Пліткарка

Жіночий журнал

Інна Петрівна сама вибрала собі невістку Наталю. Познайомила її із сином Борисом. – Дівчина без батьків, – міркувала вона. – На квартиру мою не претендуватиме. Поживуть і розлучаться, а мені внуки залишаться! Відгуляли весілля. Наталя народила сина. Встигала все! Але головне, що Борис без неї кроку не міг зробити! Вирішила Інна Петрівна нагадати сину про свій план. – Мамо, якби ти не поспішала тоді з весіллям, то дещо дізналася б про Наталю, – сказав Борис. – А що? – побіліла та. – Ох, мамо, зовсім ти нічого не знаєш про Наталку! Інна Петрівна застигла від несподіваної здогадки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Інна Петрівна сама вибрала собі невістку Наталю. Познайомила її із сином Борисом. – Дівчина без батьків, – міркувала вона. – На квартиру мою не претендуватиме. Поживуть і розлучаться, а мені внуки залишаться! Відгуляли весілля. Наталя народила сина. Встигала все! Але головне, що Борис без неї кроку не міг зробити! Вирішила Інна Петрівна нагадати сину про свій план. – Мамо, якби ти не поспішала тоді з весіллям, то дещо дізналася б про Наталю, – сказав Борис. – А що? – побіліла та. – Ох, мамо, зовсім ти нічого не знаєш про Наталку! Інна Петрівна застигла від несподіваної здогадки

– Якщо тобі дитина не потрібна, то я хочу онука! Або внучку. Це вже як вийде. Я буду рада будь-кому! – казала Інна Петрівна своєму єдиному синові Борисові. – Мамо, який син?! Я навіть не одружений! І дівчини я не…

Ніна переїхала з міста в село. Її бабусі не стало рік тому і жінка оселилася в хаті старенької. Ніна зробила генеральне прибирання в будинку. Залишалося ще прибрати бурʼяни на городі. Ніна вирішила почати з грядки, де раніше в бабусі росла морква. Обробивши половину грядки, жінка сіла на лавку, щоб перепочити і раптом її увагу привернув сусідський будинок… Ніна знала, що колись там жила баба Валя, покійна подруга її бабусі. Потім кілька років будинок стояв покинутим, а зараз… Ніна глянула на сусідське подвірʼя й оторопіла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна переїхала з міста в село. Її бабусі не стало рік тому і жінка оселилася в хаті старенької. Ніна зробила генеральне прибирання в будинку. Залишалося ще прибрати бурʼяни на городі. Ніна вирішила почати з грядки, де раніше в бабусі росла морква. Обробивши половину грядки, жінка сіла на лавку, щоб перепочити і раптом її увагу привернув сусідський будинок… Ніна знала, що колись там жила баба Валя, покійна подруга її бабусі. Потім кілька років будинок стояв покинутим, а зараз… Ніна глянула на сусідське подвірʼя й оторопіла від побаченого

Ніна стояла на ґанку свого будинку, дивилася на некопаний, занедбаний город і гірко зітхала про свою нещасну долю. Ще два роки тому своїм життям Ніна була цілком задоволена і ніколи не думала, що може статися те, що сталося. А вийшло…

Олена поверталася з магазину. Підійшовши до квартири, дістала з кишені ключі і почула жіночий голос: – Здрастуйте, ви наша нова сусідка? Мене звуть Оля, а вас? – Я Олена, – відповіла вона. – Дуже приємно, Олено, а не могли б ви мені допомогти пересунути диван, – чемно спитала сусідка. – Звичайно. Зараз пакет залишу вдома та зайду до вас, – погодилася Олена. Жінки швидко пересунули диван. – Якщо ви не поспішаєте, давайте пригощу вас чаєм, – раптом сказала Оля. – Та й мені потрібно вам дещо розповісти! І Ольга почала свою розповідь. Олена вислухала сусідку і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена поверталася з магазину. Підійшовши до квартири, дістала з кишені ключі і почула жіночий голос: – Здрастуйте, ви наша нова сусідка? Мене звуть Оля, а вас? – Я Олена, – відповіла вона. – Дуже приємно, Олено, а не могли б ви мені допомогти пересунути диван, – чемно спитала сусідка. – Звичайно. Зараз пакет залишу вдома та зайду до вас, – погодилася Олена. Жінки швидко пересунули диван. – Якщо ви не поспішаєте, давайте пригощу вас чаєм, – раптом сказала Оля. – Та й мені потрібно вам дещо розповісти! І Ольга почала свою розповідь. Олена вислухала сусідку і застигла від почутого

Переїхавши до нової квартири, Олена почала обживатися, знайомитися з сусідами: – Мені доведеться тут жити багато років, і з сусідами треба жити дружно, а на кого ще мені розраховувати? Я вже не молоденька дівчина, дякувати Богові під п’ятдесят, заміжжя в…

