Пліткарка

Жіночий журнал

Ліля запекла соковиту курочку, приготувала вишуканий десерт, накрила святковий стіл. Сьогодні вона вирішила влаштувати романтичний вечір своєму чоловіку. Іван пообіцяв прийти з роботи раніше. – Тепер все готово! – сказала сама до себе жінка, поправивши зачіску. Раптом в коридорі почувся звук дверей і якийсь незрозумілий сміх. – А це ще що таке? – подумала Ліля і пішла подивитися. Жінка вийшла в коридор і застигла на місці. -Ів ане! Що це все означає? – вигукнула Ліля, побачивши свого чоловіка в обіймах з своєю подругою

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Ліля запекла соковиту курочку, приготувала вишуканий десерт, накрила святковий стіл. Сьогодні вона вирішила влаштувати романтичний вечір своєму чоловіку. Іван пообіцяв прийти з роботи раніше. – Тепер все готово! – сказала сама до себе жінка, поправивши зачіску. Раптом в коридорі почувся звук дверей і якийсь незрозумілий сміх. – А це ще що таке? – подумала Ліля і пішла подивитися. Жінка вийшла в коридор і застигла на місці. -Ів ане! Що це все означає? – вигукнула Ліля, побачивши свого чоловіка в обіймах з своєю подругою

-Доню! Я така рада за вас! Давай там бережи себе! – радісно торохтіла Ліля в трубку. Після п’яти років сімейного життя дочка нарешті вирішила порадувати її онуком чи онукою. -Звичайно, мамо! Обов’язково! – сміялась у слухавку Валерія. – Чесно кажучи,…

Оксана пекла торт собі на День народження, коли до неї зайшла подруга Віра. – О, ти вже готуєшся? – усміхнулася Віра, побачивши коржі. – Так, вирішила Наполеон спекти. Віктор його дуже любить, – відповіла Оксана, наливаючи чай. – Доречі, про Віктора. Не знаю навіть, як тобі сказати, – зам’ялася Віра і зупинилася. – Та кажи вже? Щось сталося? – поквапила подругу Оксана. – Віктор твій, знайшов іншу! – раптом видала Віра. Оксана застигала, вона не могла повірити у почуте

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана пекла торт собі на День народження, коли до неї зайшла подруга Віра. – О, ти вже готуєшся? – усміхнулася Віра, побачивши коржі. – Так, вирішила Наполеон спекти. Віктор його дуже любить, – відповіла Оксана, наливаючи чай. – Доречі, про Віктора. Не знаю навіть, як тобі сказати, – зам’ялася Віра і зупинилася. – Та кажи вже? Щось сталося? – поквапила подругу Оксана. – Віктор твій, знайшов іншу! – раптом видала Віра. Оксана застигала, вона не могла повірити у почуте

Озираючись назад з висоти свого віку та досвіду прожитих років, Оксана впевнена, що перше кохання часто йде у минуле, і рідко, коли воно може знову повернутися. Не треба тягтися до минулого, не варто, тому що, хоч би яким воно було…

Андрію зателефонувала мама і попросила почепити полицю на кухні. Наступного дня, чоловік заїхав до мами, але її не було вдома. Він відкрив квартиру своїм ключем, увійшов до квартири, згадав, що йому потрібний дриль, а він не спитав, де він лежить. – Невже на антресолях? Там у мами стільки барахла, – подумав Андрій і поліз на стілець. Він відкрив дверцята, почав перебиоати речі. – Ось же він! – сказав чоловік сам до себе, дістав дриль, як раптом сталося несподіване

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрію зателефонувала мама і попросила почепити полицю на кухні. Наступного дня, чоловік заїхав до мами, але її не було вдома. Він відкрив квартиру своїм ключем, увійшов до квартири, згадав, що йому потрібний дриль, а він не спитав, де він лежить. – Невже на антресолях? Там у мами стільки барахла, – подумав Андрій і поліз на стілець. Він відкрив дверцята, почав перебиоати речі. – Ось же він! – сказав чоловік сам до себе, дістав дриль, як раптом сталося несподіване

Все почалося з того, що Андрію зателефонувала мама і попросила почепити полицю на кухні. – Андрію, ти мені потрібен, я тут прикупила поличку на кухню, вона мені дуже потрібна. Бо ти зараз почнеш мене вимовляти, що й так вся кухня…

Віктор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню. Ірина якраз варила гарбузову кашу дітям. – Де у нас швабра? – навіть не привітавшись запитав чоловік. – Яка ще швабра? – здивувалася Іра. – Звичайна, якою миють підлогу, – єхидно сказав Віктор. – Хочу прибрати, бо дивитися не можу, як ти запустила будинок. – Але Вітя, я ж.., – спробувала щось сказати дружина, але Віктор розвернувся і пішов. Ірина здивовано дивилася йому в слід, не розуміючи, що найшло на її чоловіка. Але невдовзі все з’ясувалося

