Головна - Життєві історії - Ольга прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі і зайшла на кухню. Мати крутила голубці на вечерю, а батько слухав новини по телевізору. – Мамо, тату, – почала з порога Ольга. – У мене для вас новина! Я виходжу заміж! – Доню, а чому ж ми досі не знайомі з твоїм нареченим? – запитала мати. – А от зараз і познайомитесь, – раптом сказала Ольга. – Сергійку заходь! – гукнула вона кудись за двері. На кухню зайшов сивий чоловік у костюмі і з портфелем. – Здрастуйте, я Сергій Федорович, – привітався він. Батьки роти повідкривали від здивування

Ольга прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі і зайшла на кухню. Мати крутила голубці на вечерю, а батько слухав новини по телевізору. – Мамо, тату, – почала з порога Ольга. – У мене для вас новина! Я виходжу заміж! – Доню, а чому ж ми досі не знайомі з твоїм нареченим? – запитала мати. – А от зараз і познайомитесь, – раптом сказала Ольга. – Сергійку заходь! – гукнула вона кудись за двері. На кухню зайшов сивий чоловік у костюмі і з портфелем. – Здрастуйте, я Сергій Федорович, – привітався він. Батьки роти повідкривали від здивування

Ох, що діялося, коли Ольга поставила батьків перед фактом, що виходить заміж за Сергія!

Якось Ольга прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі і зайшла на кухню.

Мати якраз крутила голубці на вечерю, а батько слухав новини по телевізору.

-Мамо, тату, – почала з порога Ольга. – У мене для вас новина! Я виходжу заміж!

Мати з батьком здивовано перезирнулися.

-Доню, а чому ж ми досі не знайомі з твоїм нареченим? – запитала мати.

-А от зараз і познайомитесь, – раптом сказала Ольга. – Сергійку заходь! – гукнула вона кудись за двері.

На кухню зайшов сивий чоловік у костюмі і з портфелем.

-Здрастуйте, я Сергій Федорович, – привітався він.

Батьки роти повідкривали від здивування.

Ще б пак: їй – двадцять п’ять, а йому – шістдесят!

Виходило, що батько Олі молодший за майбутнього зятя на п’ятнадцять років. Батьки і родичі намагалися переконати Ольгу, але все безрезультатно. Відповідь була одна:

-Я люблю його!

Що ж було в цій людині, що молоденька дівчина так закохалася? Чому вона наполегливо просила благословення батька з матір’ю?

Ольга – єдина дочка у батьків. У дитинстві їй не вистачало уваги батька, який був дуже строгим. Балувати, носити доньку на руках він не вмів, та й не намагався, вважав нісенітницями.

Можливо, саме тому Ользі захотілося заповнити цю прогалину у своєму житті.

Через деякий час батьки таки змирилися та благословили дочку на сімейне життя.

Незабаром усі, хто знав цю історію, заспокоїлися. Новина перестала бути актуальною, і про молодят забули. Тим більше, що вони намагалися не мозолити рідні очі, на сімейних святах з’являлися вкрай рідко.

Але все одно серед родичів поповзли чутки, що Оля не дуже добре виглядає, що старий довів її, що на неї дивитись вже без жалю не можна.

Ольга справді дуже змінилася. За кілька років почала виглядати старше років на десять. Обличчя постаріло, гардероб не відповідав віку, волосся стало бляклим. Ходила вона, злегка зігнувшись, як справжня старенька. З однолітками спілкуватися перестала. Дорогу до батьків та родичів забула зовсім.

Люди пліткували, шкодували Ольгу. Сварилися на «поганого старого», який отак з молодою дружиною.

-Чому вона не йде від нього? – запитували люди. – Навіщо псувати своє життя?

Запитати про це в Ольги прямо ніхто не наважувався.

Вони прожили разом п’ятнадцять років. Дітей не нажили. Сергій Федорович розумів, що піде набагато раніше, сподівався, що Оля ще влаштує своє життя, тому й відмовлявся мати спадкоємця.

-Олечко, не гнівайся, – казав він дружині. – Не хочу ускладнювати твоє життя. Досить тобі однієї дитини в моєму вигляді. Та й взагалі… Ти ще встигнеш стати матір’ю…

Як у воду дивився…

Раптом не стало його.

Ользі на той момент було сорок.

Тільки на поминках Ольга дізналася, що Сергій Федорович має сина. Він приїхав попрощатися з батьком – якісь знайомі повідомили йому, що його не стало.

Побачивши Олексія, Ольга, яка нерухомо сиділа біля чоловіка, стрепенулась. Перед нею стояла точна копія Сергія Федоровича, тільки набагато молодша.

Весь день вона не зводила очей з Олексія.

Вони подружилися… Потім почали зустрічатися… Виявилося, що Олексій не одружений, і ніколи не був. Все життя працював по заробітках, вважав, що його спосіб життя не підходить для сімейного життя.

Про сварку з батьком він так і не розповів, але запевнив, що давно пробачив Сергію Федоровичу все… Тому й приїхав…

А тут така зустріч…

-Чому ти вийшла заміж за мого батька? – запитав Олексій якось увечері.

-Я кохала його. Він був дивовижним. Добрим, щедрим, надійним.

-Ти хочеш сказати, що була щаслива поряд із ним?

-Так, дуже… Такого життя бажаю всім, хто усвідомлено робить свій вибір… Твого батька мені ніхто не замінить…

-Отже, я не маю шансів? – вихопилося в чоловіка.

Ольга засміялася…

…Через рік Ольга з Олексієм одружилися.

У них народився син… Назвали Сергійком…

Дідусь і бабуся обожнюють свого внука.

І так! Говорять, що Ольга чудово виглядає! Значно молодше за свої роки…

Plitkarka

Повернутись вверх