Світлана прийшла в гості до своєї подруги Ірини. – Слухай, Світлано, – з порога почала Ірина. – А ти могла б пробачити чоловікові зраду? – Це ти зараз до чого таке говориш? – оторопіла Світлана. – Та заспокойся ти, йдеться не про твого чоловіка! – сказала Ірина. – Іро, він у тебе що, гуляти почав?! – ахнула подруга. Ірина важко зітхнула. – Так, – просто кивнула вона головою. – Що-о-о?! – аж оторопіла Світлана. – І ти точно знаєш? Ти впевнена? – Я випадково, взяла його телефон, а там… – сказала Ірина. – І що ж там таке?! – Світлана дивилась на подругу, не вірячи своїм вухам

Світлана прийшла в гості до своєї подруги Ірини. – Слухай, Світлано, – з порога почала Ірина. – А ти могла б пробачити чоловікові зраду? – Це ти до чого таке говориш? – оторопіла Світлана. – Та заспокойся ти, йдеться не…

Валя варила на кухні борщ, коли додому повернулася її донька Тетяна. Вона дектлька днів  відпочивала з сестрою та її чоловіком на природі. – Ну що, як відпочили?! – якось єхидно запитала Валентина. – Чудово! Ми з Вірою навіть викупалися в озері. Потім шашлики смажили, – затараторила Таня. Валентина сіла на стілець, склавши руки на колінах. – А тепер, донько, давай говори правду! – раптом сказала мама. – Я тобі все розповіла, – розвела руками донька. – Доню, я все знаю! Не прикидайся! – вигукнула Валентина. – Мамо, ти про що? – Тетяна здивовано дивилася на матір, нічого не розуміючи

– Ти мене вибач, але тобі доведеться шукати нове житло. – Як? Чому? – Я більше тебе не кохаю. Цих слів Віра ніяк не чекала від свого співмешканця. Їй, навпаки, здавалося, що незабаром настане такий момент, коли Олександр поведе її…

Олена повернулася додому весела. – Мамо, дивися, що мені сьогодні тато купив! – вигукнула Олена, забігши до матері на кухню. – І що це? – цсміхнулася мама. – Оновили мій гардероб! – радісно вигукнула донька. – А мені чому про це нічого не відомо? – здивувалася жінка. – Мамо, я сама вибирала речі, як доросла! А тітка Світлана оцінювала їх на мені, як вони виглядають, до джинсів підбирали з нею футболки, взуття…, – пояснила дівчинка. – Так, зачекай! Яка ще тітка Світлана? – здивовано запитала мама, нічого не розуміючи

Батьки розлучилися, коли Олені було 10 років. Важко, звичайно, але мама часто татові говорила, що вона з ним розлучиться, причому за будь-якої сварки. – Що ти зробив для сім’ї? – запитувала вона. – Все, що можна зробити для сім’ї, я…

Валерій Іванович важко сів у крісло й задумливо задивився у вікно. Десь внизу гомоніло галасливе весілля… Почулися гучні вигуки: – Гірко! Чоловік дістав склянку і налив собі води. – Коханий, а чому ти пішов зі свята? – раптом почувся голос його дружини Ольги. – Я тебе шукала. Валерій Іванович аж стрепенувся від несподіванки! Він не чув, як у кімнату зайшла дружина. Ольга увімкнула світло, підійшла до столу і сіла навпроти. – Ти чого тут сам? – запитала дружина. – Олю, я йду від тебе! – раптом видав Валерій. – Назавжди! Ольга застигла у кріслі, уважно дивлячись на чоловіка

Валерій Іванович важко сів у крісло і задумливо задивився у вікно. Десь внизу гомоніло гучне весілля… Почулися звуки салютів і гучні вигуки: – Гірко! Чоловік дістав склянку і налив собі води. – Коханий, а чому ти пішов зі свята? –…

Оксана з Анатолієм одружилися. Обом було за тридцять. Анатолій за плечима вже мав один шлюб, у якому залишилася донька. Для Оксани ж це було перше заміжжя і їй дуже хотілося стати матірʼю! Але, Господь дітей їм не давав, а потім і взагалі лікарка сказала Оксані: – Подумайте про всиновлення… Оксана довго сумувала. – Давай візьмемо дитину, – нарешті запропонувала вона чоловікові. – А що, давай! – погодився Анатолій, бачачи, як переживає його кохана дружина. Невдовзі у них з’явилася шестимісячна Іринка… Вони натішитися не могли на дівчинку! Та потім сталося несподіване

Валентина Петрівна рік тому вийшла на пенсію, але постійно сидіти вдома їй було нудно, та й грошей стало не вистачати. Ще й туга за чоловіком не давала спокою, два роки як Валентина овдовіла… Дорослі діти, звичайно, іноді допомагали, але Валентині…

