Лариса зустріла Світлану, колишню однокласницю свого чоловіка Віталія. – Ларисо, привіт! – зраділа Світлана. – Яке ж у тебе пальто! – щиро захопилася Лариса. – Дякую, а у вашій школі буде зустріч однокласників? – запитала Світлана. – Не люблю я ці зустрічі, – відповіла Лариса. – А-а-а, – простягла Світлана. – Ну тоді хоч Віталію передай про зустріч. Він точно захоче, – загадково сказала вона. – Чому це? – А ти не знаєш?! – здивувалась Світлана. – З’явилася ж… «Ця»! – Хто? – незрозуміла Лариса. – Ти що, не знаєш історію про Жанну? Довго переживав Віталій цю історію! Лариса так і застигла від несподіваної здогадки

– Я все знаю, – сказала Лариса Віталію. – І відпускаю тебе на всі чотири боки! Іди до своєї ненаглядної, як її там! – Ти зараз серйозно? Віталій не міг повірити, що чує від неї ці слова! …П’ять років тому…

Оксана приїхала до матері на Новий рік. Вона хотіла зробити сюрприз, тому не сказала, що їде. Жінка підійшла до будинку і постукала в двері. Через мить назустріч їй вибігла її сестричка Ганнуся! День пролетів непомітно. Поки вони з сестрою нарізали салати, мама приготувала улюблену страву Оксани — м’ясо по-французьки. – А я як відчувала, що ти приїдеш, – сказала мати. – Але думала не сама будеш. Ти після Ігоря ні з ким і не спілкуєшся? – Ні, мамо, – відмахнулась Оксана. Раптом задзвенив її телефон. Оксана глянула на екран і аж присіла від несподіванки

– Господи, я і люблю Новий рік і одночасно ні. За ці звіти, підрахунки, перевірки. Завтра нарешті останній день і все, вона вільна на цілих два тижні. Як же я втомилася за цей місяць, – думала Оксана. Вона сиділа увечері…

Галина поверпнулася з магазину додому, і почала розбирати продукти з пакетів. Раптом жінка почула, що в кімнаті сина та невістки дивний шум, і вирішила перевірити. – Валю, а ти куди зібралася? – здивувалася Галина, коли побачила, що невістка збирає речі у валізи. – Їду я від вас! – крізь сльози сказала Валентина. – Як їдеш? Куди? Що сталося? – здивувалася Галина. – Ось, дивіться, – Валя мовчки подала якогось листа. Галина взяла його, розгорнула і застигла від прочитаного

Іван привіз наречену Валентину до свого села, до батьківського будинку. Мати зраділа, у тридцять із лишком років син нарешті вирішив одружитися. Нагулявся. Приїхав. Допомога їй буде на старості років. Будинок повна чаша, мама господиня в будинку. Батька не стало, залишив…

Алла поралася на кухні, коли до неї зайшов чоловік. – Мама дзвонила, щось там в неї сталося, я не зрозумів, – почав Віктор. – Я поїду подивлюся. – Звісно, коханий, – усміхнулася Алла. Через годину Віктор стояв на порозі квартири мами. – Проходь. У кімнаті тобі подарунок лежить, – з порога сказала мама. – Який ще подарунок? – здивувався чоловік, але пройшов у кімнату і застиг. На ліжку лежав малюк. – Мамо, звідки в тебе дитина, – вигукнув Віктор. – А це твій син, – спокійно сказала жінка. – Як син? – Віктор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

Віктор обережно вкрив сина ковдрою, зітхнув і подивився у вікно. Скоро Новий рік. У світлі ліхтаря, снігові пластівці, ліниво та зачаровано, опускалися на землю, покриваючи білою ковдрою дерева, тротуар, лавки. З кухні долинав приглушений спів мами. Віктор усміхнувся. Він вже…

Христина зайшла після роботи в магазин. Вона накупила два важкі пакети продуктів. До свят залишилось чотири дні, а в неї порожній холодильник! Пакети було важко нести. – І навіщо я так багато набрала? – сварилась Христина сама на себе. – Встигла б і завтра половину купити! Вона дійшла до зупинки й поставила пакети на лавку. Раптом почувся якийсь дивний звук. Христина подивилася на всі боки, але окрім неї на зупинці нікого не було. Через мить звук повторився зовсім поряд. Христина скочила з лавки і ахнула від побаченого

Христина зайшла після роботи в магазин. Вона накупила два важкі пакети продуктів. До свят залишилось чотири дні, а в неї ще досі порожній холодильник! Нічого не встигала. І ялинку ще не прикрасила. Дув крижаний вітер. Після відлиги мокрий сніг на…

