Пліткарка

Жіночий журнал

Варвара Степанівна пішла на город, поратися на грядках. Їй було добре, що вона цілий день сама, і не бачить свою невістку Валентину. Дуже вони вже сварилися… Вже почало темніти і Варвара зазбиралася додому. – Дивно, – подумала вона. – Невісточки моєї цілий день не видно й не чути. Зовсім на неї не схоже. Мабуть в хаті прибирає, або готує щось… Варвара Степанівна відкрила двері і зайшла в коридор. В хаті було дуже тихо… Раптом вона побачила Валентину! Та сиділа у кріслі перед телевізором. Варвара підійшла до невістки й очам своїм не повірила

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Варвара Степанівна пішла на город, поратися на грядках. Їй було добре, що вона цілий день сама, і не бачить свою невістку Валентину. Дуже вони вже сварилися… Вже почало темніти і Варвара зазбиралася додому. – Дивно, – подумала вона. – Невісточки моєї цілий день не видно й не чути. Зовсім на неї не схоже. Мабуть в хаті прибирає, або готує щось… Варвара Степанівна відкрила двері і зайшла в коридор. В хаті було дуже тихо… Раптом вона побачила Валентину! Та сиділа у кріслі перед телевізором. Варвара підійшла до невістки й очам своїм не повірила

Варвара Степанівна зайшла у свою кімнату й заплакала. Перед невісткою вона трималася, намагалася не показувати їй свою образу, а ось тут, перед іконами, вона ставала, молилася, й просила: – Господи, прибери візьми мене до себе, Господи. Вибач, що скаржуся, але…

Аліса прийшла додому з важкими пакетами продуктів у руках. Вона зайшла в коридор і, важко зітхнувши, поставила їх на підлогу… Раптом з кімнати вийшов її чоловік Іван. – Алісо, я давно хотів тобі дещо сказати, – почав він. – І сьогодні у мене просто немає вибору! – Слухаю тебе, Іванку, – здивувалась Аліса. – Тільки ти допоможи мені, будь ласка, сумки в кухню занести. Щось втомилася я… – Добре, – пробурмотів Іван. – Але це тільки один раз! І то, бо до тебе є серйозна розмова! – Та що там в тебе таке трапилось?! – Аліса не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Аліса прийшла додому з важкими пакетами продуктів у руках. Вона зайшла в коридор і, важко зітхнувши, поставила їх на підлогу… Раптом з кімнати вийшов її чоловік Іван. – Алісо, я давно хотів тобі дещо сказати, – почав він. – І сьогодні у мене просто немає вибору! – Слухаю тебе, Іванку, – здивувалась Аліса. – Тільки ти допоможи мені, будь ласка, сумки в кухню занести. Щось втомилася я… – Добре, – пробурмотів Іван. – Але це тільки один раз! І то, бо до тебе є серйозна розмова! – Та що там в тебе таке трапилось?! – Аліса не розуміла, що відбувається

Аліса повернулася з магазину із важкими сумками продуктів у руках. Вона зайшла в коридор і важко зітхнувши поставила їх на підлогу. Раптом з кімнати вийшов її чоловік Іван. – Алісо, я давно хотів тобі дещо сказати, але все якось ніколи…

Вікторія мила посуд на кухні, коли задзвонив її мобільник. – Віко! Не спиш ще? – почувся у слухавці голос її свекрухи. – Н-ні, – здивувалася та. – Дітей тільки-но вклала спати, от посуд мию… А що сталося, Наталю Василівно? Віка не знала, чого чекати від дзвінка свекрухи, тому трохи насторожилася. – Віко, я хотіла тобі сказати дещо важливе, – раптом заявила свекруха. – Дякую, що терпиш мого сина Мишка… – Що-о? – ахнула Віка. Вона не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вікторія мила посуд на кухні, коли задзвонив її мобільник. – Віко! Не спиш ще? – почувся у слухавці голос її свекрухи. – Н-ні, – здивувалася та. – Дітей тільки-но вклала спати, от посуд мию… А що сталося, Наталю Василівно? Віка не знала, чого чекати від дзвінка свекрухи, тому трохи насторожилася. – Віко, я хотіла тобі сказати дещо важливе, – раптом заявила свекруха. – Дякую, що терпиш мого сина Мишка… – Що-о? – ахнула Віка. Вона не розуміла, що відбувається

– Дочко, у мене тиск… – дзвонила мама Олені. – Не спиш? – Восьма вечора, рано ще спати. Чоловік Олени, Тимофій, одними рухами брів спитав, що сталося. Олена знизала плечима, мовляв, не знаю, але з’ясовуватиму. В Олени був молодший брат,…

