Пліткарка

Жіночий журнал

Олег повертався додому з роботи. Сьогодні у гості приїхали його родичі. Чоловік вже був майже біля будинку, коли подзвонила його вагітна дружина. – Коханий, ти ще довго? Щось мені зле, – тихо сказала Ірина. – За півгодини буду, – пояснив Олег. – А мої вже приїхали? Попроси у них, вони допоможуть. – Так. Але я не хочу їх турбувати, – сказала Ірина. За півгодини Олег відкрив двері своїм ключем і тихо пройшов на кухню. Раптом він почув, що у вітальні хтось розмовляє, то була його сестра і його дружина. Олег підійшов ближче, прислухався, і застиг від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег повертався додому з роботи. Сьогодні у гості приїхали його родичі. Чоловік вже був майже біля будинку, коли подзвонила його вагітна дружина. – Коханий, ти ще довго? Щось мені зле, – тихо сказала Ірина. – За півгодини буду, – пояснив Олег. – А мої вже приїхали? Попроси у них, вони допоможуть. – Так. Але я не хочу їх турбувати, – сказала Ірина. За півгодини Олег відкрив двері своїм ключем і тихо пройшов на кухню. Раптом він почув, що у вітальні хтось розмовляє, то була його сестра і його дружина. Олег підійшов ближче, прислухався, і застиг від здивування

-Ірино, це моя сестра та мої племінники. Вибач, але я не можу їм відмовити, – м’яко почав говорити чоловік. – Та вони лише на тиждень приїжджають. Іра відвернулася: аби не розплакатися… Аби не розплакатися… Слова чоловіка долітали до неї наче…

Сашко відкрив хвіртку і по-хазяйськи зайшов у двір до сусідки баби Тані. Він ступив пару кроків і застиг від здивування. З хати чулися якісь голоси й плач! Сашко швидко зайшов у хату й ахнув. За столом сиділи баба Таня з його коханою Ларисою і плакали. – Що тут таке! – з порога сказав він. – Баба Таня, заспокойся. А ти Ларисо, ходи зі мною. Вони вийшли на вулицю. Сашко обійняв Ларису, заспокоїв і запитав: – Що сталося? Розповідай… – Ти мені не повіриш, – відповіла Лариса. – Це все через твого батька і дядька

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сашко відкрив хвіртку і по-хазяйськи зайшов у двір до сусідки баби Тані. Він ступив пару кроків і застиг від здивування. З хати чулися якісь голоси й плач! Сашко швидко зайшов у хату й ахнув. За столом сиділи баба Таня з його коханою Ларисою і плакали. – Що тут таке! – з порога сказав він. – Баба Таня, заспокойся. А ти Ларисо, ходи зі мною. Вони вийшли на вулицю. Сашко обійняв Ларису, заспокоїв і запитав: – Що сталося? Розповідай… – Ти мені не повіриш, – відповіла Лариса. – Це все через твого батька і дядька

– Ох, і хитра ти, Лариско, – сказала її бабуся. – І в кого ти тільки така вродилася? – Сама в себе, – посміхнулася Лариса. – Перестань, бабусю, ну що я такого зробила? – Так, так нічого особливого, – сказала…

Марина вискочила зі спальні і швидко попрямувала в залу. Її чоловік сидів на дивані і перемикав пультом канали на телевізорі. – Так, Вікторе, я хочу у тебе дещо запитати! – почала Марина. – Як під моєю подушкою зʼявився оцей предмет жіночого одягу?! Марина, гидливо тримала двома пальцями білу мереживну річ. – Гадки не маю! – на обличчі чоловіка було здивування. – Треба ж! Артист! – хмикнула Марина і рішуче попрямувала в кімнату своєї племінниці. – Ірино, скажи, це твоя річ? – запитала вона. І тут племінниця раптом розплакалася

