Пліткарка

Жіночий журнал

Марина вже йшла спати, як раптом хтось постукав у двері. Вона накинула халатик і пішла відкривати. Чоловік Марини Степан пішов слідом. На порозі стояв сусідський хлопець Микола. – Дядьку Степане, зайдіть до нас, – сказав Микола. – Мама щось сказати вам хоче. Степан одягнувся й пішов до матері Миколи. – І що Марії від мене треба? – бурмотів він дорогою. Степан зайшов до сусідки, взяв стілець і сів біля її ліжка. – Недовго мені лишилося, Степане, – сказала Марія. – Не стане мене скоро… Я маю розповісти тобі таємницю… Степан здивовано дивився на Марію нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина вже йшла спати, як раптом хтось постукав у двері. Вона накинула халатик і пішла відкривати. Чоловік Марини Степан пішов слідом. На порозі стояв сусідський хлопець Микола. – Дядьку Степане, зайдіть до нас, – сказав Микола. – Мама щось сказати вам хоче. Степан одягнувся й пішов до матері Миколи. – І що Марії від мене треба? – бурмотів він дорогою. Степан зайшов до сусідки, взяв стілець і сів біля її ліжка. – Недовго мені лишилося, Степане, – сказала Марія. – Не стане мене скоро… Я маю розповісти тобі таємницю… Степан здивовано дивився на Марію нічого не розуміючи

Степан був видним хлопцем з юності. Та любив він тільки одну жінку на світі, свою дружину Марину. Любив аж зі школи, скільки пам’ятав себе, стільки й любив. Жили вони дружно, трьох дітей виховували, Мишка з Іванком і доньку Тетянку, молодшеньку….

Рита пішла викинути сміття. Раптом до контейнерів під’їхала вантажівка. З кабіни вийшло двоє хлопців. Вони витягли старе крісло, сіли в машину й поїхали. Рита оглянула крісло. – Яке гарне, тільки підремонтувати треба, – подумала вона. – Візьму я його. Рита затягла крісло в квартиру. – Ти навіщо це притягла?! – здивовано запитав її чоловік Сергій. – Подивися, яке гарне! Зараз підремонтуємо, і сидітимеш телевізор дивитимешся. – Ну давай спробуємо, – погодився Сергій і потягнув крісло в кімнату. Чоловік став знімати стару оббивку. – Рито, дивись! – раптом вигукнув він. Рита глянула на крісло й очам своїм не повірила

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита пішла викинути сміття. Раптом до контейнерів під’їхала вантажівка. З кабіни вийшло двоє хлопців. Вони витягли старе крісло, сіли в машину й поїхали. Рита оглянула крісло. – Яке гарне, тільки підремонтувати треба, – подумала вона. – Візьму я його. Рита затягла крісло в квартиру. – Ти навіщо це притягла?! – здивовано запитав її чоловік Сергій. – Подивися, яке гарне! Зараз підремонтуємо, і сидітимеш телевізор дивитимешся. – Ну давай спробуємо, – погодився Сергій і потягнув крісло в кімнату. Чоловік став знімати стару оббивку. – Рито, дивись! – раптом вигукнув він. Рита глянула на крісло й очам своїм не повірила

– Сергію, ти як? – торкнулася Рита чоловіка за плече. – Наче краще. – Вставай, я сніданок приготувала! – Зараз. Сергій підвівся, вмився і сів за стіл. – Що, Рито, схоже пенсію до Нового року не дадуть, – тяжко зітхнув…

Наталка була на роботі, сьогодні відвідувачів було небагато, тому вони з подругою Танею розмовляли біля каси. Раптом у їхньому магазині з’явився кур’єр – він приніс квіти Наталці. – Від кого це? – запитала вона. – Не знаю, сказали доставити, – відповів кур’єр і пішов. – О, дивись! У квітах якась записка, – усміхнулася Таня, розглядаючи квіти. – Де? – вигукнула Наталка. – Так ось! – Таня дістала акуратно складений листочок та передала подрузі. Наталка розгорнула записку, прочитала її і застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталка була на роботі, сьогодні відвідувачів було небагато, тому вони з подругою Танею розмовляли біля каси. Раптом у їхньому магазині з’явився кур’єр – він приніс квіти Наталці. – Від кого це? – запитала вона. – Не знаю, сказали доставити, – відповів кур’єр і пішов. – О, дивись! У квітах якась записка, – усміхнулася Таня, розглядаючи квіти. – Де? – вигукнула Наталка. – Так ось! – Таня дістала акуратно складений листочок та передала подрузі. Наталка розгорнула записку, прочитала її і застигла від здивування

– Ну що, Дмитро так тобі більше й не дзвонив? – Запитала Таня за обідом. – Не дзвонив, і не подзвонить, – відповіла Наталка. – Я занесла його до чорного списку в телефоні, та й взагалі, у всіх соціальних мережах….

