Пліткарка

Жіночий журнал

Іван швидким кроком йшов тротуаром, коли його гукнув незнайомий жіночий голос: – Іване! Чоловік трохи зменшив хід, озирнувся і побачив незнайому жінку. – Іване, зачекай! – знову вигукнула вона. – Напевно, якась родичка, яку я не пам’ятаю, – подумав він і зупинився. Жінка, побачивши, що він зупинився, зраділа і підійшла до нього. – Ви щось хотіли? – спитав Іван, коли вона наблизилася. Жінка дуже хвилювалася. – Іване… Я… – вона зам’ялася, потім абияк сказала: – Я мама… Твоя мама. Іван застиг нічого не розуміючи, адже його мама зараз була в іншому місці

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван швидким кроком йшов тротуаром, коли його гукнув незнайомий жіночий голос: – Іване! Чоловік трохи зменшив хід, озирнувся і побачив незнайому жінку. – Іване, зачекай! – знову вигукнула вона. – Напевно, якась родичка, яку я не пам’ятаю, – подумав він і зупинився. Жінка, побачивши, що він зупинився, зраділа і підійшла до нього. – Ви щось хотіли? – спитав Іван, коли вона наблизилася. Жінка дуже хвилювалася. – Іване… Я… – вона зам’ялася, потім абияк сказала: – Я мама… Твоя мама. Іван застиг нічого не розуміючи, адже його мама зараз була в іншому місці

Іван швидким кроком йшов тротуаром, коли на вулиці його гукнув незнайомий жіночий голос: – Іване! Іван трохи зменшив хід, не зупиняючись, озирнувся і з подивом побачив незнайому жінку похилого віку, яка дивилася на нього схвильованими очима. – Іване, зачекай! Зупинися,…

Дарина готувала вечерю, коли на кухню заскочила її сусідка Марина. – Даринко, ти тільки заспокойся, – почала вона. – Там твій Василь… Подробиць я не знаю, але в лікарню його відвезли. В райцентр… Дарина як стояла з тарілкою борщу, так її й випустила. – Я зараз знайду машину, збирайся, збери батькові речі! – сказав її син Олексій і побіг на вулицю. Дарина поклала в сумку чашку, ложку, рушник і вибігла на вулицю. Біля будинку вже стояла машина. Дарина сіла на заднє сидіння, глянула на водія й оторопіла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дарина готувала вечерю, коли на кухню заскочила її сусідка Марина. – Даринко, ти тільки заспокойся, – почала вона. – Там твій Василь… Подробиць я не знаю, але в лікарню його відвезли. В райцентр… Дарина як стояла з тарілкою борщу, так її й випустила. – Я зараз знайду машину, збирайся, збери батькові речі! – сказав її син Олексій і побіг на вулицю. Дарина поклала в сумку чашку, ложку, рушник і вибігла на вулицю. Біля будинку вже стояла машина. Дарина сіла на заднє сидіння, глянула на водія й оторопіла від побаченого

– Доброго дня, сусідко! – почула Дарина чоловічий голос. Від цих слів вона стрепенулася, розігнула спину від грядки, яку полола, забрала з чола волосся, що прилипло від спеки. – Здрастуй, Сашко… – тихо сказала вона. – Скільки років минуло… –…

Настя ще спала, як раптом у двері подзвонили. Сонна вона встала з ліжка, накинула червоний халатик і пішла в коридор. – І хто б це міг бути так рано, – здивовано подумала Настя. Вона відчинила двері й ахнула. На порозі стояв кур’єр з величезним букетом троянд! Настя взяла квіти й побачила, що в букеті лежить записка. Вона розгорнула папірець і прочитала: «Я прямо зачарований вами. Дозволите мені побачити вас?» Настя поставила квіти у вазу й задумлива підійшла до вікна. Вона глянула у двір і очам своїм не повірила

