Пліткарка

Жіночий журнал

Сергій з дочкою Олею підʼїхали до свого будинку. Чоловік дістав з багажника сільські гостинці, які їм наготувала бабуся Олі і з важкими пакетами попрямував до підʼїзду. Дівчинка поспішила слідом за батьком. Перед дверима квартири Сергій чомусь голосно зітхнув, якось дивно глянув на Олю і… Подзвонив у двері! Він не відкрив двері своїм ключем, як робив завжди, а подзвонив! – Тату, ти навіщо дзвониш? – здивовано запитала дівчинка. – Там же нікого нема… Та раптом двері відчинилися і перед ними зʼявилась усміхнена жінка. Оля глянула на неї й оторопіла від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій з дочкою Олею підʼїхали до свого будинку. Чоловік дістав з багажника сільські гостинці, які їм наготувала бабуся Олі і з важкими пакетами попрямував до підʼїзду. Дівчинка поспішила слідом за батьком. Перед дверима квартири Сергій чомусь голосно зітхнув, якось дивно глянув на Олю і… Подзвонив у двері! Він не відкрив двері своїм ключем, як робив завжди, а подзвонив! – Тату, ти навіщо дзвониш? – здивовано запитала дівчинка. – Там же нікого нема… Та раптом двері відчинилися і перед ними зʼявилась усміхнена жінка. Оля глянула на неї й оторопіла від несподіванки

Сергій з дочкою підʼїхали до свого будинку. Вони поверталися з села, де Оля все літо гостювала у бабусі. Чоловік дістав з багажника сільські гостинці, які їм наготувала бабуся і з важкими пакетами попрямував до підʼїзду. Оля поспішила слідом за батьком….

Тетяна приїхала в рідне село. У жінки не стало мами. Вона провела маму в останній путь. Коли все закінчилося і всі розійшлися, з нею залишилася тільки сусідка тітка Тамара. Вони перемили весь посуд та підлогу. – Вона, Таню, чекала на тебе, переживала, що піде так і не попрощавшись. А коли зрозуміла, що не дочекається, дещо тобі залишила, – раптом сказала тітка Тамара. – Ви про що? – здивувалася Таня. – Ось візьми! – Тамара простягла Тані якийсь конверт. Тетяна кивнула на знак подяки, взяла листа, прочитала його і застигла від прочитаного

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна приїхала в рідне село. У жінки не стало мами. Вона провела маму в останній путь. Коли все закінчилося і всі розійшлися, з нею залишилася тільки сусідка тітка Тамара. Вони перемили весь посуд та підлогу. – Вона, Таню, чекала на тебе, переживала, що піде так і не попрощавшись. А коли зрозуміла, що не дочекається, дещо тобі залишила, – раптом сказала тітка Тамара. – Ви про що? – здивувалася Таня. – Ось візьми! – Тамара простягла Тані якийсь конверт. Тетяна кивнула на знак подяки, взяла листа, прочитала його і застигла від прочитаного

Потяг хитнувся і рушив з місця. У купе запахло смаженою курочкою, ковбаскою та свіжими огірками. Хтось із попутників застукав об стіл вареним яйцем. Якась жаліслива жінка, трохи повненька, з рум’яним, добрим обличчям, злегка торкнула Тетяну, яка лежала на другій полиці….