Ганна готувала обід, коли задзвенів телефон. – Здрастуйте, це Ганна Ігорівна? – почула вона незнайомий голос. – Так, – здивовано відповіла Ганна. – А в чому справа? – Ваш чоловік у лікарні. Приїжджайте… Ганна одяглася, взяла сумку і помчала на вулицю. Ганна була готова до всього, і навіть до того, що більше не побачить коханого… Але до того, що сталося далі, вона точно не була готова! – Ви хто?! – здивовано запитав її лікар. – Дружина… – розгубилася Ганна. – А вона хто? – лікар кивнув на молоду дівчину в рожевій кофтинці. Ганна глянула на дівчину й застигла від несподіваної здогадки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна готувала обід, коли задзвенів телефон. – Здрастуйте, це Ганна Ігорівна? – почула вона незнайомий голос. – Так, – здивовано відповіла Ганна. – А в чому справа? – Ваш чоловік у лікарні. Приїжджайте… Ганна одяглася, взяла сумку і помчала на вулицю. Ганна була готова до всього, і навіть до того, що більше не побачить коханого… Але до того, що сталося далі, вона точно не була готова! – Ви хто?! – здивовано запитав її лікар. – Дружина… – розгубилася Ганна. – А вона хто? – лікар кивнув на молоду дівчину в рожевій кофтинці. Ганна глянула на дівчину й застигла від несподіваної здогадки

Ганна готувала обід, коли пролунав дзвінок телефону. Номер був незнайомий. Ганна витерла руки рушником і взяла слухавку. – Здрастуйте, це Ганна Ігорівна? – почула вона незнайомий голос. – Так, – здивовано відповіла Ганна. – А в чому справа? – Ким…

Сашко приїхав до батьків в гості. Він взяв у матері велику торбу і зібрався йти на базар купити продуктів. – Ще ковбаски купи домашньої! – гукнула йому вслід мати. – Там свіженька на ринку зажди! – Добре, мамо! – сказав він і вийшов на вулицю… Сашко уже майже все купив і вже збирався йти додому, як раптом його увагу привернула якась жінка. Він придивився до неї і так і застиг з торбою в руках. – Цього не може бути, – тільки й пробурмотів він

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сашко приїхав до батьків в гості. Він взяв у матері велику торбу і зібрався йти на базар купити продуктів. – Ще ковбаски купи домашньої! – гукнула йому вслід мати. – Там свіженька на ринку зажди! – Добре, мамо! – сказав він і вийшов на вулицю… Сашко уже майже все купив і вже збирався йти додому, як раптом його увагу привернула якась жінка. Він придивився до неї і так і застиг з торбою в руках. – Цього не може бути, – тільки й пробурмотів він

Ліда була красунею. Але належала до того типу жінок, чарівність яких змушувала не думати про красу. З ними просто хотілося бути поруч. Такою була Ліда. М’яке, гладке русяве волосся, зібране в пучок, приємні манери, спокійний лагідний голос. Блакитні очі дивилися…

Ірина вийшла з вагона поїзда і озирнулась на всі боки. Її чоловіка Олега ніде не було. Ніхто її не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. – Міг би й приїхати на вокзал! Ірина дістала з сумочки телефон і набрала чоловіка. Але Олег чомусь не відповідав… Ірина зітхнула, взяла свою валізу і поїхала додому. Вона відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина вийшла з вагона поїзда і озирнулась на всі боки. Її чоловіка Олега ніде не було. Ніхто її не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. – Міг би й приїхати на вокзал! Ірина дістала з сумочки телефон і набрала чоловіка. Але Олег чомусь не відповідав… Ірина зітхнула, взяла свою валізу і поїхала додому. Вона відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки

Ірина вийшла з вагона і, про всяк випадок, подивилася на всі боки. Ні, її чоловіка ніде не було, її ніхто не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. – Міг би й приїхати на вокзал! Ірина дістала з…

У Віри не стало її тітки Марини. Тітка жила далеко в маленькому селі. Віра вирішила зʼїздити туди… Насамперед вона зайшла до сусідки Ольги. – Я за Маринкою три роки доглядала, слаба вона була дуже, – казала сусідка. – А вам не повідомляла, не хотіла з місця піднімати. – Мені дуже шкода, але в мене синочок заслаб, – відповіла Віра. – Не могли ми з ним мандрувати… – Ось, Марина просила тобі віддати, якщо приїдеш, – Ольга простягла їй ключі від хати тітки і якийсь пакуночок. Віра розгорнула білу ганчірочку і так і застигла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Віри не стало її тітки Марини. Тітка жила далеко в маленькому селі. Віра вирішила зʼїздити туди… Насамперед вона зайшла до сусідки Ольги. – Я за Маринкою три роки доглядала, слаба вона була дуже, – казала сусідка. – А вам не повідомляла, не хотіла з місця піднімати. – Мені дуже шкода, але в мене синочок заслаб, – відповіла Віра. – Не могли ми з ним мандрувати… – Ось, Марина просила тобі віддати, якщо приїдеш, – Ольга простягла їй ключі від хати тітки і якийсь пакуночок. Віра розгорнула білу ганчірочку і так і застигла від побаченого

Віра жила з мамою, батька не пам’ятала й не знала. Мама не розповідала їй про нього зовсім. Просто мовчала. І Віра з роками втратила до цього невідомого «батька» будь–який інтерес. Нема його та й нема. Нехай це залишається маминою таємницею….

