Пліткарка

Жіночий журнал

Алла Олександрівна вирішила зробити генеральне прибирання в квартирі. Вона відчистила плиту на кухні, вимила вікна, ванна сяяла й блищала чистотою! На вулиці вже стемніло, коли жінка закінчила мити підлогу і втомлено зітхнула. – Фух, нарешті закінчила! – подумала вона і раптом сплеснула руками. – О, Боже! А де ж це моя Оленка ходить так пізно?! – схаменулась Алла Олександрівна. Вона швидко накинула кофту, відкрила двері в підʼїзд і ахнула! Її дочка йшла з кимось під руку! Алла оторопіла, коли побачила з ким

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла Олександрівна вирішила зробити генеральне прибирання в квартирі. Вона відчистила плиту на кухні, вимила вікна, ванна сяяла й блищала чистотою! На вулиці вже стемніло, коли жінка закінчила мити підлогу і втомлено зітхнула. – Фух, нарешті закінчила! – подумала вона і раптом сплеснула руками. – О, Боже! А де ж це моя Оленка ходить так пізно?! – схаменулась Алла Олександрівна. Вона швидко накинула кофту, відкрила двері в підʼїзд і ахнула! Її дочка йшла з кимось під руку! Алла оторопіла, коли побачила з ким

Їхній «цукерково-букетний» період розпочався з невинного флірту – погляди при зустрічі, знайомство, потім листування по смс і нарешті таємні побачення, але невинні. Чому таємні? Та тому що мати Оленки одразу не схвалила знайомство з хлопцем старшим за дочку на сім…

Петро сидів на кухні за столом і сумно дивився в свою тарілку. – Та що ж це таке? – подумав він. Борщ у його тарілці був без м’яса… А от у тарілках в дружини й дітей його було достатньо! – Валю, а де м’ясо? Чому ти мені не поклала? – здивовано запитав він у дружини. – А м’ясце тільки дітям, – відповіла Валя. – І ти сам знаєш чого! – І чого ж це ще? – здивувався Петро. Він не розумів, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Петро сидів на кухні за столом і сумно дивився в свою тарілку. – Та що ж це таке? – подумав він. Борщ у його тарілці був без м’яса… А от у тарілках в дружини й дітей його було достатньо! – Валю, а де м’ясо? Чому ти мені не поклала? – здивовано запитав він у дружини. – А м’ясце тільки дітям, – відповіла Валя. – І ти сам знаєш чого! – І чого ж це ще? – здивувався Петро. Він не розумів, що відбувається

Петро сидів на кухні за столом і сумно дивився в свою тарілку. -Та що ж це таке? – подумав він. Борщ у його тарілці був без м’яса… А от у тарілках в дружини й дітей його було достатньо! -Валю, а…

– Знову картопля? – зітхнув Андрій, сівши вечеряти. Дружина винувато кивнула. – Твій батько дзвонив, просив щоб ти заїхав, – повідомила Світлана. – Добре, завтра заїду, – відповів Андрій, подякував за вечерю і пішов у ліжко. Наступного дня, після роботи Андрій заїхав до батьків, вирішив всі справи і повернувся додому. Він зайшов на кухню і застиг. Світлана сиділа вся у сльозах. – Що сталося, кохана? – захвилювався він. – Твоя мама…твоя мама.. Таке сказала…, – промовила крізь сльози жінка. Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Знову картопля? – зітхнув Андрій, сівши вечеряти. Дружина винувато кивнула. – Твій батько дзвонив, просив щоб ти заїхав, – повідомила Світлана. – Добре, завтра заїду, – відповів Андрій, подякував за вечерю і пішов у ліжко. Наступного дня, після роботи Андрій заїхав до батьків, вирішив всі справи і повернувся додому. Він зайшов на кухню і застиг. Світлана сиділа вся у сльозах. – Що сталося, кохана? – захвилювався він. – Твоя мама…твоя мама.. Таке сказала…, – промовила крізь сльози жінка. Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

-Знову картопля? – зітхнув чоловік. Світлана винувато кивнула головою. Грошей залишилося обмаль. Чоловік отримував цілком пристойно, але три роки тому батьки позичили йому велику суму на купівлю квартири. Вистачило на цілком пристойну двохкімнатну квартиру. І тепер майже вся його зарплата…

