Пліткарка

Жіночий журнал

Ніна Петрівна відкрила очі і побачила біля ліжка свого сина Василя. – Синку, – тихенько покликала вона. – Мамочко, – одразу ж почув тихий материн голос син. – Ти прийшла в себе, як добре. Я так хвилювався. – Я сказати тобі дещо хочу… – непрохана сльоза скотилася по щоці жінки. – Мамо, ти тільки не хвилюйся, тобі не можна, – зупинив її чоловік. – Може, потім скажеш? – Ні, нахились до мене, – тихо сказала Ніна. Василь нахилився до матері, Ніна Петрівна щось прошептала йому на вухо. Василь вислухав матір і застиг від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна Петрівна відкрила очі і побачила біля ліжка свого сина Василя. – Синку, – тихенько покликала вона. – Мамочко, – одразу ж почув тихий материн голос син. – Ти прийшла в себе, як добре. Я так хвилювався. – Я сказати тобі дещо хочу… – непрохана сльоза скотилася по щоці жінки. – Мамо, ти тільки не хвилюйся, тобі не можна, – зупинив її чоловік. – Може, потім скажеш? – Ні, нахились до мене, – тихо сказала Ніна. Василь нахилився до матері, Ніна Петрівна щось прошептала йому на вухо. Василь вислухав матір і застиг від почутого

Ніна Петрівна, жінка похилого віку сімдесяти трьох років, поснідала на самоті, до якої ще ніяк не могла звикнути. Чоловіка не стало півроку тому, але іноді за звичкою вранці ставила дві чашки на стіл. Добре вони жили з Миколою Івановичем. Двох…

Віра готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. Жінка вибігла в коридор зусрічати чоловіка. – Володю, – Віра обійняла Володимира. – Роздягайся. Проходь, зараз будемо їсти. Віра накривала на стіл. Вона дуже скучила за чоловіком, поки лежала на збереженні. – Що про дитину кажуть? – запитав Володимир, зайшовши на кухню. – Загалом все добре, – усміхнулася дружина. – Це прекрасно. Віро, присядь, – тихо сказав він. – Що сталося? – захвилювалася Віра. – Нам треба розлучитися! – раптом сказав Володимир. – Володю, я нічого не розумію. Яке розлучення, ти про що? – Віра здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. Жінка вибігла в коридор зусрічати чоловіка. – Володю, – Віра обійняла Володимира. – Роздягайся. Проходь, зараз будемо їсти. Віра накривала на стіл. Вона дуже скучила за чоловіком, поки лежала на збереженні. – Що про дитину кажуть? – запитав Володимир, зайшовши на кухню. – Загалом все добре, – усміхнулася дружина. – Це прекрасно. Віро, присядь, – тихо сказав він. – Що сталося? – захвилювалася Віра. – Нам треба розлучитися! – раптом сказав Володимир. – Володю, я нічого не розумію. Яке розлучення, ти про що? – Віра здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Ти сьогодні пізно? – Віра заглядала чоловікові у вічі. – Не знаю, сонечко, постараюся вчасно повернутися. Але ж ти знаєш, Івановича. То затримає на роботі, то відрядить у відрядження. І не відмовишся. Звільнитися чи що? – Скажеш таке! Зате…

Ніна поверталася додому з важкими пакетами у руках. Сьогодні у її коханого Віктора день народження, і вона хотіла зробити йому сюрприз. Накрити святковий стіл. Витягнувши сумки на другий поверх, Ніна відчинила двері своїм ключем і засмутилася – сюрпризу не вийшло. З кухні чулися голоси – мабуть, Віктор на честь дня народження запросив друзів додому. – Уявляю, що вони там їдять, – подумала Ніна. – У кращому разі піцу замовили. Вона хотіла вже підхопити пакети і занести їх на кухню, як раптом почула, що чоловіки розмовляють про неї. Ніна прислухалася і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна поверталася додому з важкими пакетами у руках. Сьогодні у її коханого Віктора день народження, і вона хотіла зробити йому сюрприз. Накрити святковий стіл. Витягнувши сумки на другий поверх, Ніна відчинила двері своїм ключем і засмутилася – сюрпризу не вийшло. З кухні чулися голоси – мабуть, Віктор на честь дня народження запросив друзів додому. – Уявляю, що вони там їдять, – подумала Ніна. – У кращому разі піцу замовили. Вона хотіла вже підхопити пакети і занести їх на кухню, як раптом почула, що чоловіки розмовляють про неї. Ніна прислухалася і застигла від почутого

Ніна їхала автобусом до міста. Сьогодні у її хлопця Віті день народження, і вона хотіла зробити йому сюрприз. Він прийде з лекцій, а на нього чекатиме накритий стіл. Для цього вона сама вчора і сьогодні пропустила заняття, щоб поїхати в…

– Михайло, я була на огляді. Все погано, – сказала сумно Ганна чоловікові, коли повернулася додому. – Нічого, люба, все буде добре, я певен! Я з тобою! Ми щось придумаємо! – підтримав дружину Михайло. – Треба мамі сказати, але зараз почне переживати. Треба її підготувати, – підсумувала жінка. Наступного дня, не відкладаючи у довгу скриньку, Ганна приїхала з тортом до мами. – Мамо, ти тільки не хвилюйся, але я повинна тобі сказати. У мене знайшли недугу, – спокійно сказада Ганна, але жінка навіть уявити не могла, як відреагує її мама