Василь швидким кроком вийшов з квартири і попрямував до сміттєвих контейнерів. Він викинув сміття, купив буханець хліба у магазинчику неподалік і пішов назад. – Цікаво, чи скоро вечеря? – мрійливо подумав Василь. – І що там моя кохана Галиночка наготувала сьогодні… Василь швидко піднявся сходами на свій поверх. Чоловік посмикав ручку, але двері були зачинені! – Ну треба ж, Галя уже й двері замкнути встигла! – подумав чоловік. Він нетерпляче натиснув кнопку дзвінка. Двері широко відчинилися. Василь глянув перед собою й очам своїм не повірив

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василь швидким кроком вийшов з квартири і попрямував до сміттєвих контейнерів. Він викинув сміття, купив буханець хліба у магазинчику неподалік і пішов назад. – Цікаво, чи скоро вечеря? – мрійливо подумав Василь. – І що там моя кохана Галиночка наготувала сьогодні… Василь швидко піднявся сходами на свій поверх. Чоловік посмикав ручку, але двері були зачинені! – Ну треба ж, Галя уже й двері замкнути встигла! – подумав чоловік. Він нетерпляче натиснув кнопку дзвінка. Двері широко відчинилися. Василь глянув перед собою й очам своїм не повірив

Василь збирався у відрядження. Точніше його речі збирала дружина Марина, бігаючи по квартирі, складаючи сорочки та краватки, а чоловік керував цим процесом із дивана. – Васильку, курочку класти? – Я ж сказав – ніякої їжі. Я поїздом їду, щось куплю…

Катя з сім’єю заїхали в гості до бабусі. Поки діти та чоловік знімали верхній одяг в коридорі, Катя підійшла до старенької жінки. – Тримай, бабусю! – Катя простягла пакет. – Це тобі! – Що це? – здивувалася бабуся Олена. – Сюрприз, подивись. Я думаю тобі сподобається, – усміхнулася Катя. Бабуся Олена розкрила пакет, заглянула всередину, і в розпачі опустилася на стілець. – Тобі що не сподобалося? – запитала внучка. – Катю, я ж тебе просила! Я ж тебе так просила…, – сумно повторювала бабуся. Катя здивовано дивилася на бабусю, не розуміючи, як їй реагувати на таке

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя з сім’єю заїхали в гості до бабусі. Поки діти та чоловік знімали верхній одяг в коридорі, Катя підійшла до старенької жінки. – Тримай, бабусю! – Катя простягла пакет. – Це тобі! – Що це? – здивувалася бабуся Олена. – Сюрприз, подивись. Я думаю тобі сподобається, – усміхнулася Катя. Бабуся Олена розкрила пакет, заглянула всередину, і в розпачі опустилася на стілець. – Тобі що не сподобалося? – запитала внучка. – Катю, я ж тебе просила! Я ж тебе так просила…, – сумно повторювала бабуся. Катя здивовано дивилася на бабусю, не розуміючи, як їй реагувати на таке

– Катю, я тут бязь знайшла у шафі, зший мені дві наволочки, будь ласка, – дзвонила бабуся Олена. – Ой, бабусю, давай я тобі їх куплю. Вони зараз недорогі, – сказала у відповідь Катя. – Та не купиш ти такі….

Ганна з важкими пакетами у руках поверталася додому. Підходячи ближче до свого будинку, жінка помітила, що біля її воріт стоїть якась машина. – Невже до мене? І хто це? – з цікавістю подумала вона. Ганна підійшла ще ближче, придивилася до машини, вона здалася їй дуже знайомою. – Та ні цього не може бути! – сказала сама до себе Ганна. Раптом двері автомобіля відкрилися, і з нього вийшов якийсь чоловік. – Вам допомогти?! – вигукнув він. Ганна глянула на нього і не повірила своїм очам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна з важкими пакетами у руках поверталася додому. Підходячи ближче до свого будинку, жінка помітила, що біля її воріт стоїть якась машина. – Невже до мене? І хто це? – з цікавістю подумала вона. Ганна підійшла ще ближче, придивилася до машини, вона здалася їй дуже знайомою. – Та ні цього не може бути! – сказала сама до себе Ганна. Раптом двері автомобіля відкрилися, і з нього вийшов якийсь чоловік. – Вам допомогти?! – вигукнув він. Ганна глянула на нього і не повірила своїм очам

Від Ганни пішов чоловік. Просто, одного дня, прийшов додому і повідомив, що покохав іншу і йде до неї. Ганна не влаштовувала сварок, і навіть не плакала. Всі свої почуття вона зберігала глибоко в собі, чим дуже дратувала тоді ще законного…

Повернутись вверх