– Так-так, ця мені не підходить, – бурмотів собі під ніс Олексій, гортаючи анкети на сайті знайомств. – Ух ти, які вимоги! А сама далеко не красуня. Та-а-к…
Чоловік невдоволено скривився і відкинувся на спинку крісла. Претенденток купа, але справді цікавих – одиниці.
Коли жінка, якій вже трохи за сорок, пише, що хоче познайомитися мало не з принцом, це навіть не смішно! Ось остання, звуть Алла, на обличчя не красуня, зайва вага є, працює продавчинею. А все туди ж! Їй потрібен забезпечений, підтягнутий і не старше сорока п’яти років.
Та хто поведеться?!
Причепурися для початку, а потім уже й анкети створюй…
– Ти знову на цьому сайті засідаєш? – з усмішкою спитала сестра чоловіка, яка іноді заходила допомогти по господарству.
Їсти там приготувати, речі попрасувати… А що зробиш, якщо молодший брат безпорадний у побуті?
– І з якою кількістю ти вже познайомився? Здається, минулого тижня була восьма. І щось жодна тобі не сподобалася.
– Та їм усім тільки одне й треба! – Олексій обурився заявою сестри. – Гроші, гроші, гроші… Ну чи робоча сила. Я що, наймався їм робити ремонти? Я жінку шукаю! Свою другу половинку! Жінку, з якою я зможу прожити решту свого життя!
– То вийди надвір! – зупинила палку промову жінка. – Пройдися парком, зазирни в музей, на виставку якусь! Тобі ж культурна дружина потрібна? Зрештою, зверни увагу на своїх колег, у вас в офісі дуже пристойні панянки є.
– Та з ними навіть поговорити нема про що, – скривився чоловік. – Та й чула б ти їхні вимоги до чоловіка! І по господарству допомагати має, і гроші хороші приносити, і квіти мало не щодня дарувати… А натомість що?
– А натомість дружина тобі готуватиме, пратиме, прибиратиме в будинку, – підраховуючи, загинала пальці Ольга. – Я теж не можу постійно приходити, у мене і своя сім’я є! А сам ти навіть пил протерти не в змозі! Та ну тебе!
Жінка махнула рукою на невдоволення брата. Ну сил уже ніяких не було! Чоловікові сорок п’ять, а він усе на допомозі родичів сидить! Не в плані грошей, звичайно, він заробляє дуже непогано, а в плані побутовому. Якщо йому не наготують їжі, сидітиме голодним або замовить купу шкідливого. А вже ж не хлопчик молодий, здоров’я підводити починає.
І Олексій навіть одружений жодного разу не був! А найдовші його стосунки тривали близько року. Справа ніби вже йшла до весілля, але пара розпалася через банальні побутові проблеми. Ларисі набридло, що чоловік навіть кухоль за собою не може помити, а вже про те, щоб прибрати крихти зі столу і мови йти не могло. Не чоловіче це, бачте, діло!
Передбачувана наречена, можливо, і змирилася б з подібними умовами життя, якби Олексій виконував хоча б суто чоловічу роботу. Поличку там почепити, кран поміняти, розетку полагодити. Так ні, це ми теж робити не хочемо!
– Набридло, – бурчала жінка, домиваючи посуд, що скупчився за пару днів. – Все, годі, більше не прийду! Мені з онуками сидіти треба, а не дорослого братика обслуговувати. Нехай або дружину шукає, або хатню робітницю наймає! А я вмиваю руки!
Олексій усе це вислухав із усмішкою на губах. Сестра це вже не вперше заявляє, а так само приходить. Нічого, охолоне і за кілька днів прибіжить. Не зможе вона залишити рідну людину в біді, особливо, якщо врахувати, що вона рахуй брата й виховувала. Батьки завжди були на роботі, а різниця в десять років, дозволяла тоді ще зовсім дівчинці піклуватися про молодшого брата…
…Але минуло три дні, а Ольга так і не з’явилась. І на телефон не відповіла. Образилася. Лише смску скинула, мовляв, говорила серйозно, тож вирішуй свої проблеми тепер сам.
Олексій походив по хаті, погримів порожніми каструлями, одягнув останню чисту сорочку і зрозумів, що вирішувати проблему справді доведеться йому самому. І якщо знайти нормальну дружину справа не швидка, то доведеться когось найняти. Бо їсти ж хочеться.
Хатню робітницю чоловік вибрав швидко, передивився десяток анкет на сайті з вакансіями. Відгуки у панянок були гарні, люди хвалили. Один тільки мінус був – дорого виходило подібне задоволення! Треба терміново шукати супутниць життя, яка візьме на себе ці обов’язки. Квіти він, так вже й бути, даруватиме. Раз на тиждень. Або на два, як піде…
За тиждень Олексій зустрівся аж із п’ятьма претендентками на роль дружини, але все було не те. Одна вимагала романтики й довгих залицянь. Інша відразу заявила, що не хатня робітниця і подібними дурницями займатися не має наміру, мовляв для цього існує обслуговуючий персонал. Загалом, все було не те, як не подивися.
І тут раптом на шляху чоловіка виникла сусідка. Трохи молодша за нього, доглянута, симпатична. Вдова з двома дорослими дітьми (вже навчаються та з матір’ю не живуть).
Ну, ось чим не варіант?! Олексій подумав, подумав і пішов знайомитись…
…Через пів року.
Ольга на пару хвилин забігла в гості до брата. Вона прийшла передати йому подарунок на день народження, адже в той день її не буде у місті.
Олексій розплився у вдячній посмішці і запропонував сестрі випити кави з тістечками.
Вони сіли на кухні і дуже мило поговорили.
Ольга не могла не відзначити, що серйозні стосунки дуже добре вплинули на чоловіка.
Олексій пом’якшав, перестав скаржитися на все і вся, і не перестаючи нахвалював свою кохану.
А коли він підійшов до кухонної мийки, помив за собою чашку і відразу прибрав її на місце, Ольга очам своїм не повірила і аж остовпіла від побаченого!
Її брат за собою прибрав? Ось що кохання з людиною робить!
– Ну, що ти так на мене дивишся? – не витримав чоловік і розвернувся, щоб приховати зрадливий рум’янець. – Мені не складно, а Марійці буде приємно.
– Я просто дуже за тебе рада! – щиро відповіла Ольга.
Треба ж! Марійці за пів року вдалося зробити те, що сама Ольга за стільки років не змогла! Ну яка ж вона все таки розумниця!
