Катерина сиділа за столом і промивала гречку, коли на кухню з зайшов чоловік. – Катю, вибач мені! – тихо промовив Михайло, опустивши очі. – Та я вже забула про це молоко, – усміхнулася жінка. – Та я не за молоко вибачення прошу, – сказав Михайло. – А за що тоді? – здивувалася Катя. – Я йду до іншої жінки…, – раптом промовив чоловік. Катя застигла. Вона повільно підвела очі на чоловіка. – Тепер все зрозуміло! Все стало на свої місця, – спокійно сказала жінка. – Ти про що? Що стало зрозуміло? – Михайло здивовано глянув на дружину, нічого не розуміючи

Катерина ніяк не очікувала почути від свого Михайла те, що він сказав. Ці слова пролунали як грім серед ясного неба. Жінка сиділа за столом, промиваючи гречку, коли на кухню з похмурим виглядом увійшов чоловік. -Катя, вибач мені! Я йду до…

Тетяна на кухні смажила котлетки, як раптом в ліжечку, заплакала дитина. Тетяна гукнула чоловікові: – Діма, підійди до Андрійка! Але Дмитро не відгукувався, і Тетяна, залишивши на плиті сковорідку, кинулась до сина. – Ну от котлети все, – з досадою сказала жінка, повернувшись на кухню. Але синочок, залишений на самоті, знову заплакав. – Дмитро, я нічого не встигаю, – підвищивши голос, звернулася повторно Тетяна до чоловіка. – Підійти до дитини! Відповіді від Дмитра знову не було. А за кілька секунд у квартирі пролунав неочікуваний голос

Суботній вечір. Дмитро, розташувавшись на дивані, розпочав перегляд найважливішого футбольного матчу прем’єр-ліги. Дмитро був так зайнятий тим, що відбувається на футбольному полі, що вже не чув жодного стороннього звуку у своїй квартирі. Дружина Дмитра Тетяна тим часом клопотала на кухні….

Віра робила вінегрет, коли з роботи повернувся чоловік. – О, у нам вінегрет? Давно я його не куштував, – усміхнувся Ігор, зайшовши на кухню. – Давно не робила, щось захотілося, – сумно сказала Віра. Ігор помітив, що з дружиною щось не так. – Кохана, що сталося? – захвилювався він. Віра мовчала. – Щось з мамою? – не заспокоювався Ігор. – Ні. Все добре, – сказала Віра. – Краще присядь, я маю тобі дещо сказати. Ігор опустився на стілець, Віра підішла до нього, нахилилася і щось шепнула на вуха. Чоловік аж застиг від почутого

Скільки пам’ятає себе Віра, вона завжди відрізнялася своїм норовливим характером, ось прямо з дитинства. І вона пишалася цим, бо не всі можуть вказати відкрито на недоліки іншого, або влаштувати сварку при всіх, або відчитати когось у будь-якому місці, а їй…

Інна ходила по квартирі, перекладаючи речі з місця на місце. Зараз батьки привезуть її дітей – Оксанку та Максима. Але час минав, вже стемніло й Інна вирішила прилягти на дивані у вітальні. Вона не помітила, як заснула. Інна почула, як прийшов її чоловік Борис і вийшла до нього. Її вразив його вигляд – чоловік явно не був втомлений! – Ти чудово виглядаєш. Не схоже, що працював дві доби або спав на кушетці у кабінеті. І сорочка свіжа. Я не пам’ятаю таку, – сказала Інна. Борис раптом відвернувся і закрив руками обличчя

Інна не чула шереху коліс каталки по лінолеуму лікарняного коридору та квапливого тупоту ніг. Її голова злегка погойдувалася з боку в бік в такт руху. Вона не бачила чергування яскравих ламп денного світла над собою, не чула крику Бориса: –…

Віктор з’їздив до батька і забрав його до себе, зовсім поганий став дідусь. – Наталю, батько трохи в нас поживе, – сказав чоловік дружині, коли повернувся. – Ну якщо вже привіз, то що тепер зробиш. Хай живе, – ображено сказала дружина. Наталя посадила діда Дмитра на кухні, а сама пішла застелити диван та розкласти речі свекра. За хвилину вона покликала чоловіка до спальні дідуся і про щось гучно розповідала. Дід Дмитро підійшов ближче, прислухався і застиг на місці

– Зовсім наш дідусь старенький став, сам вже не справляється… – сказав якось Віктор дружині. – Доведеться забирати його до нас. – Куди до нас? У нас у самих тісно, ​​не пройти! – невдоволено сказала Наталя. – Не треба згущувати…

