Олена йшла до мами на роботу. Біля будівлі, на лавці, вона помітила якогось чоловіка, він тут сидів вже не вперше. Вона набралася сміливості і підійшла до нього. – Здрастуйте, мене Оленою звуть, – ввічливо представилася вона. – Микола Семенович, – усміхнувся чоловік. – А у вас тут хтось лежить? – запитала вона, присівши поряд. – Так, син, – тихо відповів чоловік. Дівчина не втрималася: – А чому ви тут, а не поряд з ним? І тут Микола Семенович невитримав і заплакав. Олена не розуміла, що відбувається

– Мамо, а тобі без чоловіка погано? – запитала восьмирічна Оленка.  Марія сумно усміхнулася: – А тобі, доню, тата хочеться?  Олена задумалася: – І так і ні. Так, бо хочу дарувати йому подарунки на день народження, з днем ​​тата вітати….

На ювілей Володимира Юхимовича прийшло багато гостей. – Он, дивись Володимире, Кириленки до тебе йдуть з вітаннями і дочка їхня Ганна поруч! – раптом зашушукала до нього його мати Неля Борисівна. Володимир Юхимович обернувся і прийняв вітання. Подякував. – А це мій син Валерій, – діловито заявив він і підсунув хлопця вперед. – Дуже приємно, а це наша донька Ганнуся! Ну, хай молодь собі поспілкується гарненько, – посміхнувся батько Ганни і хитро підкрутив вуса. Валерій аж почервонів від несподіванки. Та далі все сталось і зовсім неочікувано

Володимир Юхимович важко зітхнув і опустив голову. Мама була не права, але її слова зачіпали його за живе. Про свій вибір Володимир Юхимович не шкодував жодної секунди. Але, схоже, за все в цьому житті доводиться платити… – Володимир, через два…

Наталка вкотре набирала номер телефону чоловіка і слухала у слухавці довгі гудки. Вітя не відповідав. – Ну, що він до цієї тарілки вчепився? – зі сльозами говорила вона своїй подружці Олені, яка жила по-сусідству. – Хіба через якусь тарілку розлучаються з дружиною? – Наталю, ну ти ж розумієш, що не в тарілці справа! – говорила їй подруга. – Саме у тарілці! Він так і сказав, коли йшов, – схлипнувши відповіла Наталя. Олена здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи

Наталка вкотре набирала номер телефону чоловіка і слухала у слухавці довгі гудки. Вітя не відповідав. – Ну, що він до цієї тарілки вчепився? – зі сльозами говорила вона своїй подружці Олені, яка жила по-сусідству. – Хіба через якусь тарілку кидають…

Денис повернувся з роботи. – Мене завтра у відрядження відправляють. Збери сумку, – сказав він дружині. – А що, більше нема кого відправити? Дивне якесь відрядження. У вихідні, – Таня перевернула котлетки. Наступного дня Денис поїхав. Чоловік повернувся за два дні. Денис зайшов у квартиру, але  дружини та сина вдома не було. – Дивно, – подумав він. – Зазвичай в такий час вдома. Денис набрав номер Тетяни, але дружина не відповідала, як раптом на столі він побачив якусь записку. Денис прочитав її і застиг від здивування

Ні для кого не секрет, що підвищення по роботі одержують по-різному. Хтось заслужив своєю чесною працею, хтось підсидів начальника, а хтось з’їздив з ним у відрядження. Новина, що замість Петра Ігоровича, який пішов на пенсію, призначили, нарешті, нового директора, причому…

Софія робила з донькою Юлею уроки, коли з роботи повернувся чоловік. Анатолій прийшов, як завжди пізно. – Привіт, я вдома, – привітався він з своїми дівчатками. – Там на кухні, котлетки ще теплі. Вечеряй, якщо хочеш, – сказала Софія. Раптом Юля скочила і підбігла до батька. – Тату, ти почав так пізно повертатися додому, – вигукнула дівчинка. – Це тому, що у тебе з’явилася коханка? Анатолій застиг почувши це, не розуміючи, що відбувається

Софія Іванівна збиралася із чоловіком на дачу. Видався довгий вихідний і хотілося провести його на природі, тим паче погода стояла чудова для середини осені. Анатолій у джинсових шортах та білій футболці укладав свої вудки, спінінги та інші штучки, а Софія…

