Пліткарка

Жіночий журнал

Софія Павлівна повернулася додому, зняла пальто і пішла до себе в кімнату. – Мамо, зайдіть на кухню, – гукнула жінку невістка Ірина. – Щось сталося? – спокійно сказала свекруха, зайшовши на кухню. Ірина була дуже роздратована. – Як взагалі все це розуміти?! – вигукнула Ірина. – Це ще довго продовжуватиметься? – Іра, заспокойся. Ти взагалі про що? – не зрозуміла Софія Павлівна. – Не прикидайтеся, все ви добре розумієте! – вигукнула Ірина. Софія Павлівна здивовано дивилася на невістку, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Софія Павлівна повернулася додому, зняла пальто і пішла до себе в кімнату. – Мамо, зайдіть на кухню, – гукнула жінку невістка Ірина. – Щось сталося? – спокійно сказала свекруха, зайшовши на кухню. Ірина була дуже роздратована. – Як взагалі все це розуміти?! – вигукнула Ірина. – Це ще довго продовжуватиметься? – Іра, заспокойся. Ти взагалі про що? – не зрозуміла Софія Павлівна. – Не прикидайтеся, все ви добре розумієте! – вигукнула Ірина. Софія Павлівна здивовано дивилася на невістку, нічого не розуміючи

– Мамо, я одружуюся! – весело сказав син. – Я рада, – без ентузіазму відповіла Софія Павлівна. – Мамо, ну ти чого? – здивовано спитав Віктор. – Нічого… Жити, де плануєте? – спитала мама примруживши очі. – Тут. Ти ж…

Ганна Павлівна з сином Сергієм вирішила зʼїздити в її рідне село. Жінка не була там багато років. Ось, нарешті, вона побачила свою хату. – Слава Богу, будинок ще стоїть, – подумала вона. Раптом з городу почувся якийсь шерех. Ганна Павлівна обернулася. – Мамо, там якийсь чоловік на городі ходить! – гукнув її Сергій. – Піду подивлюся, – пробурмотіла старенька. – Може хтось почав тут жити? Хоча ні, замок є на дверях… Ганна Павлівна вийшла на город. Посеред грядок стояв якийсь старенький чоловік і збирав овочі. Ганна Павлівна глянула на нього і аж сумку випустила від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна Павлівна з сином Сергієм вирішила зʼїздити в її рідне село. Жінка не була там багато років. Ось, нарешті, вона побачила свою хату. – Слава Богу, будинок ще стоїть, – подумала вона. Раптом з городу почувся якийсь шерех. Ганна Павлівна обернулася. – Мамо, там якийсь чоловік на городі ходить! – гукнув її Сергій. – Піду подивлюся, – пробурмотіла старенька. – Може хтось почав тут жити? Хоча ні, замок є на дверях… Ганна Павлівна вийшла на город. Посеред грядок стояв якийсь старенький чоловік і збирав овочі. Ганна Павлівна глянула на нього і аж сумку випустила від несподіванки

Ганні Павлівні нещодавно виповнилося вісімдесят, і вона раптом вирішила повернутися у своє рідне село. Скільки всього було пов’язано з цими місцями… Цікаво, чи зберігся її будинок, чи розсипався? Як давно вона там не була, все не було часу, все з…

В Марини раптово не стало свекрухи Світлани Петрівни. Після поминок вони зі своїм чоловіком Олегом взялися розібрати речі покійної… Олег вирішив дістати папери і різний мотлох, що був у старому письмовому столі. Раптом він натрапив на якийсь листок, що недбало валявся в шухляді. Він дістав його й застиг від несподіванки! – Марино! – гукнув він дружину. – Ти тільки подивися, що я знайшов! Марина підбігла до чоловіка, взяла листок і застигла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Марини раптово не стало свекрухи Світлани Петрівни. Після поминок вони зі своїм чоловіком Олегом взялися розібрати речі покійної… Олег вирішив дістати папери і різний мотлох, що був у старому письмовому столі. Раптом він натрапив на якийсь листок, що недбало валявся в шухляді. Він дістав його й застиг від несподіванки! – Марино! – гукнув він дружину. – Ти тільки подивися, що я знайшов! Марина підбігла до чоловіка, взяла листок і застигла від побаченого

– Марино, ти вже готова? – гукнув дружину Олег. – Чи, може, все таки відкладемо? Молода жінка ледь помітно похитала головою. – Ні–ні, що ти, Олежику! – сказала вона. – Чи ти забув, який сьогодні день? – Ну що ти,…

Наталка ходила по магазинах в пошуках нової сукні на свій ювілей, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила колишня колега по роботі. – Наталю, привіт! Це Світлана, пам’ятаєш мене? – привіталася колега. – Привіт. Звісно пам’ятаю. А ти чому дзвониш? Щось сталося? – Наталя здивувалася такому дзвінку. – Ні, тобто так, я навіть не знаю з чого почати, – сказала Світлана і зупинилася. – Та кажи, що ж сталося! – розхвилювалася Наталя. І Світлана почала плутану, емоційну і досить докладну розповідь. Наталка вислухала подругу і застигла на місці. – Тепер все стало на свої місця, – тільки й подумала Наталя

