Рита з Іллею вечеряли на кухні. Раптом пролунав телефонний дзвінок. – Наталка дзвонить, – повідомив Ілля, що дзвонить сестра і вийшов у кімнату розмовляти. Повернувся чоловік за декілька хвилин, виглядав він злегка розгублено. – Щось сталося? – захвилювалася Рита. – Тут така справа… Наталка звернулася з одним делікатним проханням, – нерішуче почав Ілля. – З яким таким проханням? – здивувалася Рита. – Вона хоче, пожити на дачі у твоїх батьків, – несподівано сказав чоловік. – У моїх батьків? Так у Наталки є дві власні дачі! Навіщо їй жити на дачі моїх батьків? – Рита здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Тридцять третій день народження Рита вирішила відсвяткувати на дачі своїх батьків. Була середина травня, але погода була майже літня. Звичайно, попередньо вона обговорила це з мамою, зокрема погодила кількість гостей та меню. Оскільки дата була не кругла, великої компанії не…

Інна нарешті знайшла роботу. Дівчина вирішила порадувати цією новиною свого коханого Олексія. – Чудово, тепер ти будеш оплачувати комунальні нарівні зі мною! – радісно вигукнув чоловік. Інна оторопіла від почутого. – Дякую за підтримку, – іронічно сказала вона. – Ти вмієш знайти потрібні слова… – Оце інша справа, – Олексій не вловив у її словах іронії. Однак після першої зарплати Інна вирішила винайняти собі окрему квартиру. Дівчина передумала виходити заміж за Олексія. Переїзд коханої став для чоловіка несподіванкою. – Перш ніж кудись іти, будь ласка, оплати вартість з’їдених продуктів, – похмуро сказав він. – Ти що, серйозно?! – ахнула Інна, не повіривши своїм вухам

На кухні старої квартири було тихо. Інна сиділа за столом і дивилася на замок, який був на… Холодильнику! Вона була худенькою дівчиною з довгим каштановим волоссям, яке постійно збирала в хвостик. В її очах читалися тривога та розгубленість. На аркуші…

Алла повернулася додому з роботи. – Привіт, кохана! – в коридорі її зустрів Максим. – Привіт, – усміхнулася жінка. – Будемо, вечеряти? – запитав чоловік. – Зараз я переодягнувся і займуся вечерею, – зітхнула Алла. – Я вже все приготував, – повідомив Максим. – Дякую тобі, бо я сьогодні дуже втомилася, – додала Алла і пішла в кімнату переодягнутися. Коли жінка повернулася на кухні, на столі вже чекала вечеря. Алла сіла за стіл і з вдячністю подивилася на чоловіка. – Ну, розповідай, як день пройшов? – поцікавився Максим. Але Алла не встигла відповісти, пролунав телефонний дзвінок. Номер був незнайомий. Алла взяла слухавку і…ахнула від почутого

Алла ніколи не була меркантильною. Вважала, що у відносинах головне – кохання. Не буде щастя, якщо з тобою поруч нелюба людина, навіть якщо вона надзвичайно багата. На жаль, сучасні реалії диктують нам інше. І часом Алла думала, а чи правильний…

Микола взяв свою коханку Нелю та й поїхав на відпочинок. Дружині Наталі він сказав, що їде у відрядження. – Добре, – сказала жінка. – А я тим часом хочу піти в лікарню обстежитися… Відпочинок ішов нормально. Одного дня, Микола залишив Нелю на пляжі, а сам пішов у кафе, щоб подзвонити дружині. Не при коханці ж із нею розмовляти?! – Алло, Наталю! – сказав він у слухавку. – Як почуваєшся? – Привіт, любий! – сказала та. – Все добре, якраз зараз іду на УЗД… Алло, щось зі зв’язком! І тут Микола зрозумів, що чує голос дружини… В режимі стерео! Він повернув голову й оторопів від побаченого

Про створення сім’ї Микола серйозно задумався лише тоді, коли вирішив матеріальні проблеми. Не хотів повторювати батьківський сценарій – ранній шлюб із постійним браком грошей. Мама теж посприяла. У дитинстві твердила «вчись, синку», в юності – «запам’ятай, Микольцю, ніякого кохання немає,…

Віктор прокинувся рано, прийняв душ і вирушив на кухню. – З днем народження, коханий! – вигукнула дружина, тримаючи в руках маленький тортик з свічками. – Задуй свічки і загадай бажання! – Дякую, – усміхнувся Віктор, і виконав прохання дружини. – А це же не весь подарунок, – підозріло сказала Марія. – Я підготувала для тебе дещо особливе! Жінка взяла зі столу маленьку оксамитову коробочку і вручила її чоловіку. – Що це? – здивувався Віктор. – Відкирий, сам все побачиш! – сказала Марія. Віктор обережно відкрив коробочку, заглянув всередину і…ахнув від побаченого

– Маша, бачила запрошення? Я забрав їх із друкарні. – Бачила, – посміхнулася дружина. – Класні. Гості точно оцінять. А що щодо кейтерингу? Ти про все домовився? – Так, все в силі, привезуть їжу додому. – кивнув Віктор. – Передплату…

