготувала і пішла в будинок, привести себе в порядок. Раптом, через вікно, Олена побачила, як на подвір’я заїхав якийсь автомобіль. – Дивно, наче ще не час, – подумала вона і вийшла на двір. На подвір’ї двері автомобіля відкрилися, і з нього вийшли люди. Олена глянула на них і аж в долоні сплеснула

Олена спекла пиріг із яблуками, аромат розпливався по всьому подвір’ю. Вона вирішила накрити стіл у просторій альтанці, увитій зеленню, вдень тут тінь, а потім увечері добре посидіти в прохолоді. Андрій поїхав на вокзал зустрічати дорогих гостей, доньку з чоловіком та…

Рита закрутилася в ліжку. – Спи, спи… – зашепотів Микола дружині. А сам ну ніяк заснути не може! Він тихенько встав з ліжка. Не йшов йому сон після слів матері, що уві сні вона йому сказала. Сказала, що подарунок вона йому якийсь прислала і радий він буде. Микола вийшов на ґанок, подихати свіжим повітрям і сів на сходах. І тут раптом він помітив щось у кущах! Микола підійшов ближче, придивився і аж присів від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита закрутилася в ліжку. – Спи, спи… – зашепотів Микола дружині. А сам ну ніяк заснути не може! Він тихенько встав з ліжка. Не йшов йому сон після слів матері, що уві сні вона йому сказала. Сказала, що подарунок вона йому якийсь прислала і радий він буде. Микола вийшов на ґанок, подихати свіжим повітрям і сів на сходах. І тут раптом він помітив щось у кущах! Микола підійшов ближче, придивився і аж присів від несподіванки

Знову Миколі матінка його наснилася. Тільки цього разу вона не мовчала, а сказала дивні слова. Він одразу навіть і не зрозумів, про що вона, а як зрозумів, то аж душа стрепенулася. Совість його защеміла… Усвідомлення тієї підлості, в якій він…

– Дмитро, ти скоро приїдеш? – спитала Галя, подзвонивши чоловіку на роботу. – Скоро. Вже майже закінчив, – відповів чоловік. – Ну, давай, не затримуйся! Розмова тут є, – раптом сказала дружина. – Щось сталося? – захвилювався Дмитро. – Та як тобі сказати… Ти приїдь, тобі краще самому все побачити, – видихнула Галина і поклала слухавку. Дмитро, залишивши всі справи і кинувся додому, чоловік навіть і не знав, що й думати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Дмитро, ти скоро приїдеш? – спитала Галя, подзвонивши чоловіку на роботу. – Скоро. Вже майже закінчив, – відповів чоловік. – Ну, давай, не затримуйся! Розмова тут є, – раптом сказала дружина. – Щось сталося? – захвилювався Дмитро. – Та як тобі сказати… Ти приїдь, тобі краще самому все побачити, – видихнула Галина і поклала слухавку. Дмитро, залишивши всі справи і кинувся додому, чоловік навіть і не знав, що й думати

– Дмитро, ти скоро приїдеш? – спитала Галя, подзвонивши чоловіку на роботу. – Скоро. Вже майже закінчив, – відповів чоловік. – Ну, давай, не затримуйся! Розмова тут є, – раптом сказала дружина. – Щось сталося? – Захвилювався Дмитро. – Та…

Ірина дивилася турецький серіал, коли заграла меледія на її телефонні. Жінка підняла слухавку. – Доброго дня! – пролунав жіночий голос. – Мені сказали вам зателефонувати.  Вам потрібна хатня робітниця? – Вас Юля звуть? – запитала Ірина. – Так, – відповіла співрозмовниця. – Приходьте! Я вас чекаю! – сказала господиня. Ірина стояла біля вікна. Побачивши, що відкрилася хвіртка і на подвір’я зайшла жінка, Іра вибігла на вулицю її зустріти. Жінки глянули один на одного і… застигли. – Цього не може бути, – тільки й подумала Ірина

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина дивилася турецький серіал, коли заграла меледія на її телефонні. Жінка підняла слухавку. – Доброго дня! – пролунав жіночий голос. – Мені сказали вам зателефонувати.  Вам потрібна хатня робітниця? – Вас Юля звуть? – запитала Ірина. – Так, – відповіла співрозмовниця. – Приходьте! Я вас чекаю! – сказала господиня. Ірина стояла біля вікна. Побачивши, що відкрилася хвіртка і на подвір’я зайшла жінка, Іра вибігла на вулицю її зустріти. Жінки глянули один на одного і… застигли. – Цього не може бути, – тільки й подумала Ірина