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталка ходила по магазинах в пошуках нової сукні на свій ювілей, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила колишня колега по роботі. – Наталю, привіт! Це Світлана, пам’ятаєш мене? – привіталася колега. – Привіт. Звісно пам’ятаю. А ти чому дзвониш? Щось сталося? – Наталя здивувалася такому дзвінку. – Ні, тобто так, я навіть не знаю з чого почати, – сказала Світлана і зупинилася. – Та кажи, що ж сталося! – розхвилювалася Наталя. І Світлана почала плутану, емоційну і досить докладну розповідь. Наталка вислухала подругу і застигла на місці. – Тепер все стало на свої місця, – тільки й подумала Наталя

Наталя та Павло прожили понад тридцять років разом. Жили благополучно, в достатку: виростили, вивчили та одружили двох дітей, купили простору квартиру, дачу, гарну машину. Дітям допомогли стати на ноги. Все в їх сім’ї було добре і складно. Справа йшла до…

Олена щойно замісила тісто на вареники, як на столі задзвенів її телефон. Номер був незнайомий. Олена витерла руки і взяла слухавку. – Так, я слухаю, це хто? – запитала вона в телефон і застигла від несподіванки. На тому кінці хтось тихо плакав… – Алло, алло, та говоріть вже! – не витримала Олена. – Хто це? Що у вас сталося?! – Олено, Оленочко… – почувся у слухавці жіночий голос. Олена аж присіла від несподіванки. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена щойно замісила тісто на вареники, як на столі задзвенів її телефон. Номер був незнайомий. Олена витерла руки і взяла слухавку. – Так, я слухаю, це хто? – запитала вона в телефон і застигла від несподіванки. На тому кінці хтось тихо плакав… – Алло, алло, та говоріть вже! – не витримала Олена. – Хто це? Що у вас сталося?! – Олено, Оленочко… – почувся у слухавці жіночий голос. Олена аж присіла від несподіванки. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона

Олена щойно замісила тісто на вареники, як на столі задзвенів її телефон. Номер був незнайомий. Олена витерла руки і взяла слухавку. – Так, я слухаю, це хто? – запитала вона в телефон і застигла від несподіванки. На тому кінці хтось…

Ніна пішла з роботи раніше. Вона трохи заслабла, і її відпустили додому. Ніна зайшла в магазинчик біля будинку, купила свіжого хліба і зайшла у свій підʼїзд. Біля квартири вона раптом зупинилась. За дверима чулися якісь голоси… – А що це мій Олежик вже вдома? – подумала Ніна. – Телевізор дивиться мабуть. Ніна відкрила двері своїм ключем, зайшла в коридор і оторопіла. З їхньої спальні чувся голос її коханого Олега й… Жіночий сміх! Ніна, не роззуваючись, відкрила двері в кімнату. Вона так і застигла на порозі не вірячи своїм очам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна пішла з роботи раніше. Вона трохи заслабла, і її відпустили додому. Ніна зайшла в магазинчик біля будинку, купила свіжого хліба і зайшла у свій підʼїзд. Біля квартири вона раптом зупинилась. За дверима чулися якісь голоси… – А що це мій Олежик вже вдома? – подумала Ніна. – Телевізор дивиться мабуть. Ніна відкрила двері своїм ключем, зайшла в коридор і оторопіла. З їхньої спальні чувся голос її коханого Олега й… Жіночий сміх! Ніна, не роззуваючись, відкрила двері в кімнату. Вона так і застигла на порозі не вірячи своїм очам

Стояв холодний зимовий вечір середини січня. У міському парку кружляли сніжинки, покриваючи пожухлу траву та доріжки пухнастим покривалом. Гілки дерев теж були в снігу, як і лавки на гнутих металевих ніжках. На одній із них сиділа молода жінка і дивилася…

Марія прибирала в квартирі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сусідка по дачі. – Привіт Марія. А ти чому не говорила, що ремонт на дачі передумала робити? Я б купила твої будматеріали. А так чужим людям продала їх, – раптом сказала подруга. – Привіт. А з чого ти взяла, що я передумала? І нічого я не продавала нікому, всі мої будматерівли на ділянці лежать, – здивувалася Марія. – Вже не лежать. Он в машину їх завантажують, – сказала сусідка. Марія кинула всі справи, і поїхала на дачу. Жінка зайшла на ділянку і застигла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія прибирала в квартирі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сусідка по дачі. – Привіт Марія. А ти чому не говорила, що ремонт на дачі передумала робити? Я б купила твої будматеріали. А так чужим людям продала їх, – раптом сказала подруга. – Привіт. А з чого ти взяла, що я передумала? І нічого я не продавала нікому, всі мої будматерівли на ділянці лежать, – здивувалася Марія. – Вже не лежать. Он в машину їх завантажують, – сказала сусідка. Марія кинула всі справи, і поїхала на дачу. Жінка зайшла на ділянку і застигла від побаченого