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя ще спала, як раптом у двері подзвонили. Сонна вона встала з ліжка, накинула червоний халатик і пішла в коридор. – І хто б це міг бути так рано, – здивовано подумала Настя. Вона відчинила двері й ахнула. На порозі стояв кур’єр з величезним букетом троянд! Настя взяла квіти й побачила, що в букеті лежить записка. Вона розгорнула папірець і прочитала: «Я прямо зачарований вами. Дозволите мені побачити вас?» Настя поставила квіти у вазу й задумлива підійшла до вікна. Вона глянула у двір і очам своїм не повірила

Настя познайомилася з Віктором і він був практично ідеалом у її уявленні про справжнього чоловіка. Він був симпатичним, високого зросту, одягався з голочки, відрізнявся ввічливістю і вмів робити компліменти. А ще він був успішним підприємцем, володів процвітаючою фірмою. Віктор уже…

Леся підійшла до будинку батьків її чоловіка Олега з пакунком у руках. Вона дістала ключі, які напередодні попросила у свекра, й відкрила двері. Леся хотіла залишити для Олега подарунок на день народження. Свято мало відбутися завтра у цьому будинку. Дівчина зайшла в коридор і раптом застигла від несподіванки. З кімнати чулися якісь голоси й сміх. – Мабуть подруга до свекрухи зайшла, – вирішила Леся. – Піду хоч привітаюся… Вона підійшла до кімнати. Двері були відчинені. Жінка зайшла всередину й оторопіла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Леся підійшла до будинку батьків її чоловіка Олега з пакунком у руках. Вона дістала ключі, які напередодні попросила у свекра, й відкрила двері. Леся хотіла залишити для Олега подарунок на день народження. Свято мало відбутися завтра у цьому будинку. Дівчина зайшла в коридор і раптом застигла від несподіванки. З кімнати чулися якісь голоси й сміх. – Мабуть подруга до свекрухи зайшла, – вирішила Леся. – Піду хоч привітаюся… Вона підійшла до кімнати. Двері були відчинені. Жінка зайшла всередину й оторопіла від побаченого

Леся побігла вниз по сходах і швидко пішла вздовж вулиці, туди, де могла б не думати про те, що зараз побачила й почула. В слід їй ще чувся голос її чоловіка Олега: – Олеся, зупинись! Але молода жінка вже не…

Іван з Галиною поверталися з ювілею мами чоловіка. У машині Галя згадала, що забула у свекрухи обручку – зняла, коли мила тарілки. – Іване, я обручку забула, – вона глянула на чоловіка. – Повернемося? – Куди вона подінеться?! Заберемо ще! – відмахнувся чоловік. – Ні, краще сьогодні, – наполягла Галя. Іван повернувся до будинку мами. Хвилин п’ятнадцять не було Галі. Іван починав хвилюватися. – Ну, що так довго? Знайшла? – запитав він, коли вона повернулася. Галя мовчала, змінившись на обличчі. Вона не знала, як розповісти чоловіку про розмову, яку вона випадково підслухала між мамою Івана та його тіткою

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван з Галиною поверталися з ювілею мами чоловіка. У машині Галя згадала, що забула у свекрухи обручку – зняла, коли мила тарілки. – Іване, я обручку забула, – вона глянула на чоловіка. – Повернемося? – Куди вона подінеться?! Заберемо ще! – відмахнувся чоловік. – Ні, краще сьогодні, – наполягла Галя. Іван повернувся до будинку мами. Хвилин п’ятнадцять не було Галі. Іван починав хвилюватися. – Ну, що так довго? Знайшла? – запитав він, коли вона повернулася. Галя мовчала, змінившись на обличчі. Вона не знала, як розповісти чоловіку про розмову, яку вона випадково підслухала між мамою Івана та його тіткою

– Шу-шу-шу… – шепотіла свекруха Галини своїй сестрі, яка сиділа поруч із нею за святковим столом, і кидала косі погляди на невістку. Галина розуміла, що її знову обговорюють. Сімейні свята, коли за столом збиралися всі родичі її чоловіка, Івана, останнім…

