Віра готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. Жінка вибігла в коридор зусрічати чоловіка. – Володю, – Віра обійняла Володимира. – Роздягайся. Проходь, зараз будемо їсти. Віра накривала на стіл. Вона дуже скучила за чоловіком, поки лежала на збереженні. – Що про дитину кажуть? – запитав Володимир, зайшовши на кухню. – Загалом все добре, – усміхнулася дружина. – Це прекрасно. Віро, присядь, – тихо сказав він. – Що сталося? – захвилювалася Віра. – Нам треба розлучитися! – раптом сказав Володимир. – Володю, я нічого не розумію. Яке розлучення, ти про що? – Віра здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Ти сьогодні пізно? – Віра заглядала чоловікові у вічі. – Не знаю, сонечко, постараюся вчасно повернутися. Але ж ти знаєш, Івановича. То затримає на роботі, то відрядить у відрядження. І не відмовишся. Звільнитися чи що? – Скажеш таке! Зате…

Ніна поверталася додому з важкими пакетами у руках. Сьогодні у її коханого Віктора день народження, і вона хотіла зробити йому сюрприз. Накрити святковий стіл. Витягнувши сумки на другий поверх, Ніна відчинила двері своїм ключем і засмутилася – сюрпризу не вийшло. З кухні чулися голоси – мабуть, Віктор на честь дня народження запросив друзів додому. – Уявляю, що вони там їдять, – подумала Ніна. – У кращому разі піцу замовили. Вона хотіла вже підхопити пакети і занести їх на кухню, як раптом почула, що чоловіки розмовляють про неї. Ніна прислухалася і застигла від почутого

Ніна їхала автобусом до міста. Сьогодні у її хлопця Віті день народження, і вона хотіла зробити йому сюрприз. Він прийде з лекцій, а на нього чекатиме накритий стіл. Для цього вона сама вчора і сьогодні пропустила заняття, щоб поїхати в…

– Михайло, я була на огляді. Все погано, – сказала сумно Ганна чоловікові, коли повернулася додому. – Нічого, люба, все буде добре, я певен! Я з тобою! Ми щось придумаємо! – підтримав дружину Михайло. – Треба мамі сказати, але зараз почне переживати. Треба її підготувати, – підсумувала жінка. Наступного дня, не відкладаючи у довгу скриньку, Ганна приїхала з тортом до мами. – Мамо, ти тільки не хвилюйся, але я повинна тобі сказати. У мене знайшли недугу, – спокійно сказада Ганна, але жінка навіть уявити не могла, як відреагує її мама

– Михайло, я була на огляді. Все погано. Якщо терміново не розпочати процедури, то не довго мені лишилося. Потрібні гроші. Де їх брати? – Нічого, люба, все буде добре, я певен! Я з тобою! Ми щось придумаємо! – Треба мамі…

Оксана сиділа на лавці і спостерігала за синочком. – Здрастуйте, – привіталася жінка, сідаючи поруч. – Я Вероніка. Ви теж з сином? Оксана була не проти поспілкуватися, і скоро молоді мами розмовляли наче подруги. – Вчора наш тато вперше пішов за Андрійком в садок і переплутав групи! – весело розповіла Вероніка. – Так, чоловіки, вони такі, – погодилася Оксана. Вероніка продовжила ділилася історіями з життя їхньої ї родини. – А хочеш фото покажу? – запитала Вероніка. – Ми минулими вихідними в аквапарку були. Вероніка дістала телефон та почала показувати фотографії… Оксана дивилася на них і не могла повірити власним очам

Оксана сиділа на лавці в парку і спостерігала за маленьким синочком, який разом з іншими дітьми грався на дитячому майданчику. Молода жінка одна виховувала сина, його батько пішов з їхнього життя, як тільки дізнався про дитину. Познайомились вони з Дмитром…

Марія була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Так мамо, слухаю! Ну які кабачки, навіщо вони мені? Самі садили, самі їжте! Все, я зайнята, – Марія закінчила виклик.  Вона розвернулася до сусіднього столу. – Віра, тебе батьки не дістають дзвінками та проханнями? – запитала Марія у своєї колеги. Віра зосереджено працювала та відповіла з хвилинною паузою: – Ні, не дістають. – Що, зовсім? – перепитала Марія. Віра перестала друкувати і повернулася до Марії: – Я зараз тобі дещо розповім, спробуй мене зрозміти! І Віра розповіла свою історію. Марія вислухала подругу і застигла від почутого