Долі у людей різні, скільки людей, стільки й доль. На жаль, не завжди доля складається так, як хотілося б. Ось і Марія останнім часом часто замислюється над цим питанням. Марія, яка виростила двох дочок, для яких нічого не шкодувала, старалася,…

Катя взяла з тумбочки телефон і одразу подзвонила своєму чоловіку Петру. Катя хотіла повідомити коханому, що пологи в неї пройшли вдало, і вони з донечкою почуваються добре. Катя набрала номер Петра. Почулися гудки, але чоловік чомусь не брав слухавку… – Ну гаразд, – подумала Катя. – Може спить. Передзвонить мені потім… Та наступного дня чоловік так і не подзвонив! Жінка вже не знала, що й думати. Вона місця собі не знаходила. Катя почала писати чоловікові повідомлення і раптом застигла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя взяла з тумбочки телефон і одразу подзвонила своєму чоловіку Петру. Катя хотіла повідомити коханому, що пологи в неї пройшли вдало, і вони з донечкою почуваються добре. Катя набрала номер Петра. Почулися гудки, але чоловік чомусь не брав слухавку… – Ну гаразд, – подумала Катя. – Може спить. Передзвонить мені потім… Та наступного дня чоловік так і не подзвонив! Жінка вже не знала, що й думати. Вона місця собі не знаходила. Катя почала писати чоловікові повідомлення і раптом застигла від побаченого

Катя взяла з тумбочки телефон і одразу подзвонила своєму чоловіку Петру. Їх з донечкою щойно перевели в палату. Катя хотіла повідомити коханому, що пологи пройшли вдало, і вони почуваються добре. Катя набрала номер Петра. Почулися гудки, але чоловік чомусь не…

Микола розлучився з дружиною Іриною і переїхав до своєї коханки Олесі. — Слухай, Миколо, — сказала йому Ірина. — Я тобі віддаю всі речі з квартири. А собі я куплю нове. Та, якщо хочеш, то все забирай, що тут є! Микола погодився. Він забрав усі речі й перевіз їх у квартиру Олесі. Коли Олеся повернулась додому, вони разом зайшли в під’їзд і піднялись на її поверх. – Уявляю, як там чудово в квартирі, — мрійливо сказала Олеся. Микола відчинив двері й увімкнув світло. Олеся зайшла в коридор і оторопіла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола розлучився з дружиною Іриною і переїхав до своєї коханки Олесі. — Слухай, Миколо, — сказала йому Ірина. — Я тобі віддаю всі речі з квартири. А собі я куплю нове. Та, якщо хочеш, то все забирай, що тут є! Микола погодився. Він забрав усі речі й перевіз їх у квартиру Олесі. Коли Олеся повернулась додому, вони разом зайшли в під’їзд і піднялись на її поверх. – Уявляю, як там чудово в квартирі, — мрійливо сказала Олеся. Микола відчинив двері й увімкнув світло. Олеся зайшла в коридор і оторопіла від побаченого

Ірина вийшла з кухні і подивилася на годинник. Вона винесла ще одну зібрану валізу, а її чоловік Микола поставив її поряд з іншими валізами, пакетами, сумками, мішками й коробками, що заповнили весь коридор. Чоловік дістав з кишені список речей і…

Дарина прийшла з роботи, спекла пиріг з яблуками, приготувала салат, і одягнувшись стала чекати. А як же ж?! Сьогодні її дочка Ліза мала привести знайомитися з нею свого коханого Тимка. Молоді прийшли радісні. У Тимка був букет квітів в руках. – Доброго вечора, я – Тимко! – почав з порога він. – Це вам, Дарино Леонідівно! – сказав Тимко приємним голосом. Дарина глянула на хлопця й оторопіла від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дарина прийшла з роботи, спекла пиріг з яблуками, приготувала салат, і одягнувшись стала чекати. А як же ж?! Сьогодні її дочка Ліза мала привести знайомитися з нею свого коханого Тимка. Молоді прийшли радісні. У Тимка був букет квітів в руках. – Доброго вечора, я – Тимко! – почав з порога він. – Це вам, Дарино Леонідівно! – сказав Тимко приємним голосом. Дарина глянула на хлопця й оторопіла від несподіванки

Вже вкотре Дарина бачила сон… Велику галявину й річку, але не могла згадати з ким вона йшла за руку. – Та що ж це таке? Чому мені все це сниться вже не вперше? Сниться саме під ранок, а кажуть, що…

Повернутись вверх