Ліда вийшла з ліфта, підійшла до квартири й відкрила двері своїм ключем. – Я вдома! – звично гукнула вона в коридорі. Але у відповідь була тиша… – Агов, ви де?! Максиме, коханий, ти вдома?! – здивовано гукнула Ліда. Вона роззулася і швидко побігла в кімнату. Там нікого не було. Раптом, на журнальному столику, вона побачила якийсь великий конверт. – О, Господи! – вигукнула вона. – Та не може бути… Ліда застигла від несподіваної здогадки. Вона хвилюючись відкрила конверт й оторопіла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда вийшла з ліфта, підійшла до квартири й відкрила двері своїм ключем. – Я вдома! – звично гукнула вона в коридорі. Але у відповідь була тиша… – Агов, ви де?! Максиме, коханий, ти вдома?! – здивовано гукнула Ліда. Вона роззулася і швидко побігла в кімнату. Там нікого не було. Раптом, на журнальному столику, вона побачила якийсь великий конверт. – О, Господи! – вигукнула вона. – Та не може бути… Ліда застигла від несподіваної здогадки. Вона хвилюючись відкрила конверт й оторопіла

-Ну, давай вже хвалися! – за стіл до Ліди безцеремонно підсіла коліжанка. Дівчина здивовано глянула на Аллу. -Ой, та не прикидайся! – продовжила Алла. – Бачила я вчора твого чоловічка – в ювелірний заходив. А я й за ним давай……

Віра неквапливо припаркувала машину, глянула на годинник, і побачила, що їй ще хвилин двадцять чекати на доньку з музичної школи. Жінка дивилася через вікно машини, на двері, з яких повинна вийти Оленка. Увагу Віри привернули двоє, молода жінка та старший чоловік. Вони поводилися так, неначе ховалися від когось. – Мабуть коханці, – подумала Віра. – Чоловік одружений, а вона незаміжня. Віра придивилася до них, і раптом в цьому чоловіку жінка впізнала свого Михайла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра неквапливо припаркувала машину, глянула на годинник, і побачила, що їй ще хвилин двадцять чекати на доньку з музичної школи. Жінка дивилася через вікно машини, на двері, з яких повинна вийти Оленка. Увагу Віри привернули двоє, молода жінка та старший чоловік. Вони поводилися так, неначе ховалися від когось. – Мабуть коханці, – подумала Віра. – Чоловік одружений, а вона незаміжня. Віра придивилася до них, і раптом в цьому чоловіку жінка впізнала свого Михайла

Віра неквапливо припаркувала машину, глянула на годинник, і побачила, що їй ще хвилин двадцять чекати на доньку Оленку з музичної школи. З дверей школу виходили діти, і радісні розходилися в різні боки, помахавши на прощання один одному рукою. Увагу Віри…

Ліза повернулася додому. Вона відкрила двері своїм ключем і здивовано озирнулася навкруги. В квартирі було порожньо… Вона зайшла на кухню й ахнула! На кухонному столі стояли дві брудні тарілки, а каструля на плиті була порожня! Ліза схопила свій телефон і швидко набрала номер чоловіка. Телефон Степана не відповідав. Вона набрала ще кілька разів – і він і зовсім став поза зоною! Ліза в розпачі сіла на крісло. І тут раптом її осяяло, що робити

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліза повернулася додому. Вона відкрила двері своїм ключем і здивовано озирнулася навкруги. В квартирі було порожньо… Вона зайшла на кухню й ахнула! На кухонному столі стояли дві брудні тарілки, а каструля на плиті була порожня! Ліза схопила свій телефон і швидко набрала номер чоловіка. Телефон Степана не відповідав. Вона набрала ще кілька разів – і він і зовсім став поза зоною! Ліза в розпачі сіла на крісло. І тут раптом її осяяло, що робити

-Ха-ха-ха, і вона така уявляєш, говорить мені… Ліза стрепенулась. Знову Степан прийшов не сам, а зі своїм другом Миколою, ну що ж це таке, га? Настрій у Лізи одразу зник. Вона швидко привіталася і відвернулася до вікна. -Лізочко, привіт, –…

Ніна поствавила воду на вареники, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв син з сумкою в руках. – Що сталося, Сергію? – вигукнула мама. – Все! З Оленою розлучаюся! – рішуче промовив він. – Чому? – захвилювалася Ніна. Сергій не відповів, і мовчки пішов на кухню. Коли син заснув, Ніна зібралася і поїхала до невістки. – Може хоч ти поясниш, що у вас сталося? – сказала свекруха, коли Олена відкрила двері. – Заходьте, залюбки поясню, – відповіла невістка. Ніна зайшла в квартиру і приготувалася слухати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна поствавила воду на вареники, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв син з сумкою в руках. – Що сталося, Сергію? – вигукнула мама. – Все! З Оленою розлучаюся! – рішуче промовив він. – Чому? – захвилювалася Ніна. Сергій не відповів, і мовчки пішов на кухню. Коли син заснув, Ніна зібралася і поїхала до невістки. – Може хоч ти поясниш, що у вас сталося? – сказала свекруха, коли Олена відкрила двері. – Заходьте, залюбки поясню, – відповіла невістка. Ніна зайшла в квартиру і приготувалася слухати