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню. Ірина якраз варила гарбузову кашу дітям. – Де у нас швабра? – навіть не привітавшись запитав чоловік. – Яка ще швабра? – здивувалася Іра. – Звичайна, якою миють підлогу, – єхидно сказав Віктор. – Хочу прибрати, бо дивитися не можу, як ти запустила будинок. – Але Вітя, я ж.., – спробувала щось сказати дружина, але Віктор розвернувся і пішов. Ірина здивовано дивилася йому в слід, не розуміючи, що найшло на її чоловіка. Але невдовзі все з’ясувалося

Ірина нарізала цибулю і плакала від безсилля, та й від цибулі теж.  – Ну, чому знову все не так? Прикро до сліз, а Вітя поводиться, як ні в чому не бувало! Начебто так і має бути. Може правильно мама казала…

Ольга маринувала опеньки, як раптом пролунав дзвінок у двері. Її чоловіка вдома не було, та й він має ключі… А донька Настя була вдома. – Хто ж там такий, цікаво? – пробурмотіла Ольга й пішла відкривати. На порозі стояв незнайомий хлопчик років десяти. – Доброго дня, – привітався він. – Мені потрібен ваш чоловік! Він вдома? Ольга застигла від здивування. – Привіт, – пробурмотіла вона. – Його немає зараз. А що ти хотів? Може, я можу допомогти? – Ні, мені особисто він потрібний. Розмова є. Серйозна! Ольга не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга маринувала опеньки, як раптом пролунав дзвінок у двері. Її чоловіка вдома не було, та й він має ключі… А донька Настя була вдома. – Хто ж там такий, цікаво? – пробурмотіла Ольга й пішла відкривати. На порозі стояв незнайомий хлопчик років десяти. – Доброго дня, – привітався він. – Мені потрібен ваш чоловік! Він вдома? Ольга застигла від здивування. – Привіт, – пробурмотіла вона. – Його немає зараз. А що ти хотів? Може, я можу допомогти? – Ні, мені особисто він потрібний. Розмова є. Серйозна! Ольга не розуміла, що відбувається

Ольга маринувала опеньки, як раптом пролунав дзвінок у двері. Її чоловік Ігор поїхав у справах нещодавно, та й він має ключі… А донька Настя вдома. -Хто ж там такий, цікаво… – пробурмотіла Ольга й пішла відкривати. На порозі стояв незнайомий…

Баба Олена дуже заслабла. Її чоловік Микола зайшов у хату, закипʼятив чайник, засипав заварку. Чай запашний вийшов, на весь будинок аромат! – Там у шафі лежить сукня, яку я приготувала собі, – сказала Олена. – І хустка! В останню путь мені буде… – Та що ти говориш! – розгнівався Микола. – Знайду я твою сукню! Я он Ганну щойно зустрів біля магазину. Гарно так вдягнена! Каже мені, не хочеш, мовляв, зі мною погуляти, га? Баба Олена раптом скинула ковдру, скочила з ліжка й пішла до шафи. Микола застиг з чашкою в руках

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Баба Олена дуже заслабла. Її чоловік Микола зайшов у хату, закипʼятив чайник, засипав заварку. Чай запашний вийшов, на весь будинок аромат! – Там у шафі лежить сукня, яку я приготувала собі, – сказала Олена. – І хустка! В останню путь мені буде… – Та що ти говориш! – розгнівався Микола. – Знайду я твою сукню! Я он Ганну щойно зустрів біля магазину. Гарно так вдягнена! Каже мені, не хочеш, мовляв, зі мною погуляти, га? Баба Олена раптом скинула ковдру, скочила з ліжка й пішла до шафи. Микола застиг з чашкою в руках

Лариса й Галя були на роботі, на чергуванні. У палатах всі мирно спали, та й взагалі сьогодні було спокійно, і жінки вирішили тихенько подивитися хороший фільм. Вибір припав на відомий фільм про кохання. -Ось щоразу дивлюся це кіно, і не…

Алла Олександрівна вирішила зробити генеральне прибирання в квартирі. Вона відчистила плиту на кухні, вимила вікна, ванна сяяла й блищала чистотою! На вулиці вже стемніло, коли жінка закінчила мити підлогу і втомлено зітхнула. – Фух, нарешті закінчила! – подумала вона і раптом сплеснула руками. – О, Боже! А де ж це моя Оленка ходить так пізно?! – схаменулась Алла Олександрівна. Вона швидко накинула кофту, відкрила двері в підʼїзд і ахнула! Її дочка йшла з кимось під руку! Алла оторопіла, коли побачила з ким