Олег прийшов із роботи раніше і вже весело клопотав над вечерею на кухні, коли з роботи повернулася дружина. – Таня, привіт! – чоловік хотів поцілувати її, але вона спритно ухилилася. – Втомилася? А в мене вечеря вже готова. Тетяна важко опустилася на стілець. – Що сталося, кохана? – захвилювався чоловік. – Навіщо ти так зі мною? – спитала вона. – Як так? – не зрозумів Олег. – Я простежила за тобою позавчора і тиждень тому, і місяць тому. Тепер я все знаю! – раптом вигукнула Тетяна. – Ти про що? Що знаєш? – Олег здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

– Я, я,… а він… двох жінок у ту квартиру минулого місяця водив. Мамо, – плакала в голос Тетяна. – Доню, а ти з ним розмовляла? – мати сама готова була розплакатися разом із дочкою. – Як він міг, мамо?…

Таня додому, як раптом зустріла свою подругу дитинства Олю. – Таня! Яка зустріч! – вигукнула Оля. – Оля! Я теж дуже рада тебе бачити! – відповіла Тетяна. Жінки зайшли у сквер, присіли на лавку, порозмовляли. – Олю, як мати? – запитала Таня. – Моєї матері не стало. Ти це чудово знаєш, – тихо сказала Оля. – Я про Ніну Петрівну питаю, вона ж тебе виростила. Хіба вона не мати тобі? – уточнила Таня. – Ні, не мати! – категорично заявила Оля. – Що сталося, Олю? Ви посварилися? – захвилювалася Таня. – Гірше! – відповіла Оля і все розповіла подрузі. Тетяна вислухала її і застигла від почутого

– Таня! Микитенко ! Яка зустріч! – Оля! Очам не можу повірити, я дуже рада тебе бачити! А я, між іншим, не Микитенко давно, а Бондаренко. – Бондаренко? Чи не за Олексія Бондаренка ти заміж вийшла? – За нього! Таня…

Максим повернувся додому. Він зайшов на подвірʼя й побачив, що якась незнайома жінка розмовляє з його бабусею. Жінка сиділа на лавці і чомусь витирала очі хусткою, а бабуся стояла поряд… – Бабусю, я їсти хочу, що там на обід? – запитав Максим. Незнайомій жінці він просто кивнув головою, вітаючись. – Борщик у нас і котлетки з картопелькою, – заметушилась бабуся. – Піду-но я, підігрію, а ти тут поговори поки що з гостею… Бабуся пішла, а жінка раптом запитала: – Максимчику, це ти?! Вона міцно обійняла його. Максим не розумів, хто ця жінка і що відбувається

Максим невиразно пам’ятав своє раннє дитинство, але кілька епізодів він пам’ятає чітко. Мама привела його в незнайомий під’їзд, поставила біля якихось дверей і сказала: – Дивися синку, зараз буде тобі сюрприз, а я поки що сховаюся. Нехай ця записка буде…

Юрій був на обіді, тож вирішив подзвонити своєму сину Андрію. Той взяв слухавку і сказав: – Тату, мені дали квартиру! І я здається закохався! – Сину, я радий за тебе, – сказав Юрій. – Тату, а в тебе як справи? – запитав Андрій. – Ти тільки не смійся, – сказав батько. – Я теж закохався… – Я радий за тебе! – вигукнув Андрій. – А хто вона? – Я не знаю, як тобі це сказати… – раптом заявив Юрій. – Ти її знаєш, але я не знаю, чи ти мене зрозумієш… – Тату, та хто ж вона така, врешті-решт?! – Андрій не розумів, що відбувається

Юрій Едуардович давно став удівцем, ще коли його син шостий клас закінчив. А вчора його Андрійко закінчив інститут і тепер він інженер і їде працювати за кордон. Один Юрій залишиться. Десять останніх років він сам і прожив, без жінки. Жінки,…

Марія прийшла додому, розклала продукти і хотіла було вже готувати вечерю, як у двері постукали. Марія пішла відкривати і побачила на порозі незнайому молоду жінку і пару похилого віку. Гості без запрошення пройшли в коридор. – Ви, мабуть, Марія. Я Ганна, агент, – далі незнайомка звернулася до літньої пари. – Проходьте сюди, тут у нас кухня, з неї вихід на велику лоджію. – Стоп! Ви навіщо тут? – вигукнула Марія. – Як навіщо? Ви ж квартиру продаєте, – пояснила Ганна. – Ви про що? Яку квартиру? – Марія здивовано дивилася на «гостей», не розуміючи, що відбувається

Марія прийшла додому, розклала продукти на свої місця і хотіла вже готувати вечерю. За годину має прийти чоловік. Все має бути готовим. У двері постукали. Молода жінка, у супроводі пари похилого віку, увійшла без запрошення. Марія її навіть зупинити не…

Повернутись вверх