День був сирим та похмурим. Володимир Сергійович, щулячись від холоду, стояв на зупинці. Автобус затримувався. Роздратований довгим очікуванням, він строго зиркнув на дівчину, що стояла неподалік. Та нічого не помічаючи, продовжувала, безтурботно сміючись, балакати по телефону. Це остаточно роздратувало його….
Гарний чоловік, який подобався б усім без винятку, – велика рідкість. Завжди знаходяться люди, які шукають вади: зарозумілий, сноб, нарцис. І подібні епітети приписують щасливому власнику зовнішності кіноактора. Таким якраз і був Станіслав Микитенко. Він був керівником комерційного відділу у…
– Баба Катя, допоможи, – Юрій підійшов до лавочки, де як завжди сиділа Катерина Олексіївна у своєму сірому пальті та кокетливому капелюшку. Сиділа вона одна, видно Юрій спеціально момент вибрав. – Допоможи, Катерино Олексіївно, скажи скільки, я не пошкодую, тільки…
Олена тримала в руках тест і дивилася на Олега. Чи готовий він до такого результату подій? Чи зможе стати батьком? Дівчину огортали сумніви. Сама Олена була дуже рада: вона вже була готова до появи в її житті пелюшок, сорочечок та…
Чомусь Дмитру не щастило в житті. Начебто б і хлопець симпатичний, і розумник, і спортсмен, а з дівчатами одні проблеми – примхливі, несерйозні, одні нічні клуби на думці. Дмитро змінював їх часто. Ну а що мало в інституті красунь, чи…
Василь до тридцяти семи років ходив у холостяках, чомусь не поспішав себе зв’язувати узами шлюбу. Всі друзі та однокласники давним-давно одружилися і в деяких вже не по одній дитині. А Василь все ніяк. – Не зустрілася мені ще моя доля….
Михайло тихенько озирнувся – ніхто його не бачить? Ні, ніби поруч нікого немає. Він став швидко складати в невелику, але ємну валізку усе, що йому траплялося під руку. Неймовірно смачно пахли і варені, і рожеві з білим жирком ковбаски… І…
Як же ж Микита її кохав… Стояв під вікнами пізніми вечорами, тішився, якщо вдавалося побачити її силует. Вона здавалася йому неприступною та недосяжною. Його розчулювала її тендітність. І він шаленів від ніжності й кохання. На шкільному новорічному вечорі Микита запросив…
Віктор не вірив своїм очам. Дівчина за сусіднім столиком була як крапля води схожа на Настю. Ті ж довгі, злегка кучеряві каштанові локони, величезні очі, що змінюють свій колір від темно-зеленого до світло-сірого при різному освітленні і точена фігурка. Але…
– Мамо, тату! Це ми! – з коридору пролунав голосний голос сина Лариси та Степана. Вітя, їхній маленький хлопчик, їхнє сонечко, зайченя, кошеня, став зовсім дорослим і привів додому свою кохану дівчину, щоб познайомити її та батьків. Віктор заздалегідь повідомив,…