Марія приїхала у рідне село. П’ять років тому у неї не стало матері. І тільки зараз жінка знайшла час і вирішила продати будинок матері. Марія відкрила двері, зайшла в коридор. – Так, порядок треба тут навести, – подумала вона. – Розібрати всі речі. І Марія взялася за справу. Жінка швидко перебрала речі в шафі матері, і дійшла черга до старенького комоду, який стояв біля ліжка. Раптом вона натрапила на якийсь альбом у комоді. Марія відкрила його і застигла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія приїхала у рідне село. П’ять років тому у неї не стало матері. І тільки зараз жінка знайшла час і вирішила продати будинок матері. Марія відкрила двері, зайшла в коридор. – Так, порядок треба тут навести, – подумала вона. – Розібрати всі речі. І Марія взялася за справу. Жінка швидко перебрала речі в шафі матері, і дійшла черга до старенького комоду, який стояв біля ліжка. Раптом вона натрапила на якийсь альбом у комоді. Марія відкрила його і застигла від побаченого

Марія Петрівна мала, як вона вважала, все. Чоловік, дочка, квартира, гарна робота. І всього вона досягла сама. Приїхала у велике місто із села, сама вступила до інституту, сама познайомилася з майбутнім чоловіком. Він був місцевим, міським. Його батьки їм допомогли,…

Мар’яна сиділа сама на кухні і думала. Пів року пройшло, як вона розлучилася зі своїм чоловіком Романом. Але радості від волі чомусь не було… Раптом різко задзвонив телефон. Валя глянула на екран – колишній чоловік! – Мар’яно, привіт, вийди на хвилинку, – сказав Роман. Марʼяна накинула кофту і вийшла у двір. – Ну що там таке, Романе?! – запитала вона. – Знову мені байки розповідатимеш, що в тебе проблеми? – Ні, – сказав Роман. – Не буду. Я тобі тут дещо приніс… Він дістав з кишені якийсь згорток. Марʼяна розгорнула його, і аж присіла від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Мар’яна сиділа сама на кухні і думала. Пів року пройшло, як вона розлучилася зі своїм чоловіком Романом. Але радості від волі чомусь не було… Раптом різко задзвонив телефон. Валя глянула на екран – колишній чоловік! – Мар’яно, привіт, вийди на хвилинку, – сказав Роман. Марʼяна накинула кофту і вийшла у двір. – Ну що там таке, Романе?! – запитала вона. – Знову мені байки розповідатимеш, що в тебе проблеми? – Ні, – сказав Роман. – Не буду. Я тобі тут дещо приніс… Він дістав з кишені якийсь згорток. Марʼяна розгорнула його, і аж присіла від несподіванки

– Взагалі-то, зараз прийнято після розлучення спілкуватися! Багато хто в гості один до одного ходить, навіть якщо у них уже хтось з’явився. Тим більше, у вас дитина! У тебе, до речі, ніхто ще не з’явився, га Мар’яно? – Євгенія відпила…

Вероніка готувала вечерю і чекала на чоловіка з роботи, коли у двері подзвонили. – Невже Євген знову ключі забув? – подумала жіка і пішла відкривати. Але на порозі вона побачила не свого чоловіка а найкращу подругу Марину. – Вероніка, нам треба серйозно поговорити, – заявила з порога Марина. – У тебе щось сталося, – занепокоїлась Вероніка. – Я в положенні, – з сумом у голосі промовила Марина. – Так тут радіти треба! – радісно вигукнула Вероніка. – Марино вислухай мене до кінця, – тихо сказала Марина і все розповіла подрузі. Вероніка вислухала її і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вероніка готувала вечерю і чекала на чоловіка з роботи, коли у двері подзвонили. – Невже Євген знову ключі забув? – подумала жіка і пішла відкривати. Але на порозі вона побачила не свого чоловіка а найкращу подругу Марину. – Вероніка, нам треба серйозно поговорити, – заявила з порога Марина. – У тебе щось сталося, – занепокоїлась Вероніка. – Я в положенні, – з сумом у голосі промовила Марина. – Так тут радіти треба! – радісно вигукнула Вероніка. – Марино вислухай мене до кінця, – тихо сказала Марина і все розповіла подрузі. Вероніка вислухала її і застигла від почутого

Вероніка та Марина були подругами з дитинства. За дивним збігом обставин вони з’явилися на світ в тому самому пологовому будинку з різницею в один день. Придбані їхніми батьками після народження дітей квартири, перебували в тому самому будинку і, навіть в…

У Сашка був ювілей. За великим столом на дачній веранді зібралась велика родина. Поруч із Сашком сиділа його дружина Ніна, а далі – сини Денис та Славко із дружинами Настею та Іриною, два онуки – Вадим та Олексій і онука Соня. Першим взяв слово Сергій – друг Сашка. – Сашко, я говорити довго не люблю! За тебе, друже! Коли поряд такі люди, починаєш вірити в добро. Одним словом, будь здоровий, найкращий друже мій, Сашко! – Чула, що про діда Сашка говорять? – сказав тихенько Вадим Соні. – І що ж? – Соня застигла від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Сашка був ювілей. За великим столом на дачній веранді зібралась велика родина. Поруч із Сашком сиділа його дружина Ніна, а далі – сини Денис та Славко із дружинами Настею та Іриною, два онуки – Вадим та Олексій і онука Соня. Першим взяв слово Сергій – друг Сашка. – Сашко, я говорити довго не люблю! За тебе, друже! Коли поряд такі люди, починаєш вірити в добро. Одним словом, будь здоровий, найкращий друже мій, Сашко! – Чула, що про діда Сашка говорять? – сказав тихенько Вадим Соні. – І що ж? – Соня застигла від здивування

