Пліткарка

Жіночий журнал

Ірина з самого ранку крутилася на кухні. Вона наготувала різних смаколиків, спекла пиріг, наробила салатів. – Мамо, у нас що гості будуть? – здивовано запитав її син Віктор. – Так! В обід, – загадково сказала Ірина. – Не тягни з миски, йди, вмийся спочатку! – Ірина легенько забрала руку сина від ковбаси. Вона одягла ошатну сукню, зачесала волосся, трохи підфарбувала вії та губи. Віктор здивовано дивився на матір. Аж тут пролунав дзвінок у двері. – Синку відкрий, будь ласка, – попросила Ірина. Віктор відчинив двері, глянув на гостя й очі вирячив від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина з самого ранку крутилася на кухні. Вона наготувала різних смаколиків, спекла пиріг, наробила салатів. – Мамо, у нас що гості будуть? – здивовано запитав її син Віктор. – Так! В обід, – загадково сказала Ірина. – Не тягни з миски, йди, вмийся спочатку! – Ірина легенько забрала руку сина від ковбаси. Вона одягла ошатну сукню, зачесала волосся, трохи підфарбувала вії та губи. Віктор здивовано дивився на матір. Аж тут пролунав дзвінок у двері. – Синку відкрий, будь ласка, – попросила Ірина. Віктор відчинив двері, глянув на гостя й очі вирячив від здивування

Ірина стояла на зупинці. Було холодно, а автобуса все не було. Раптом біля тротуару зупинилася дорога машина і посигналила. Люди на зупинці переглянулись і всі чомусь подивилися на Ірину. Вона підійшла до машини. Скло опустилося й Ірина несподівано впізнала свого…

Оксана поливала квіти на підвіконні, коли в двері хтось несміливо постукав. Вона здивовано відставила лійку й пішла в коридор. Оксана відкрила двері і здивовано сплеснула руками. На неї несміливо дивилася маленька, кругленька жіночка в рожевому халатику. – Доброго вечора, а я Олена! – сказала вона і раптом простягла Оксані миску пиріжків. Оксана не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана поливала квіти на підвіконні, коли в двері хтось несміливо постукав. Вона здивовано відставила лійку й пішла в коридор. Оксана відкрила двері і здивовано сплеснула руками. На неї несміливо дивилася маленька, кругленька жіночка в рожевому халатику. – Доброго вечора, а я Олена! – сказала вона і раптом простягла Оксані миску пиріжків. Оксана не розуміла, що відбувається

Оксана поливала квіти на підвіконні, коли в двері хтось несміливо постукав. Вона здивовано відставила лійку й пішла в коридор. Оксана відкрила двері і здивовано сплеснула руками. На неї несміливо дивилася маленька, кругленька жіночка в рожевому халатику. – Доброго вечора, а…

Софія прокинулася рано, зробила собі гарячий бутерброд з шинкою, заварила кави. Сьогодні ніяких справ не було, можна й відпочити. Жінка пішла у вітальню, ввімкнула телевізор, коли несподівано у двері подзвонили. – І хто б це міг бути? Я нікого не чекаю, – сказала вона сама до себе і пішла відкривати. Софія підійшла до дверей, жінка вже збиралася повернути ключ в замку щоб відкрити, як раптом почула розмову за дверима. Софія прислухалася до розмови і застигла на місці від почутого 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Софія прокинулася рано, зробила собі гарячий бутерброд з шинкою, заварила кави. Сьогодні ніяких справ не було, можна й відпочити. Жінка пішла у вітальню, ввімкнула телевізор, коли несподівано у двері подзвонили. – І хто б це міг бути? Я нікого не чекаю, – сказала вона сама до себе і пішла відкривати. Софія підійшла до дверей, жінка вже збиралася повернути ключ в замку щоб відкрити, як раптом почула розмову за дверима. Софія прислухалася до розмови і застигла на місці від почутого 

Софія Михайлівна прийняла непросте рішення. Воно їй далося нелегко, але виходу не було. Справа в тому, що Софія Михайлівна на всіх образилася. Вона кілька разів сходила до магазину та принесла пристойний запас їжі. Потім замкнула двері та заблокувала деякі телефонні…

Ніна готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. – Дивно, хто б це? – подумала жінка. Витираючи на ходу руки, вона поспішила в коридор. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один, без Віри та Андрійка? Щось сталося? – захвилювалася Ніна, побачивши свого сина. – Мамо, я від Віри пішов. Не можу більше з нею жити, – тихо сказав чоловік. – Я в тебе поки що залишуся. Ніна Василівна перегородила дорогу і сказала: – Ні! Ти тут не залишишся! – Але чому? – Олексій здивовано дивився на маму, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. – Дивно, хто б це? – подумала жінка. Витираючи на ходу руки, вона поспішила в коридор. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один, без Віри та Андрійка? Щось сталося? – захвилювалася Ніна, побачивши свого сина. – Мамо, я від Віри пішов. Не можу більше з нею жити, – тихо сказав чоловік. – Я в тебе поки що залишуся. Ніна Василівна перегородила дорогу і сказала: – Ні! Ти тут не залишишся! – Але чому? – Олексій здивовано дивився на маму, не розуміючи, що відбувається

