Вадим зайшов у кафе й сів за столик. У нього сьогодні було побачення з Юлею. Юля помахала Вадиму і підійшла до столика. – Привіт! – усміхнулася вона. Вадим глянув на неї й скривився. Якісь штани, блузка… І ні сліду косметики! – Ти завжди так на побачення ходиш? – поцікавився Вадим. – Так, а що? Ти, он, теж не в костюмі. А мені чого виряджатися?! Вадиму стало незручно, та згодом вони вже весело розговорилися. Коли настав час іти, Вадим раптом скочив з-за столу й почав плескати себе по кишенях. Юля очі вирячила від здивування

Вадим з батьком сиділи за столом на кухні і розмовляли. -І взагалі, я вважаю, що квіти там всілякі, або подарунки на побаченнях жінкам дарують тільки невпевнені в собі мужики! – заявив Вадим. – Такі, які вважають, що жінку треба заслужити!…

Яна перебирала одяг для прання, раптом її погляд зупинився на сорочці чоловіка. Жінка придивилася і застигла. – Це що?! Вадим! Я тебе питаю що це? – Яна забігла у кімнату, тримаючи в руках сорочку, забруднену помадою. – Заспокоїлася? – спокійно запитав чоловік, встав і підійшов до шафи. Вадим дістав свою сумку і почав збирати речі. – Що ти робиш? – здивувалася Яна. – Йду від тебе, – спокійно відповів Вадим. – Але чому? Поясни хоч щось.., – Яна здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

-Це що?! Вадим, що це? Ти… Ти… – Яна тримала в руках білу сорочку чоловіка, забруднену помадою. Яскраво червоною і зухвалою плямою, що красується прямо на випрасуваному комірці.  У Яни точно не було такої помади. Загалом вона давно забула, що…

Марія приїхала додому ввечері. Біля під’їзду вона глянула – а у вікнах її квартири світла немає! Жінка дуже запереживала й швидко помчала в підʼїзд. Марія підійшла до дверей квартири, тихенько відчинила своїми ключами два замки і зайшла всередину. Тихо вдома… Не чути її Миколи… – О, Господи, невже з ним щось сталося? – подумала вона. Марія увімкнула в коридорі світло й зайшла у вітальню. Вона глянула на диван і аж присіла від побаченого

-Дітей виховали, і як тільки вона вийшла на пенсію, то одразу і втекла від мене, уявляєш?! – скаржився сивий чоловік у капелюсі своєму партнеру по грі в шахи. Осінь тільки-но почала розкидати своє золоте листя у дворі. Погода стояла чудова….

Марія з чоловіком вечеряли на кухні. Повечерявши, чоловік почав кудись збиратися. – Ти куди? – запитала дружина. – Сусіду, Миколі з сіном допоможу, – пояснив Степан і пішов. А Марія тим часом пішла до Ніни, та у дворі мила трилітрові банки: – О Марія, проходь. А де твій Степан, чого до нас не заходить? – А він пішов Миколі з сіном допомагати, – сказала Марія. – Сіно в Миколи давно вже складене, – насторожилася Ніна. – А от до кого пішов твій Степан, я здається знаю

Не дарма кажуть, що сім’я – це праця, турбота один про одного. Вдвох завжди легше переносити і радість, і негаразди, і складні повороти. Марія про це знає, з чоловіком вона живе багато років, вже донька вийшла заміж, і онука народила…

Оля прокинулася рано, приготувала сніданок, провела чоловіка на роботу. – Потрібно по продукти з’їздити, – подумала жінка, одягнулася, і поїхала у торговий центр. Після покупки продуктів, жінка захотіла купити собі якесь вбрання. Зайшла в один з магазинів, вибрала красиву сукню і зайшла в примірочну. Раптом Оля, почула дивні голоси з сусідньої кабінки. Жінка прислухалася і застигла від несподіванки. – Невже це правда? – тільки й подумала вона

Було пізно. Оля, вклавши дітей спати, пішла на кухню. Закип’ятила води в чайнику, налила собі чаю і вмостилася за стіл. Чоловіка Івана все ще не було – в останні тижні він мав багато роботи, доводилося затримуватися. Дружині було шкода його,…

