Пліткарка

Жіночий журнал

Тетяна з сином Павлом і невісткою Катериною приїхала у своє рідне село. – Ну от і все, приїхала я назавжди додому, – раптом сказала Тетяна. – Хату продайте мою потім. Шкода, бо розвалиться… – Що ти таке говориш, мамо?! – здивувався Павло. – Зараз же ж поїдемо назад уже в місто! – Добре, – махнула рукою Тетяна. – Чайник поставте. Чаю хочу… Після чаю Тетяна пішла у свою кімнату і прилягла відпочити. Павло з Катериною трохи посиділи на кухні. – Мамо, нам пора вже! – гукнув Тетяну син. Але відповіді не було… Павло зайшов у кімнату й застиг від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна з сином Павлом і невісткою Катериною приїхала у своє рідне село. – Ну от і все, приїхала я назавжди додому, – раптом сказала Тетяна. – Хату продайте мою потім. Шкода, бо розвалиться… – Що ти таке говориш, мамо?! – здивувався Павло. – Зараз же ж поїдемо назад уже в місто! – Добре, – махнула рукою Тетяна. – Чайник поставте. Чаю хочу… Після чаю Тетяна пішла у свою кімнату і прилягла відпочити. Павло з Катериною трохи посиділи на кухні. – Мамо, нам пора вже! – гукнув Тетяну син. Але відповіді не було… Павло зайшов у кімнату й застиг від несподіванки

Павла виховували мама й дідусь. Бабусю він пам’ятав невиразно. Йому було п’ять років, коли її не стало. Пам’ятав він тільки її запашні пиріжки… А от батька він взагалі ніколи не бачив. Він втік ще до народження Павла. З його мамою…

Микола вийшов з роботи і вирішив трохи прогулятися. Він не дуже поспішав додому, бо сьогодні в гості приїхала його теща… Коли він нарешті підійшов до під’їзду свого будинку, то побачив, що світло світиться тільки у вікні на кухні. – А може, дружина і теща вже спати повлягалися? – подумав Микола і ця думка його зігріла… Піднявшись на свій поверх, Микола обережно відчинив вхідні двері. Раптом до нього долинули голоси з кухні. Він одразу зрозумів, що говорили про нього! Микола прислухався і аж присів від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола вийшов з роботи і вирішив трохи прогулятися. Він не дуже поспішав додому, бо сьогодні в гості приїхала його теща… Коли він нарешті підійшов до під’їзду свого будинку, то побачив, що світло світиться тільки у вікні на кухні. – А може, дружина і теща вже спати повлягалися? – подумав Микола і ця думка його зігріла… Піднявшись на свій поверх, Микола обережно відчинив вхідні двері. Раптом до нього долинули голоси з кухні. Він одразу зрозумів, що говорили про нього! Микола прислухався і аж присів від почутого

Робочий день підходив до завершення, коли Миколі зателефонувала його дружина Ірина. – Микольцю, у нас гості, мати приїхала! – сказала вона в слухавку. – Завтра вранці вона їде так, що ми тебе чекаємо. Після цього повідомлення від гарного настрою у…

В Галини сталася біда, не стало її єдиного синочка. Жінка приїхала до невістки, допомогла все організувати, провела сина в останню путь. Після прощання Галя поїхала до себе додому і потяглися її дні сповнені сліз. На сорок днів замовила службу, влаштувала обід. Коли люди почали розходитися до Галини підійшла невістка Катя, відкликала її в бік. – Тітко Галю, я маю вам дещо сказати, – почала Катя і зупинилася, не наважуючись продовжити. – Та кажи вже, мене вже нічим не здивуєш, – байдуже відповіла свекруха. Галина вислухала невістку і застигла, не в змозі повірити у почуте

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Галини сталася біда, не стало її єдиного синочка. Жінка приїхала до невістки, допомогла все організувати, провела сина в останню путь. Після прощання Галя поїхала до себе додому і потяглися її дні сповнені сліз. На сорок днів замовила службу, влаштувала обід. Коли люди почали розходитися до Галини підійшла невістка Катя, відкликала її в бік. – Тітко Галю, я маю вам дещо сказати, – почала Катя і зупинилася, не наважуючись продовжити. – Та кажи вже, мене вже нічим не здивуєш, – байдуже відповіла свекруха. Галина вислухала невістку і застигла, не в змозі повірити у почуте

Галина подивилася на фотографію і тяжко зітхнула. На знімку щасливий син обіймав за плечі дівчину, котру вирішив зробити своєю дружиною. Не таку невістку хотіла Галина своєму єдиному синові. Що він у ній знайшов? Звичайно, зовні Катя була гарна: і обличчя,…

