– Пʼятниця, вечір, – подумала Людмила Петрівна. – Щось нудно мені… Ой, точно! Давненько я в Ігорчика свого не була! Мабуть зʼїжджу до нього в гості. Людмила Петрівна зібралася й поїхала до свого єдиного сина. – Попереджати Ігоря я не буду, – подумала жінка. – Бо він точно щось придумає, аби я не приїжджала… Людмила Петрівна підійшла до дверей квартири сина й подзвонила у дзвінок. Ганна, дружина Ігоря, відкрила двері, глянула на свекруху й очі вирячила від здивування. – Оце так! – подумала вона. – А Ігор сказав, що поїхав до мами погостювати… Ганна не розуміла, що відбувається

Людмила Петрівна гарненько повечеряла, а потім прибрала на кухні і вимила весь посуд. – Пʼятниця, вечір, – подумала вона. – Щось нудно мені… Ой, точно! Давненько я в Ігорчика свого не була! Мабуть зʼїжджу таки до нього в гості… Людмила…

Віра задумливо сиділа на дивані перед телевізором і тихо плакала. Йшов якийсь турецький серіал про кохання, але Віра не дуже вникала в сюжет. Всі її думки були про те, що їй сказали лікарі… Раптом почулися кроки і на порозі зʼявився її чоловік Дмитро. – Ой, привіт, коханий, – витерла сльози Віра. – А що це ти сьогодні так рано прийшов? Чоловік глянув на Віру і мовчки дістав свою валізу з шафи. – Віро, я йду від тебе, – раптом сказав він. – У мене вже давно є інша жінка. Віра аж стрепенулася від несподіванки

Віра пройшла плановий медогляд. Здала усі аналізи. Тепер можна спокійно працювати цілий рік. Але тут раптом їй зателефонували і попросили прийти до поліклініки. Аналіз, мовляв, поганий, потрібне додаткове обстеження, а потім знову аналіз… Віра дуже запереживала. – Нічого не болить?…

Валентина приїхала на дачу і в квітчастому сарафані почала збирати смородинове листя на чай. Її сусід Олег, бачачи це все вмився, одягнув бежеву футболку, і постукав до сусідки у хвіртку. – Добрий день, – нерішуче сказав чоловік. – Здрастуйте, – здивувалась Валентина. – Я ваш сусід, Олег, – сказав він. – Олег? Як несподівано! А я – Валентина! – відповіла жінка. – Я хотів… – Олег замʼявся. – Що хотіли? – не зрозуміла Валентина. – Та от я вам хотів ось це дати, – Олег простягнув Валентині невеличку червону каструльку. Вона відкрила її й ахнула

Валентина приїхала на дачу з чоловіком Олегом та дочкою Іринкою. На вигляд дівчині було років двадцять–двадцять п’ять. Тоненька і жвава, вона не боялася ніякої роботи, і без кінця над чимось сміялась. Сонечко, а не дівчина. Валентина дивилася на неї і…

Анатолій уже відчинив двері, щоб вийти з квартири, як раптом почув знайому мелодію й застиг. – Та це ж мелодія на дзвінку з телефону моєї Оленки, – подумав він. – Так і є, пішла Оленка моя на роботу, а телефон забула. І треба ж таке саме зараз, коли я йду від неї, бо люблю Анжелу! Анатолій з валізою повернувся назад і взяв телефон. Поки він роздумував, відповісти, чи ні, дзвінок замовк. Анатолій поклав мобільний на столик, але тут на телефон прийшло повідомлення. Анатолій відкрив його й очам своїм не повірив

Анатолій уже відчинив двері, щоб вийти з квартири, як раптом почув знайому мелодію й застиг. – Та це ж мелодія на дзвінку з телефону моєї Олени, – подумав він. Анатолій озирнувся і глянув убік, звідки лунав звук. – Так і…

В Ольги був день народження. Прийшла на свято і її двоюрідна сестра Алла. Раптом Ольга помітила, що сестра дуже вже подружилася з її чоловіком Віктором. Алла сіла біля Віктора, келих йому підставляє, посміхається… Увечері Ольга з Віктором провели гостей. – Ой, Олю, – раптом сказав Віктор. – Я ж не встиг тобі розповісти. Ти не уявляєш, що тут сталося! Виходжу я вчора з душу, а на порозі твоя Алла стоїть! Я аж стрепенувся. Треба ж таке, саме коли я з душу вийшов у рушнику… Ольга слухала чоловіка й не розуміла, що відбувається

Ольга вирішила поїхати на дачу суботнього ранку. У п’ятницю ввечері були величезні затори. Вітя, звісно, засмутився, але що робити? Нерозумно провести в заторі п’ять годин, якщо їхати від сили дві… Віктор був у відпустці. У них цього року відпустки не…