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Михайло, я була на огляді. Все погано, – сказала сумно Ганна чоловікові, коли повернулася додому. – Нічого, люба, все буде добре, я певен! Я з тобою! Ми щось придумаємо! – підтримав дружину Михайло. – Треба мамі сказати, але зараз почне переживати. Треба її підготувати, – підсумувала жінка. Наступного дня, не відкладаючи у довгу скриньку, Ганна приїхала з тортом до мами. – Мамо, ти тільки не хвилюйся, але я повинна тобі сказати. У мене знайшли недугу, – спокійно сказада Ганна, але жінка навіть уявити не могла, як відреагує її мама

– Михайло, я була на огляді. Все погано. Якщо терміново не розпочати процедури, то не довго мені лишилося. Потрібні гроші. Де їх брати? – Нічого, люба, все буде добре, я певен! Я з тобою! Ми щось придумаємо! – Треба мамі…

Оксана сиділа на лавці і спостерігала за синочком. – Здрастуйте, – привіталася жінка, сідаючи поруч. – Я Вероніка. Ви теж з сином? Оксана була не проти поспілкуватися, і скоро молоді мами розмовляли наче подруги. – Вчора наш тато вперше пішов за Андрійком в садок і переплутав групи! – весело розповіла Вероніка. – Так, чоловіки, вони такі, – погодилася Оксана. Вероніка продовжила ділилася історіями з життя їхньої ї родини. – А хочеш фото покажу? – запитала Вероніка. – Ми минулими вихідними в аквапарку були. Вероніка дістала телефон та почала показувати фотографії… Оксана дивилася на них і не могла повірити власним очам

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана сиділа на лавці і спостерігала за синочком. – Здрастуйте, – привіталася жінка, сідаючи поруч. – Я Вероніка. Ви теж з сином? Оксана була не проти поспілкуватися, і скоро молоді мами розмовляли наче подруги. – Вчора наш тато вперше пішов за Андрійком в садок і переплутав групи! – весело розповіла Вероніка. – Так, чоловіки, вони такі, – погодилася Оксана. Вероніка продовжила ділилася історіями з життя їхньої ї родини. – А хочеш фото покажу? – запитала Вероніка. – Ми минулими вихідними в аквапарку були. Вероніка дістала телефон та почала показувати фотографії… Оксана дивилася на них і не могла повірити власним очам

Оксана сиділа на лавці в парку і спостерігала за маленьким синочком, який разом з іншими дітьми грався на дитячому майданчику. Молода жінка одна виховувала сина, його батько пішов з їхнього життя, як тільки дізнався про дитину. Познайомились вони з Дмитром…

Марія була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Так мамо, слухаю! Ну які кабачки, навіщо вони мені? Самі садили, самі їжте! Все, я зайнята, – Марія закінчила виклик.  Вона розвернулася до сусіднього столу. – Віра, тебе батьки не дістають дзвінками та проханнями? – запитала Марія у своєї колеги. Віра зосереджено працювала та відповіла з хвилинною паузою: – Ні, не дістають. – Що, зовсім? – перепитала Марія. Віра перестала друкувати і повернулася до Марії: – Я зараз тобі дещо розповім, спробуй мене зрозміти! І Віра розповіла свою історію. Марія вислухала подругу і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Так мамо, слухаю! Ну які кабачки, навіщо вони мені? Самі садили, самі їжте! Все, я зайнята, – Марія закінчила виклик.  Вона розвернулася до сусіднього столу. – Віра, тебе батьки не дістають дзвінками та проханнями? – запитала Марія у своєї колеги. Віра зосереджено працювала та відповіла з хвилинною паузою: – Ні, не дістають. – Що, зовсім? – перепитала Марія. Віра перестала друкувати і повернулася до Марії: – Я зараз тобі дещо розповім, спробуй мене зрозміти! І Віра розповіла свою історію. Марія вислухала подругу і застигла від почутого

— Слухай, ну я тобі вже тисячу разів казала, не потрібні мені ваші кабачки! Самі садили, самі їжте! Все бувай. Я зайнята, — Марія роздратовано поклала телефон на стіл. – Як же вони мене дістали зі своїми кабачками! Марія –…

Михайло попросив свою кохану Марину зустріти його матір із лікарні і пожити разом з нею у їхній новій квартирі. Сам він поїхав у відрядження. Марина покірно кивнула головою… Закінчивши всі справи у відрядженні Михайло попередив Марину про своє повернення. Прибувши на вокзал, він одразу взяв таксі. Вдома на нього чекав накритий стіл і, усміхнена наречена. – А де мама? – з порога запитав Михайло. – Ой, Михайлику, та тут невелика накладочка вийшла! – раптом почала виправдовуватися Марина. Михайло застиг від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Михайло попросив свою кохану Марину зустріти його матір із лікарні і пожити разом з нею у їхній новій квартирі. Сам він поїхав у відрядження. Марина покірно кивнула головою… Закінчивши всі справи у відрядженні Михайло попередив Марину про своє повернення. Прибувши на вокзал, він одразу взяв таксі. Вдома на нього чекав накритий стіл і, усміхнена наречена. – А де мама? – з порога запитав Михайло. – Ой, Михайлику, та тут невелика накладочка вийшла! – раптом почала виправдовуватися Марина. Михайло застиг від несподіванки

