Пліткарка

Жіночий журнал

Андрій повернувся із заробітків з-за кордону на день раніше. Свою Наталю він не попереджав. Хотів коханій зробити сюрприз. Андрій заскочив у магазин по квіти, і з сумками повними гостинці, одразу ж побіг до своєї Наталочки. Він постукав у двері ховаючи букет квітів за спиною. Наталя відкрила двері й застигла від несподіванки… Мовчить і тільки очима кліпає. Андрій глянув за її спину в квартиру й оторопів від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій повернувся із заробітків з-за кордону на день раніше. Свою Наталю він не попереджав. Хотів коханій зробити сюрприз. Андрій заскочив у магазин по квіти, і з сумками повними гостинці, одразу ж побіг до своєї Наталочки. Він постукав у двері ховаючи букет квітів за спиною. Наталя відкрила двері й застигла від несподіванки… Мовчить і тільки очима кліпає. Андрій глянув за її спину в квартиру й оторопів від побаченого

– Андрійку, а ти чого не одружишся ніяк? – запитав, весело насвистуючи і застібаючи дорожню сумку, Микола. – Ось я думаєш, чому сьогодні такий радісний? Додому їдемо, додому! Вдома Маринка на мене чекає, вже, напевно, і оселедець під шубою готує….

Лариса смажила котлети на вечерю, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонив колишній чоловік. – Алло! Коли день народження нашого сина, – раптом сказав він. – Якого сина? – здивувалася Лариса. – Мого і твого, – пояснив вже давно колишній чоловік. – Та якого ж сина? – не розуміла жінка. – Досить крутити. Я все знаю! Ти народила від мене сина, і приховувала це від мене, – вигукнув в слухавку чоловік. – Та про якого сина ти говориш?! – округлила від здивування очі Лариса, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса смажила котлети на вечерю, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонив колишній чоловік. – Алло! Коли день народження нашого сина, – раптом сказав він. – Якого сина? – здивувалася Лариса. – Мого і твого, – пояснив вже давно колишній чоловік. – Та якого ж сина? – не розуміла жінка. – Досить крутити. Я все знаю! Ти народила від мене сина, і приховувала це від мене, – вигукнув в слухавку чоловік. – Та про якого сина ти говориш?! – округлила від здивування очі Лариса, нічого не розуміючи

Лариса розлучилася. Попрощалася зі свекрухою та сподівалася її більше ніколи не бачити. Після розлучення вона переїхала до іншого району міста. Там була її квартира, яка дісталася від діда. Зробила ремонт після квартирантів. Змінила роботу. Дочка пішла до першого класу вже…

Микола з Тетяною вирішили зустрітися перед Різдвом. Вони були колишніми однокласниками й не бачилися кілька років. – Як ти зустрів Новий рік? – запитала Тетяна. – Нормально! – знизав той плечима. – У компанії друзів. А ти? – І я нормально, – відповіла Тетяна. – Скажи, Микольцю, а ти загадав якесь бажання на Новий рік? – Та ми на вулиці були. Гралися в сніжки. Не до бажань було. – А я дещо загадала. Сказати, що я загадала? Тетяна нахилилася до Миколи і щось прошепотіла йому на вухо. Микола раптом аж відсахнувся від неї. Він так і оторопів від почутого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола з Тетяною вирішили зустрітися перед Різдвом. Вони були колишніми однокласниками й не бачилися кілька років. – Як ти зустрів Новий рік? – запитала Тетяна. – Нормально! – знизав той плечима. – У компанії друзів. А ти? – І я нормально, – відповіла Тетяна. – Скажи, Микольцю, а ти загадав якесь бажання на Новий рік? – Та ми на вулиці були. Гралися в сніжки. Не до бажань було. – А я дещо загадала. Сказати, що я загадала? Тетяна нахилилася до Миколи і щось прошепотіла йому на вухо. Микола раптом аж відсахнувся від неї. Він так і оторопів від почутого

Микола з Тетяною були однокласниками, але вже років п’ять вони один одного не бачили. І тут раптом випадково, тридцять першого грудня, зустрілися на вулиці! Вони розговорилися, і домовились шостого січня разом сходити на ковзанку. Як це було раніше, коли вони…

Ірина повернулася додому, повечеряли з чоловіком, і жінка вирішила поміняти постільну білизну. Ірина зайшла у спальню, зняла старі наволочки та простирадло, як раптом помітила якусь дивну річ у себе під подушкою. Ірина побігла в кімнату до Віктора. – Давай, розповідай, любий, з ким ти тут розважався без мене! – вигукнула Ірина. – Кохана, ти про що? – запитав Віктор. – А ось про що! – дружина простягнула руку до чоловіка. Віктор, побачив, що лежало в руці дружини, здивовано вирячив очі, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина повернулася додому, повечеряли з чоловіком, і жінка вирішила поміняти постільну білизну. Ірина зайшла у спальню, зняла старі наволочки та простирадло, як раптом помітила якусь дивну річ у себе під подушкою. Ірина побігла в кімнату до Віктора. – Давай, розповідай, любий, з ким ти тут розважався без мене! – вигукнула Ірина. – Кохана, ти про що? – запитав Віктор. – А ось про що! – дружина простягнула руку до чоловіка. Віктор, побачив, що лежало в руці дружини, здивовано вирячив очі, нічого не розуміючи