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина вискочила зі спальні і швидко попрямувала в залу. Її чоловік сидів на дивані і перемикав пультом канали на телевізорі. – Так, Вікторе, я хочу у тебе дещо запитати! – почала Марина. – Як під моєю подушкою зʼявився оцей предмет жіночого одягу?! Марина, гидливо тримала двома пальцями білу мереживну річ. – Гадки не маю! – на обличчі чоловіка було здивування. – Треба ж! Артист! – хмикнула Марина і рішуче попрямувала в кімнату своєї племінниці. – Ірино, скажи, це твоя річ? – запитала вона. І тут племінниця раптом розплакалася

Марина міцно обіймала племінницю Ірину, яка гірко плакала… – Ой, горе яке! Рік тому тата твого тільки поховали, а тепер ось Ніночка, сестричка моя люба, слідом за чоловіком вирушила! – казала вона, витираючи очі куточком чорної хустки. Ірина плакала, весь…

– Коханий, ти коли повернувся з корпоративу? – запитала Віра у чоловіка. – Як закінчилося все, так і приїхав, – пояснив Андрій. – А точніше? – Віра підозріло глянула на нього. – Годині о дванадцятій, – відповів чоловік. – Не обманюй! Де ти був ще чотири години після закінчення корпоративу? – грізно промовила Віра. – І ще може заразом поясниш, що з твоєю сорочкою? Андрій захвилювався, чоловік підвівся і пішов до кухонної раковини, щоб набрати склянку води, раптом він побачив у купі білизни біля пральної машини свою сорочку. Андрій підняв її, уважно оглянув з усіх боків і застиг на місці

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Коханий, ти коли повернувся з корпоративу? – запитала Віра у чоловіка. – Як закінчилося все, так і приїхав, – пояснив Андрій. – А точніше? – Віра підозріло глянула на нього. – Годині о дванадцятій, – відповів чоловік. – Не обманюй! Де ти був ще чотири години після закінчення корпоративу? – грізно промовила Віра. – І ще може заразом поясниш, що з твоєю сорочкою? Андрій захвилювався, чоловік підвівся і пішов до кухонної раковини, щоб набрати склянку води, раптом він побачив у купі білизни біля пральної машини свою сорочку. Андрій підняв її, уважно оглянув з усіх боків і застиг на місці

– Коханий, ти о котрій годині повернувся з корпоративу? – запитала за сніданком Віра у чоловіка. – Як закінчився вечір, так і приїхав, – спробував відмахнутися від розпитувань дружини Андрій. – А точніше? – Віра підозріло глянула на чоловіка. –…

Наталя прокинулася, встала з ліжка і відкрила штори. – Треба ж, уже ранок! – вигукнула вона. Раптом Наталя побачила свого чоловіка Аркадія! Він сидів на кріслі біля ліжка і чомусь здивовано розглядав свої руки! – Аркадію, ти чого?! – ахнула Наталя. Аркадій несподівано показав їй свої руки. – Наталю, швидше, дзвони Юрку! Я тобі зараз все поясню… Наталя схвильовано взяла телефон і набрала сина. Довгі гудки, не бере… Жінка не знала, що й думати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя прокинулася, встала з ліжка і відкрила штори. – Треба ж, уже ранок! – вигукнула вона. Раптом Наталя побачила свого чоловіка Аркадія! Він сидів на кріслі біля ліжка і чомусь здивовано розглядав свої руки! – Аркадію, ти чого?! – ахнула Наталя. Аркадій несподівано показав їй свої руки. – Наталю, швидше, дзвони Юрку! Я тобі зараз все поясню… Наталя схвильовано взяла телефон і набрала сина. Довгі гудки, не бере… Жінка не знала, що й думати

Наталія Львівна просто розривалася між двома своїми чоловіками. Ніколи не думала, що доживе до такого… …Перше заміжжя Наталії Львівни закінчилося розлученням. Вкотре повернувшись із відрядження, її чоловік Ігор Іванович поставив перед фактом – у його нової коханої народилася від нього…

