Пліткарка

Жіночий журнал

Олена повернулася додому під ранок. Вона відкрила хвіртку й зайшла у двір. – Дивно, – подумала вона. – Хвіртка привідкрита, а я ж ніби закривала, коли на роботу йшла. Олена зайшла на веранду, глянула на лавку і аж назад відійшла від несподіванки… На лавці спав якийсь мужик! Вона тихенько підійшла до незнайомця, придивилася і очам своїм не повірила. – Цього не може бути… Оце так сюрприз! – тільки й подумала жінка

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена повернулася додому під ранок. Вона відкрила хвіртку й зайшла у двір. – Дивно, – подумала вона. – Хвіртка привідкрита, а я ж ніби закривала, коли на роботу йшла. Олена зайшла на веранду, глянула на лавку і аж назад відійшла від несподіванки… На лавці спав якийсь мужик! Вона тихенько підійшла до незнайомця, придивилася і очам своїм не повірила. – Цього не може бути… Оце так сюрприз! – тільки й подумала жінка

– Олено, йду я, – якимось чужим, безбарвним голосом сказав Олег. – У гараж, чи що? – машинально буркнула Олена, мимохіть глянувши на чоловіка. – Ні. Олено, я від тебе йду. До іншої жінки… Недочищена картопля випала з рук і,…

– Олено, ти куди? – спитав чоловік, коли побачив, що дружина збирається спати. – У ліжко, – відповіла вона. – А посуд? – обурився Ігор. – Завтра помию! – пояснила дружина. – Олено, у нас взагалі моя мама гостює. Я навіть уявити не можу, що буде, коли вона побачить гору посуду! – сказав Ігор. Раптом на кухню майже безшумно увійшла свекруха. Ігор напружився, відчуваючи сварку, але мати його здивувала. – О Боже, як я мріяла хоча б раз у житті побачити таку картину! – з усмішкою сказала Тетяна Сергіївна і показала рукою на посуд. Ігор здивовано дивився на матір, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Олено, ти куди? – спитав чоловік, коли побачив, що дружина збирається спати. – У ліжко, – відповіла вона. – А посуд? – обурився Ігор. – Завтра помию! – пояснила дружина. – Олено, у нас взагалі моя мама гостює. Я навіть уявити не можу, що буде, коли вона побачить гору посуду! – сказав Ігор. Раптом на кухню майже безшумно увійшла свекруха. Ігор напружився, відчуваючи сварку, але мати його здивувала. – О Боже, як я мріяла хоча б раз у житті побачити таку картину! – з усмішкою сказала Тетяна Сергіївна і показала рукою на посуд. Ігор здивовано дивився на матір, нічого не розуміючи

– Олено, ти куди? – здивовано спитав чоловік, бачачи, що дружина збирається спати. – У ліжко, а що? – Втомлено відповіла вона. – А посуд мити? – обурився Ігор. Усі гості вже розійшлися. Свято було веселим і галасливим. Вдома залишилася…

– Твоя Олена робитиме оселедець під шубою на свята? – запитала Ольга Іванівна у сина. – Буде, мабуть, – невпевнено відповів Михайло. – Не мабуть, а нехай робить! – рішуче сказала Ольга Іванівна. – І скажи їй, нехай на нас теж зробить. – Добре, я попрошу Олену, щоб зробила тобі оселедця під шубою, – важко зітхнув Михайло, розуміючи, що марно з нею сперечатися і щось доводити. Чоловік тоді ще не знав, чим для нього закінчиться таке прохання

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Твоя Олена робитиме оселедець під шубою на свята? – запитала Ольга Іванівна у сина. – Буде, мабуть, – невпевнено відповів Михайло. – Не мабуть, а нехай робить! – рішуче сказала Ольга Іванівна. – І скажи їй, нехай на нас теж зробить. – Добре, я попрошу Олену, щоб зробила тобі оселедця під шубою, – важко зітхнув Михайло, розуміючи, що марно з нею сперечатися і щось доводити. Чоловік тоді ще не знав, чим для нього закінчиться таке прохання

– Твоя Олена робитиме оселедець під шубою на свята? – запитала Ольга Іванівна у сина. – Буде, мабуть, – невпевнено відповів Михайло. – Не мабуть, а нехай робить! – сказала Ольга Іванівна. – І скажи їй, хай на нас теж…