Сашко був невисокий. У школі на лінійці він був останнім, навіть усі дівчатка були вищими. Тому школу Сашко терпіти не міг. Могли і жартувати. У результаті в початкових класах улюбленим уроком у Сашка була фізкультура. Тут йому не було рівних,…

Жанна йшла по вулиці з валізкою в руках. – Ось вона, дивись, йде як, вся з себе! Знову у відрядження поїхала! – казала обурено сусідка Тамара Львівна. – Ні, ну ти бачила? Хіба ж це дружина? І так щомісяця, приїде, а потім валізку збере, стриб у таксі – і поїхала. А цей її Геннадій сидить чекає! – То вона може і справді у відрядження? – спробувала заперечити їй Галина Опанасівна. – Наївна ти, Галино! Відразу видно, що бреше чоловікові. Галина Опанасівна похитала головою. Та вони навіть і не здогадувались куди насправді їздить Жанна

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Жанна йшла по вулиці з валізкою в руках. – Ось вона, дивись, йде як, вся з себе! Знову у відрядження поїхала! – казала обурено сусідка Тамара Львівна. – Ні, ну ти бачила? Хіба ж це дружина? І так щомісяця, приїде, а потім валізку збере, стриб у таксі – і поїхала. А цей її Геннадій сидить чекає! – То вона може і справді у відрядження? – спробувала заперечити їй Галина Опанасівна. – Наївна ти, Галино! Відразу видно, що бреше чоловікові. Галина Опанасівна похитала головою. Та вони навіть і не здогадувались куди насправді їздить Жанна

Жанна йшла по вулиці з невеликою валізкою в руках. – Ось вона, дивись, йде як, бач, вся викаблучується! Знову у відрядження поїхала! – казала обурено сусідка Тамара Львівна. – Ні, ну ти бачила? Хіба ж це дружина? І так щомісяця,…

Катя з сімєю гостювали у батьків в селі. Тиждень пройшов непомітно. Через два дні повертатися додому. Але чомусь Катя дуже переживала, що вдома щось сталося. – Та що ти переживаєш, все там добре, – заспокоював Катю чоловік. – Я все розумію, але чомусь якесь передчуття не покидає, – зітхала вона. Цю розмову почула мама Каті. – Доню, якщо передчуття, то їдьте завтра. Один день погоди не зробить. Ми до вас самі незабаром приїдемо, – сказала мати. Наступного дня Катя з сімєю поїхали додому, зайшли в будинок і застигли від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя з сімєю гостювали у батьків в селі. Тиждень пройшов непомітно. Через два дні повертатися додому. Але чомусь Катя дуже переживала, що вдома щось сталося. – Та що ти переживаєш, все там добре, – заспокоював Катю чоловік. – Я все розумію, але чомусь якесь передчуття не покидає, – зітхала вона. Цю розмову почула мама Каті. – Доню, якщо передчуття, то їдьте завтра. Один день погоди не зробить. Ми до вас самі незабаром приїдемо, – сказала мати. Наступного дня Катя з сімєю поїхали додому, зайшли в будинок і застигли від побаченого

Сім’я вирішила трохи відпочити перед весняними роботами на городі. Відпустку вони хотіли брати влітку, але з графіком не посперечаєшся. Іноді це буває незручно. Але ж не пропадати відпустці. Вирішили з’їздити до батьків Каті. Тим більше, ті давно хотіли онуків побачити….

Олена приїхала на дачу. У будинку все було як при батьках, тільки пил видавав, що дача пустує давно. Втомившись з дороги жінка лягла перепочити і задрімала. Прокинулася після обіду, захотіла перекусити. Вона дістала з пакета хліб та молоко. Потім трохи подумавши, вирішила принести з льоху варення. Олена спустилая в льох і на очі їй кинулася банка квашеної капусти. – О, це ж тато з осені квасив, – згадала вона. Олена відкрила банку, як раптом під кришкою вгорі помітила шматочок целофану. Олена потягла його і застигла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена приїхала на дачу. У будинку все було як при батьках, тільки пил видавав, що дача пустує давно. Втомившись з дороги жінка лягла перепочити і задрімала. Прокинулася після обіду, захотіла перекусити. Вона дістала з пакета хліб та молоко. Потім трохи подумавши, вирішила принести з льоху варення. Олена спустилая в льох і на очі їй кинулася банка квашеної капусти. – О, це ж тато з осені квасив, – згадала вона. Олена відкрила банку, як раптом під кришкою вгорі помітила шматочок целофану. Олена потягла його і застигла від побаченого

Батьки пішли один за одним. Спочатку не стало мами, за півроку пішов тато. Олена була ще не прилаштована. Мати плакала перед відходом: – Як же ти житимеш сама? Володя хоч одружений, там Світлана господиня. Вона йому пропасти не дасть. А…

Повернутись вверх