Леся готувала салати на святковий стіл, коли у двері подзвонили. – Бабусю, я відкрию! – гукнув з кімнати її внук. Андрійко відкрив двері, на порозі стояла незнайома жінка. – А Ви до кого? – звернувся до неї хлопчик. – Мені б з Лесю побачити, – почала пояснювати хлопчику гостя. – Бабусю, тут до тебе гості прийшли, – гукнув хлопчик. – Іди Андрійку, я розберуся, – сказала Олеся, вийшовши в коридор. – Дочко! Лесю! Це я… твоя мама! – гукнула незнайомка побачивши Лесю. Олеся застигла почувши таке. – Жінко, ви помилилися. У мене нема мами, – сказала здивовано Леся, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Леся готувала салати на святковий стіл, коли у двері подзвонили. – Бабусю, я відкрию! – гукнув з кімнати її внук. Андрійко відкрив двері, на порозі стояла незнайома жінка. – А Ви до кого? – звернувся до неї хлопчик. – Мені б з Лесю побачити, – почала пояснювати хлопчику гостя. – Бабусю, тут до тебе гості прийшли, – гукнув хлопчик. – Іди Андрійку, я розберуся, – сказала Олеся, вийшовши в коридор. – Дочко! Лесю! Це я… твоя мама! – гукнула незнайомка побачивши Лесю. Олеся застигла почувши таке. – Жінко, ви помилилися. У мене нема мами, – сказала здивовано Леся, нічого не розуміючи

Олександра Сергіївна вирішила відвідати дочку. І хоча після чергового огляду їй не рекомендували багато рухатися, але чекати довше у неї не було сил. А вся справа була в тому, що саме сьогодні у її єдиної дочки був день народження! Чим…

Андрій та Надя вечеряли. Раптом Надя кинула вилку і уважно подивилася на чоловіка. – Я прийняла рішення! – заявила Надя. – Нам треба розлучитися. Андрій застиг від почутого, він не міг сказати ні слова. – Що ти мовчиш? Ти чув, що я сказала? – Надя підвищила голос. – Чув. Але чому? –  здивувався Андрій. – Ти ще й питаєш? Ти і сам чудово знаєш чому! – єхидно сказала Надія. – Збирайся і йди. – Надю, що ж сталося? – Андрій здивовано дивився на жінку, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій та Надя вечеряли. Раптом Надя кинула вилку і уважно подивилася на чоловіка. – Я прийняла рішення! – заявила Надя. – Нам треба розлучитися. Андрій застиг від почутого, він не міг сказати ні слова. – Що ти мовчиш? Ти чув, що я сказала? – Надя підвищила голос. – Чув. Але чому? –  здивувався Андрій. – Ти ще й питаєш? Ти і сам чудово знаєш чому! – єхидно сказала Надія. – Збирайся і йди. – Надю, що ж сталося? – Андрій здивовано дивився на жінку, нічого не розуміючи

-Так, Марія, так. Обов’язково в обід подзвоню і розповім, як усе пройшло, – Андрій відчув легке роздратування. У його голові промайнули думки про те, що він вже втомився від контролю Марії. І що, що він виходить на нову роботу. Ну…

– Так, настав час тобі познайомитися з моїми батьками! – заявив Насті її коханий Михайло. – Я їм розповів уже про тебе. – Ой, Мишко, ні, я дуже переживаю! – ахнула Настя. – Незручно мені йти до тебе додому… – Настю, я запрошую тебе познайомитись з моїми батьками! – здивувався Михайло. – Що в цьому такого? Все буде добре… Настя не знала, що й робити, коли переступила поріг квартири коханого. Їх уже зустрічали Микола Іванович та Надія Петрівна. Настя невпевнено озиралася на всі боки. Надія Петрівна хитро глянула на дівчину і все зрозуміла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Так, настав час тобі познайомитися з моїми батьками! – заявив Насті її коханий Михайло. – Я їм розповів уже про тебе. – Ой, Мишко, ні, я дуже переживаю! – ахнула Настя. – Незручно мені йти до тебе додому… – Настю, я запрошую тебе познайомитись з моїми батьками! – здивувався Михайло. – Що в цьому такого? Все буде добре… Настя не знала, що й робити, коли переступила поріг квартири коханого. Їх уже зустрічали Микола Іванович та Надія Петрівна. Настя невпевнено озиралася на всі боки. Надія Петрівна хитро глянула на дівчину і все зрозуміла

Анастасію вивів із задуми чоловік Михайло, він легенько доторкнувся до її плеча. Вона озирнулася, побачила його добрий і теплий погляд. Стоячи біля вікна задумалася, знову на неї наринули спогади, ніби дивиться у вікно, але нічого там не бачить. – Настя,…