Ліда заслабла і її відпустили з роботи раніше. Вона повільно піднімалася по сходах свого під’їзду, як раптом жінка зупинилася й прислухалась. З її квартирі чулася музика… Ліда здивувалася – її коханий Вадимчик ніколи не любив музику. Вона підійшла до квартири, відкрила двері своїм ключем і остовпіла! В коридорі стояли чужі жіночі черевички, а з кімнати чулася музика… Ліда відкрила двері у спальню й очі витріщили від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда заслабла і її відпустили з роботи раніше. Вона повільно піднімалася по сходах свого під’їзду, як раптом жінка зупинилася й прислухалась. З її квартирі чулася музика… Ліда здивувалася – її коханий Вадимчик ніколи не любив музику. Вона підійшла до квартири, відкрила двері своїм ключем і остовпіла! В коридорі стояли чужі жіночі черевички, а з кімнати чулася музика… Ліда відкрила двері у спальню й очі витріщили від побаченого

Ліда прокинулася рано. Не спалося. Ось уже місяць вона намагалася просто жити, але це у неї погано виходило. Кажуть, що біда не приходить одна. Це було про неї. Проблеми навалилися одразу, водночас, ніби змовившись між собою. Ліда мала хлопця. Вони…

Віктор прокинувся не в дусі. Вийшов в коридор і аж очі витріщив від здивування – біля дверей на нього чекала його валіза. – Поясни мені, що це таке? – одразу запитав він у дружини. – Подумаєш, пізно прийшов, посидів з друзями, з ким не буває. Буває ще й гірше. – Гірше? І що саме? – єхидно сказала Оля. – Ну не знаю…, – розгублено відповів чоловік. – Це?! – дружина дістала свій телефон, відкрила якесь фото і простягнула його чоловіку. Віктор глянув на фото і застиг від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор прокинувся не в дусі. Вийшов в коридор і аж очі витріщив від здивування – біля дверей на нього чекала його валіза. – Поясни мені, що це таке? – одразу запитав він у дружини. – Подумаєш, пізно прийшов, посидів з друзями, з ким не буває. Буває ще й гірше. – Гірше? І що саме? – єхидно сказала Оля. – Ну не знаю…, – розгублено відповів чоловік. – Це?! – дружина дістала свій телефон, відкрила якесь фото і простягнула його чоловіку. Віктор глянув на фото і застиг від побаченого

Віктор прокинувся не в дусі. Вчора він добряче перебрав, до того ж прокинувся в готелі з якоюсь дівчиною в ліжку. Побачив її і одразу зібрався йти. Було чи не було, він навіть не згадав. Був вже майже ранок. Повернувшись додому…

В Олени був день народження. Вона прокинулась і вийшла на кухню. Її чоловік Антон уже приготував смачненький сніданок. На столі стояла коробочка з каблучкою і величезний букет троянд! – З днем народження, кохана! – привітав Олену чоловік. – Дякую, любий! Раптом в Антона задзвонив телефон. Виявилося, що йому терміново треба їхати у відрядження. – Ну що ж зробиш, – сказав чоловік. – Як приїду, тоді відсвяткуємо… Ввечері Олена йшла з роботи. Аж раптом сталося несподіване! Вона повернула голову і побачила Антона! Він ішов з якоюсь жінкою і хлопчиком… Олена очі вирячила від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Олени був день народження. Вона прокинулась і вийшла на кухню. Її чоловік Антон уже приготував смачненький сніданок. На столі стояла коробочка з каблучкою і величезний букет троянд! – З днем народження, кохана! – привітав Олену чоловік. – Дякую, любий! Раптом в Антона задзвонив телефон. Виявилося, що йому терміново треба їхати у відрядження. – Ну що ж зробиш, – сказав чоловік. – Як приїду, тоді відсвяткуємо… Ввечері Олена йшла з роботи. Аж раптом сталося несподіване! Вона повернула голову і побачила Антона! Він ішов з якоюсь жінкою і хлопчиком… Олена очі вирячила від побаченого

Олена завжди знала, що їй дуже пощастило із чоловіком. Друзі та колеги теж рахували, що у них щаслива родина. Вони з Антоном одружені майже десять років і всі ці роки сповнені щастя. Антон уважний і люблячий чоловік часто дарував дружині…

Світлана прокинулась рано. Вони з сином Артемом смачно поснідали, вдягнулися і вирушила погуляти. Раптом неподалік, з’явився колега Світлани Петро. Він ішов назустріч, не відводячи очей від Артема. – Мамо… – хлопчик хотів щось сказати, але раптом замовк. Світлана запитливо глянула на нього і побачила, що він уважно дивиться на Петра, а той на нього. – Привіт, Світлано, – сказав Петро. – Не очікував тебе тут зустріти. – Привіт. Я сама здивована не менше за тебе… – А це він? – раптом запитав Петро показуючи на хлопчика. Світлана дивилася на сина і не знала, як сказати правду

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана прокинулась рано. Вони з сином Артемом смачно поснідали, вдягнулися і вирушила погуляти. Раптом неподалік, з’явився колега Світлани Петро. Він ішов назустріч, не відводячи очей від Артема. – Мамо… – хлопчик хотів щось сказати, але раптом замовк. Світлана запитливо глянула на нього і побачила, що він уважно дивиться на Петра, а той на нього. – Привіт, Світлано, – сказав Петро. – Не очікував тебе тут зустріти. – Привіт. Я сама здивована не менше за тебе… – А це він? – раптом запитав Петро показуючи на хлопчика. Світлана дивилася на сина і не знала, як сказати правду