Максим прийшов додому з роботи, перевдягнувся й пішов на кухню готувати вечерю. Він уже досмажував картоплю, коли почувся звук ключа в замку. В квартиру прямо заскочила його дочка Світлана! Максим швидко витер руки і вибіг в коридор. – Доню, що трапилося?! – стривожено запитав він. – Тату, як ти міг?! – з порога почала дівчина. – Ти навіщо все це для мене влаштував? Я ж тебе бачила з тією жінкою! Максим так і застиг від несподіванки, не знаючи, що робити

Максим прийшов додому з роботи, перевдягнувся й пішов на кухню готувати вечерю. Він уже досмажував картоплю, коли почувся звук ключа в замку. В квартиру прямо заскочила його дочка Світлана! Максим швидко витер руки і вибіг в коридор. – Доню, що…

Вероніка вийшла з машини і добралася до своєї квартири. Не встигла вона перевзутися у домашні капці, як в її сумочці задзвенів телефон. Вона здивовано глянула на екран. Дзвонила її мати. – Привіт, мамо! – сказала Вероніка в слухавку. – Як у тебе справи? Щось сталося? – Ох, доню, сталося, – раптом сказала мати. – Вероніко, терміново приїжджай у село! Іринки не стало… Вероніка так і застигла з телефоном в руках, не вірячи у почуте

Вероніка поверталася додому дуже сумна. – Ну чому у мене все так? – думала вона витираючи сльози. Так, вона знала, що її Петро не любить діточок. Він про це попереджав її ще від початку стосунків… Проте Ніка зраділа, коли дізналася,…

Віктор підпрацьовував на свята Миколаєм. Він підійшов до чергової квартири й натиснув кнопку дзвінка. На порозі зʼявилася гарна молода матуся. – Здрастуйте, – сказав Віктор. – Подарунок синові приготували? – Так, – кивнула жінка. – Проходьте… У коридорі вона дала йому коробку, мабуть, з машинкою. Миколай поважно зайшов у кімнату й побачив п’ятирічного хлопчика. – Ну, здрастуй, Сергійку! – сказав він. – Чи чекав ти на мене? Раптом Віктор помітив, що хлопчик дивиться зовсім не на нього, а у бік коридору. – А де ж те, що я просив для мами?! – запитав хлопець. Віктор розгублено застиг посеред кімнати

Віктор уже кілька років підпрацьовував на свята Миколаєм. Того дня у нього було багато замовлень. У важкій синій шубі до підлоги, з білою бородою і в шапці, він підходив до останньої за списком квартири з однією тільки думкою – скоріше…

Марія поверталася додому з відпустки. Жінка була вже в своєму під’їзді, як раптом зустріла сусідку. – Марія, привіт! Як відпочила? – сказала Тамара Петрівна. – Доброго дня. Добре відпочила, – усміхнулася Марія. – Слухай, тут до тебе приходила якась схвильована жінка, – почала сусідка. – Тебе не застала вдома, то вона листа мені залишила і просила передати особисто до рук. – Якого ще листа? – здивувалася Марія. – Ось, тримай, – Тамара простягла конверт Марії. – Дякую, – сказала Марія і зайшла в квартиру. Марія залишила сумки в коридорі, зайшла в вітальню, сіла на дива, відкрила листа і застигла від прочитаного

– Не треба за мною ходити! Залишіть мене у спокої! – говорила Марія Сергіївна, поспішаючи на ланч, своєму колезі, який несподівано став надавати їй знаки уваги. Він був не перший претендент на її руку та серце, особливо з того часу,…

Сергій повернувся додому, як раптом з дверей його будинку вийшла дружина його брата. – Привіт, Уляно! А ти що тут робила? – здивувався він. – Я до Алли в гості забігала, – відповіла Уляна і швидко пішла. Чоловік зачинив двері за Уляною і зайшов в коридор. – Алла, а чому Уляна приходила? – гукнув Сергій до дружини. – А це я вирішила зробити подарунок собі на Новий рік. Вперше в житті на таке наважилася! – відповіла дружина. – Який ще подарунок? І до чого тут Уляна? – здивувався Сергій, нічого не розуміючи

– Алла, що відбувається? – невдоволено спитав чоловік, зачинивши двері за Уляною. В будинку пахло чистотою і свіжістю, але дружина явно тільки що повернулася додому. Як же так? – Сергію, що тобі не подобається? Я вирішила зробити подарунок собі коханій…

Повернутись вверх