Пліткарка

Жіночий журнал

Ірина прийшла додому пізно. Вона відкрила двері своїм ключем, роззулася і втомлено зітхаючи, пішла на кухню з пакетами продуктів у руках. Ірина поставила пакети на підлогу, увімкнула світло і аж стрепенулася від несподіванки! За кухонним столом мовчки сидів її коханий Микола. – Господи, Миколо! – ахнула Ірина. – Ти чого тут в темряві сам сидиш? Микола якось дивно глянув на Ірину і вказав рукою кудись у коридор. Ірина глянула туди й застигла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина прийшла додому пізно. Вона відкрила двері своїм ключем, роззулася і втомлено зітхаючи, пішла на кухню з пакетами продуктів у руках. Ірина поставила пакети на підлогу, увімкнула світло і аж стрепенулася від несподіванки! За кухонним столом мовчки сидів її коханий Микола. – Господи, Миколо! – ахнула Ірина. – Ти чого тут в темряві сам сидиш? Микола якось дивно глянув на Ірину і вказав рукою кудись у коридор. Ірина глянула туди й застигла від побаченого

Ірина прийшла додому пізно. Вона відкрила двері своїм ключем, роззулася і втомлено зітхаючи, пішла на кухню з пакетами продуктів у руках. Ірина поставила пакети на підлогу, увімкнула світло і аж стрепенулася від несподіванки! За кухонним столом мовчки сидів її коханий…

Валентина Вікторівна вже доварювала запашний борщик, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла її майбутня невістка. – Здрастуйте, Наталю, – сказала Валентина Вікторівна. – Здрастуйте, здрастуйте, – відповіла дівчина знімаючи пальто і з цікавістю оглядаючи коридор. – Ви їсти хочете? – спитала хазяйка. – У мене вже й борщик смачненький готовий. – Не до борщиків, Валентино Вікторівно! – раптом сказала Наталя. – Давайте до справи. – Якої справи? – не зрозуміла жінка. – Спершу оглянемо квартиру, – сказала Наталя. – А потім буде серйозна розмова. Наталя дістала з сумочки рулетку і пішла по кімнатах. Валентина Вікторівна не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина Вікторівна вже доварювала запашний борщик, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла її майбутня невістка. – Здрастуйте, Наталю, – сказала Валентина Вікторівна. – Здрастуйте, здрастуйте, – відповіла дівчина знімаючи пальто і з цікавістю оглядаючи коридор. – Ви їсти хочете? – спитала хазяйка. – У мене вже й борщик смачненький готовий. – Не до борщиків, Валентино Вікторівно! – раптом сказала Наталя. – Давайте до справи. – Якої справи? – не зрозуміла жінка. – Спершу оглянемо квартиру, – сказала Наталя. – А потім буде серйозна розмова. Наталя дістала з сумочки рулетку і пішла по кімнатах. Валентина Вікторівна не розуміла, що відбувається

Наталя з Іваном вирішили одружитися. Вона була студенткою, а чоловік був її викладачем. – Ти поговорив зі своєю мамою? – запитала Наталя. – Сказав, що ти скоро одружишся? – Ще ні, – відповів той. – Ніколи було… – Про що…

Ірина та Ігор одружилися, і після весільної церемонії в ЗАГСі поїхали в ресторан. Минуло години півтори. Веселощі були в самому розпалі. – Ти не проти, якщо я залишу тебе ненадовго? – сказав наречений Ірині. – Звичайно я не проти, – усміхнулася Ірина. Ігор підвівся з-за столу і попрямував у бік дверей. Чоловіка не було хвилин десять, а повернувся він вже не сам. Ірина глянула на нового гостя, якого привів Ігор, і все зрозуміла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина та Ігор одружилися, і після весільної церемонії в ЗАГСі поїхали в ресторан. Минуло години півтори. Веселощі були в самому розпалі. – Ти не проти, якщо я залишу тебе ненадовго? – сказав наречений Ірині. – Звичайно я не проти, – усміхнулася Ірина. Ігор підвівся з-за столу і попрямував у бік дверей. Чоловіка не було хвилин десять, а повернувся він вже не сам. Ірина глянула на нового гостя, якого привів Ігор, і все зрозуміла

У Ірини та Ігоря весілля. Вони були студентами, зустрічалися з першого курсу. Усі родичі та друзі були переконані, що вони створені один для одного. Після захисту дипломів молоді подали заяву до ЗАГСу. Як перед будь-яким весіллям хвилювань і турбот було…