Ганна Микитівна запросила сина Миколу з невісткою Тетяною в гості. Наступного дня після роботи молоді почали збиратися. Тетяна приготувала святкове вбрання. По дорозі вони заїхали в магазин і, купивши улюблений торт Ганни Микитівни, вирушили в гості… Підійшовши до квартири матері, Микола рішуче натиснув на кнопку дзвінка. Через хвилину двері відчинилися – на порозі стояла Ганна Микитівна. Вона задоволено посміхнулася Миколі, але побачивши Тетяну, миттю змінилася на обличчі… – Проходь, – сказала вона сину і, впустивши його всередину… Різко закрила двері перед носом невістки! Микола остовпів. Він не міг повірити своїм очам

Останні три роки для Ганни Микитівні були складними: її син Микола одружився з Тетяною, жінкою, яку вона з самого початку не прийняла. Занадто самостійна, надто незалежна – такі якості невістки ніяк не вражали її. Кожне їхнє спільне перебування перетворювалося на…

Ірина прийшла в кафе, повідомити нареченому, що вона вагітна! Сашко чекав її за столиком. – У тебе щось сталося? – запитала Ірина, помітивши, що Сашко дуже схвильований. – Не хочеш розповісти? – Це ж ти мені щось цікаве збиралася розповіси, – відповів він. – У мене є новина. Але думаю, ти не в тому настрої, щоби її оцінити, – сказала Ірина. – Твоя сестричка випередила тебе і розповіла всі новини, – посміхнувся хлопець. – Лариса? Що вона сказала? – здивувалася Іра. – Вона розповіла про твій маленький «секрет», – уїдливо додав Сашко. – Який ще секрет? – Ірина здивовано дивилася на Сашка, не розуміючи, що відбувається

Біля під’їзду старої п’ятиповерхівки зупинилося таксі. З машини вийшли молода жінка з дворічною дитиною на руках та чоловік. Водій дістав із багажника велику дорожню сумку, і пасажири попрямували до будинку. Коли вони піднялися на другий поверх, їх вже зустрічали: у…

Матвій приїхав до матері в гості. Він застав її на кухні. В повітрі чувся аромат свіжого борщу. – Привіт, мамо, – привітав її Матвій. – Як твої справи? – Доброго дня, любий! – сказала жінка. – Рада тебе бачити. Сідай, я якраз борщику наварила. Хочеш спробувати? Матвій сів за стіл. – Дуже смачно, мамо, – похвалив син, скуштувавши борщ. – Але я прийшов, щоб поговорити з тобою… Олена Дмитрівна насторожилася. – Що трапилося? – запитала жінка. – Лізі скоро йти до школи, і ми зустрілися з однією проблемою, – сказав син. – А ти – ключ до її вирішення! – Я?! – здивувалася Олена Дмитрівна, нічого не розуміючи

– Не здумай так вчиняти з матірʼю! Де це взагалі таке бачено? – вигукнула в слухавку Поліна Максимівна. – До кінця залишайся сином! – Ти про що? – здивовано запитав Матвій, не розуміючи, чому тітка така обурена. – Я про…

Віка з Михайлом обідали в кафе. На дворі стояла неймовірна спека. – Слухай, а може у вихідні з’їздимо десь, відпочинемо, – сказала раптом дівчина. – Літо вже майже пройшло, а я ще не купалася. – Я не проти, – погодився Михайло. – Чудово, мені якраз подруга порадила хороший відпочинковий комплекс за містом, – додала Віка. – Так зараз, там все вже зайняте! – відповів Михайло. – Завчасно потрібно бронювати. – Ти правий, – сумно зітхнула Вікторія. – І що ж робити? – Є у мене ідея, – якось підозріло заявив Михайло. – Ідея? Яка ще ідея? – здивувалася Вікторія, але дівчина навіть уявити не могла, що задумав Михайло

– Віка, ти чому така сумна? – спитав Михайло у дівчини, що сидить навпроти нього. – Сумна, бо літо вже наполовину минуло, а я ще жодного разу не скупалася. Така погода шикарна, а я весь тиждень в офісі сиджу, –…

– Віталію, ти часом не бачив мою чорну сумочку? – запитала Юлія чоловіка. – І рожеву кофту теж. – Ні, не бачив, – сказав той. – Може, ти залишила її в подруги чи моєї тещі? – Нісенітниці! – Юлія насупилася. – Ти хочеш сказати, що я пішла з сумочкою, а повернулася без неї? До речі, а куди поділися мої прикраси? – запитала жінка. – Хм… – пробурмотів Віталій. – Я думаю, що ти сама їх кудись прибрала. – Віталію, давай чесно, – сказала Юлія. – Це ти їх десь прибрав? – Юлю, я… Я маю тобі в дечому зізнатися… – раптом сказав чоловік. – В чому зізнатися?! – Юля застигла не розуміючи, що відбувається

– Віталію, ти не бачив мою кофту? Мереживну, рожеву, мені її бабуся в’язала, – стурбовано запитала у чоловіка Юлія і зазирнула у шафу, в якій були його речі. – Стара така? – уточнив чоловік. – Якщо ти про неї, то…

Повернутись вверх