Ірина прийшла з роботи пізно. Вона підійшла до дверей квартири й застигла. Двері були привідкриті, а в середині хтось говорив… Раптом звідти вискочила колишня дружина її коханого Артема! – Це що таке було? – запитала Ірина чоловіка. – Та ось приходила Катя, – махнув рукою Артем. – Сказала, що привезла нам мого сина на три дні… Та Катя не з’явилася ані через три дні, ані через тиждень! Артем обдзвонював знайомих, до колишньої тещі їздив. Аж тут Катя таки повернулася. З Артемом вони розмовляли у коридорі. Ірина прислухалась до розмови й застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина прийшла з роботи пізно. Вона підійшла до дверей квартири й застигла. Двері були привідкриті, а в середині хтось говорив… Раптом звідти вискочила колишня дружина її коханого Артема! – Це що таке було? – запитала Ірина чоловіка. – Та ось приходила Катя, – махнув рукою Артем. – Сказала, що привезла нам мого сина на три дні… Та Катя не з’явилася ані через три дні, ані через тиждень! Артем обдзвонював знайомих, до колишньої тещі їздив. Аж тут Катя таки повернулася. З Артемом вони розмовляли у коридорі. Ірина прислухалась до розмови й застигла від почутого

Ірина чекала автобус і поглядала на небо. Там повільно насувалася темна хмара, вже вдалині виблискувало і глухо гуркотів грім. – Ну де цей автобус, встигне чи не встигне до дощу?! – думала вона. – Так не хочеться потрапити під дощ,…

Тетяна поверталася додому з роботи. В маршрутці жінка помітила, що забула сумочку, а в ній телефон і ключі від квартири. – Добре, що проїзна картка лежала у кишені, – подумала Таня. Повертатися було далеко, тому вона вирішила зійти біля офісу чоловіка і взяти у нього ключі. Таня зайшла на прохідну, де за столом сиділо два охоронці. – Анатолій Вікторович у себе? – запитала Тетяна. – Ні, він поїхав! – відповів один із них. Тетяна зраділа, що чоловік, вже вдома, як раптом почула, як охоронці про щось шепочуться. Тетяна прислухалася до їхньої розмови і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна поверталася додому з роботи. В маршрутці жінка помітила, що забула сумочку, а в ній телефон і ключі від квартири. – Добре, що проїзна картка лежала у кишені, – подумала Таня. Повертатися було далеко, тому вона вирішила зійти біля офісу чоловіка і взяти у нього ключі. Таня зайшла на прохідну, де за столом сиділо два охоронці. – Анатолій Вікторович у себе? – запитала Тетяна. – Ні, він поїхав! – відповів один із них. Тетяна зраділа, що чоловік, вже вдома, як раптом почула, як охоронці про щось шепочуться. Тетяна прислухалася до їхньої розмови і застигла від почутого

Тетяна увімкнула телевізор. Навіть канали перемикати не стала, щоб знайти щось цікавіше. Яка різниця, що там на екрані, аби людський голос чути. Сьогодні їй виповнилось 60 років. Думати про це було гірко та неприємно. Ще важче цей день перебувати вдома…

Олена Петрівна повернулася додому пізно. Вона занесла важкі пакети з продуктами на кухню і виклала все гарненько в холодильник. В квартирі стояла незвична тиша. – Агов, є хто вдома?! – здивовано гукнула вона. – Тетянко, доню, ти тут? Та відповіді не було… Олена Петрівна прислухалася і раптом почула якісь дивні звуки з кімнати. Жінка зайшла в спальню і ахнула від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена Петрівна повернулася додому пізно. Вона занесла важкі пакети з продуктами на кухню і виклала все гарненько в холодильник. В квартирі стояла незвична тиша. – Агов, є хто вдома?! – здивовано гукнула вона. – Тетянко, доню, ти тут? Та відповіді не було… Олена Петрівна прислухалася і раптом почула якісь дивні звуки з кімнати. Жінка зайшла в спальню і ахнула від побаченого

– Поїдеш зі мною? – Олег примружився на весняному яскравому сонці і опустив окуляри на очі, так він ще ефектніше виглядав. – То що, Таню, поїдеш? Ти ж давно хотіла переїхати від батьків, казала, що вони тебе дістали? Хотіла жити…

Валентина Григорівна ліпила вареники, коли в двері подзвонили. На порозі стояла внучка Гануся. – Ой, рідненька! Заходь, – раділа бабуся. Ганна зайшла, випила чаю, розпитала бабусю про те, про се. – Бабусю, а ти давно в сусідки в гостях була? – раптом запитала Ганна. – А що таке? З нею сталося щось? – здивувалася жінка. – А ось ти сходи і дізнайся. А я в тебе поки побуду, – сказала Ганна і випровадила бабусю. Валентина повернулася від сусідки за годину, відкрила квартиру, зайшла в середину і застигла від побаченого. – Ганно, як це розуміти?! – тільки й вигукнула бабуся

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина Григорівна ліпила вареники, коли в двері подзвонили. На порозі стояла внучка Гануся. – Ой, рідненька! Заходь, – раділа бабуся. Ганна зайшла, випила чаю, розпитала бабусю про те, про се. – Бабусю, а ти давно в сусідки в гостях була? – раптом запитала Ганна. – А що таке? З нею сталося щось? – здивувалася жінка. – А ось ти сходи і дізнайся. А я в тебе поки побуду, – сказала Ганна і випровадила бабусю. Валентина повернулася від сусідки за годину, відкрила квартиру, зайшла в середину і застигла від побаченого. – Ганно, як це розуміти?! – тільки й вигукнула бабуся

