Юля вийшла з автобуса і з важкими сумками у руках вирушила до рідного будинку. – Я вдома, – гукнула вона відкривши двері. – Юля, доню! – всі кинулися їй назустріч. – А ми відчували, що ти приїдеш! Увечері, коли всі сиділи за великим сімейним столом, хтось постукав у двері. – Сусіди, напевно, привітати зайшли, – мама знизала плечима і пішла відкривати двері. Повернулася вона не одна а з «гостями». Юля глянула на людей, які увійшли у кімнату і не повірила своїм очам

Юля мовчки і навіть з деякою тугою дивилася у вікно автобуса, що ніс її далеко від рідних місць. На колінах у неї стояла велика картата сумка, яку вона міцно притискала до себе. Дівчина взяла з собою тільки все необхідне, але…

Марина прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Жінка залишила всі справи та пішла відкривати. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Доброго дня, я ваш сусід, з п’ятого поверху, – сказав гість, коли Марина відкрила двері. – Доброго дня, – привіталася у відповідь Марина. – Вам щось потрібно? – Тут така справа…Ось це вам, – сказав чоловік і простяг пакет. – Що це? – здивувалася Марина. – Беріть. Я знаю, що вам це потрібно, – сказав сусід. Марина взяла пакет, заглянула в нього і застигла. – Дякую, – тихо сказала Марина і сльози покотилися з її очей

Марина засміялася крізь сльози. Смішно, вона ніколи б і не подумала, що литиме сльози через те, що пропало три картоплини. Може, підморожені були, може, одразу купила такі, але результат один – у відро для сміття. І краще викинути на смітник,…

Віктор прийшов додому похмурий. – Щось сталося коханий? – захвилювалася Людмила. – З роботи звільнили, – важко видихнув він. – Я на заробітки поїду, грошенят підзароблю. І Віктор поїхав. Людмилі було важко без чоловіка, але він часто писав, та надсилав гроші. А потім повідомлення від Віктора почали приходити все рідше. Людмила вже почала хвилюватися, як раптом до неї зателефонувала подруга Оля. – Ти про свого Віктора чула новину? – раптом запитала Оля. – Ні. А що там? – захвилювалася Люда. І Оля все розповіла їй. Людмила вислухала подругу і застигла на місці

Люда ревнувала свого чоловіка до всіх, до його колишньої дружини, до сусідки по квартирі, до телефону, бо він проводить більше часу з ними, ніж із нею. Віктора це дратувало, хоч спочатку навіть подобалося. І він дивувався в душі: – Ого,…

Віктор з Оксаною вирішити поклеїти нові шпалери. Аж раптом сталося несподіване. Зазвичай, ввічливий Віктор, почав сваритися, що Оксана все не так робить. – Я й не думав, що ти ні в чому не розумієшся! – раптом заявив він. Оксана так і застигла від несподіванки. – Ну і йди, пошукай розумнішу! – гукнула вона нареченому. Віктор взяв свою кофту і вискочив з квартири. Він трохи прогулявся і вирішив повернутися. Віктор піднявся по сходах, відкрив двері й оторопів. На підлозі у коридорі стояли чужі чоловічі черевики! Віктор відкрив двері в кімнату і застиг від побаченого

Коли Віктор зробив Оксані пропозицію, вона без роздумів відповіла йому згодою! Хіба можна було сумніватися в ніжному, скромному і привабливому чоловіку, з яким вона зустрічалася вже майже рік?! Свого житла у них не було і, звісно, постало питання про місце…

Віра прокинулася рано, красиво одяглася, зробила зачіску та побігла до своєї подруги. Сьогодні вона буде дружкою на весіллі Яни та Славка. Віра тихо зайшла у квартиру Яни, наречена якраз одягала сукню з іншою дружкою Марією. Коли Яна помітила у кімнаті Віру, то щось швидко викинула у вікно. – А що це ви тут робите? – вигукнула Віра. – Ой, та нічого, – наче виправдовуючить сказала Яна. – Яно, припиняй вже! Скоро Віра все одно про все дізнається! – з переможною посмішкою сказала Марія. – Про що дізнаюся? – Віра здивовано дивилася на Яну та Марію, нічого не розуміючи

Славко стояв перед дзеркалом, роздивляючись свій новий костюм, коли до нього підійшла Віра – подружка його нареченої. Сьогодні у нього день весілля, але виглядав він чомусь не таким щасливим, як слід. – Славко, ти чого зажурився? – запитала вона. –…