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла Олександрівна вирішила зробити генеральне прибирання в квартирі. Вона відчистила плиту на кухні, вимила вікна, ванна сяяла й блищала чистотою! На вулиці вже стемніло, коли жінка закінчила мити підлогу і втомлено зітхнула. – Фух, нарешті закінчила! – подумала вона і раптом сплеснула руками. – О, Боже! А де ж це моя Оленка ходить так пізно?! – схаменулась Алла Олександрівна. Вона швидко накинула кофту, відкрила двері в підʼїзд і ахнула! Її дочка йшла з кимось під руку! Алла оторопіла, коли побачила з ким

Їхній «цукерково-букетний» період розпочався з невинного флірту – погляди при зустрічі, знайомство, потім листування по смс і нарешті таємні побачення, але невинні. Чому таємні? Та тому що мати Оленки одразу не схвалила знайомство з хлопцем старшим за дочку на сім…

Петро сидів на кухні за столом і сумно дивився в свою тарілку. – Та що ж це таке? – подумав він. Борщ у його тарілці був без м’яса… А от у тарілках в дружини й дітей його було достатньо! – Валю, а де м’ясо? Чому ти мені не поклала? – здивовано запитав він у дружини. – А м’ясце тільки дітям, – відповіла Валя. – І ти сам знаєш чого! – І чого ж це ще? – здивувався Петро. Він не розумів, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Петро сидів на кухні за столом і сумно дивився в свою тарілку. – Та що ж це таке? – подумав він. Борщ у його тарілці був без м’яса… А от у тарілках в дружини й дітей його було достатньо! – Валю, а де м’ясо? Чому ти мені не поклала? – здивовано запитав він у дружини. – А м’ясце тільки дітям, – відповіла Валя. – І ти сам знаєш чого! – І чого ж це ще? – здивувався Петро. Він не розумів, що відбувається

Петро сидів на кухні за столом і сумно дивився в свою тарілку. -Та що ж це таке? – подумав він. Борщ у його тарілці був без м’яса… А от у тарілках в дружини й дітей його було достатньо! -Валю, а…

– Знову картопля? – зітхнув Андрій, сівши вечеряти. Дружина винувато кивнула. – Твій батько дзвонив, просив щоб ти заїхав, – повідомила Світлана. – Добре, завтра заїду, – відповів Андрій, подякував за вечерю і пішов у ліжко. Наступного дня, після роботи Андрій заїхав до батьків, вирішив всі справи і повернувся додому. Він зайшов на кухню і застиг. Світлана сиділа вся у сльозах. – Що сталося, кохана? – захвилювався він. – Твоя мама…твоя мама.. Таке сказала…, – промовила крізь сльози жінка. Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Знову картопля? – зітхнув Андрій, сівши вечеряти. Дружина винувато кивнула. – Твій батько дзвонив, просив щоб ти заїхав, – повідомила Світлана. – Добре, завтра заїду, – відповів Андрій, подякував за вечерю і пішов у ліжко. Наступного дня, після роботи Андрій заїхав до батьків, вирішив всі справи і повернувся додому. Він зайшов на кухню і застиг. Світлана сиділа вся у сльозах. – Що сталося, кохана? – захвилювався він. – Твоя мама…твоя мама.. Таке сказала…, – промовила крізь сльози жінка. Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

-Знову картопля? – зітхнув чоловік. Світлана винувато кивнула головою. Грошей залишилося обмаль. Чоловік отримував цілком пристойно, але три роки тому батьки позичили йому велику суму на купівлю квартири. Вистачило на цілком пристойну двохкімнатну квартиру. І тепер майже вся його зарплата…

Ліда вийшла з ліфта, підійшла до квартири й відкрила двері своїм ключем. – Я вдома! – звично гукнула вона в коридорі. Але у відповідь була тиша… – Агов, ви де?! Максиме, коханий, ти вдома?! – здивовано гукнула Ліда. Вона роззулася і швидко побігла в кімнату. Там нікого не було. Раптом, на журнальному столику, вона побачила якийсь великий конверт. – О, Господи! – вигукнула вона. – Та не може бути… Ліда застигла від несподіваної здогадки. Вона хвилюючись відкрила конверт й оторопіла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда вийшла з ліфта, підійшла до квартири й відкрила двері своїм ключем. – Я вдома! – звично гукнула вона в коридорі. Але у відповідь була тиша… – Агов, ви де?! Максиме, коханий, ти вдома?! – здивовано гукнула Ліда. Вона роззулася і швидко побігла в кімнату. Там нікого не було. Раптом, на журнальному столику, вона побачила якийсь великий конверт. – О, Господи! – вигукнула вона. – Та не може бути… Ліда застигла від несподіваної здогадки. Вона хвилюючись відкрила конверт й оторопіла

-Ну, давай вже хвалися! – за стіл до Ліди безцеремонно підсіла коліжанка. Дівчина здивовано глянула на Аллу. -Ой, та не прикидайся! – продовжила Алла. – Бачила я вчора твого чоловічка – в ювелірний заходив. А я й за ним давай……

Повернутись вверх