Рік тому Михайло придбав квартиру у новобудові. У цей час він познайомився з привабливою дівчиною. Марина так йому сподобалася, що він був готовий зробити їй пропозицію вже через місяць після першої зустрічі. Але спочатку привести дівчину в квартиру, де було…

Оксана прийшла з роботи рано. Переодягнулася, повечеряла. – Доки на дворі ще видно, треба цибулю посадити, – вирішила жінка і пішла на город. Оксана висадила майже всі цибулинки, як раптом помітила, що біля її будинку зупинилася якась машина. – А це ще хто? – здивувалася вона і пішла на подвір’я. Оксана нерішуче підійшла до воріт і побачила, що двері автомобіля відкрилися, вийшов якийсь чоловік. Жінка придивилася до «гостя» і застигла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана прийшла з роботи рано. Переодягнулася, повечеряла. – Доки на дворі ще видно, треба цибулю посадити, – вирішила жінка і пішла на город. Оксана висадила майже всі цибулинки, як раптом помітила, що біля її будинку зупинилася якась машина. – А це ще хто? – здивувалася вона і пішла на подвір’я. Оксана нерішуче підійшла до воріт і побачила, що двері автомобіля відкрилися, вийшов якийсь чоловік. Жінка придивилася до «гостя» і застигла від побаченого

Дивлячись у вікно автобуса, Оксана побачила Степана. Він ішов, тримаючи за руку доньку, мабуть, із дитячого садка. Зі Степаном вони не бачилися давно, багато років, він тепер міський, а колись жили в одному селі. Степан поїхав, а Оксана залишилася там…

Тетяна відзначила зі своїм чоловіком Олегом його день народження. Наступного дня, вона встала раненько і пішла готувати сніданок. Вона посмажила омлетик, нарізала помідорчиків і накрила на стіл. – Олежику, ходи снідати! – гукнула вона чоловіка. Та Олег не відповідав. – Олеже, ти що ще спиш? – Тетяна здивовано пішла в кімнату. Вона відкрила двері й застигла від побаченого. – Коханий, ти що це таке робиш?! – тільки й сказала вона. Вона не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна відзначила зі своїм чоловіком Олегом його день народження. Наступного дня, вона встала раненько і пішла готувати сніданок. Вона посмажила омлетик, нарізала помідорчиків і накрила на стіл. – Олежику, ходи снідати! – гукнула вона чоловіка. Та Олег не відповідав. – Олеже, ти що ще спиш? – Тетяна здивовано пішла в кімнату. Вона відкрила двері й застигла від побаченого. – Коханий, ти що це таке робиш?! – тільки й сказала вона. Вона не розуміла, що відбувається

Зараз мамі Марійки, Тетяні Петрівні, було б уже вісімдесят років. Але вже одинадцять років, як її не стало… Вона дуже заслабла і пішла за півтора місяці. А повернути нічого назад уже не можна… Як це страшно! Одним заспокоювала Марійка себе,…

Тамара Миколаївна ліпила на кухні вареники, коли у двері подзвонили. – Дивно, наче нікого не чекаю, – подумала жінка, швидко витерла руки об рушник і пішла відкривати. На порозі стояла її невістка Христина. – Що сталося? – захвилювалася Тамара, помітивши, що Христина мало не плаче. – Сталося Тамаро Миколаївно, сталося, – схлипнула жінка. – Проходь, – запросила свекруха невістку, провела на кухню. – А тепер все мені розповідай! – А нема що розповідати. Краще самі подивіться на все, – сказала Христина, дістала телефон і відкрила якесь фото. Тамара Миколаївна глянула на екран, і застигла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тамара Миколаївна ліпила на кухні вареники, коли у двері подзвонили. – Дивно, наче нікого не чекаю, – подумала жінка, швидко витерла руки об рушник і пішла відкривати. На порозі стояла її невістка Христина. – Що сталося? – захвилювалася Тамара, помітивши, що Христина мало не плаче. – Сталося Тамаро Миколаївно, сталося, – схлипнула жінка. – Проходь, – запросила свекруха невістку, провела на кухню. – А тепер все мені розповідай! – А нема що розповідати. Краще самі подивіться на все, – сказала Христина, дістала телефон і відкрила якесь фото. Тамара Миколаївна глянула на екран, і застигла від побаченого

На сім’ю Олексія та Христини все їхнє оточення натішитися не могло. Просто зразково-показовий приклад щасливого подружжя: обидва успішні, красиві, Олексій – власник невеликого, але процвітаючого ресторану, Христина – успішний організатор святкових заходів. І двоє дітей – шістнадцятирічна Ярослава та п’ятнадцятирічний…

Повернутись вверх