Ілона розкладала речі у шафі, коли пролунав дзвінок у двері. Вона пішла в коридор і подивилася у вічко. За дверима стояла якась незнайома жінка, тримаючи в руках велику тарілку. – Хто там? – запитала Ілона. – Це Раїса, ваша сусідка, – весело відповіла незнайомка. Ілона відчинила двері. – Здрастуйте! – привіталася Раїса, заходячи у квартиру. – Я познайомитись прийшла. Принесла пиріг. Ну ти чого стоїш, як укопана?! Раїса віддала збентеженій Ілоні тарілку й діловито пройшла у кімнату. Ілона не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ілона розкладала речі у шафі, коли пролунав дзвінок у двері. Вона пішла в коридор і подивилася у вічко. За дверима стояла якась незнайома жінка, тримаючи в руках велику тарілку. – Хто там? – запитала Ілона. – Це Раїса, ваша сусідка, – весело відповіла незнайомка. Ілона відчинила двері. – Здрастуйте! – привіталася Раїса, заходячи у квартиру. – Я познайомитись прийшла. Принесла пиріг. Ну ти чого стоїш, як укопана?! Раїса віддала збентеженій Ілоні тарілку й діловито пройшла у кімнату. Ілона не розуміла, що відбувається

Ілона розкладала речі у шафі, коли пролунав дзвінок у двері. – Хто б це міг бути? – подумала жінка. Чоловік ще на роботі, а більше на нікого вона не чекала. Вона пішла у коридор і подивилася у вічко. За дверима…

Галина Михайлівна запекла в духовці смачненьку курочку з картоплею, зробила декілька салатів, накрила стіл. Сьогодні її син Ігор приведе свою наречену знайомитися з майбутньою свекрухою. – Так, ще тільки серветки розкласти, і все готово, – подумала Галина, але несподівано пролунав дзвінок у двері. – Прийшли! – Мамо, це ми! – почувся голос Ігоря в коридорі. Галина швидко глянула в дзеркало і пішла в коридор. – Знайомся – це моя наречена Катя, – радісно сказав Ігор. Галини Михайлівни глянула на дівчину і застигла на місці

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина Михайлівна запекла в духовці смачненьку курочку з картоплею, зробила декілька салатів, накрила стіл. Сьогодні її син Ігор приведе свою наречену знайомитися з майбутньою свекрухою. – Так, ще тільки серветки розкласти, і все готово, – подумала Галина, але несподівано пролунав дзвінок у двері. – Прийшли! – Мамо, це ми! – почувся голос Ігоря в коридорі. Галина швидко глянула в дзеркало і пішла в коридор. – Знайомся – це моя наречена Катя, – радісно сказав Ігор. Галини Михайлівни глянула на дівчину і застигла на місці

У Галини Михайлівни було два чудові сини-близнюки, Ігор та Денис. Обидва схожі на батька, який залишив їх, пішовши в світ інший три роки тому. Хлопці тоді навчалися в університеті. І якби не вони, важко було б їй упоратися зі своєю…

Надія прокинулася рано, позамітала подвір’я, пофарбувала паркан. З обіду накрутила голубців, зварила холодець. У вечері приїде син, привезе невістку – знайомитися. Коли все було готово, Надя почула, як в дворі загавкав Атос. – Приїхали, – гукнула вона сама до себе і побігла на подвір’я. – Привіт мамо. А ось і ми! – весело сказав Андрій, побачивши маму. – Ой сину, як я рада. Як добралися? – заметушилася Надія. – Все добре мамо! Знайомся – це Ірина, моя наречена, – з-за плечей Андрія з’явилася якась дівчина. Надія глянула на майбутню невістку і застигла на місці