Ніна мила вікна, як раптом почула якісь дивні звуки в коридорі. Жінка кинула ганчірку у відро, підійшла до дверей і глянула у вічно. Біля дверей сусідки Зої Миколаївни стояв якийсь незнайомий чоловік. Він подзвонив у двері і зайшов в середину. – Напевно негідник якийсь, – подумала Ніна. – Пенсіонерку обманути хоче. Жінка швидко взулася, і кунулася в квартиру сусідки на допомогу. Ніна забігла до Зої Миколаївної на кухню і застигла на місці

Вадим тільки підійшов до дверей, підніс руку до дзвінка, і тут його ніс почув солодкий запах пирога з яблуками. Вадим глибоко втягнув ароматне повітря і відразу побачив себе маленьким хлопчиськом з колінами, обмазаними зеленкою. Молодий хлопець стояв біля дверей, заплющивши…

У Віри раптово не стало мами, а згодом і її бабусі Зіни. Свого батька вона не знала, але він приїхав забрати її до себе. Дорогою додому вони мовчали. Не знали, про що говорити. На порозі квартири їх зустріла гарно та вміло нафарбована жіночка. Одягнена вона була не по–домашньому. Ошатне плаття, багато прикрас. – Познайомся, це Оля, моя дружина, – сказав батько. – А це моя дочка, Віра, – кивнув Микола у бік дівчинки. – Дуже приємно, – сказала Оля і строго глянула на гостю. Віра зайшла в кімнату, озирнулася навкруги й ахнула

Чому мама з татом не стали жити разом, Віра так ніколи й не дізналася. Їй було три роки, коли батьки розійшлися. Мама з маленькою Вірою повернулася з міста до рідного села. — Все встигла, — не втрималася баба Зіна, зустрічаючи…

Єва поралася на городі, коли біля її будинку зупинилася якась машина. – Дивно, хто б це міг бути? – подумала вона. Жінка залишила всі справи і пішла до воріт. З машини вийшов якийсь чоловік, підійшов до багажника і дістав сумку. – Доброго дня. Ви Єва? – раптом запитав він, помітивши жінку. – Так, це я, – здивувалася вона. – Думав вас вже і не знайду, добре, що люди підказали де ви живете, – усміхнувся незнайомець. – Ну що показуйте. – Що показувати? – здивувалася Єва, не розуміючи, що відбувається

Олексій їхав на так підробіток. Взагалі-то він не любив такого роду підробітки, але цього разу просто не міг відмовити, бо попросила його, ні хто інша, як його сестра Віра. Вірі він відмовити ніяк не міг і довелося погодитися їхати в…

Олена цілий день стояла біля плити, накрутила голубців, зробила салати. Сьогодні до них з Віктором прийдуть гості на новостілля. Стіл вже був накритий, коли пролунав дзвінок у двері. Олена побігла відкроивати. На порозі були перші гості, свекор та свекруха. – Вітаємо з новосіллям! – сказав з порогу свекор, але посміхнувся якось дивно, ніби вже був у чомусь дуже винен. – Дякую, – з привітною усмішкою відповіла Олена. – З новосіллям, рідна, – сказала свекруха і простягнула якусь коробку. – Відкривай. Олена відкрила подарунок і застигла від несподіванки

– Вітя, скажи, а це точно ми квартиру купили, ми з тобою, як чоловік та дружина, а не твоя родина? – Що? – сонно стрепенувся чоловік, що клював носом над пізньою вечерею на швидку руку – млинцями з кулінарії. Олена…

В Аліни був вихідний і вона довго лежала на ліжку. А чому б і ні?! Поспішати немає куди, чепуритися нема для кого! Все одно просидить весь день вдома сама. Потім вона таки встала, підійшла до вікна і довго стояла так в одному рожевому халатику. Вона навіть забула причесатися. Раптом пролунав дзвінок у двері. Аліна аж стрепенулась від несподіванки й побігла в коридор відчиняти. Вона навіть не подумала, як виглядає, не подивилася в дзеркало. Аліна відкрила двері й ахнула

Аліна запнула халатик і підійшла до вікна. На деревах майже не залишилося листя. Вчора ввечері мрячив дощ, а вночі підморозило. Холодний та похмурий листопад – напередодні безпросвітної довгої зими… Аліна зітхнула. Туга за вікном, туга на серці, всі вихідні вона…

Повернутись вверх