Ганна накрила святковий стіл. Сьогодні у гості прийде її донька з дітьми та зять. Пролунав дзвінок у двері. – О, ви вже прийшли, – зраділа Ганна, побачивши на порозі своїх рідни. – Проходьте. Всі сіли за стіл, поїли, поговорили. – Мамо, у мене для тебе сюрприз. Я навіть не знаю, як тобі про це розповісти, – раптом сказала донька, але її зупинив дзвінок у двері. – Власне, ось він і є. – Який ще сюрприз? – сказала Ганна і вийшла в коридор. Жінка відкрила двері, і застигла від здивування. – Що ти тут робиш? – тільки й сказала вона

– Мамо, я – до тебе з речами. Не виженеш? – Синку, про що ти говориш! Живи скільки хочеш. Після чергової сварки з дружиною Володимир зібрав свої речі та поїхав до матері. Все. Досить. Сил більше нема. Скільки можна! Нескінченні…

Валерій вже кілька днів жив «на квартирі» в Ірини. Якось чоловік зголосився нарубати дров, але господиня не пустила його! – Що ви, Валерію! – сказала Ірина. – Сусіди ж можуть побачити! Чоловік здивувався, але нічого не сказав. Потім він хотів допомогти Ірині донести продукти з сільського магазину. – Валерію Степановичу, я собі ніколи не пробачу, якщо з вами щось трапиться! – знову чомусь сказала Ірина. – Я дуже переживаю за вас. – Не розумію, ви про що? – здивувався чоловік. – Ну як же ж? Зіна мені про вас все розповіла! – Що розповіла? – чоловік очі вирячив від здивування

Ірина Тимофіївна нещодавно освоїла смартфон, і коли пролунав дзвінок, вона звичним рухом плеча притиснула його до вуха. Справа в тому, що в цей важливий момент, який змінив подальшу долю цієї немолодої жінки, вона розкочувала тісто для вареників. Почувши знайомий голос…

Олена зручно вмостилася на кріслі в електричці й замислилась. Раптом поруч із нею сів гарний молодий чоловік. На ньому був дорогий костюм, а приємний парфум говорив про його високий статус. – Привіт, красуне! – несподівано сказав незнайомець. – З прийдешніми святами тебе! Олена здивовано підвела очі на незнайомця і посміхнулася. – Спасибі, взаємно… – пробурмотіла вона. Всю дорогу вони їхали мовчки… Олена вийшла з електрички, підійшла до свого будинку й оторопіла від несподіванки! В будинку на неї чекав несподіваний сюрприз

Олена зіщулилася і зробила крок у темряву. Було пізно. Олена тільки перестала клопотати по дому, як раптом пролунав телефонний дзвінок. До речі, їй часто так дзвонили, особливо, якщо комусь була потрібна допомога. Ось і зараз, у телефоні звучав зляканий голос…

Михайло роззувся, взяв сумку з покупками і пішов на кухню. Він уже почав її розбирати, як раптом у двері подзвонили. Чоловік неохоче пішов відкривати. – І кого це там ще принесло? – бурмотів він дорогою до дверей. Михайло відкрив двері й оторопів. На порозі стояла його сусідка Ніна. Вона тримала миску з якимись кісточками і м’ясними обрізками. – Ось принесла. Суп варила. Хороші кісточки. Візьмете? Михайло розгубився… Аж раптом його осяяла несподівана думка

Михайло переїхав у свою нову однокімнатну квартиру. Ну що сказати, не колишні хороми, звісно, ​​але для розміну після розлучення найкращого варіанта не знайшлося… А свою вівчарку довелося забрати з собою. Дружині вона була не потрібна. Не склалося у них. Красива,…

Ганна поїхала до бабусі в село. Мати з батьком розлучилися і вона мріяла побачити його хоч там. Та батько не прийшов ні в перший тиждень, ані на другий. Ганна дуже засмутилася. – Бабусю, а коли тато прийде? – запитала вона. Старенька якось дивно подивилася на неї. Її обличчя раптом чомусь все зіщулилося, взялося складками. – Стривай, – сказала вона. – У мене для тебе дещо є… Бабуся порилася в шафі і дістала звідти коробочку. Вона простягла її Ганні й сказала: – Це тато тобі передав. Ганна взяла коробку, відкрила її й ахнула

Найбільше Катруся переживала, що її шестирічна донька Ганнуся не прийме її нового чоловіка Валерія. Душа у Катрусі завжди була поетична, важка до чогось піднесеного, але заміж вона вийшла за грубого мужика Павлика… Бо залетіла! Павлик їй подобався широкими м’язистими плечима…

Повернутись вверх