Ніна Василівна готувала вечерю, коли раптом відкрилися вхідні двері. Витираючи на ходу руки, вона поспішила до коридора. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один? Щось трапилося? – захвилювалася Ніна, побачивши на порозі свого сина. – Мамо, дай поїсти,…

Марія дивилася у вікно з третього поверху. У дворі нікого не було. Раптом біля її вікон зупинилась машина. З машини вийшов якийсь чоловік і попрямував у їх під’їзд. Його хода здалася Марії дуже знайомою. Через кілька хвилин пролунав дзвінок у двері. Марія аж стрепенулася від несподіванки. – Хто б це міг бути в таку погоду? – подумала вона. Марія пішла в коридор. Вона відкрила двері і ахнула! Перед нею стояв її покійний чоловік Ігор! Марія дивилася на нього і не могла вимовити жодного слова

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія дивилася у вікно з третього поверху. У дворі нікого не було. Раптом біля її вікон зупинилась машина. З машини вийшов якийсь чоловік і попрямував у їх під’їзд. Його хода здалася Марії дуже знайомою. Через кілька хвилин пролунав дзвінок у двері. Марія аж стрепенулася від несподіванки. – Хто б це міг бути в таку погоду? – подумала вона. Марія пішла в коридор. Вона відкрила двері і ахнула! Перед нею стояв її покійний чоловік Ігор! Марія дивилася на нього і не могла вимовити жодного слова

Зітхнувши з почуттям задоволення, Марія стомлено присіла в альтанці відпочити на дерев’яне крісло, дбайливо збите її чоловіком. Вона любить поратися на дачі, це її віддушина, тут вона забуває про неприємності та біди. Вона розмовляє з рослинами, вона справді впевнена, що…

Лариса відкрила хвіртку і підійшла до памʼятника своєму чоловіку. – Привіт, любий, – сказала жінка. – Ну, як ти тут?.. Два роки минуло, як не стало її коханого Олексія. Кожні вихідні Лариса приходила до нього на цвинтар, приносила квіти, шматочок його улюбленого пирога й цукерки. Вона прибирала біля памʼятника і розмовляла з коханим. Поговоривши з чоловіком, Лариса пішла додому. Назустріч їй, по доріжці, йшла заплакана жінка вся у чорному. Раптом незнайомка підбігла до Лариси! – Та як ти посміла сюди прийти?! Ах ти ж безсоромна! – закричала вона. Лариса очі вирячила від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса відкрила хвіртку і підійшла до памʼятника своєму чоловіку. – Привіт, любий, – сказала жінка. – Ну, як ти тут?.. Два роки минуло, як не стало її коханого Олексія. Кожні вихідні Лариса приходила до нього на цвинтар, приносила квіти, шматочок його улюбленого пирога й цукерки. Вона прибирала біля памʼятника і розмовляла з коханим. Поговоривши з чоловіком, Лариса пішла додому. Назустріч їй, по доріжці, йшла заплакана жінка вся у чорному. Раптом незнайомка підбігла до Лариси! – Та як ти посміла сюди прийти?! Ах ти ж безсоромна! – закричала вона. Лариса очі вирячила від здивування

– Привіт, любий мій, – відкривши хвіртку, сказала Лариса. – Ну, як ти тут… Тобто там? Два роки минуло після того, як не стало її чоловіка, але Лариса ніяк не могла змиритися з його відходом… Кожні вихідні вона приходила до…

Андрій з Вікою одружилися і переїхали в новий будинок. Почали молодята порядки наводити. Андрій поліз прибрати у погребі. Одних тільки банок з вареннями та соліннями десятка два він витягнув. – Віка, твої батьки солоні огірки люблять? – запитав він. – Та куди ж їм стільки?! – ахнула дружина. Чоловік навів порядок, а наступного дня пішов прибирати у другий погріб, що під майстернею був. Став Андрій все витягувати та викидати. Раптом він побачив дві дивні цеглини під полицею. Андрій витяг їх, а там якась скринька. Андрій відкрив її і аж присів від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій з Вікою одружилися і переїхали в новий будинок. Почали молодята порядки наводити. Андрій поліз прибрати у погребі. Одних тільки банок з вареннями та соліннями десятка два він витягнув. – Віка, твої батьки солоні огірки люблять? – запитав він. – Та куди ж їм стільки?! – ахнула дружина. Чоловік навів порядок, а наступного дня пішов прибирати у другий погріб, що під майстернею був. Став Андрій все витягувати та викидати. Раптом він побачив дві дивні цеглини під полицею. Андрій витяг їх, а там якась скринька. Андрій відкрив її і аж присів від побаченого