Олена вийшла з ванної кімнати, закрутила рушником волосся й пішла поставити чайник. Вдома вона була сама. Олена зайшла на кухню й застигла на порозі! На столі стояла хлібниця з нарізаним хлібом, у мийці лежала брудна тарілка й ложка з виделкою, а на плиті стояла каструля! Олена підійшла, доторкнулася – ще тепла… Раптом вона почула звук телевізора, який хтось увімкнув. – О, Господи, – прошепотіла дівчина. – Тут хтось є… Олена побігла у ванну і тільки й встигла накинути халат, як у двері хтось постукав. Олена аж застигла від несподіванки

Нарешті закінчився робочий тиждень. Вечір п’ятниці, як маленьке свято, а попереду вихідні, які мали бути чудовими! Оленка потяглася – засиділася на роботі. Всі вже пішли, пора і їй додому. Вона вимкнула комп’ютер, перевзулася і тільки взялася за сумочку, як раптом…

Ірина закривала мариновані гриби, як раптом подзвонили у двері. На порозі стояла свекруха. – Здрастуйте. Проходьте, – запросила Іра. – Що це ти надумала? – прямо з порога почала Марія Романівна. – Ви про що? – незрозуміла Ірина. – Не прикидайся. Ти знаєш про що я! – повторила Марія Романівна. – Доречі. Забула вас привітати. З онучкою вас, – раптом додала невістка. – Ти про що? Ти що народила? – здивувалася свекруха. – Ні, не я, – єхидно сказала Ірина. Марія Романівна здивовано дивилася на невістку, нічого не розуміючи

– Ти добре подумала, Іро? У вас діти. У них перехідний вік, – спробувала відмовити Ірину мама. – Мамо, у них майже завжди вік перехідний. Мені, що чекати доки вони не одружуються, заміж не вийдуть? – відмахнулася дочка. – Ну…

Оксана готувала сніданок, коли на кухню зайшов її чоловік Максим. – Оксаночко, я зʼїжджу на дачу, там треба дах підлатати, – заявив він. – А коли ж ти приїдеш? – здивувалась дружина. – Буду завтра! Все, бувай кохана! Максим взяв деякі інструменти і вийшов з квартири. Оксана цілий день була вдома, а під вечір їй стало нудно. – Зʼїжджу-но я до Максима, – подумала вона. – Може допоможу чимось. Через годину Оксана підходила до їхньої дачної хатини. Вона відкрила хвіртку і раптом почула, що з хати лунає гучна музика. Оксана відкрила двері, зайшла всередину й ахнула

Максим стояв у коридорі перед дзеркалом і планував серйозну розмову з дружиною. Поруч із ним стояв його двадцятип’ятирічний син Степан, який уважно стежив за батьком. Коли щось Степану не подобалося, він поправляв батька і радив йому, як краще все зробити….

Степан відкрив двері своїм ключем і зайшов у квартиру. – Привіт, кохана, – гукнув він єлейним голоском. – Привіт! – крикнула йому з кухні Настя. – Ходи вечеряти! Степан сів за стіл. Дружина поставила перед ним тарілку голубців, як раптом почувся дзвінок у двері. Настя побігла відчиняти. На порозі стояла сусідка Тетяна! – Привіт, Настю, – діловито почала вона. – А я тут до тебе з новиною! Чоловік твій вдома, чи ще у своєї? – Привіт, ти про що?! – здивувалась Настя. – Якої своєї?! – А я сьогодні чоловічка твого, у моєї сестри сусідки зустріла! Настя очі вирячила від здивування

-Я однаково люблю і дружину, й іншу жінку! – казав Степан. – Від дружини не відмовляюся, я до неї звик, мені з нею зручно, і від іншої жінки не хочу відмовлятися. Вони мені обидві подобаються! Степану сорок один рік і…

Антоніна поспішала додому. Їй треба й вечерю приготувати, і в хаті прибрати, і з дітьми посидіти. Жінка проходила повз церкву, як раптом побачила, що звідти виходить її сусідка Ольга. Про Ольгу у них у дворі, чого тільки не говорили. І що гуляща, і одиначка, і що до чужих чоловіків ласа… – І чого це вона до церкви прийшла? – подумала Антоніна. – Давайте допоможу, – наздогнала її Ольга і раптом взяла з рук Антоніни важку сумку з продуктами. Антоніна оторопіла від несподіванки. Вона придивилася й помітила в руці в Ольги якусь дивну річ

Антоніна поспішала додому, їй треба й вечерю приготувати, і прибрати, і з дітьми поспілкуватися. Потім чоловік з роботи прийде, теж уваги вимагатиме. Ну велика родина, куди ж від цього клопоту подінешся. Жінка проходила повз церкву, куди вона майже не заглядала,…

Повернутись вверх