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надія прокинулася рано, позамітала подвір’я, пофарбувала паркан. З обіду накрутила голубців, зварила холодець. У вечері приїде син, привезе невістку – знайомитися. Коли все було готово, Надя почула, як в дворі загавкав Атос. – Приїхали, – гукнула вона сама до себе і побігла на подвір’я. – Привіт мамо. А ось і ми! – весело сказав Андрій, побачивши маму. – Ой сину, як я рада. Як добралися? – заметушилася Надія. – Все добре мамо! Знайомся – це Ірина, моя наречена, – з-за плечей Андрія з’явилася якась дівчина. Надія глянула на майбутню невістку і застигла на місці

До обіду Надія ходила, похмуро насупившись. Вона була ображена. Вона не обмовилася з ним жодним словом. Вона оминала свого повсякденного співрозмовника. Щоб відволікти себе від поганих дум, Надія з розмахом втискала вила в невелику копицю скошеної трави за городом, і…

Ганна повернулася у рідне місто і вирішила відвідати могилки батьків. Ганна довго ходила між огорожами, доки не знайшла пам’ятник. – Пробач мені, мамо, лишила тебе тоді. Не могла інакше. Дякую, що зрозуміла, не тримала, – вона змахнула сльози. Постояла ще трохи, попрощалася з батьками, вийшла на доріжку і пішла до виходу. – Ганно?! – раптом почула вона голос за спиною і озирнулася. – Ви мені? – вона розглядала незнайомого чоловіка у віці. – Так. Зачекай, – відповів незнайомець. Ганна зупинилася, придивилася до чоловіка і застигла на місці. – Цього не може бути, – тільки й промовила вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна повернулася у рідне місто і вирішила відвідати могилки батьків. Ганна довго ходила між огорожами, доки не знайшла пам’ятник. – Пробач мені, мамо, лишила тебе тоді. Не могла інакше. Дякую, що зрозуміла, не тримала, – вона змахнула сльози. Постояла ще трохи, попрощалася з батьками, вийшла на доріжку і пішла до виходу. – Ганно?! – раптом почула вона голос за спиною і озирнулася. – Ви мені? – вона розглядала незнайомого чоловіка у віці. – Так. Зачекай, – відповів незнайомець. Ганна зупинилася, придивилася до чоловіка і застигла на місці. – Цього не може бути, – тільки й промовила вона

У місті майже весь сніг розтанув, на тротуарах пісок в’ївся в лід. А на цвинтaрі сніг лежить, правда, осів від дощів. Ганна довго плутала по засніжених доріжках між огорожами, доки не знайшла пам’ятник батьків. Вони лежали разом, хоча батька не…

Марина з Юрою складала меню на день народження доньки, коли в двері подзвонили. Чоловік відкрив двері і побачив на порозі свого батька. – Привіт синку! – сказав Віктор Михайлович з великою сумкою в руках. – Тату? – здивувався Юрій. – Привіт, а чому ти не подзвонив? Я зустрів би. А де мама? – А мама вдома, – відповів Віктор Михайлович, заходячи до хати. – А я ось вирішив до вас приїхати. – Тату, у вас з мамою все гаразд? – насторожено спитав Юра, відчуваючи недобре. – Нууу…, – зам’явся батько. – Не зовсім. – Розповідай! Щось таки сталося? – вигукнув Юрій, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина з Юрою складала меню на день народження доньки, коли в двері подзвонили. Чоловік відкрив двері і побачив на порозі свого батька. – Привіт синку! – сказав Віктор Михайлович з великою сумкою в руках. – Тату? – здивувався Юрій. – Привіт, а чому ти не подзвонив? Я зустрів би. А де мама? – А мама вдома, – відповів Віктор Михайлович, заходячи до хати. – А я ось вирішив до вас приїхати. – Тату, у вас з мамою все гаразд? – насторожено спитав Юра, відчуваючи недобре. – Нууу…, – зам’явся батько. – Не зовсім. – Розповідай! Щось таки сталося? – вигукнув Юрій, нічого не розуміючи

– Привіт синку! – на порозі стояв батько з великою сумкою в руках. – Тату? – здивувався Юрій. – Привіт, а чому ти не подзвонив? Я зустрів би. А де мама? – А мама вдома, – відповів Віктор Михайлович, заходячи…

Повернутись вверх