«В будинку не прибрано. Обід не приготовлений, Дружини вдома немає. Діти – невідомо де. Звичайно, вони далеко не діти: синові – двадцять, а дочці – вісімнадцять. Ну, син добре, він мій помічник і спадкоємець, щодня на моєму … на нашому…

Ніна вирішила навести порядок у старій шафі. Жіна відкрила антресоль, як раптом помітила фотоальбом, присіла подивитися. – Олексію, підійди? – гукнула вона. – Що там? – за хвилину з`явився чоловік. – Ти не знаєш, хто це? – на одному з фото з ними сиділа жінка. – Ніно, це ж Зіна, мамина тітка, – сказав чоловік і пішов, а Ніна знову сіла переглядати альбом. Вона відчувала, що щось забула повязане з цією тіткою Зіною. – Точно! Як я могла забути?! – раптом вигукнула Ніна і схвильовано набрала номер доньки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна вирішила навести порядок у старій шафі. Жіна відкрила антресоль, як раптом помітила фотоальбом, присіла подивитися. – Олексію, підійди? – гукнула вона. – Що там? – за хвилину з`явився чоловік. – Ти не знаєш, хто це? – на одному з фото з ними сиділа жінка. – Ніно, це ж Зіна, мамина тітка, – сказав чоловік і пішов, а Ніна знову сіла переглядати альбом. Вона відчувала, що щось забула повязане з цією тіткою Зіною. – Точно! Як я могла забути?! – раптом вигукнула Ніна і схвильовано набрала номер доньки

– Я зайду до вас увечері, добре мамо? Ненадовго, забрати деякі речі, – запитала донька Оля у мами. – Оля, ну звичайно заходь, ти одна чи Михайлом, він з тобою теж зайде?, – Ніна запитала і пошкодувала, дочка щось останнім…

Надя зайшла у двір свого будинку, зупинилась і глянула на вікна третього поверху. Вона якусь мить подумала, а потім рішуче розвернулася й пішла на зупинку. Будинок Дмитра вона знайшла швидко. Жінка зупинилася перед під’їздом. – І навіщо я прийшла? – подумала вона. – Права була моя подруга – не любив він мене, і вже не полюбить… Всі ці роки він чудово жив без мене! Жодного разу не зателефонував! Надія різко розвернулася, щоб піти, глянула перед собою й ахнула від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Надя зайшла у двір свого будинку, зупинилась і глянула на вікна третього поверху. Вона якусь мить подумала, а потім рішуче розвернулася й пішла на зупинку. Будинок Дмитра вона знайшла швидко. Жінка зупинилася перед під’їздом. – І навіщо я прийшла? – подумала вона. – Права була моя подруга – не любив він мене, і вже не полюбить… Всі ці роки він чудово жив без мене! Жодного разу не зателефонував! Надія різко розвернулася, щоб піти, глянула перед собою й ахнула від несподіванки

Надя вийшла з магазину і спускалася сходами ґанку, коли перед нею зупинилася червона дорога машина, з якої вийшла молода жінка. Від вітру, поділ її сукні надувся дзвоном, а пасма волосся закрили обличчя. Жінка відкинула волосся звичним рухом голови, руками пригладила…

Марина зі своїм чоловіком Анатолієм прямо забігли у батьківську квартиру! – Мамо, тату, привіт! Ви просили нас терміново приїхати! Що ж трапилося? – разом прокричали вони. – Мариночко, Анатолій, добрий вечір, проходьте, – сказала мама. – Ви проходьте, сідайте… У нас до вас є дуже незвичайне прохання! – раптом заявив батько. – Просто вислухайте маму, – аж розгубився він. Марина з Анатолієм здивовано перезирнулися. Вони сіли на диван і нетерпляче глянули на матір

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина зі своїм чоловіком Анатолієм прямо забігли у батьківську квартиру! – Мамо, тату, привіт! Ви просили нас терміново приїхати! Що ж трапилося? – разом прокричали вони. – Мариночко, Анатолій, добрий вечір, проходьте, – сказала мама. – Ви проходьте, сідайте… У нас до вас є дуже незвичайне прохання! – раптом заявив батько. – Просто вислухайте маму, – аж розгубився він. Марина з Анатолієм здивовано перезирнулися. Вони сіли на диван і нетерпляче глянули на матір

Марина з чоловіком Анатолієм прямо забігли у батьківську квартиру! -Мамо, тату, привіт! Ви просили нас терміново приїхати! Що ж трапилося? – разом прокричали вони. Взагалі-то трапилося все вже давно… Мама була дуже слаба. Пройшла вже багато процедур. Нещодавно їй вже…

Повернутись вверх