Ірину після недуги виписали з палати, лікарі рекомендували відпочити у санаторії. Три тижні – не такий і малий термін. Перед від’їздом Ірина проінструктувала свого чоловіка щодо ведення домашніх справ, а п’ятирічного сина відправила до своїх батьків. Перебуваючи в санаторії, вона…

Ліда повернулася додому з важкими пакетами у руках. Жінка переодяглася і стала на кухні розбирати продукти. – О, ти вже вдома. Коли вечеря? – запитав чоловік зайшовши на кухню. – Скоро, – тихо сказала Ліда. – Лідо. Завтра рано-вранці до моїх в село поїдемо. На цілий день. Допомогти з городами треба, – сказав Василь. – А це вже без мене, – відповіла дружина. – Як це? Що ти таке кажеш? – здивувався чоловік. – А те і кажу! Я розлучаюсь з тобою, – раптом сказала Ліда. – Як? Чому? – Василь здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда повернулася додому з важкими пакетами у руках. Жінка переодяглася і стала на кухні розбирати продукти. – О, ти вже вдома. Коли вечеря? – запитав чоловік зайшовши на кухню. – Скоро, – тихо сказала Ліда. – Лідо. Завтра рано-вранці до моїх в село поїдемо. На цілий день. Допомогти з городами треба, – сказав Василь. – А це вже без мене, – відповіла дружина. – Як це? Що ти таке кажеш? – здивувався чоловік. – А те і кажу! Я розлучаюсь з тобою, – раптом сказала Ліда. – Як? Чому? – Василь здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Ліда була одружена з Василем вже 17 років. Двоє дітей, син 14 років і дочка 16. Все начебто добре, квартира, машина, робота престижна в обох з подружжя. Діти добре навчаються. Тільки ось втомилася Ліда в постійній гонитві за хорошим заробітком,…

Олексій прокинувся рано і пішов на кухню. Бабуся Віра готувала сніданок, а батько сумно дивився у вікно. – О! Ти прокинувся. Сідай снідати, – бабуся Віра поставила тарілку з омлетом на стіл. – А тато, що не їстиме? – запитав Олексій. Іван зітхнув, підійшов до сина, присів навпочіпки, взяв його за плечі. – Ти вже великий, треба тобі дещо дізнатися…, – раптом почав батько, але бабуся його зупинила. – Іване, ну навіщо ти?! – вигукнула бабуся Віра. Олексій здивовано дивився то на бабусю то на батька, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій прокинувся рано і пішов на кухню. Бабуся Віра готувала сніданок, а батько сумно дивився у вікно. – О! Ти прокинувся. Сідай снідати, – бабуся Віра поставила тарілку з омлетом на стіл. – А тато, що не їстиме? – запитав Олексій. Іван зітхнув, підійшов до сина, присів навпочіпки, взяв його за плечі. – Ти вже великий, треба тобі дещо дізнатися…, – раптом почав батько, але бабуся його зупинила. – Іване, ну навіщо ти?! – вигукнула бабуся Віра. Олексій здивовано дивився то на бабусю то на батька, не розуміючи, що відбувається

Зранку в будинку було тихо, всі говорили пошепки, Олексій зрозумів, що приїхали обидві бабусі. Батько ходив похмурий, ховав очі, часто підходив до телефону. Ось вже два тижні, як дружина Олена була в палаті з новонародженою Марійкою. Коли Олексію виповнилося три…

Марія зайшла до сусідки і побачила, що Іванівни не стало. Приїхав брат та сестра Іванівни, провели в останню путь та зібралися додому. Перед цим до Марії зайшли, попросили могилку відвідувати. Сусідка погодилася. Через рік Марія вирішила замовити пам’ятник. – А де ж фото взяти? Потрібно в хаті пошукати, – подумала жінка. Фото ніде не було, тільки один портрет на стіні. – Згодиться! – вирішила Марія і зняла його з стіни. Раптом жінка не втримала його в руках і рамка разом із склом розлетілася по підлозі. Сусідка акуратно підняла фото і застигла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія зайшла до сусідки і побачила, що Іванівни не стало. Приїхав брат та сестра Іванівни, провели в останню путь та зібралися додому. Перед цим до Марії зайшли, попросили могилку відвідувати. Сусідка погодилася. Через рік Марія вирішила замовити пам’ятник. – А де ж фото взяти? Потрібно в хаті пошукати, – подумала жінка. Фото ніде не було, тільки один портрет на стіні. – Згодиться! – вирішила Марія і зняла його з стіни. Раптом жінка не втримала його в руках і рамка разом із склом розлетілася по підлозі. Сусідка акуратно підняла фото і застигла від побаченого

Іванівна жила одна вже понад двадцять років. Чоловіка давно не стало. Слідом вона поховала і дочку. Донька серйозно занедужала, і швидко пішла. Іванівна її не покинула, до останнього була поряд. Потім не стало і сина, повертався на машині з роботи…