— Слухай, ну я тобі вже тисячу разів казала, не потрібні мені ваші кабачки! Самі садили, самі їжте! Все бувай. Я зайнята, — Марія роздратовано поклала телефон на стіл. – Як же вони мене дістали зі своїми кабачками! Марія –…

Михайло попросив свою кохану Марину зустріти його матір із лікарні і пожити разом з нею у їхній новій квартирі. Сам він поїхав у відрядження. Марина покірно кивнула головою… Закінчивши всі справи у відрядженні Михайло попередив Марину про своє повернення. Прибувши на вокзал, він одразу взяв таксі. Вдома на нього чекав накритий стіл і, усміхнена наречена. – А де мама? – з порога запитав Михайло. – Ой, Михайлику, та тут невелика накладочка вийшла! – раптом почала виправдовуватися Марина. Михайло застиг від несподіванки

Рік тому Михайло придбав квартиру у новобудові. У цей час він познайомився з привабливою дівчиною. Марина так йому сподобалася, що він був готовий зробити їй пропозицію вже через місяць після першої зустрічі. Але спочатку привести дівчину в квартиру, де було…

Оксана прийшла з роботи рано. Переодягнулася, повечеряла. – Доки на дворі ще видно, треба цибулю посадити, – вирішила жінка і пішла на город. Оксана висадила майже всі цибулинки, як раптом помітила, що біля її будинку зупинилася якась машина. – А це ще хто? – здивувалася вона і пішла на подвір’я. Оксана нерішуче підійшла до воріт і побачила, що двері автомобіля відкрилися, вийшов якийсь чоловік. Жінка придивилася до «гостя» і застигла від побаченого

Дивлячись у вікно автобуса, Оксана побачила Степана. Він ішов, тримаючи за руку доньку, мабуть, із дитячого садка. Зі Степаном вони не бачилися давно, багато років, він тепер міський, а колись жили в одному селі. Степан поїхав, а Оксана залишилася там…

Тетяна відзначила зі своїм чоловіком Олегом його день народження. Наступного дня, вона встала раненько і пішла готувати сніданок. Вона посмажила омлетик, нарізала помідорчиків і накрила на стіл. – Олежику, ходи снідати! – гукнула вона чоловіка. Та Олег не відповідав. – Олеже, ти що ще спиш? – Тетяна здивовано пішла в кімнату. Вона відкрила двері й застигла від побаченого. – Коханий, ти що це таке робиш?! – тільки й сказала вона. Вона не розуміла, що відбувається

Зараз мамі Марійки, Тетяні Петрівні, було б уже вісімдесят років. Але вже одинадцять років, як її не стало… Вона дуже заслабла і пішла за півтора місяці. А повернути нічого назад уже не можна… Як це страшно! Одним заспокоювала Марійка себе,…

Тамара Миколаївна ліпила на кухні вареники, коли у двері подзвонили. – Дивно, наче нікого не чекаю, – подумала жінка, швидко витерла руки об рушник і пішла відкривати. На порозі стояла її невістка Христина. – Що сталося? – захвилювалася Тамара, помітивши, що Христина мало не плаче. – Сталося Тамаро Миколаївно, сталося, – схлипнула жінка. – Проходь, – запросила свекруха невістку, провела на кухню. – А тепер все мені розповідай! – А нема що розповідати. Краще самі подивіться на все, – сказала Христина, дістала телефон і відкрила якесь фото. Тамара Миколаївна глянула на екран, і застигла від побаченого

На сім’ю Олексія та Христини все їхнє оточення натішитися не могло. Просто зразково-показовий приклад щасливого подружжя: обидва успішні, красиві, Олексій – власник невеликого, але процвітаючого ресторану, Христина – успішний організатор святкових заходів. І двоє дітей – шістнадцятирічна Ярослава та п’ятнадцятирічний…

Ольга терла картоплю на деруни, коли з роботи повернувся Андрій. Чоловік зайшов на кухню, сів за стіл. – Олю, ми з тобою вже давно зустрічаємося. Скоро одружимося, – почав здалеку він. – А ти все ще не знайома з моєю мамою. Давай завтра поїдемо до неї у гості! Оля мовчала. – Ну що скажеш? Поїдемо? – перепитав Андрій. – Ні! – вигукнула вона і залилася сльозами. – Не треба! – Чому? – Андрій здивовано дивився на Ольгу, не розуміючи, що відбувається

Після весілля Ольга та Стас оселилися у його батьків. Спочатку хотіли винайняти квартиру, але свекруха, Тетяна Сергіївна, категорично заявила: – Житимете з нами. А якщо ні – на поріг не пущу. От би тоді Ользі насторожитися. Але нажаль… Стас легко…

Повернутись вверх