Оля вийшла з роботи, біля дверей офісу її чекав Віктор. – Привіт! А я знаю, що ти сьогодні проєкт здала! – усміхнувся він. – Цікаво, як ти дізнався? – здивувалася Ольга. – Своїх джерел не розкриваю! Але запрошую тебе у ресторан, відзначити цю подію, – сказав чоловік. Оля погодилася, і за підгодини вони були вже в ресторані. Минуло хвилин сорок їхньої спільної вечері, як раптом Оля напружилася і мало не схопилася зі свого стільця. – Що сталос, Оля? – здивувався Віктор. Жінка мовчала, вона змінилася на обличчі, і засмучена дивилася в далечінь. Віктор не міг зрозуміти, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля вийшла з роботи, біля дверей офісу її чекав Віктор. – Привіт! А я знаю, що ти сьогодні проєкт здала! – усміхнувся він. – Цікаво, як ти дізнався? – здивувалася Ольга. – Своїх джерел не розкриваю! Але запрошую тебе у ресторан, відзначити цю подію, – сказав чоловік. Оля погодилася, і за підгодини вони були вже в ресторані. Минуло хвилин сорок їхньої спільної вечері, як раптом Оля напружилася і мало не схопилася зі свого стільця. – Що сталос, Оля? – здивувався Віктор. Жінка мовчала, вона змінилася на обличчі, і засмучена дивилася в далечінь. Віктор не міг зрозуміти, що відбувається

Оля любить і поважає своїх батьків, які дали їй у житті все, і живуть заради неї, аби вона була щаслива. У неї чудова освіта, закінчила університет, престижна робота у відомій компанії. Олег Андрійович – її батько, влаштував свою улюблену доньку…

Ігор заскочив після роботи у магазин і попрямував до своєї знайомої Рити. Він познайомився з нею зовсім нещодавно. – Це ви?! – здивовано вигукнула дівчина, коли побачила Ігоря. – Щось забули? Ігор похитав головою. – Ні, ось, це все вам, – сказав він, простягаючи дівчині пакет. Рита витерла руки об фартух і обережно зазирнула всередину. – Це що ще таке?! – ахнула вона. – Ви зовсім вже, чи що?! Я не можу це взяти! Ігор застиг від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор заскочив після роботи у магазин і попрямував до своєї знайомої Рити. Він познайомився з нею зовсім нещодавно. – Це ви?! – здивовано вигукнула дівчина, коли побачила Ігоря. – Щось забули? Ігор похитав головою. – Ні, ось, це все вам, – сказав він, простягаючи дівчині пакет. Рита витерла руки об фартух і обережно зазирнула всередину. – Це що ще таке?! – ахнула вона. – Ви зовсім вже, чи що?! Я не можу це взяти! Ігор застиг від здивування

Рита мовчки проводила очима лікарів, які йшли до швидкої. – Так, це я знайшла їх вранці, – пояснювала вона молодому лікарю. – Пішла дітям кашку на сніданок приготувати, а вони лежать отак… Можна, я хоча б швидкої вівсянки малюкам розведу,…

Катя прийшла додому з важкими пакетами продуктів у руках. Вона зайшла в коридор і до неї одразу ж підбіг її син Андрійко. Він почав розглядати, що ж там смачненького принесла мама. – Мамо, а де ми будемо святкувати Новий рік? – запитав Андрійко. – Залишимось вдома, синку, – сумно відповіла Катя. – Я приготую різних смаколиків, ми пошукаємо під ялинкою подарунки і підемо спати. Раптом пролунав дзвінок у двері. Катя аж стрепенулася. – Хто там? – запитала вона. Але у відповідь була тиша. Катя глянула у вічко й не повірила своїм очам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя прийшла додому з важкими пакетами продуктів у руках. Вона зайшла в коридор і до неї одразу ж підбіг її син Андрійко. Він почав розглядати, що ж там смачненького принесла мама. – Мамо, а де ми будемо святкувати Новий рік? – запитав Андрійко. – Залишимось вдома, синку, – сумно відповіла Катя. – Я приготую різних смаколиків, ми пошукаємо під ялинкою подарунки і підемо спати. Раптом пролунав дзвінок у двері. Катя аж стрепенулася. – Хто там? – запитала вона. Але у відповідь була тиша. Катя глянула у вічко й не повірила своїм очам

Було 30 грудня. На вулиці стояла морозна погода. Сніг казково іскрився при світлі ліхтарів. Катя несла важкі пакети продуктів із магазину і поспішала додому до свого синочка – шестирічного Андрійка. Вдома він одразу підбіг до неї в коридорі і почав…

Світлана була на роботі, коли задзвонив її телефон. Дзвонила тітка Віра. – Світлано, ти за своїм чоловіком нічого не помічаєш дивного, – раптом спитала Світлану тітка. – Тітко Віро, звичайно, помічаю, – з сумом у голосі промовила Світлана. – На мене перестав звертати увагу, на роботу щоранку чепуриться. – Загалом так, – зупинила тітка свою племінницю. – Ти повинна дещо дізнатися! – Що сталося? – захвилювалася Світлана, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана була на роботі, коли задзвонив її телефон. Дзвонила тітка Віра. – Світлано, ти за своїм чоловіком нічого не помічаєш дивного, – раптом спитала Світлану тітка. – Тітко Віро, звичайно, помічаю, – з сумом у голосі промовила Світлана. – На мене перестав звертати увагу, на роботу щоранку чепуриться. – Загалом так, – зупинила тітка свою племінницю. – Ти повинна дещо дізнатися! – Що сталося? – захвилювалася Світлана, нічого не розуміючи

Олексій зі Світланою прожили у шлюбі лише рік. Але й за цей час Світлана встигла вивчити усі звички свого чоловіка. І раптом чоловік став невпізнанним. Зміни у його поведінці були настільки разючими, що Світлана їх просто не могла не помітити….