Мама та тато були здивовані. Їхній єдиний і улюблений Сергійко вирішив одружитися. І це добре, але наречена, яку він привів додому, зовсім не відповідала очікуванням. Судіть самі. Хлопець видний, закінчив на добре інститут, навчається в аспірантурі. Майбутній світило науки. Батьки…

Михайло повернувся додому. Зайшов на кухню. Батько готував свої фірмові чанахи. – Мами ще нема? – запитав Михайло у батька. – Ще нема, – відповів чоловік. Раптом, батько помітив, що син дивно виглядає. – Що сталося? – запитав він. Михайло зам’явся, а потім зібрався і наважвився все розповісти. – Тату, ти повинен дізнатися дещо про маму… Я сьогодні все бачив, – раптом сказав Михайло. Батько несподівано змінився на обличчі, і приготувався до найгіршого

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Михайло повернувся додому. Зайшов на кухню. Батько готував свої фірмові чанахи. – Мами ще нема? – запитав Михайло у батька. – Ще нема, – відповів чоловік. Раптом, батько помітив, що син дивно виглядає. – Що сталося? – запитав він. Михайло зам’явся, а потім зібрався і наважвився все розповісти. – Тату, ти повинен дізнатися дещо про маму… Я сьогодні все бачив, – раптом сказав Михайло. Батько несподівано змінився на обличчі, і приготувався до найгіршого

Скільки пам’ятав себе Михайло, його батьки постійно сварилися. При цьому він явно розумів, що справа була не в його батькові. Його батько був добрим, дбайливим, добрим і дуже любив Михайла і його маму. Проблема була в мамі Михайла. Вона завжди…

Марія варила холодець, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила троюрідна тітка. – Привіт, Марійка. А ми до тебе в гості їдемо. Приймеш? – весело сказала вона. – Ти чого мовчиш? Не рада чи що? – Ну що ви? Рада! Звісно приїжджайте. – сказала Марія. Жінка пішла в магазин, накупила всяких смаколиків. – Якраз і холодець пригодиться, – подумала вона. І ось у день приїзду, дзвонить радісна тітка: – Алло! Марія! Ми під’їжджаємо! – В якому сенсі ми? – обережно запитала Марія, і застигла від несподіваної здогадки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія варила холодець, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила троюрідна тітка. – Привіт, Марійка. А ми до тебе в гості їдемо. Приймеш? – весело сказала вона. – Ти чого мовчиш? Не рада чи що? – Ну що ви? Рада! Звісно приїжджайте. – сказала Марія. Жінка пішла в магазин, накупила всяких смаколиків. – Якраз і холодець пригодиться, – подумала вона. І ось у день приїзду, дзвонить радісна тітка: – Алло! Марія! Ми під’їжджаємо! – В якому сенсі ми? – обережно запитала Марія, і застигла від несподіваної здогадки

Після закінчення інституту Марія залишилася працювати у великому місті, платять добре, та й кар’єру можна зробити. Невдовзі купила собі невелику однокімнатну квартиру. Оскільки багато часу присвячувала роботі, то стосунки не поспішала заводити, тим паче виходити заміж.  У рідному маленькому містечку…

Віктор вийшов на подвір’я. Через паркан він помітив, як сусідка поралася на городі. – Бог в поміч, – махнув рукою Віктор. – О, Вітя. Як ти? – усміхнулася Людмила. – Нічого, тримаюся, – відповів чоловік. – Тримайся. А я ось все. Будинок продала, капусту залишилося прибрати, – раптом сказала жінка. Віктору хотілося ще постояти, поговорити, але Людмила сказала: – Ну добре, час мені вже. Віктор засмутився. А наступного дня біля будинку Людмили зупинилася машина, приїхали нові сусіди. Віктор ще не знав, як від цього зміниться його життя

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор вийшов на подвір’я. Через паркан він помітив, як сусідка поралася на городі. – Бог в поміч, – махнув рукою Віктор. – О, Вітя. Як ти? – усміхнулася Людмила. – Нічого, тримаюся, – відповів чоловік. – Тримайся. А я ось все. Будинок продала, капусту залишилося прибрати, – раптом сказала жінка. Віктору хотілося ще постояти, поговорити, але Людмила сказала: – Ну добре, час мені вже. Віктор засмутився. А наступного дня біля будинку Людмили зупинилася машина, приїхали нові сусіди. Віктор ще не знав, як від цього зміниться його життя

Перші холодні уламки посипалися з неба вже в середині вересня. Дачні ділянки пожвавішали і, здавалося, знову почали жити своїм звичайним літнім життям: хтось збирав урожай, на інших згрібали листя, десь закривали віконниці, і в чистому, холодному повітрі розносився стукіт, упереміш…

Повернутись вверх