Закрутилося життя в Андрія в останній рік, стільки подій. Закінчив інститут. Одружився. Віка разом із ним в інституті навчалася, в одній групі на економічному факультеті. Потім разом у великому магазині працювали, гроші на весілля збирали. Відгуляли весілля. Виникла проблема, де…

Настя з подругами святкували дівич-вечір. Завтра вона вийде за свого коханого Андрія. Свято було в самому розпалі, коли в двері постукали. Дівчина підвелася і пішла відкриввати. – Добрий вечір, – вибачливим голосом звернулася до неї літня жінка, що стояла за дверима. – Добрий, – відповіла Настя, у повітрі повисла пауза. Настя чекала пояснень, із чим завітала незнайомка. – Я прийшла тебе попередити – не виходь за Андрія заміж, – раптом сказала гостя. – Що? Але чому? – Настя дивулася на стареньку, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя з подругами святкували дівич-вечір. Завтра вона вийде за свого коханого Андрія. Свято було в самому розпалі, коли в двері постукали. Дівчина підвелася і пішла відкриввати. – Добрий вечір, – вибачливим голосом звернулася до неї літня жінка, що стояла за дверима. – Добрий, – відповіла Настя, у повітрі повисла пауза. Настя чекала пояснень, із чим завітала незнайомка. – Я прийшла тебе попередити – не виходь за Андрія заміж, – раптом сказала гостя. – Що? Але чому? – Настя дивулася на стареньку, не розуміючи, що відбувається

Напередодні Настіного весілля, як і належить, подруги вирішили влаштувати дівич-вечір. Останні два роки Настя жила в передмісті, в будинку, що залишився у спадок від бабусі. Не великий, маленький, теплий, затишний. Ну і що, що на роботу та з роботи доводилося…

Андрій поїхав на чергове замовлення, потрібно було відремонтувати холодильник. Чоловік тільки взявся за роботу, коли пролунав телефонний дзвінок. – Алло, слухаю вас. Так, це ремонт побутової техніки, – підтвердив Андрій. – А що вам потрібно відремонтувати? – Ви Андрій Олексійович? – запитали у слухавці. – Ну так, якщо вам це важливо, – здивувався чоловік дивному питанню. – Андрію, це ж я, твій батько! – раптом сказав незнайомець. – Вибачте, що ви сказали, хто ви? Батько? – Андрій, аж присів від здивування – його батька давно не було з ними

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій поїхав на чергове замовлення, потрібно було відремонтувати холодильник. Чоловік тільки взявся за роботу, коли пролунав телефонний дзвінок. – Алло, слухаю вас. Так, це ремонт побутової техніки, – підтвердив Андрій. – А що вам потрібно відремонтувати? – Ви Андрій Олексійович? – запитали у слухавці. – Ну так, якщо вам це важливо, – здивувався чоловік дивному питанню. – Андрію, це ж я, твій батько! – раптом сказав незнайомець. – Вибачте, що ви сказали, хто ви? Батько? – Андрій, аж присів від здивування – його батька давно не було з ними

– Ну от, тепер все працює, морозити буде, але перевірку зробити треба, – Андрій зачинив дверцята холодильника. – Господиня, а у вас тарілка порожня пластикова є? Давайте сюди, ми зараз у неї воду наллємо і в морозилку покладемо. Це для…

Микола прийшов до свого друга Федора, натиснув кнопку дзвінка і почав чекати. За хвилину двері відчинилися, і Микола, замість свого товариша, побачив його доньку Наталю. – Здрастуйте, дядьку Миколо, – привітно привіталася дівчина. – Ви, до тата? – До нього, – кивнув Микола. – А його тиждень не буде, – відповіла вона. Микола важко видихнув і раптом сказав: – Наталю, ти вечорами до вікон підходь, і дивися, світиться у мене світло в квартирі, чи ні. – А для чого це вам? – Наталя здивовано дивилася на Миколу, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола прийшов до свого друга Федора, натиснув кнопку дзвінка і почав чекати. За хвилину двері відчинилися, і Микола, замість свого товариша, побачив його доньку Наталю. – Здрастуйте, дядьку Миколо, – привітно привіталася дівчина. – Ви, до тата? – До нього, – кивнув Микола. – А його тиждень не буде, – відповіла вона. Микола важко видихнув і раптом сказав: – Наталю, ти вечорами до вікон підходь, і дивися, світиться у мене світло в квартирі, чи ні. – А для чого це вам? – Наталя здивовано дивилася на Миколу, нічого не розуміючи

Додому Микола завжди їздив на ліфті, а ось його друг Федір жив у старому панельному будинку. Микола сяк-так піднявся на його четвертий поверх. Віддихався, він натиснув кнопку дзвінка і почав чекати. За хвилину двері відчинилися, і Микола, замість свого друга,…

Повернутись вверх