Людмила вирішила прилягти на дивані подрімати. Тільки-но вона вляглася, як раптом пролунав дзвінок у двері. Людмила кинулася в коридор відкривати. На порозі стояла незнайома жінка з якимось папірцем у руці. – Вам телеграма, – сказала жінка і простягла бланк. – Розпишіться. – Від кого це? Я думала, вже не надсилають телеграми, – здивувалася Людмила. – Ви маєте рацію, – сказала жінка. – Тепер телеграми надсилають тільки з сумними новинами. Та не лякайтеся ви. Думаю, новина вас потішить. Людмила зачинила двері й розгорнула папірець. Вона прочитала телеграму і аж присіла від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила вирішила прилягти на дивані подрімати. Тільки-но вона вляглася, як раптом пролунав дзвінок у двері. Людмила кинулася в коридор відкривати. На порозі стояла незнайома жінка з якимось папірцем у руці. – Вам телеграма, – сказала жінка і простягла бланк. – Розпишіться. – Від кого це? Я думала, вже не надсилають телеграми, – здивувалася Людмила. – Ви маєте рацію, – сказала жінка. – Тепер телеграми надсилають тільки з сумними новинами. Та не лякайтеся ви. Думаю, новина вас потішить. Людмила зачинила двері й розгорнула папірець. Вона прочитала телеграму і аж присіла від несподіванки

Настав новий рік. А попереду Різдво. Зазвичай у ці дні люди ходять у гості, обмінюються подарунками, прощають один одного… Людмилі не було до кого ходити в гості. І до неї навіть випадково ніхто не заглядав. Вона цілими днями дивилася телевізор….

Олексій з дружиною Мариною відпочивали у себе на дачі. Вирішили і мʼясця посмажити з овочами. Олексій щойно розпалив мангал, як у кишені задзвенів його телефон. Дзвонила його мачуха, тітка Ліда. Олексій швидко обмив руки і взяв слухавку. – Привіт, тітко Лідо! – радісно сказав він у слухавку. – Як справи у вас? – Ой, Олексійчику, краще присядь… – раптом сказала жінка. – Не знаю, як і сказати тобі. Біда у нас… Тітка Ліда ще довго щось говорила у слухавку. Та Олексій вже її не слухав… Він так і присів від почутого, не вірячи своїм вухам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій з дружиною Мариною відпочивали у себе на дачі. Вирішили і мʼясця посмажити з овочами. Олексій щойно розпалив мангал, як у кишені задзвенів його телефон. Дзвонила його мачуха, тітка Ліда. Олексій швидко обмив руки і взяв слухавку. – Привіт, тітко Лідо! – радісно сказав він у слухавку. – Як справи у вас? – Ой, Олексійчику, краще присядь… – раптом сказала жінка. – Не знаю, як і сказати тобі. Біда у нас… Тітка Ліда ще довго щось говорила у слухавку. Та Олексій вже її не слухав… Він так і присів від почутого, не вірячи своїм вухам

– Відсутні у класі є? – Ніна Іванівна робила перекличку. – Так, сьогодні чомусь Олексій не прийшов, – староста Лариса здивовано знизала плечима. – Так, діти, Олексія не буде ще кілька днів. У їх сім’ї сталася дуже сумна подія –…

Лариса прибирала в квартирі, коли у двері подзвонили. На порозі стояв, колишній чоловік Віктор. – І що тобі треба? – запитала Лариса. – Ось, прийшов привітати тебе зі святами, – посміхнувся Віктор, дістаючи з-за спини торт. – Не розумію, навіщо, – знизала плечима жінка. – У нас немає нічого спільного. – У нас спільна дитина, не забувай, – пояснив чоловік. Лариса насторожилася, колишній чоловік поводив себе дивно. То два роки зустрічей не шукав, радів, що розлучився. А тепер стоїть ошатно одягнений в гості напрошується. І раптом до Лариси дійшло, яка була справжня причина візиту колишнього чоловіка

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Лариса прибирала в квартирі, коли у двері подзвонили. На порозі стояв, колишній чоловік Віктор. – І що тобі треба? – запитала Лариса. – Ось, прийшов привітати тебе зі святами, – посміхнувся Віктор, дістаючи з-за спини торт. – Не розумію, навіщо, – знизала плечима жінка. – У нас немає нічого спільного. – У нас спільна дитина, не забувай, – пояснив чоловік. Лариса насторожилася, колишній чоловік поводив себе дивно. То два роки зустрічей не шукав, радів, що розлучився. А тепер стоїть ошатно одягнений в гості напрошується. І раптом до Лариси дійшло, яка була справжня причина візиту колишнього чоловіка

Побачивши 1 січня на своєму порозі колишнього чоловіка, Лариса скривилася. Два роки тому вони розлучилися, Вітя пішов до іншої жінки, і з того часу вони не спілкувалися. – І що тобі треба? – Запитала Лариса. Прозвучало непривітно, як вона хотіла….

Повернутись вверх