Олег прийшов до своєї дівчини Лесі додому, забрати її на побачення. – Ну що ти готова? – запитав він, коли Леся відкрила двері. – Ще ні, – усміхнулася вона. – Ти заходь, на кухні зачекаєш, я тобі чай зробила. Олег пройшов на кухню, сів за стіл. Хлопець озирнувся, на одній із полиць стояли фотоальбоми. – Невже хтось ще друкує фото. А може, там є дитячі фотографії Лесі? – Олег взяв навмання один із фотоальбомів. Чоловік відкрив його, роздивився фото, і застиг від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег прийшов до своєї дівчини Лесі додому, забрати її на побачення. – Ну що ти готова? – запитав він, коли Леся відкрила двері. – Ще ні, – усміхнулася вона. – Ти заходь, на кухні зачекаєш, я тобі чай зробила. Олег пройшов на кухню, сів за стіл. Хлопець озирнувся, на одній із полиць стояли фотоальбоми. – Невже хтось ще друкує фото. А може, там є дитячі фотографії Лесі? – Олег взяв навмання один із фотоальбомів. Чоловік відкрив його, роздивився фото, і застиг від побаченого

– Ти поки тут посиди, я швидко зберуся, чай на кухні, розберешся, якщо що. У кімнату мою не заходь, – попередила Леся, перед тим, як зникнути за дверима. – Постарайся не довго, бо в кіно запізнимося, – нагадав Олег. –…

Микола відкрив баночку шпротів, дістав хліб, масло й зробив собі канапки. Щойно він налив чаю і сів за стіл перекусити, як на кухню зайшла його дружина Алла. – Ой, Микольцю, смачного тобі! – почала з порога вона. – У мене тут така справа, навіть не знаю з чого почати… – Що там вже сталося, Алло? – запитав чоловік. – Та нічого ще не сталося, – махнула рукою жінка. – Я тільки хотіла запитати, чи ти був би не проти, якби ми жили в цій квартирі не самі? Микола так і застиг з бутербродом в руках

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола відкрив баночку шпротів, дістав хліб, масло й зробив собі канапки. Щойно він налив чаю і сів за стіл перекусити, як на кухню зайшла його дружина Алла. – Ой, Микольцю, смачного тобі! – почала з порога вона. – У мене тут така справа, навіть не знаю з чого почати… – Що там вже сталося, Алло? – запитав чоловік. – Та нічого ще не сталося, – махнула рукою жінка. – Я тільки хотіла запитати, чи ти був би не проти, якби ми жили в цій квартирі не самі? Микола так і застиг з бутербродом в руках

Микола відкрив баночку шпротів, дістав хліб, масло й зробив собі канапки. Щойно він налив собі чаю і сів за стіл перекусити, як на кухню зайшла його дружина Алла. В руках вона тримала свій телефон. – Ой, Микольцю, смачного тобі! –…

Степан дивився телевізор, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сусідка з села. – Ти хоч би попередив! – вигукнула Ганна. – Поїхав у своє місто і нічого не сказав! – І тобі привіт Ганно. Я ж попередив, що переїжджаю. Ти що забула? – усміхнувся Степан. – Про те що переїжджаєш ти попередив, а про те що у мене нові сусіди будуть – ні, – ображено сказала жінка. – Які сусіди? – здивувався Степан. – Ті, які будинок твій купили! Міг би і сказати, що будинок продаєш, – пояснила Ганна. – Ганно, я не продавав ніякого будинку, – здивувався Степан, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Степан дивився телевізор, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сусідка з села. – Ти хоч би попередив! – вигукнула Ганна. – Поїхав у своє місто і нічого не сказав! – І тобі привіт Ганно. Я ж попередив, що переїжджаю. Ти що забула? – усміхнувся Степан. – Про те що переїжджаєш ти попередив, а про те що у мене нові сусіди будуть – ні, – ображено сказала жінка. – Які сусіди? – здивувався Степан. – Ті, які будинок твій купили! Міг би і сказати, що будинок продаєш, – пояснила Ганна. – Ганно, я не продавав ніякого будинку, – здивувався Степан, не розуміючи, що відбувається