Валентина Григорівна заявила сусідкам: – Напевно, від вас з’їжджатиму. Шукаю варіант обміну чи продажу своєї квартири. – У сенсі, – стурбувалася Ніна Петрівна. – Чого тобі тут не живеться? І справді, чого? Квартира у Валентини гарна, у центрі, на третьому…

Марина мила посуд на кухні, коли пролунав телефонний дзвінок. Незнайомий номер. Марина відповіла. – Алло, – сказала вона. – Марино? – запитав незнайомий жіночий голос. – Так. А ви хто? – здивувалася жінка. – Я? Я дружина. А ти хто? – вигукнула незнайомка. – Жінко, ви номером не помилилися? – запитала Марина. – Нещасна ти жінка, Марино. І скільки вас, таких нещасних, Господи!  – розсміялася співрозмовниця. – Мій Сергій у тебе? – Сергій? Який Сергій? – перепитала Марина, але краще б вона цього не запитувала

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина мила посуд на кухні, коли пролунав телефонний дзвінок. Незнайомий номер. Марина відповіла. – Алло, – сказала вона. – Марино? – запитав незнайомий жіночий голос. – Так. А ви хто? – здивувалася жінка. – Я? Я дружина. А ти хто? – вигукнула незнайомка. – Жінко, ви номером не помилилися? – запитала Марина. – Нещасна ти жінка, Марино. І скільки вас, таких нещасних, Господи!  – розсміялася співрозмовниця. – Мій Сергій у тебе? – Сергій? Який Сергій? – перепитала Марина, але краще б вона цього не запитувала

– Хлопці, вибачте, я – зараз…, – Сергій вибіг з дому, голосно закривши двері. Збіг сходами вниз і вийшов із під’їзду. Йому не вистачало повітря. На душі було хвилююче. Господи, що з ним? Адже він здоровий чоловік! Завжди був. І…

Ліза святкувала день народження. Були запрошені її друзі та близькі родичі… Свято було у самому розпалі, як раптом на порозі з’явилася нова дружина Лізиного батька – Марина! Батько Лізи, Владислав казав їй, де буде святкування. – Ну і довго ти тут веселитимешся?! – голосно спитала Марина. – Ти що, додому не збираєшся? Чи все ніяк від своєї колишньої відволіктися не можеш?! Діти перестали гратися, дорослі сміятися і всі обернулися до Владислава. Він не розумів, що йому тепер робити

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліза святкувала день народження. Були запрошені її друзі та близькі родичі… Свято було у самому розпалі, як раптом на порозі з’явилася нова дружина Лізиного батька – Марина! Батько Лізи, Владислав казав їй, де буде святкування. – Ну і довго ти тут веселитимешся?! – голосно спитала Марина. – Ти що, додому не збираєшся? Чи все ніяк від своєї колишньої відволіктися не можеш?! Діти перестали гратися, дорослі сміятися і всі обернулися до Владислава. Він не розумів, що йому тепер робити

– Ти знову до неї йдеш? – вигукнула Марина, взявшись за рукав Владислава. – Не пущу! – Я прошу тебе, заспокойся і припини сварку, – спокійно відповів Владислав. – Я йду до дочки і ти чудово знаєш, що в неї…

Ніна прокинулася рано, приготувала сніданок, нагодувала доньку. – Добре, що сьогодні неділя, – подумала жінка. – Хоч відпочину трохи. Ближче до обіду пролунав дзвінок у двері. Ніна відкрила і побачила на порозі свого колегу по роботі Віктора. – Що сталося? Ти що тут робиш? – здивувалася вона. Чоловік стояв і посміхався, тримаючи в руках кастрюльку, загорнуту у маленьку дитячу ковдру. – Ось, це тобі! – Віктор передав кастрюльку жінці. Ніна акуратно взяла її, відкрила кришку і застигла від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна прокинулася рано, приготувала сніданок, нагодувала доньку. – Добре, що сьогодні неділя, – подумала жінка. – Хоч відпочину трохи. Ближче до обіду пролунав дзвінок у двері. Ніна відкрила і побачила на порозі свого колегу по роботі Віктора. – Що сталося? Ти що тут робиш? – здивувалася вона. Чоловік стояв і посміхався, тримаючи в руках кастрюльку, загорнуту у маленьку дитячу ковдру. – Ось, це тобі! – Віктор передав кастрюльку жінці. Ніна акуратно взяла її, відкрила кришку і застигла від несподіванки

-Мамо, а як ти зрозуміла, що тато саме твій чоловік? – Запитала Надя, злизуючи з ложки вишневе варення. Вони сиділи за маленьким столом, під розлогим деревом на своїй маленькій ділянці, що була недалеко від міста. Спекотний літній день потихеньку йшов…

Повернутись вверх