Ніна швидко йшла по вулиці. Вона дуже поспішала додому. Їй хотілось пошвидше розповісти чоловікові важливу новину. Ніна відкрила двері своїм ключем і щойно зайшла в коридор, як до неї підбігла її донька Оля. – Мамо, мамо, а ми з татом ходили в зоопарк! – радісно закричала вона. Ніна погладила доньку по волоссю. – Олечко, піди пограйся у свою кімнату, мені треба поговорити з татом, – сказала Ніна. Володимир підійшов до дружини. – Що трапилося? – схвильовано запитав він. – Володю, я навіть не знаю, як тобі розповісти, – сказала Ніна. Чоловік стояв не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна швидко йшла по вулиці. Вона дуже поспішала додому. Їй хотілось пошвидше розповісти чоловікові важливу новину. Ніна відкрила двері своїм ключем і щойно зайшла в коридор, як до неї підбігла її донька Оля. – Мамо, мамо, а ми з татом ходили в зоопарк! – радісно закричала вона. Ніна погладила доньку по волоссю. – Олечко, піди пограйся у свою кімнату, мені треба поговорити з татом, – сказала Ніна. Володимир підійшов до дружини. – Що трапилося? – схвильовано запитав він. – Володю, я навіть не знаю, як тобі розповісти, – сказала Ніна. Чоловік стояв не розуміючи, що відбувається

Ніна з Володимиром були одружені вже п’ять років. Ніна любила свого чоловіка, їм було добре разом. Єдине, що затьмарювало їхнє щастя, це те, що дітей у них не виходило народити. Ніна з ранньої юності мріяла про доньку, а чоловік мріяв…

Валентина пішла на город прополоти грядку з цибулею. Вона вже майже закінчила, як тут на городі зʼявився її чоловік Василь. Він мовчки підійшов до Валі й задумливо подивився на дружину. – Василю, ти чого?! – здивувалася жінка. – Що сталося? – Валентино, нам треба серйозно поговорити, – почав він. – Я покохав іншу, і ця інша наша сусідка Марʼяна. Так що збирай свої речі і їдь назад до свого батька. Валя аж присіла від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина пішла на город прополоти грядку з цибулею. Вона вже майже закінчила, як тут на городі зʼявився її чоловік Василь. Він мовчки підійшов до Валі й задумливо подивився на дружину. – Василю, ти чого?! – здивувалася жінка. – Що сталося? – Валентино, нам треба серйозно поговорити, – почав він. – Я покохав іншу, і ця інша наша сусідка Марʼяна. Так що збирай свої речі і їдь назад до свого батька. Валя аж присіла від несподіванки

Новина про те, що Михайло Петрович надумав видавати заміж єдину доньку, розбурхала все село. Ще б пак – наречена була дуже негарна… За Валькою не стояла черга з наречених. Навіть звичайна прогулянка дівчини до магазину і назад зазвичай оберталася жартами,…

Оля та Вадим вирішили одружитися. Обручки, сукня, фата, костюм – все було куплено. Вадим сяяв, усі родичі теж. В назначену годину всі приїхали до ЗАГСу, вийшла співробітниця і запросила до зали, для реєстрації шлюбу. Роспочалася церемонія. – Прошу відповісти вас, наречена, – звернулася до Олі співробітниця ЗАГСу. – Чи берете ви за чоловіка… – Ні, – голосно вигукнула Оля. – Заміж я за нього не вийду! Всі гості застигли, відкривши роти. – Що?! Ти що таке говориш!? – Вадим здивовано дивлячись на Олю, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля та Вадим вирішили одружитися. Обручки, сукня, фата, костюм – все було куплено. Вадим сяяв, усі родичі теж. В назначену годину всі приїхали до ЗАГСу, вийшла співробітниця і запросила до зали, для реєстрації шлюбу. Роспочалася церемонія. – Прошу відповісти вас, наречена, – звернулася до Олі співробітниця ЗАГСу. – Чи берете ви за чоловіка… – Ні, – голосно вигукнула Оля. – Заміж я за нього не вийду! Всі гості застигли, відкривши роти. – Що?! Ти що таке говориш!? – Вадим здивовано дивлячись на Олю, не розуміючи, що відбувається