Погода хмурилася під настрій Григорію, накрапував дрібний дощ. Григорій теж хмурився, що напередодні рейсу посварилися вони з Ніною, з дружиною. Та й посварилися через якусь дрібницю.  – Та ну її, – відмахнувся від своїх думок Григорій і зосередив свою увагу…

Світлана вже збиралася йти додому з роботи, як раптом дзенькнув її телефон. Писав її чоловік Микола. – Я чекаю біля твоєї роботи, – прочитала Світлана. – Ми зараз поїдемо в одне цікаве місце! Світлана вийшла на вулицю і сіла в машину чоловіка. – Зараз буде сюрприз! – сказав Микола, завів машину і невдовзі зупинився біля торгового центру. – Ходімо! Тобі сподобається! – сказав він. – Тільки закрий очі! Микола взяв дружину за руку і провів кілька метрів, постійно примовляючи: «Не підглядай!». – Все, можеш дивитися! – нарешті сказав чоловік. Світлана відкрила очі й руками сплеснула від захоплення

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана вже збиралася йти додому з роботи, як раптом дзенькнув її телефон. Писав її чоловік Микола. – Я чекаю біля твоєї роботи, – прочитала Світлана. – Ми зараз поїдемо в одне цікаве місце! Світлана вийшла на вулицю і сіла в машину чоловіка. – Зараз буде сюрприз! – сказав Микола, завів машину і невдовзі зупинився біля торгового центру. – Ходімо! Тобі сподобається! – сказав він. – Тільки закрий очі! Микола взяв дружину за руку і провів кілька метрів, постійно примовляючи: «Не підглядай!». – Все, можеш дивитися! – нарешті сказав чоловік. Світлана відкрила очі й руками сплеснула від захоплення

– Світлано, давай фільм хоч якийсь подивимося разом, га? – лагідно спитав Микола, обіймаючи дружину. – Відчепись, не хочу! – ображено відповіла та і уткнулася в подушку. – Та що з тобою сталося?! – розвів руками Микола. – Нічого! –…

Федір прокинувся в гарному настрої. З кухні чувся аромат кави. – Привіт, кохана! – поцілував він свою дружину Марину. – Наллєш і мені філіжанку кавусі?! – грайливим тоном запитав він. Марина мовчки встала й налила кави. – Спасибі, кохана, кава просто чудова! – похвалив Федір. – Серйозно? – раптом запитала Марина. – А котлети як? – А що котлетки? – не зрозумів Федір. – Котлетки ж тобі мої не подобаються? – заявила Марина. – А ще я весь час у бігудях по хаті ходжу. – Ти вчора за столом всім розповідав. Федір так і застиг з чашкою в руках, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Федір прокинувся в гарному настрої. З кухні чувся аромат кави. – Привіт, кохана! – поцілував він свою дружину Марину. – Наллєш і мені філіжанку кавусі?! – грайливим тоном запитав він. Марина мовчки встала й налила кави. – Спасибі, кохана, кава просто чудова! – похвалив Федір. – Серйозно? – раптом запитала Марина. – А котлети як? – А що котлетки? – не зрозумів Федір. – Котлетки ж тобі мої не подобаються? – заявила Марина. – А ще я весь час у бігудях по хаті ходжу. – Ти вчора за столом всім розповідав. Федір так і застиг з чашкою в руках, не розуміючи, що відбувається

– Ну і довго ти збираєшся це терпіти? – запитала Оля крізь сльози в Марини. Вона була просто обурена поведінкою Федора, чоловіка подруги. – Ти не повинна без відповіді дозволяти чоловіку критикувати себе при всіх! На все має бути гідна…

Повернутись вверх