Ігор з дружиною приїхав на свята в село. До будинку вони приїхали вже за північ. Думали, не дочекалася їх бабуся Марія, спати лягла. Але а з хати одразу вискочила бабуся та її сусідка. – Приїхали! – Бабуся тут же кинулася цілувати всіх по черзі. – Мариночко, Ігорчик, ну слава Богу, а то ми тут вже не знали, що й думати! – Бабуся, та все ж нормально, що це ви так розхвилювалися? – Ігор приобійняв бабусю. – Ти б знав, що ми тут пережили, – тихо сказала бабуся. – Ти про що? – Ігор здивовано дивився на бабусю, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор з дружиною приїхав на свята в село. До будинку вони приїхали вже за північ. Думали, не дочекалася їх бабуся Марія, спати лягла. Але а з хати одразу вискочила бабуся та її сусідка. – Приїхали! – Бабуся тут же кинулася цілувати всіх по черзі. – Мариночко, Ігорчик, ну слава Богу, а то ми тут вже не знали, що й думати! – Бабуся, та все ж нормально, що це ви так розхвилювалися? – Ігор приобійняв бабусю. – Ти б знав, що ми тут пережили, – тихо сказала бабуся. – Ти про що? – Ігор здивовано дивився на бабусю, нічого не розуміючи

– Ігоре, багажник! Відкрився багажник, зупини машину, – Марина вигукувала, але сама вже розуміла, що все пропало! Речі на ходу з багажника висипалися на трасу, і машини, що їхали за ними, напевно їх не помітили.  І подарунки і гостинці, на…

Рита пішла до своєї подруги Поліни додому, щоб полити квіти і погодувати її черепашку. Поліна з чоловіком поїхали на відпочинок. Вона відкрила двері ключем, який їй лишила подруга, зайшла в коридор і оторопіла! Скрізь світилося світло, ялинка переливалася гірляндами, а телевізор голосно працював. З ванної долинали якісь звуки. Рита відкрила двері у ванну і руками сплеснула від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита пішла до своєї подруги Поліни додому, щоб полити квіти і погодувати її черепашку. Поліна з чоловіком поїхали на відпочинок. Вона відкрила двері ключем, який їй лишила подруга, зайшла в коридор і оторопіла! Скрізь світилося світло, ялинка переливалася гірляндами, а телевізор голосно працював. З ванної долинали якісь звуки. Рита відкрила двері у ванну і руками сплеснула від несподіванки

Рита залишилася на новорічні свята в гордій самотності. Точніше, не в гордій, а в сумній… Найкраща подруга Поліна з чоловіком поїхала в Карпати за 5 днів до свята. Вона доручила Риті, як найвідповідальнішій з усіх її подруг, поливати квіти і…

Ганна прикрашала новорічну ялинку. Жінка розвісила гірлянди, принесла старенький ящик з новорічними іграшками. Ганна дістала чергову кульку, щоб почепити її на ялинку, як раптом вона вислизнула з її рук і розлетілася на маленькі шматочки. Ганна принесла віник та совок і почала збирати шматки іграшки. Раптом серед цих уламків, вона побачила згорнутий у трубочку папірець. – Що це за папірець?- здивувалася Ганна.- Вчора прибирала, підлога була чиста. Вона підняла його, розгорнула і пробігши очима по словах, що були там написані, скрикнула, ноги її підкосилися і вона важко опустилася на диван

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна прикрашала новорічну ялинку. Жінка розвісила гірлянди, принесла старенький ящик з новорічними іграшками. Ганна дістала чергову кульку, щоб почепити її на ялинку, як раптом вона вислизнула з її рук і розлетілася на маленькі шматочки. Ганна принесла віник та совок і почала збирати шматки іграшки. Раптом серед цих уламків, вона побачила згорнутий у трубочку папірець. – Що це за папірець?- здивувалася Ганна.- Вчора прибирала, підлога була чиста. Вона підняла його, розгорнула і пробігши очима по словах, що були там написані, скрикнула, ноги її підкосилися і вона важко опустилася на диван

Ганна Степанівна чотирнадцять років не святкувала Новий Рік. Як вона стара жінка може святкувати це свято? Ніяк. Хіба що купити щось смачненьке, але і це – ні, адже Різдвяний піст, а вона дотримувалася постів. З того часу, як під Новий…

Наближався Новий рік. Віра з чоловіком поверталися з магазину з покупками. Олексій ніс у руках пухнасту ялинку. – Зачекайте, притримайте нам, будь ласка, двері! – Віра кинулася до під’їзду, в який заходили дві жінки, а потім гукнула до чоловіка: – Олексію, давай швидше! Чоловік поквапився з ялинкою. Раптом Віра кинула погляд на тих жінок, які саме заходили у підʼїзд. Вона придивилась до них і застигла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наближався Новий рік. Віра з чоловіком поверталися з магазину з покупками. Олексій ніс у руках пухнасту ялинку. – Зачекайте, притримайте нам, будь ласка, двері! – Віра кинулася до під’їзду, в який заходили дві жінки, а потім гукнула до чоловіка: – Олексію, давай швидше! Чоловік поквапився з ялинкою. Раптом Віра кинула погляд на тих жінок, які саме заходили у підʼїзд. Вона придивилась до них і застигла від побаченого