– Сидиш, – запитала Катерина Ольгу. – Працюєш?  – Так, – відповіла вона. – Все правильно.  Катерина підійшла до своєї подруги, обняла її і сказала: – Головне, не переживай про те, що сталося, ну, подумаєш, зробила не так, як всі…

Надія Леонідівна зненацька заслабла. Жодна з її доньок не відвідали матір, поки вона лежала. Доглядала за нею тільки онучка Наталя. З’явилися ж доньки ближче до Великодня. Як завжди по смаколики сільські, які мама наготувала приїхали! Надія Леонідівна вийшла до хвіртки зустрічати дочок. – Чого приїхали? – холодно сказала вона. Старша донька Світлана застигла від здивування. – Мамо, ти чого це?! – ахнула вона. – Та нічого! Все, мої любі! Я все хазяйство продала… – Як? А ми? – дочки не розуміли, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надія Леонідівна зненацька заслабла. Жодна з її доньок не відвідали матір, поки вона лежала. Доглядала за нею тільки онучка Наталя. З’явилися ж доньки ближче до Великодня. Як завжди по смаколики сільські, які мама наготувала приїхали! Надія Леонідівна вийшла до хвіртки зустрічати дочок. – Чого приїхали? – холодно сказала вона. Старша донька Світлана застигла від здивування. – Мамо, ти чого це?! – ахнула вона. – Та нічого! Все, мої любі! Я все хазяйство продала… – Як? А ми? – дочки не розуміли, що відбувається

Життя в Оленівці було нудним і одноманітним. Тому все, що могло хоч трохи пожвавити цей сумний ландшафт, ставало знаковою подією. Але поява в селі Наталки, онуки колишньої завідувачки сільського магазину, справила справжній фурор. Розповідали, що особливо чутливі жінки так і…

Тетяна з самого ранку поїхала в магазин купити подарунок. Її запросив на день народження випадковий знайомий. Вона купила рюкзак, гарний і дорогий, а потім вирушила за адресою. Тетяна підʼїхала до будинку, глянула на нього й ахнула. Добротний новенький будинок, доріжка з гравію, сад… Раптом на порозі зʼявилася бабуся іменинника. – Тетянко, проходьте! – гукнула вона радісно. Вона зайшла, зняла шубку, вручила імениннику подарунок, як тут з вітальні вийшов якийсь чоловік. Він простяг Тетяні свою випещену руку й сказав: – Дмитро Олександрович, батько цього хлопаки. Тетяна подивилась на нього й застигла від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна з самого ранку поїхала в магазин купити подарунок. Її запросив на день народження випадковий знайомий. Вона купила рюкзак, гарний і дорогий, а потім вирушила за адресою. Тетяна підʼїхала до будинку, глянула на нього й ахнула. Добротний новенький будинок, доріжка з гравію, сад… Раптом на порозі зʼявилася бабуся іменинника. – Тетянко, проходьте! – гукнула вона радісно. Вона зайшла, зняла шубку, вручила імениннику подарунок, як тут з вітальні вийшов якийсь чоловік. Він простяг Тетяні свою випещену руку й сказав: – Дмитро Олександрович, батько цього хлопаки. Тетяна подивилась на нього й застигла від несподіванки

Перший день зими розпочався не дуже вдало. Тетяні треба працювати, а погода погана. Йшов сніг упереміж із дощем, температура знизилась до нуля, і ні туди, ні сюди. Так що курточка відпадала, довелося надіти пуховик і теплі черевики. Робочий день був…

Повернутись вверх