Катя прокинулася від запаху смачних пиріжків. Вона встала і пішла на кухню, де бабуся клопотала біля печі. – Ну, привіт, люба! Сідай, сідай. Зараз пиріжки з чаєм будемо їсти, – сказала бабуся. – Ні, бабусю. Не хочу, – відмовилася Катя. Бабуся помітила, що з внучкою щось не так. – Катрусю, що з тобою. На тобі обличчя нема, – бабуся присіла біля Каті. – Все добре, – тихо промовила Катя. – Не прикидайся Катю. Я все вже знаю! – раптом сказала баба Ніна. – Знаєш? – здивувалася Катя і розплакалася, як ніколи ще не плакала

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя прокинулася від запаху смачних пиріжків. Вона встала і пішла на кухню, де бабуся клопотала біля печі. – Ну, привіт, люба! Сідай, сідай. Зараз пиріжки з чаєм будемо їсти, – сказала бабуся. – Ні, бабусю. Не хочу, – відмовилася Катя. Бабуся помітила, що з внучкою щось не так. – Катрусю, що з тобою. На тобі обличчя нема, – бабуся присіла біля Каті. – Все добре, – тихо промовила Катя. – Не прикидайся Катю. Я все вже знаю! – раптом сказала баба Ніна. – Знаєш? – здивувалася Катя і розплакалася, як ніколи ще не плакала

Катя вийшла з оглядового кабінету. Вона не плакала. Вона ніби застигла. Третя вагітність і жодної дитини… Важко. Дуже важко… Вже в машині Катя розплакалася. Ігор, її чоловік, як міг намагався втішити дружину, але це в нього погано виходило. Він сам…

Вадим з Наталкою одружилися. Невдовзі в них народився син Дмитрик. Вадим сам купував продукти, памперси і все що потрібно… – Вадиме, мені потрібні гроші! – якось заявила дружина. – Треба Дмитрику іграшки нові купити. – Я ж тобі тиждень тому давав на пальто й черевички, – здивувався Вадим. – Щось я не бачу обновок. От і купи на ці гроші. – Та що ти такий дрібʼязковий?! – раптом закричала дружина. – Краще б менше батькам своїм допомагав! Вони й так тобі не рідні! Вадим оторопів. Він так і застиг від почутого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вадим з Наталкою одружилися. Невдовзі в них народився син Дмитрик. Вадим сам купував продукти, памперси і все що потрібно… – Вадиме, мені потрібні гроші! – якось заявила дружина. – Треба Дмитрику іграшки нові купити. – Я ж тобі тиждень тому давав на пальто й черевички, – здивувався Вадим. – Щось я не бачу обновок. От і купи на ці гроші. – Та що ти такий дрібʼязковий?! – раптом закричала дружина. – Краще б менше батькам своїм допомагав! Вони й так тобі не рідні! Вадим оторопів. Він так і застиг від почутого

Вадим був єдиною дитиною в сім’ї. Народився він пізно, коли батькам було вже по 37 років… Хлопчику було два рочки, коли батьків раптово не стало… Вони всі троє їхали машиною і сталась біда. Знайшли їх на узбіччі… Батьків не врятували,…

У Люди була річниця, як не стало її мами. Вже кілька років минуло, але Люда знову заплакала… Вона дістала альбом, подивилася старі фото і ще більше розчулилася. Вночі Людмилі снилися всі її родичі – і брат Мишко, і тітка Рита з дядьком Славком. Раптом вона прокинулася. Їй чомусь стало холодно. Люда подумала, що її чоловік Микола ковдру перетягнув на себе… Але ні, ковдра була на місці, а Микола солодко спав! Раптом Люда відчула, що щось не так. Вона глянула на крісло й оторопіла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Люди була річниця, як не стало її мами. Вже кілька років минуло, але Люда знову заплакала… Вона дістала альбом, подивилася старі фото і ще більше розчулилася. Вночі Людмилі снилися всі її родичі – і брат Мишко, і тітка Рита з дядьком Славком. Раптом вона прокинулася. Їй чомусь стало холодно. Люда подумала, що її чоловік Микола ковдру перетягнув на себе… Але ні, ковдра була на місці, а Микола солодко спав! Раптом Люда відчула, що щось не так. Вона глянула на крісло й оторопіла від побаченого

Сьогодні був день пам’яті матері. Вже скільки років минуло, але в Люди знову очі наповнилися сльозами. Вона дістала альбом, подивилася старі фото і ще більше розчулилася. Мама останній рік життя дуже сумувала, що до таких років дожила і вже нікого…

Повернутись вверх