Валентина заслабла, а ввечері раптом згадала, що немає ж нічого на вечерю! – Васильку, чуєш, постав каструльку на плиту, – сказала вона чоловікові. – Дістань із морозильника курочку й закинь – нехай звариться. Хоч бульйону поп’єте гаряченького. Валентина лягла на подушку й непомітно для себе заснула… Прокинулася вона від того, що її будив чоловік. – Валечко, щось міцно ти заснула, – сказав Василь. – Тобі їжу сюди принести чи зможеш до столу встати? – Я ж не зовсім вже слаба, встану, – сказала Валя. Вона зайшла на кухню, глянула на стіл й оторопіла від того, що побачила

Валентина поправила на письмовому столі серветку, яку сама колись зв’язала гачком. Посунула на середину вазу. Потім підійшла до ліжка, поправила подушки, що лежали гіркою одна на одній, і зітхнула. Скоро має приїхати господар цієї кімнати, її єдиний син, Олександр. Довго…

Олексій та Юля сиділи за вечерею, коли пролунав телефонний дзвінок. Чоловік підняв слухавку і вийшов у кімнату порозмовляти. – Хто дзвонив? – з цікавістю запитала дружина, коли Олексій повернувся. – Мама…, – сухо кинув він. – І що хотіла? – продовжила дізнаватися Юля. – Нічого. Повідомила, що батька не стало, – все також спокійно говорив Олексій. – Зранку поїдемо? – запитала дружина. – Нікуди я не поїду. Після того, що він зробив, – уїдливо сказав Олексій. – Ти про що? Що ж він такого зробив? – Юля здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Олексій та Юля сиділи за вечерею, коли зателефонували та повідомили, що батька Олексія не стало. – Зранку поїдемо? – запитала дружина. – Нікуди я не поїду. Він виставив мене з дому, навіщо я поїду, – байдуже промовив чоловік. – Нічого…

Світлана готувалася до приходу чоловіка. Жінка накрила святковий стіл, поставила в духовку запікатися курочку. Сьогодні у них із чоловіком була річниця весілля. До приходу Вадима залишалася ще приблизно година, тому Світлана вирішила зробити красиву зачіску та одягнутися. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Дивно, і хто ж це? Вадим повернеться тільки за півгодини, – здивувалася жінка. Однак, коли Світлана відкрила двері, то її подиву не було меж

Світлана готувалася до приходу чоловіка. Квартира блищала, подарунок був упакований, романтична вечеря майже готова, а самій Світлані залишилося лише одягнути гарну, святкову сукню. Сьогодні у них із чоловіком була річниця весілля, а, за традицією, що склалася, цей день вони завжди…

Олена накрила стіл і постукала в кімнату до свекрухи. – Ніно Сергіївно, ходімо на кухню, мені треба серйозно з вами поговорити, – сказала вона. Свекруха вийшла з кімнати і недовірливо подивилася на Олену. – Щось сталося? – запитала Ніна, але таки пройшла на кухню. Тут вона побачила накритий стіл. – Я не розумію, що зараз відбувається! – здивувалася Ніна. Олена посадила свекруху за стіл і раптом сказала: – Сьогодні одна жінка мені дещо розповіла. І я хочу щоб ви також дізналися це! – Олено, ти про що? – Ніна Сергіївна здивовано дивилася на невістку, нічого не розуміючи

Коли Олена закінчила школу, у її житті все було розписано на роки вперед. З Олегом вона познайомилася два роки тому. Знайомство було банальним – хлопець просто підійшов до неї на вулиці: – Здрастуйте, прекрасна незнайомка! Мене звати Олег. Не хочете…

Катя їхала до брата у гості. У Віктора нещадавно народився син, і брат запросив її, побачити племінника. Дівчина купула чудовий подарунок для малечі і вирушила в дорогу. Всю ніч Катя їхала поїздом. Відразу біля порога Катя вручила свій подарунок дружині Віктора. – А це моєму племіннику, – сказала Катя і передала велику коробку невістці. Галина взяла подарунок, відкрила його і застигла. Жінка здивовано дивилася на Катю, потім обернулася до Віктора і каже: – А що це? Поясніть мені, що це?! Віктор з Катею здивовано переглянулися між собою, нічого не розуміючи

Брат Каті Віктор одружився і поїхав жити в інше місто, на батьківщину дружини. Катя навчається в інституті, мати працює, їздити до брата в гості інколи. Але Віктор дзвонить, розповідає, що все добре. Народилася дитина. Поїхати до брата у Каті вийшло…

Повернутись вверх