Вночі Світлані наснився дивний сон. Вона йде по зеленій галявині. Над нею пурхають різнокольорові метелики, чується дзижчання бджіл і стрекотіння коників. Усміхаючись, вона дивиться в блакитне небо, яким пливуть білі пухнасті хмари. І тут якийсь чоловік простягає їй руку і…

– Валечко, сусідко! Вийди на хвилинку, – гукала сусідка Зоя. Валя вийшла до хвіртки. – Проходь, Зоє, – сказала вона. – Що трапилося? – Так, я так, позичити в тебе закваски хочу. Хотіла хліба спекти… Зараз винесу, – сказала Валя. Вона пішла, а Зоя сиділа і думала, як їй поділитися неприємною новиною… – Тримай, печи свій хліб, – винесла закваску Валя. Тут Зоя і вставила своє слово: – Я вчора в область їздила, та й зайшла в кафе води попити і там твого Віктора побачила… І був він не сам, а з молодою дівчиною! Валентина оторопіла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Валечко, сусідко! Вийди на хвилинку, – гукала сусідка Зоя. Валя вийшла до хвіртки. – Проходь, Зоє, – сказала вона. – Що трапилося? – Так, я так, позичити в тебе закваски хочу. Хотіла хліба спекти… Зараз винесу, – сказала Валя. Вона пішла, а Зоя сиділа і думала, як їй поділитися неприємною новиною… – Тримай, печи свій хліб, – винесла закваску Валя. Тут Зоя і вставила своє слово: – Я вчора в область їздила, та й зайшла в кафе води попити і там твого Віктора побачила… І був він не сам, а з молодою дівчиною! Валентина оторопіла від почутого

– Валечко, сусідко! Вийди на хвилинку, – стоячи біля хвіртки і чомусь не наважуючись увійти, гукала сусідка Зоя. Валя поралася на грядці. Після дощів усе заростало травою, і вона поспішала її забрати, щоб не втратити врожаю. Валя обтрусила руки і…

Батьків Марії не стало рано. Один за одним пішли – спочатку батько, а потім і мати… Залишився їй батьківський будинок в селі, який Марія зі своїм чоловіком Віктором відремонтували. Була це у них як дача… Марія саме їхала з міста в село, як раптом побачила свого знайомого Михайла й підсіла до нього. – Привіт, Михайле. До міста приїжджав? – запитала вона. – Привіт. Так, приїжджав. Ось подарунки прикупив дітям. А ти чому одна? Де Віктор? Марія якось дивно подивилася на нього і в неї раптом заблищали очі. Михайло не розумів, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Батьків Марії не стало рано. Один за одним пішли – спочатку батько, а потім і мати… Залишився їй батьківський будинок в селі, який Марія зі своїм чоловіком Віктором відремонтували. Була це у них як дача… Марія саме їхала з міста в село, як раптом побачила свого знайомого Михайла й підсіла до нього. – Привіт, Михайле. До міста приїжджав? – запитала вона. – Привіт. Так, приїжджав. Ось подарунки прикупив дітям. А ти чому одна? Де Віктор? Марія якось дивно подивилася на нього і в неї раптом заблищали очі. Михайло не розумів, що відбувається

У селі Петрівка, що розкинулося на пагорбі біля лісу, народ живе дружний і працьовитий, веселий і дуже забобонний. У селі життя у всіх на очах, і діда Михайла всі знають, це зараз йому близько шістдесяти, а раніше він був молодий…

Денис Вікторович зачинив магазин о дев’ятій вечора і поїхав з роботи додому. На півдорозі раптом зламався його автобус. Всіх висадили чекати наступного. Денису Вікторовичу залишилося до його будинку всього кілька зупинок. І він вирішив піти пішки. – Людей багато, та й коли ще той наступний приїде… – подумав чоловік. Через пів години ось вже і його вулиця. Ліхтарі світять, але якось безлюдно, всі вже по хатах розійшлися… Несподівано у кущах почувся якийсь шурхіт. Денис Вікторович зупинився, уважно придивився звідки йде звук, як раптом сталося несподіване

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Денис Вікторович зачинив магазин о дев’ятій вечора і поїхав з роботи додому. На півдорозі раптом зламався його автобус. Всіх висадили чекати наступного. Денису Вікторовичу залишилося до його будинку всього кілька зупинок. І він вирішив піти пішки. – Людей багато, та й коли ще той наступний приїде… – подумав чоловік. Через пів години ось вже і його вулиця. Ліхтарі світять, але якось безлюдно, всі вже по хатах розійшлися… Несподівано у кущах почувся якийсь шурхіт. Денис Вікторович зупинився, уважно придивився звідки йде звук, як раптом сталося несподіване

Кожен знає, як нелегко бути самотнім, а в похилому віці особливо. Настає такий момент, коли людина раптом втрачає все, і життя здається пустим і безглуздим… Саме так трапилося з Денисом Вікторовичем, який пропрацював головним бухгалтером майже до сімдесяти років, але…

Повернутись вверх