Віра поспішала додому з важкими сумками з продуктами в руках. Всі її думки були зайняті тим, що треба приготувати вечерю, нагодувати хлопців, а з молодшим ще й уроки вивчити. Жінка ще здалеку побачила, що біля їхнього будинку стоїть швидка. Вона…

Степан зайшов у магазин, купив молока, пару свіженьких батонів, печиво й пішов у гості до матері. Він піднявся на третій поверх і постукав у двері. На порозі зʼявилася Людмила Петрівна. – О-о-о, які люди! – заспівала жінка. – Рідний син вирішив до матері зайти. Свято якесь сьогодні, чи що? – Мамо, припини, – відмахнувся Степан. – Ну, розповідай, як у тебе справи? – А ти не знаєш, чи що?! – сплеснула руками Людмила Петрівна. – Не знаєш, що твоя дружина виробляє? Отаке мені пропонувати на старості років! Степан дивився на матір і не розумів, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Степан зайшов у магазин, купив молока, пару свіженьких батонів, печиво й пішов у гості до матері. Він піднявся на третій поверх і постукав у двері. На порозі зʼявилася Людмила Петрівна. – О-о-о, які люди! – заспівала жінка. – Рідний син вирішив до матері зайти. Свято якесь сьогодні, чи що? – Мамо, припини, – відмахнувся Степан. – Ну, розповідай, як у тебе справи? – А ти не знаєш, чи що?! – сплеснула руками Людмила Петрівна. – Не знаєш, що твоя дружина виробляє? Отаке мені пропонувати на старості років! Степан дивився на матір і не розумів, що відбувається

Людмила терпіти не могла свою невістку Ольгу. Вона вважала її винуватицею усіх бід та неприємностей. Людмила постійно скаржилася родичам та сусідкам: – Зовсім син забув про моє існування, мабуть дружина не дає спілкуватися з рідною матір’ю! – Та не мала…

Марина бігла мокрим асфальтом у напрямку до будинку. Їй щойно зателефонувала її подруга і повідомила, що бачила її чоловіка з іншою жінкою. Вони вийшли з машини Віктора і попрямували у їхній під’їзд. Марина забігла у квартиру. У коридорі нікого не було. Не було чужого одягу. І куртки Віктора також не було. – Дивно, – подумала Марина. Вона пройшла до кімнати. Нікого. – Невже Ганна помилилася? – вирішила жінка, як раптом клацнув замок вхідних дверей. Марина глянула на відкриті двері і застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина бігла мокрим асфальтом у напрямку до будинку. Їй щойно зателефонувала її подруга і повідомила, що бачила її чоловіка з іншою жінкою. Вони вийшли з машини Віктора і попрямували у їхній під’їзд. Марина забігла у квартиру. У коридорі нікого не було. Не було чужого одягу. І куртки Віктора також не було. – Дивно, – подумала Марина. Вона пройшла до кімнати. Нікого. – Невже Ганна помилилася? – вирішила жінка, як раптом клацнув замок вхідних дверей. Марина глянула на відкриті двері і застигла від здивування

Марина бігла мокрим асфальтом у напрямку до будинку. Їй щойно зателефонувала її подруга Ганна і повідомила про те, що бачила її чоловіка з іншою жінкою. Вони вийшли з машини Віктора і попрямували до під’їзду, де жили Віктор із Мариною у…

Марина приготувала сніданок і пішла будити чоловіка на роботу. – Олексій, йди снідати, – сказала вона зайшовши у кімнату. Олексій якраз збирав свої речі. – А чому ти не казав, що тебе у відрядження відправляють? Я б допомогла, – усміхулася Марина. – А я не їду у відрядження, – сухо сказав чоловік. – А куди ж ти збираєшся? – здивувалася жінка. – Марино, нам краще пожити окремо, – раптом сказав чоловік. – Що ти таке кажеш? Чому? – вигукнула Марина. – Ти й сама все знаєш, – сказав Олексій і продовжив збирати речі. – Ти про що? – розвела руками Марина, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина приготувала сніданок і пішла будити чоловіка на роботу. – Олексій, йди снідати, – сказала вона зайшовши у кімнату. Олексій якраз збирав свої речі. – А чому ти не казав, що тебе у відрядження відправляють? Я б допомогла, – усміхулася Марина. – А я не їду у відрядження, – сухо сказав чоловік. – А куди ж ти збираєшся? – здивувалася жінка. – Марино, нам краще пожити окремо, – раптом сказав чоловік. – Що ти таке кажеш? Чому? – вигукнула Марина. – Ти й сама все знаєш, – сказав Олексій і продовжив збирати речі. – Ти про що? – розвела руками Марина, не розуміючи, що відбувається

– Марино. Нам час з’їхатися. Поживемо, притремося один до одного, а потім і за весілля подумаємо. – Добре. Але житимемо поки що в моїй квартирі. А потім вже вирішимо. – Я не проти. Увечері речі привезу. Сімейне життя починалося просто…

Повернутись вверх