Ніна втомлена прийшла з роботи додому. Вона відкрила двері і зайшла в свою квартиру. Жінка увімкнула в коридорі світло, озирнулася навкруги і раптом вискочила назад за двері! Ніна подумала, що вона щось переплутала. Вона підвела голову і подивилася на номер квартири. – Все правильно… Моя квартира… – пробурмотіла вона й зайшла назад. Ніна уважно оглянула коридор і раптом усе зрозуміла

– Та як вона могла?! – обурилася Ніна і витерла сльози. – Не спитала! Не порадилася! Це ж треба додуматися – прийти в чужу квартиру і хазяйнувати там, як у себе вдома! Ніякої поваги! Господи, за що це мені? Все…

Ліда перемила весь посуд, протерла стіл і зайшла в кімнату. Її чоловік Сашко сидів на дивані, їв диню й дивився футбол по телевізору. – Сашко, Миколці потрібен новий зимовий костюмчик! – почала з порога Ліда. – В мене зарплату затримують. Давай завтра сходимо і купимо, га? Сашко мовчки поклав шкірку від дині в миску і якось дивно глянув на дружину. – Завтра я все скажу, – пробурмотів він. – Що скажеш?! – не зрозуміла Ліда. – Скажу, куплю я той костюмчик, чи ні. – А що ж зміниться? – ахнула Ліда. Вона здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Ліда перемила весь посуд, протерла стіл і зайшла в кімнату. Її чоловік Сашко сидів на дивані, їв диню й дивився футбол по телевізору. – Сашко, Миколці потрібен новий зимовий костюмчик! – почала з порога Ліда. – Зі старого він виріс,…

Ліза відкрила двері своїм ключем і зайшла в свою квартиру. Вона глянула перед собою і так і оторопіла від побаченого. В коридорі стояли чужі жіночі черевики! Ліза здивовано підняла брови і зачинила за собою двері. – Стас! – покликала вона свого нареченого. Чоловік одразу прибіг до неї з якимось дивним, винним виразом на обличчі… – Лізочко, сонечко! – защебетав він. – Ти тільки не переживай! Дуже тебе прошу! – Хто у нас вдома? – обурено запитала Ліза і, не дочекавшись відповіді, зайшла у вітальню. Вона глянула перед собою й застигла від несподіванки

Ліза відкрила двері своїм ключем і зайшла в свою квартиру. Вона глянула перед собою і так і оторопіла від побаченого. В коридорі стояли чужі жіночі черевики! Ліза здивовано підняла брови і зачинила за собою двері. – Стас! – покликала вона…

Олена розвішувала білизну на балконі, як раптом в кишені задзвенів її телефон. Вона відставила тазик і взяла слухавку. Дзвонила її подруга Світлана. – Оленко, привіт, – якось сумно сказала Світлана. – Я до тебе не просто так дзвоню… Хочу запросити тебе на новосілля. – Ой, Світланко, так це ж чудово! – ахнула Олена. – Ти квартиру нову купила?! Вітаю! – Ох, Олено… – сумно сказала Світлана. – Ти б знала, що сталося. Нещасна я. Вижив мене зятьок з власної хати, Оленко! Олена так і застигла від здивування

Олена з подругою Світланою зустрілися побалакати, й випити кави. Давно вони не спілкувалися, усе справи, робота. Світлана завжди була з себе така трохи поважна, горда. Спочатку вона детально розповіла Олені де і як відпочивала. Потім похвалилася, які вистави вона ходила….

Марина накрила на стіл і сіла чекати чоловіка з роботи. Вона дуже переживала, бо хотіла розповісти Михайлу важливу новину… – Що ж він скаже? – думала вона, поглядаючи на годинник. Нарешті почувся звук ключа в замку й на кухню зайшов Михайло. – Ой, а що за свято таке?! – запитав він з порога. – Я і їсти не дуже хочу… Марина ображено глянула на чоловіка. – Дитина у нас буде! – раптом сказала вона. Михайло застиг від несподіванки. – Я не знаю, що робити, – пробурмотів він і пішов у свою кімнату. Марина не знала, що й думати

– Я закохалася в нашого нового колегу Михайла! – сказала по секрету колезі Марина. – Він такий класний, прямо чоловік моєї мрії! – У тебе немає шансів, так що раджу заспокоїтись і переключити увагу на інших, – не особливо підтримувала…

Повернутись вверх